Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Вища освіта Форми та методи контролю знань студентів
Рейтинг
10

У статті на заявлену тему авторка пише: на жаль, багато педагогів цікавить тільки сам акт проведення контролю, а не перевірка власного досвіду та методики викладання, спроможності ефективно впливати на формування знань, вмінь, навичок, а також розвиток творчих здібностей студентів

Форми та методи контролю знань студентів

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.3 з 5 на основі 3 оцінок.

У сучасній освіті поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання (застосуванням інтерактивних технологій, комп’ютеризації навчального процесу, впровадженням новітніх досягнень педагогіки), але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання, – повинен бути однією з найважливіших проблем методичного характеру для викладачів. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.

Для сучасного викладача неприпустимо бути байдужим до якості своєї роботи, до того, як прочитані лекції і проведені практичні чи лабораторні заняття відклалися у пам'яті студента. На жаль, багато педагогів цікавить тільки сам акт проведення контролю, а не перевірка власного досвіду та методики викладання, спроможності ефективно впливати на формування знань, вмінь, навичок, а також розвиток творчих здібностей студентів. Я вважаю, що контроль знань повинен бути ще однією можливістю удосконалювати форми, методи і засоби власної педагогічної майстерності.

При викладанні предмету "Хімія" у технікумі розрізняємо попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовуємо як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на на початку вивчення предмету на 1-му курсі, щоб оцінити реальність шкільних оцінок та виявити базовий рівень знань студентів.

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

  • виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;
  • визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;
  • виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;
  • виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;
  • стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні.

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальний матеріал. Також поточний контроль має навчити студентів готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня, а не наприкінці семестру або навчального року.

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання.

Якщо поточний контроль проводимо лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

Рубіжний контроль може проводитися усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Підсумковий контроль являє собою залік студентів з метою оцінки їх знань і навичок у відповідності до моделі молодшого спеціаліста.

Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у позааудиторний час, на консультаціях, заліках і іспитах.

Контроль знань з хімії мною проводиться системно, при цьому враховуються не тільки зовнішній зворотній зв’язок – викладач – студент, а й внутрішній зворотній зв’язок – самоконтроль. Тому що саме самоконтроль сприяє формуванню в студентах активності та відповідальності.

Моя система контролю виконує декілька функцій:

  • навчальну, яка полягає у тому, щоб під час контролю за успішністю розширювалися, поглиблювалися і удосконалювалися знання, уміння та навички студентів, а також формувався стійкий інтерес до вивчення хімії;
  • виховну, яка передбачає, що контроль знань має зворотний зв’язок, який показує і студентам і викладачу ефективність їхньої роботи;
  • контролюючу, яка дає змогу стежити за процесом і результатами навчальної діяльності;
  • організуючу, яка полягає у організації навчального процесу в цілому та сприяє формуванню режиму самостійної роботи студентів;
  • розвивальну, яка виявляється у тому, що під час контролю вдосконалюються психічні процеси та особисті можливості: увага, пам’ять, уява, мислення і т. ін.

Контроль на лекції я проводжу як вибіркове усне опитування студентів або з застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що читається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції (проводиться за звичай у кінці першої або на початку другої години лекції).

Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш важкі для сприйняття студентів розділи з наступним роз'ясненням їх. Контроль на лекції не має віднімати багато часу.

Поточний контроль на практичних, семінарських і лабораторних заняттях проводиться з метою виявлення готовності студентів до занять у таких формах:

  • вибіркове усне опитування перед початком занять;
  • фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами протягом 5-10 хв.;
  • фронтальна перевірка виконання домашніх завдань;
  • виклик до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування задач, письмові відповіді на окремі запитання, дані на лабораторному занятті;
  • оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.;
  • письмова (до 45 хв.) контрольна робота.

Контрольні запитання поділяються на:

  • а) тестові завдання – вибрати вірні відповіді;
  • б) проблемні – створення ситуацій проблемного характеру;
  • в) питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки;
  • г) ситуаційні завдання – визначити відповідь згідно певної ситуації;
  • д) питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення (наприклад, вивчених хімічних явищ);
  • е) інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру.

Під час контролю знань та умінь студентів дотримуюсь таких вимог:

  • індивідуальний характер контролю;
  • своєчасність та систематичність контролю;
  • об’єктивність та справедливість оцінювання;
  • врахування вікових особливостей студентів;
  • обґрунтоване та аргументоване оцінювання робіт та відповідей;
  • урізноманітнення форм та видів контролю.

Контроль у позааудиторний час:

  • Перевірка перебігу виконання домашніх завдань, науково-дослідних робіт, творчих проектів і контрольних робіт. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, вміння працювати зі спеціальною літературою, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків.
  • Перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури.
  • Перевірка і оцінка рефератів по частині лекційного курсу, який самостійно пророблюється.
  • Індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях.
  • Проведення навчальних конкурсів і олімпіад на кращого знавця предмета, кращого зі спеціальності, краще виконання лабораторних, практичних, особливо навчально-дослідних робіт (проектів).

Література

  1. Аванесов B. C. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. - М., 1990.
  2. Чернілевський Д. В., Томчук М. І. Педагогіка та психологія вищої школи// Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: Вінницький соціально-економічний інститут Університету "Україна", 2006.
  3. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002.
  4. Якиманская И. С. Личностно-орентированое образование / Под ред. Крьшовой Н. Б. -М., 1995.

Автор: Бондаренко Віра Іванівна
Посада: викладач хімії.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
02.12.2013

Популярні новини
МОН презентувало стандарт початкової освіти Документ передбачає впровадження нового змісту, що ґрунтується на формуванні компетентностей
Освітню реформу відкладено до вересня Для розгляду реформи освіти парламентарям у четвер не вистачило робочого часу
Ми розпочнемо реформу освіти вчасно, - Гройсман Прем’єр-міністр наголошує, що уряд розпочне реформу освіти і знайде джерела її фінансування
Прем’єр: ми не маємо відкладати реформу освіти За словами Гройсмана, затягувати з модернізацією нашої освіти через брак ресурсів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!