Рейтинг
16

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що самостійність - найбільш істотна якість людини як особистості та суб’єкту діяльності. Тому один з основних принципів, на яких побудовано весь навчальний процес, визначає, що знання, не підкріплені самостійною діяльністю, не можуть стати справжнім надбанням людини

Стаття «Самостійна робота студентів - спосіб адаптації до професійної діяльності у сучасному світі»

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4 з 5 на основі 4 оцінок.

Поступова інтеграція вітчизняної системи освіти до європейської та світової потребує нових підходів у підготовці кваліфікованих фахівців, що базуватиметься на збільшенні організаційного, дидактичного та методичного ресурсу самостійної роботи. Основне завдання вищої освіти полягає у формуванні творчої особистості фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності.

Вирішення цього завдання навряд чи можливо тільки шляхом передачі знань у готовому вигляді від викладача до студента. Необхідно перевести студента з пасивного споживача на активного творця знань, що вміє сформулювати проблему, проаналізувати шляхи її вирішення, знайти оптимальний результат і довести його правильність.

Як відомо, самостійність є найбільш істотною якістю людини як особистості та суб’єкта діяльності. Тому один з основних принципів, на яких побудований весь навчальний процес, визначає, що ніякі знання, не підкріплені самостійною діяльністю, не зможуть стати справжнім надбанням людини. Самостійна робота студентів є невід’ємною частиною навчального процесу та виправданим способом оволодіння матеріалом.

У самому слові "студент" (лат. studens – той, хто вчиться) уже закладена потреба наполегливої самостійної роботи над оволодінням глибокими знаннями. Навчання – процес досить складний і своєрідний. Він далекий від того, яким його інколи уявляють: викладач читає лекції і дає студентам відповідний обсяг знань. Оволодіння знаннями – це, в першу чергу, процес наполегливої активної діяльності мозку людини. В умовах переходу людства до інформаційно-технологічного суспільства, до суспільства знань, даремно сподіватися, що за роки навчання можна запастися потрібними знаннями на все життя.

Зміст знань оновлюється надзвичайно швидко, а тому головним завданням вищої школи поряд із задоволенням потреб особи в інтелектуальному, культурному й моральному розвиткові є оволодіння майбутнім фахівцем ефективними і раціональними методами самостійної навчальної роботи відповідно до особливостей конкретного фаху, підготовка його до участі у процесі неперервної освіти. Розв’язання цих завдань випливає із природної сутності людини, з особливостей і закономірностей її мисленнєвої діяльності.

Реформа вищої освіти пов’язана за своєю суттю з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти. Самостійна робота студентів є не просто важливою формою освітнього процесу, а повинна стати його основою.

Це передбачає орієнтацію на активні методи оволодіння знаннями, розвиток творчих здібностей студентів, перехід від поточного до індивідуалізованого навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості. Мова йде не просто про збільшення кількості годин на самостійну роботу. Посилення ролі самостійної роботи студентів означає принциповий перегляд організації навчально-виховного процесу, який має будуватися так, щоб розвивати вміння вчитися, формувати у студента здатності до саморозвитку, творчого застосування отриманих знань, способів адаптації до професійної діяльності у сучасному світі.

Самостійна робота – це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу. Мета самостійної роботи студентів – сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомого й контролю викладача.

У сучасній вищій школі роль викладача все більше зводиться до організації пізнавальної діяльності студентів. Пізнання студент повинен здійснювати сам. Це має принципове значення. Тільки знання, здобуті власною працею, є міцними, глибокими і дієвими. Лише шляхом напруженої мозкової діяльності можна досконало оволодіти навчальним предметом. Самостійна робота формує навички самостійної діяльності взагалі, що є необхідним у будь-якій професійній діяльності, виробляє здатність самостійно приймати відповідальні рішення, знаходити оптимальний вихід із складних ситуацій.

Таким чином, самостійна робота відіграє значну виховну роль. Вона формує самостійність як важливу рису характеру, що займає провідне місце в структурі особистості сучасного фахівця. Вчені, педагоги, враховуючи ці закономірності, завжди наголошували на організації самостійної пізнавальної діяльності людини. Відомий чеський педагог Я. А. Коменський на титульному аркуші своєї книги "Велика дидактика" написав: "Альфою і омегою нашої дидактики хай будуть пошуки і відкриття засобу, за якого ті, хто вчить, менше б вчили, а учні більше б вчились". Німецький педагог А. Дістервег так визначив кредо навчання: "Розвиток і освіта ні одній людині не можуть бути дані або повідомлені. Усяк, хто бажає до них прилучитися, повинен досягнути цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням".

Подальші успіхи у суспільному розвитку і цивілізаційному поступі неможливі без випереджувального інтелектуального розвитку людини, без постійного збагачення її науковими знаннями. Здійснення неперервності освіти стало ключовою соціальною проблемою. Від її успішного розв’язання залежить, значною мірою, становлення професіоналізму. Самоосвіта, самостійна пізнавальна діяльність є головними чинниками збільшення інтелектуального багатства суспільства. Ефективність самостійної навчальної роботи зумовлюється сформованістю пізнавальних мотивів. Пізнавальні потреби, які спонукають до самоосвіти, формуються в активній самостійній пізнавальній діяльності людини, яка має бути суспільно значущою для особистості.

Навчити студентів самостійно опановувати знання – одне з важливих завдань сучасної вищої школи. Тому на заняттях необхідно створювати такі ситуації, які в подальшому майбутньому фахівцю доведеться розв’язувати у процесі самостійної роботи. В умовах пошукової діяльності формується самостійність мислення, прагнення відкривати нові знання і способи оволодіння ними. Самостійна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі.

Завданнями самостійної роботи студентів можуть бути засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація набутих знань, їхнє застосування при вирішенні практичних завдань, виявлення прогалин в системі знань із предмета. Самостійна робота дає можливість студенту працювати без поспіху, не боячись негативної оцінки товаришів чи викладача, а також обирати оптимальний темп роботи та умови її виконання.

Самостійна робота з виконання навчального завдання має складатися з трьох етапів:

  • Підготовка студента до виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно-методичне й матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи.
  • Безпосереднє виконання навчального завдання. На ефективність виконання завдання впливають наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність тих, хто його виконує.
  • Аналіз виховного завдання - завершальний етап самостійної роботи.

Організація самостійної роботи студентів з навчального предмета має здійснюватися з дотриманням низки вимог, зокрема таких:

  • Обґрунтування необхідності завдань у цілому й конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів.
  • Надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи (в якій послідовності працювати, з чого починати, як перевірити свої знання). За окремими завданнями студенти мають отримати пам’ятки.
  • Надання можливості студентам виконувати творчі роботи, які відповідають професійному рівню засвоєння знань, не обмежуючи їх виконанням стандартних завдань.
  • Здійснення індивідуального підходу при виконанні самостійної роботи. Індивідуальні завдання можуть виконувати за бажанням усі студенти, або окремі з них (які творчо обдаровані, вимогливі). Індивідуалізація самостійної роботи сприяє самореалізації студента, розкриваючи в нього такі грані особистості, які допомагають професійному розвитку.
  • Нормування завдань для самостійної роботи, яке базується на визначенні витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів. Це забезпечує оптимальний порядок навчально-пізнавальної діяльності студентів - від простих до складних форм роботи.
  • Підтримання постійного зворотного зв’язку зі студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального середовища.
  • Можливість ведення обліку та оцінювання виконаних завдань і їх якості, що потребує розроблення комплексу професійноорієнтованих завдань.

Отже, самостійна робота студентів потребує чіткої організації, планування, системи й певного керування (обсяг завдань, типи завдань, методичні рекомендації щодо їхнього виконання, аналіз передбачуваних труднощів, перевірка та оцінювання виконаних робіт), що сприяє підвищенню якості навчального процесу. Успіх цієї роботи багато в чому залежить від бажання, прагнення, інтересу до роботи, потреби в діяльності, тобто від наявності позитивних мотивів. Велике значення під час самостійної роботи студента мають його спрямованість, психологічна готовність, а також певний рівень бази знань, на який будуть нашаровуватися нові знання.

Для реалізації самостійної роботи в процесі вивчення навчального предмета студенти виконують комплекс завдань різних типів. У цілому, завдання для самостійної роботи студентів мають відповідати таким вимогам:

  • Професійна результативність – формування завдання, яке має гарантувати формування хоча б одного професійного вміння майбутньої спеціальності студента.
  • Продуктивність – передбачає отримання продукту навчальної самостійної праці студента після завершення всіх дій з вирішення цього завдання.
  • Конструктивність – наявність визначеної структури завдання.
  • Перевага розумових дій над психомоторикою в процесі вирішення завдання.
  • Самостійність – переважна кількість дій студента має бути самостійною.

Кожен з елементів завдання має спонукати студента до того, щоб він сам приймав рішення, здійснював необхідний інформаційний пошук.

Викладач повинен розробити методичні рекомендації щодо роботи з літературою та чітко обґрунтувати доцільність такої роботи.

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з навчального предмета:

  • Ураховуючи цілі навчального предмета, необхідно конкретизувати вимоги до знань, умінь і навичок, які потрібно сформувати у студентів в процесі реалізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
  • Необхідно розробити систему завдань різних рівнів складності згідно з наперед визначеними рівнями засвоєння знань.
  • Складаючи систему завдань для самостійної роботи студентів, необхідно ураховувати актуалізацію мотивів навчальної діяльності студентів.

При вивченні кожної дисципліни організація самостійної роботи студентів повинна представляти єдність трьох взаємопов’язаних форм:

  • Позааудиторна самостійна робота.
  • Аудиторна самостійна робота, яка здійснюється під безпосереднім керівництвом викладача.
  • Творча робота.

Види позааудиторной самостійної роботи різноманітні: підготовка і написання рефератів, доповідей, інших письмових робіт на задані теми, виконання індивідуальних завдань, спрямованих на розвиток у студентів самостійності та ініціативи, підготовка до участі у конференціях, олімпіадах. Щоб розвинути позитивне ставлення студентів до позааудиторної самостійної роботи, слід на кожному її етапі роз’яснювати цілі роботи, контролювати розуміння цих цілей студентами, поступово формуючи у них уміння самостійної постановки задач і вибору мети.

Аудиторна самостійна робота може реалізовуватися при проведенні практичних занять, семінарів, виконанні лабораторних робіт і під час читання лекцій. При читанні лекційного курсу безпосередньо в аудиторії необхідно контролювати засвоєння матеріалу основною масою студентів шляхом проведення експрес-опитувань з конкретних тем, тестового контролю знань.

На практичних і семінарських заняттях різні види самостійної роботи дозволяють зробити процес навчання більш цікавим і підняти активність значної частини студентів у групі.

Практичні заняття доцільно будувати таким чином:

  • Вступне слово викладача (цілі заняття, основні питання, які повинні бути розглянуті).
  • Опитування.
  • Рішення 1-2 типових завдань біля дошки.
  • Самостійне рішення завдань.
  • Розбір типових помилок при рішенні.

Для проведення занять необхідно мати завдання для самостійного рішення, причому ці завдання можуть бути диференційовані за ступенем складності.

Виконання лабораторних робіт, як і інші види навчальної діяльності, містить багато можливостей застосування активних методів навчання та організації самостійної роботи на основі індивідуального підходу. При проведенні лабораторних робіт необхідно створити умови для їх максимально самостійного виконання. Тому необхідно:

  • Провести експрес-опитування (усно або у тестовій формі) з теоретичного матеріалу, необхідного для виконання роботи.
  • Перевірити плани виконання лабораторних робіт.
  • Оцінити роботу студента.

Будь-яка лабораторна робота повинна включати глибоке самостійне опрацювання теоретичного матеріалу.

Самостійна робота під керівництвом викладача передбачає вироблення загально-навчальних умінь і навичок, що зорієнтовані на розвиток у студентів умінь учитися, засвоєння теоретичних відомостей, формування професійних умінь і навичок через систему професійно зорієнтованих завдань.

Ця система завдань сприяє формуванню загальнонавчальних, спеціальних та професійних знань, умінь і навичок, внаслідок впровадження якої студенти набувають самостійності – основної якості майбутніх спеціалістів. Викладач, в свою чергу, визначає програмні вимоги до вивчення матеріалу, орієнтує студентів на грамотне використання літератури; проводить консультації, готує навчально-методичну літературу, рекомендації, пам’ятки, тощо.

Самостійна робота сприяє формуванню у студентів інтелектуальних якостей. Вона сприяє розвитку працелюбності, організованості й ініціативи, випробує його сили, перевіряє волю, дисциплінованість та наполегливість у досягненні результату.

Крім того, самостійно робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка грає суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста. При виконанні самостійних завдань студент має змогу краще використати свої інтелектуальні здібності. Вивчення, конспектування літературних джерел, використання довідників, словників, сприяють глибокому осмисленню навчального матеріалу, виробляють у студентів цілеспрямованість у здобутті знань, самостійність мислення.

Основне завдання організації самостійної роботи студентів полягає у створенні психолого-дидактичних умов розвитку інтелектуальної ініціативи і мислення на заняттях будь-якої форми. Основним принципом організації самостійної роботи повинен стати принцип переведення всіх студентів на індивідуальну роботу з переходом від формального виконання певних завдань при пасивній ролі студента до пізнавальної активності з формуванням власної думки при вирішенні поставлених проблемних питань і завдань.

Мета самостійної роботи – навчити студента осмисленно і самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом, потім з науковою інформацією, закласти основи самоорганізації і самовиховання з тим, щоб прищепити вміння надалі безперервно підвищувати свою кваліфікацію.

Навчальний процес повинен стимулювати самоосвіту студента. Отже, підготовка висококваліфікованих фахівців в умовах Болонської системи, конкурентоспроможних на ринку праці, а також здатних до компетентної, відповідальної й ефективної діяльності за своєю спеціальністю неможлива без підвищення ролі самостійної роботи студентів, спрямованої на стимулювання їх професійного зростання та виховання їхньої творчої активності.

Література

1. Буряк В. К. Самостійна робота з книгою / В. К. Буряк – К., 1990.

2. Дзюба І. О. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах особистісно-орієнтованого навчання[Електронний ресурс]. / І. О. Дзюба – Харків, 2008. – Режим доступу: http://www. bestreferat. ru/referat-136461. html

3. Іванова О. В. Самостійна робота студентів у сучасних умовах навчального процесу. [Електронний ресурс] / О. В. Іванова – Харків, 2008. – Режим доступу: archive. nbuv. gov. ua/... 19... /Ivanova_st. pdf

4. Котова А. В. Визначення сутності та змісту самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах. [Електронний ресурс] – Харків, 2008. – Режим доступу: irbis-nbuv. gov. ua/... /cgiirbis_64. exe?..

5. Самостійна робота учнів - засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення (на історичному матеріалі). Режим доступу: www. br. com. ua ›... › Педагогіка

6. Особливості навчальної праці студентів і передумови її ефективності. Режим доступу: http://www. info-library. com. ua/books-text-4084. html

Автор: Михайліченко Наталія Борисівна
Посада: викладач російської мови, методики викладання російської мови.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
21.02.2015

Популярні новини
Випускників можуть звільнити від ДПА у формі ЗНО Профільний комітет розгляне рішення про можливе звільнення випускників від  ДПА у формі ЗНО 
Щоб стати вчителем, буде необхідно пройти інтернатуру Міністерством освіти і науки розроблено проєкт Положення про педагогічну інтернатуру
Школи мають розробити внутрішню систему якості Українські школи мають сформувати внутрішню систему забезпечення якості освіти
COVID-19 не є професійним захворюванням вчителів, - МОН Захворювання, отримане під час виконання вчителями професійних обов'язків, не є професійним
Загрузка...