Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Позакласні заходи Свято квітів. Шепчуть ніжно квіти пелюстками
Рейтинг
11

Сценарій свята

Свято квітів. Шепчуть ніжно квіти пелюстками

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.7 з 5 на основі 3 оцінок.

Зал святково прикрашений букетами з осіннього листя, рушниками. На столах розміщені композиції із квітів. Виходять святково вдягнені діти.

1. Були у матері-Природи
Дві донечки такої вроди -
Хто їх побачить хоч на мить,
Не міг забуть і розлюбить.

2. Голубооку звали Флора,
У неї очі наче зорі.
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна і привітна.

3. А Фауна - швидка, як вітер,
Могла за птахами літати
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати.

4. Обидві світ живий любили,
Відтак його боготворили.
То ж вирішила мудра мати
На посаг їм дарунок дати.

5. Мрійливій Флорі - світ рослинний,
А жвавій Фауні - тваринний.
Щоб берегли і доглядали,
Від сього злого захищали.

З'являється Флора.

Флора.
Добрий день, дорослі і малята!
Завітала - запросити вас на свято,
А паную в країні я чудовій,
Незвичайній, різнокольоровій.
Мешкають в країні моїй квіти,
І для мене всі вони, як діти.

Здогадалися, хто я така? Я, Флора, королева рослинного світу. Кожного року саме в цей день - у день народження видатного педагога В. Сухомлинського в моїй чарівній країні відкривається карнавал квітів. Я вас щиро запрошую на це чудове осіннє свято.

Звучить «Віночок українських пісень» у виконанні М. Богданова та ансамблю сопілкарів.

Перший учень.
Ти приведи мене в осінній сад,
Де диво-казку творить зорепад.
Там осінь чарівниця у танку,
Земля у різнобарвнім килимку.
Другий учень.
Осінь захоплює, осінь вражає
Дивом-красою і барвами квіт.
То вона щедре тепло посилає,
То умивається дощиком світ.

Третій учень.
Осінь на землю тихенько спускається,
В небі летить, наче птах.
Крилами-хмарами небо вкривається,
Літо веселе співоче минається,
Спокій стає на землі.

Звучить пісня Листячко осіннє».

До залу заходить Осінь.

Осінь.
Ой, який чудовий день!
Сонце ясне як горить!
Тільки смуток у квіток
У очах чомусь бринить.

Перший учень.
Смуток цей за яснім літом,
За сонцем теплим і ласкавим,
Тільки й щастя, тільки й жити,
Покіль буде сонце гріти.

Другий учень.
Зажурились квіти неспроста,
Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота,
Жовкне листя у садку на гіллі.

Осінь.
Не сумуйте, квіти любі,
Літо ще повернеться до вас.
І ось погляньте, як весело
Кружляє жовтенький листок
І всіх запрошує відмітити
Осінній бал квіток.

Дівчинка в костюмі листочка кружляє в танці.

Третій учень.
Тут гладіолуси розкішні,
Барвисті айстри - аж горять.
А серед них гвоздики пишні
Яскравим цвітом майорять.

Четвертий учень.
І чорнобривці, і жоржини
До сонця тягнуться у вись.
В їх пелюстки у день осінній
Всі барви райдуги злились.

П'ятий учень.
Квітів, як піску у морі,
Листя у зеленім борі.
Щоби їх перелічити,
Треба двісті років жити.

Звучить пісня «У квітів сьогодні свято».

Лунає вальс «Осінній сон», дівчатка-квіти танцюють.

Гвоздика
Гарячі, повні, запашні гвоздики
Мов променисті зорі на землі.
Від Горького на Капрі Коцюбинський
Прийняв цей дар братерської руки.
Гостинно ґрунт прийняв їх український,
І по-новому зацвіли квітки.

Учитель. Гвоздику в давні часи називали квіткою Зевса. Латинська назва «діантус» перекладається як «божественний».

Учень. Один з давньогрецьких міфів розповідає, що примхлива богиня мисливства Артеміда якось дуже розсердилась на хлопчину-пастушка, що той своєю грою на сопілці розганяє звірів і заважає полюванню. У приступі гніву Артеміда влучною стрілою вразила юнака в серце. Та коли охолола від гніву, то стала сильно жалкувати, що вбила юного пастуха, і вблагала Зевса, аби той перетворив його на гарну квітку. З того часу прикрашають землю пурпурові, наче наповнені кров'ю, пелюстки квіток гвоздик.

Загадка
В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався.
Невеличкий цей сміливець
Золотавий... (чорнобривець)

Учениця. Бабуся розповідала мені таку легенду. У давнину українські майстри-чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називали такі чобітки «чорнобривцями». Подібність цього взуття до суцвіття квітки й дало їй таку назву.

Учень.
Чорнобривий чорнобривець чепурився,
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром-рушником
Та й накрився парасолькою-листком.
І стоїть це диво золоте,
Щоб ласкаво зустрічать гостей.

Звучить пісня «Співучі чорнобривці».

Учитель. Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам'ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня.

Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.

Звучить пісня «Чорнобривці».

Автор: Л. Роскос

Освіта.ua
20.02.2009

Популярні новини
Шкільних медалістів визначатимуть по-новому Міністерством освіти і науки затверджено нове Положення про золоту медаль та срібну медаль
Як у школах відзначать Перемогу над нацизмом Рекомендації МОН з відзначення річниці Перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни
МОН відмовилося від рейтингового оцінювання шкіл Діяльність пов’язана із рейтинговим оцінюванням українських шкіл має бути припинена до 17 квітня
Освітня субвенція місцевим бюджетам складе 44 млрд У цьому році освітня субвенція спрямовується на оплату поточних видатків шкіл усіх ступенів


Щоб отримувати першим
всі новини від «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть
«Подобається»

Дякую,
не показуйте це мені!