Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Виховання Розвиток моральної особистості учня загальноосвітньої школи-інтернату
Рейтинг
10

У матеріалі авторка пише, що мета роботи вихователів шкіл-інтернатів - навчити дітей учитись, сформувати почуття любові до Батьківщини, свого народу, допомогти дітям усвідомити свої творчі сили та здібності, тому що в цьому усвідомленні - сама сутність формування моральної особистості. Важливо й ознайомити дітей із моральними основами нашого суспільства

Розвиток моральної особистості учня загальноосвітньої школи-інтернату

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 2 оцінок.

Розвиток моральної особистості учня загальноосвітньої школи-інтернату можливий лише за умови систематичної цілеспрямованої виховної роботи.

Як вважав видатний педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський, «виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, тонко, сердечно торкнутися до кожної із тисячі граней, знайти ту, яка, якщо її як алмаз шліфувати, засяє неповторним сяйвом людського таланту, а це сяйво принесе людині особисте щастя. Відкрити в кожній людині її, тільки її неповторну грань – у цьому полягає мистецтво виховання».

Мета роботи вихователів шкіл-інтернатів – «навчити дітей учитися», сформувати почуття любові до Батьківщини, свого народу, допомогти дітям усвідомити свої творчі сили і здібності, тому що у цьому усвідомленні – сама сутність формування моральної особистості.

Важливо якомога раніше ознайомити дітей з моральними основами нашого суспільства, сформувати позитивне до них ставлення, викликати загострений інтерес до понять добра і зла, організувати виховний процес так, щоб участь, щирість, співчуття, людяність виявлялися в діяльності. Коли школяр вступає у вік отроцтва, школа, вихователь, суспільство, зберігаючи і розвиваючи те, що закладено в дитинстві, формують громадянина, для якого моральні ідеї перетворюються в норми і правила поведінки. Цей процес можливий тільки при багатогранній духовній зрілості, без якої немає устремління до ідеалу, немає живої людської особистості.

У роботі з дітьми, які навчаються в загальноосвітній школі-інтернаті, в центрі уваги педагогів – питання формування світогляду, почуття громадського обов'язку, виховання культури почуттів, працьовитості, відповідальності перед колективом і своєю совістю, розвитку здатності до самооцінки, самовиховання, поваги до людської особистості, збереження багатства кожної індивідуальності.

Вступивши в життя, кожен юнак і кожна дівчина на ділі повинні застосовувати отримані знання, зайняти активну життєву позицію, боротися зі злом, неправдою, зрадництвом.

Головними засобами педагогічного впливу у процесі морального виховання виступають природа, мова, творчість, праця.

«...Дитина по своїй природі – допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай перед ним відкривається чудесний світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці і грі, у власній творчості, у красі, що надихає його серце, у прагненні робити добро людям», – писав В.Сухомлинський.

Мова трактується дуже широко. Це і слово вчителя, і книга, і мова природи, і мова музики, живопису. Слова покликані розбудити допитливу думку дитини, сприяти виявленню її творчої індивідуальності; діти повинні зрозуміти нерозривний зв'язок мови з Батьківщиною, традиціями народу.

«Треба піти з дітьми до живого джерела думки і слова, домогтися того, щоб представлення про предмет, явище навколишнього світу ввійшло через слово не тільки в їх свідомість, але й у душу і серце. Емоційно-естетичне фарбування слова, його найтонші відтінки – от у чому життєдайне джерело дитячої творчості» – стверджував В.Сухомлинський.

Трудове виховання є одним із найважливіших факторів розвитку моральної особистості. Виховання потреби працювати є основною задачею всієї системи виховання. Праця стає великим вихователем, коли входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість, народжує велику радість подолання труднощів, відкриває все нову і нову красу в навколишньому світі.

Моральне виховання – це цілеспрямований процес формування моральної свідомості, моральних почуттів і вироблення навичок і звичок моральної поведінки дітей.

Завдання морального виховання – формування у дітей моральних загальнолюдських якостей: чесність, доброта, милосердя, справедливість, обов'язок, відповідальність, гідність, честь, совість, безкорисливість, працелюбність, повага до старших.

Принципи морального виховання.

  • Принцип гуманістичної цілеспрямованості вимагає формування у школярів моральної свідомості, розвитку почуттів, вироблення поваги і звичок моральної поведінки у відповідності з вимогами і нормами вироблених людством загальнолюдських моральних цінностей.
  • Принцип зв'язку виховання з життям зобов'язує вихователів знайомити учнів не лише з життям суспільства, а й активно залучати школярів до його перетворення на краще.
  • Принцип виховання у праці передбачає залучення дітей до активної трудової діяльності.
  • Принцип виховання в колективі вимагає організації в процесі морального виховання спільної діяльності, колективних зусиль у розв'язанні спільних завдань, що стоять перед школою, класним колективом.
  • Принцип індивідуалізації виховання передбачає розкриття в дитині кращих духовних і морально-естетичних можливостей, здібностей, задатків і талантів; високу вимогливість і велику повагу до особистості вихованця.
  • Принцип систематичності і послідовності полягає в розкритті завдань і змісту морального виховання, у використанні методів його здійснення.

Основні методи виховання моральних якостей дітей

Основними методами виховання моральних якостей є методи заохочення, переконання, позитивного прикладу і покарання.

  • Переконання повинно бути не стільки словесним, скільки дієвим, практичним. Передусім треба на практиці переконати дітей у правильності, позитивності того, що вимагається від них, і в негативному значенні всіляких порушень, якщо вони мають місце.
  • Особистий приклад педагога-вихователя. Особистість педагога-вихователя повинна бути зразком для учнів.
  • Роз’яснення. Роз'яснення учням змісту моральних категорій, моральних
  • норм і правил поведінки через індивідуальні, групові, колективні бесіди, читання та обговорення художніх творів тощо.
  • Виховання на зразках високих суспільно-політичних ідеалів, на національних традиціях, краєзнавчому матеріалі, і на прикладах кращих учнів школи, батьків, земляків, на історичному минулому Батьківщини, на прикладі життя і діяльності її великих людей.
  • Схвалення, заохочення. . Схвалення, заохочення для дітей є показниками правильності їхніх вчинків або поведінки. Заохочення за успішне виконання завдання, долання труднощів, постановка посильних завдань з подальшим їх ускладненням – все це сприяє зміцненню віри у власні здібності і сили, стимулює для подальшого успіху в досягненні нових результатів.
  • Осудження може стати сильним методом впливу, ним слід користуватися з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Ні в якому разі не можна карати працею, це виховує негативне ставлення до праці.

Любов до дитини – це головна засада морального виховання.

Любити дітей – значить затверджувати їхню неповторність, унікальність не на словах, а на ділі, уміти побачити їх гарними і порядними.

Єдина реальна рушійна сила виховання – прагнення дитини бути гарною. Називаючи дитину брехуном, ледарем, грубіяном, ми зосереджуємо її на недоліках, і вона думає: «Я й справді – нікчема...». Тим самим ми виховуємо брехунів, ледарів, грубіянів, слабких, невпевнених у собі людей.

Любити дітей – значить уміти виразити любов у ласкавому слові, що схвалює посмішкою: «У тебе обов'язково вийде, ти – розумниця, постарайся ще...». Потрібно бути терплячим, не відповідати лайкою на брутальність роздратованого підлітка, на його неслухняність, неохайність, знать, що негайна «віддача» у вихованні неможлива.

Педагог має любити дитину, щоб змогти піднятися до неї, «піднестися над самим собою». Гуманістичні принципи особистості педагога, його позиція з питань виховання особистості дитини, за слушним висловом Ш.Амонашвілі, полягає в тому, щоб любити дітей і приймати їх такими, якими вони є, олюднювати середовище, в якому живе дитина.

З метою виховання моральних якостей у дітей вихователь має використовувати дидактичні вправи, проблемні ситуації, спрямовані на розвиток емоційної сфери, вправи та ігри на розвиток емпатії; ігри на невербальну та безпредметну взаємодію; вправи на розвиток комунікативних здібностей та навичок спільної діяльності у дітей, розуміння індивідуальних особливостей інших людей, усвідомлення відносин у сім’ї, формування адекватної самооцінки. Особлива роль у вихованні моральних якостей відводиться роботі з художніми творами.

Поряд з традиційними важливо використовувати і новітні технології: психогімнастику, психологічні ігри, моделювання та програвання ситуацій, проекти порятунку, творчі завдання, етюди, тренінги емоцій, енергетичні вправи, психологічний малюнок, графічну символіку.

Автор: Гнатенко Раїса Миколаївна
Посада: вихователь.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
30.11.2012

Популярні новини
Учні коледжів і училищ складатимуть ДПА у формі ЗНО Учні, які отримують повну загальну середню освіту, складатимуть ДПА у формі ЗНО
Школи мають надати дані про випускні класи Навчальні заклади мають внести дані про випускні класи старшої школи до бази даних УЦОЯО
МОН: не всі учителі миттєво сприймуть зміни При впровадженні реформи МОН планує зосередитись на підтримці агентів змін
Міносвіти заснувало ще один шкільний конкурс Міносвіти підтримало ініціативу щодо проведення щорічного конкурсу «Стежками Каменяра»

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!