Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Проблема соціалізації особистості слабозорих школярів у середніх і старших класах під час викладання української літератури
Рейтинг
23
Вибір редакції

У статті розкриваються актуальні питання соціалізації особистості слабозорих школярів. Проблема гармонійної реалізації системи формування соціалізації особистості дитини завжди була актуальна. Це питання особливо гостро стоїть у процесі навчання дітей зі зниженим зором

Проблема соціалізації особистості слабозорих школярів у середніх і старших класах під час викладання української літератури

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.6 з 5 на основі 5 оцінок.

У статті розкриваються актуальні питання соціалізації особистості слабозорих школярів. Проблема гармонійної реалізації системи формування соціалізації особистості дитини завжди була актуальна. Це питання особливо гостро стоїть в процесі навчання, розвитку розумової діяльності дітей зі зниженим зором.

Вчителю літератури, працюючому зі слабозорими дітьми, необхідно уявляти особливості методології предмета літератури в корекційній школі. Потрібно пам'ятати, що нестача зору виступає тією проблемною зоною, яка формує цілісно - смислові підстави самовизначення людини в соціумі, закріплюючи його Я - ОБРАЗ, сформований первинними практиками соціалізації в початковій школі і забезпечує стартові можливості для дітей з порушенням зору в доросле життя.

Ключові слова: соціалізація особистості, самовиховання дітей з порушенням зору, позитивні риси.

Про історичне минуле людини написано багато. Але не дивлячись на це, залишається велике прагнення людей до осягнення себе, оцінки своєї особистості. Філософи, антропологи, психологи, представники педагогічної науки, діячі літератури і мистецтва прагнуть все глибше дослідити і розкрити сутність людини, зрозуміти закономірності життєвого прояву особистості, закономірності в реалізації фізичних та інтелектуальних можливостей, ясніше побачити перспективи в епосі. Всі ці питання в різні роки вирішувалися по - різному.

Останнім часом, коли багато уваги приділяється питанням психології, як у вітчизняній, так і в світовій літературі з'являється ряд експериментальних і теоретичних робіт, аналіз яких показує, що "мислення є одним їх найважливіших компонентів для формування соціалізації особистості дитини, мислення це найважливіший психологічний процес, за допомогою якого людина відображає дійсність, з усіма її зв'язками і відносинами" 1.

Перед шкільними вчителями стоїть непросте завдання - створити так званий міст, який буде служити засобом взаємин між особистістю дитини і навколишньою дійсністю. Система викладання в сучасних школах спрямована на гармонійний розвиток особистості дитини у всіх її напрямах, одним із важливих компонентів цієї системи є предмет "Література", який спрямований сформувати уявлення про вічні життєві цінності, вчить міркувати, думати, аналізувати.

Проблема гармонійної реалізації системи формування соціалізації особистості дитини завжди була актуальна. Це питання особливо гостро стоїть в процесі навчання, формування розумової діяльності слабозорих дітей. "Бігле" читання, грамотне і логічне побудова думки, формування індивідуального думки на основі прочитаного твору - завдання, які покликаний вирішити вчитель літератури для досягнення найголовнішої мети - допомогти сформувати засобом предмета літератури адекватне уявлення про навколишній світ і усвідомлення свого місця в реальній дійсності.

Робота за рішенням даних цілей і завдань повинна вестися з урахуванням особливостей розумової діяльності дітей з порушенням зору. Відомо, що діти з ослабленим зором володіють більш тонкою психікою, у них може спостерігатися затримка психічного та розумового розвитку і розлад центральної нервової системи.

Вчителю української літератури, працюючому зі слабозорими дітьми, необхідно знати особливості методології, вміти вибудовувати певну ієрархію завдань у процесі навчання для досягнення мети - соціалізації особистості через предмет "Література".

Актуальність викладання предмета літератури в школі для дітей зі зниженим зором диктується психологічними особливостями дітей з порушенням зору:

  • по-перше, підвищеною чутливістю дитини до несправедливості, яка іноді переростає в агресивність по відношенню до оточуючих його людей і навколишнього світу;
  • по-друге, почуттям соціальної вразливості й незахищеності;
  • по-третє, почуттям приреченості і зневіри у власні сіли.

І тому в школі для дітей зі зниженим зором предмет "Література", крім навчання загальноосвітнім навичкам: читати, аналізувати, думати, міркувати, бере на себе і додаткову функцію - адаптація дітей до сучасних умов. У рамках закладу ця функція, разом із загальноосвітніми завданнями предмета "Література" є не менш важливою і значимою. Література як дисципліна також містить і виховні завдання: виховання ініціативності, підприємливості, подолання конфронтаційних установок в учнівському середовищі.

Але головне, зроблена спроба вирішити корекційні завдання, тобто "Профілактика вторинних відхилень", зняття стану невпевненості, настороженості - " я не такий як усі", агресивності до навколишнього світу і людям.

Головне, на тлі сучасної загальної низької культури, повсякденного недбалого ставлення до понять моральності, щоб у дитини з'явилося відчуття значущості, потрібності себе для друзів, сім'ї, суспільства через реалізацію своїх власних здібностей, умінь, знань.

Системна робота на уроках літератури з соціалізації особистості дитини така: у 5-6 класах ми закладаємо поняття: "мораль", "моральність", "добро - зло", "дружба - любов", "честь - совість", "Родина", "природа", "людина", "культурна людина", "щасливий, здорова людина". Вивчення і розшифровка всіх цих понять відбувається досить ефективно, тому супроводжуються художніми ілюстраціями з досліджуваних творів. Таким чином, діти не тільки теоретично вчаться розуміти і розрізняти поняття, а й отримують наочне уявлення про них.

У 7-8 класах відбувається закріплення основних понять, які були вивчені в попередніх класах на більш високому і складному рівні. За допомогою складних і серйозних творів. Вчителю важливо вміти зацікавити дитину не тільки в прочитанні твору, але і в роботі над ним. Процес "перенесення" ситуацій і характерів з художніх творів у реальну дійсність називається актуалізацією.

Актуалізація теми, характерів, ідеї художнього твору є невід'ємною частиною вивчення предмета "Література". Самовизначення і самореалізація неможливі без свідомої роботи самої особистості з формування діяльно - вольового характеру.

На рівні 9-10 класів відбувається закріплення основоположних принципів моралі, норм поведінки, з'являються ціннісні орієнтири, учні вчаться аргументувати власну думку.

Уроки літератури в 11-12 класах розширюють і поглиблюють знання учнів, сприяють формуванню самостійного зваженого думки, допомагають самовизначитися в житті. Перед нами постає, практично, сформована особистість, яка володіє соціально - цінними рисами характеру.

Але, на жаль, у дітей з ослабленим зором, як правило, погано сформовані такі соціально - позитивні риси характеру як доброта, чуйність, ввічливість, терпимість, чесність, чуйність. "Виховання даних рис характеру у слабозорих дітей утруднено без актуалізації самовиховання, все це відбувається внаслідок асоціального досвіду, набутого в ранньому дитинстві і низької мотивації до соціально - прийнятного способу життя".

У процесі актуалізації самовиховання дітей з порушенням зору необхідна підтримка у формуванні у них уявлення про позитивні риси характеру, "засвоєнні позитивних соціальних норм", правил поведінки і спілкування, мотивації до зміни особистісних якостей, в оволодінні поведінковими навичками, виробленні корисних звичок, що лежать в основі формування рис характеру. На формування всього цього повинні бути спрямовані уроки літератури.

Аналізуючи дослідження соціалізації учнів у школі для слабозорих дітей, можна виділити специфічні риси:

  • Різка зміна інституційних умов і форм соціалізації, різке посилення глобальних, середовищних, особистісних факторів дезадаптації;
  • Різке збільшення числа соціально неблагополучних дітей з малозабезпечених, соціально-незахищених сімей, дітей, позбавлених батьківського піклування, сімейної підтримки, культури і теплоти сімейного виховання, особливо з маргіналізованих верств населення;
  • Зростаюча криміналізація дитячої середовища, особливо зростання кількісний і якісний - групових та адміністративно караних злочинів, наркоманії, формування середовищної лояльності до групових форм вживання наркотичних препаратів;
  • Зростання випадків невмотивованого насильства, агресивності, демонстративно - асоціальної поведінки, складання особливої кримінально-корпоративної системи відносин між різними віками і групами.

Всі ці риси у дітей з порушенням зору ускладнюються і загострюються недугою, викликаючи у них підвищену агресивність до оточуючих його людей і світу в цілому або нав'язливі думки про свою неповноцінності і безглуздості життя.

Стає абсолютно ясно, що робота щодо соціалізації особистості подібного роду дітей повинна вестися не тільки з боку вчителя літератури. Необхідно, щоб благотворний вплив на дитину чинився з боку психолог, соціолога, лікарів, вихователів. Тільки в цьому випадку процес соціалізації особистості не буде однобоким, а стане ефективним і результативним.

Таким чином, основний акцент у викладанні уроків літератури в школі для слабозорих дітей будується з урахуванням рефлексивних особливостей учнів. До основних функцій літератури як дисципліни в школі для дітей з порушенням функції зору додається і функція соціалізації особистості дитини.

Література крім основних завдань: навчити дитину мислити, аналізувати, розмірковувати, робить найбільший акцент на формування особистісних якостей учнів через вивчення і прочитання того чи іншого художнього твору. Вчителю літератури треба пам'ятати, що нестача зору виступає тією проблемною зоною, яка формує цілісно - смислові підстави самовизначення людини в соціумі, закріплюючи його Я - ОБРАЗ, сформований первинними практиками соціалізації в початковій школі, і забезпечує стартові можливості для дітей з порушенням зору в доросле життя.

І тому головне завдання вчителя - через уроки літератури допомогти дітям зі зниженим зором активно пізнавати соціальну дійсність, створювати умови для його більш повної самореалізації в суспільстві.

Список використаної літератури

1. Гришкова Г. Н. Юсубова И. Б. Развитие познавательной самостоятельности школьника в трудовой деятельности // Нач. школа. - 2009. - №11. - С. 41-45.

2. Єрмаков В. П., Якунін Г. А.. Розвиток, навчання і виховання дітей з порушеннями зору. М., 2005.

3. Лебедева С. С. Актуальные проблемы образования инвалидов как средства их социальной адаптации // Образование как средство социальной адаптации инвалидов: опыт и перспективы / Сост. С. С. Лебедева - СПб., 1998. -С. 5.

4. Лось А. Как воспитать трудового человека // Народное образование. - 2008. - №10. - С. 202-208.

5. Назарова Т. П. Мыслительная деятельность при слабовидении у младших школьников, при решении арифметических задач, автореферат, кандидатская диссертация. - М., 2010. С. 57.

6. Солнцева Л. И. Психология особенности слепых и слабовидящих школьников, РГПУ им. А. И. Герцена, сборник научных трудов. - Л., 1980. С. 60.

7. Стахів Л. Роль праці в моральному вихованні особистості // Рідна школа. - 2009. - №5. - С. 56-58.

8. Орлов М. Ю. Восхождение к индивидуальности. – М.: Просвещение, 1991. С. 59.

9. Шапиро Д. Конфликт и общение. Кишинев: ARC, 1997.

Автор: Муренець Людмила Сергіївна
Посада: заступник директора з НР, учитель української мови та літератури.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
30.01.2014

Популярні новини
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
В МОН хочуть відкрити процедуру надання грифів Міністерство освіти має намір зробити відкритою процедуру надання грифу навчальній літературі
МОН зменшить регуляторний вплив на школи У відомстві переглянуть накази МОН на предмет зменшення регуляторного впливу в освіті
В Україні планують провести Рік німецької мови Україна та Німеччина обговорили питання проведення у 2017 році Року німецької мови в Україні

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!