Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Сучасний учитель історії: психолого-педагогічний портрет
Рейтинг
22
Вибір редакції

У статті розглянуто чинники, що впливають на формування сучасного образу вчителя історії. Автором виділено головні риси, які мають бути притаманні сучасному вчителеві історії

Сучасний учитель історії: психолого-педагогічний портрет

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.4 з 5 на основі 5 оцінок.

Професія вчителя – одна з найбільш творчих і складних професій, яка поєднує науку та мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника, режисера і постановника, актора, педагога, психолога та науковця. Характеризуючи діяльність вчителя історії, слід відзначити її високу соціальну значущість у процесі державотворення, формування національної свідомості і духовної культури українського суспільства.

Постать вчителя постійно привертає увагу науковців. Так, питання підготовки майбутнього вчителя розглядаються у працях О. Мороза, О. Пєхоти та ін., проблема формування творчої особистості вчителя досліджена у працях Н. Кічу. Говорячи про образ сучасного вчителя історії, слід відзначити дослідження Ф. Левітаса та Т. Скрябіної. У даній публікації я поставили за мету визначення та характеристику основних рис, що мають бути притаманні сучасному вчителеві історії.

Варто наголосити, що сьогодні шкільні курси історії майже повністю звільнилися від ідеологічних штампів і підходів. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє гармонійне поєднання з досягненнями народної педагогіки. Означені трансформації зумовили формування у суспільній свідомості нового образу вчителя історії.

На мій погляд, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси:

  1. Державницька свідомість. В умовах сучасних трансформацій українського суспільства від тоталітаризму до демократичної держави, громадянського суспільства вчитель історії стає носієм державницьких ідей, з почуттям патріотизму висвітлює історичні традиції та прагнення українського народу до свободи й незалежності власної держави. Спираючись на багатий історичний матеріал, він змальовує героїчні постаті князів, гетьманів, героїв національно-визвольної боротьби, простих людей, для яких державність України стала найвищим сенсом життя і діяльності
  2. Професійна майстерність. Тут можна виокремити два аспекти: вільне й ґрунтовне володіння історичним матеріалом, постійна самоосвіта, а також володіння сучасними технологіями навчання, які зможуть давати вагомі результати у навчанні та вихованні учнів. Учитель історії перебуває в постійному пошуку: самостійно конструює оригінальні дидактичні прийоми, створює власну педагогічну лабораторію
  3. Гуманістична спрямованість викладання. Відзначимо, що цей компонент – якісно новий у навчанні історії. Адже в центрі історичних подій стояли не партії, класи, рухи, а конкретні люди з їх постійними життєвими потребами. Звернення до особистості, загальнолюдських цінностей, утвердження високих моральних норм якнайкраще відповідає ідеям сучасного державотворення в Україні.
  4. Демократизм. У процесі навчально-виховної роботи даний компонент дає можливість педагогу знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Адже вчитель не лише сприймає, а й підтримує право кожного учня на власне бачення історичних подій, яке може відрізнятися від позиції самого педагога. Історичний плюралізм, багатоманітність наукових підходів відкривають перед учнями шляхи до подальшої пізнавальної діяльності, а не до вивчення енциклопедичних знань. Водночас демократизм вимагає від учителя застосування педагогіки співробітництва, створення комфортного психологічного клімату у взаємовідносинах з учнями.
  5. Висока особиста культура педагога. Сучасний учитель передовсім має бачити у своїх вихованцях особистість, а лише потім – учня. Зовнішній вигляд, емоційність мовлення, доброзичливість педагога часто створюють важливий позитивний образ, який стає прикладом для школярів. Відкритість, щира увага вчителя до внутрішнього світу дитини, розуміння її хвилювань – народжують повагу і довіру до педагога. Саме такі якості пробуджують в учнів інтерес до навчального предмета, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи

Нова державна концепція освіти і виховання вимагає удосконалення педагогічної діяльності вчителів й досягнення ними професіоналізму. Відзначимо, що поняття професіоналізму в психолого-педагогічній літературі трактується з різновекторних позицій і потребує окремого наукового дослідження.

Автор: Ільницька Іванна Іванівна
Посада: учитель.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
05.09.2013

Популярні новини
МОН затвердило нові шкільні освітні програми Міністерство освіти затвердило нові типові освітні програми початкової, базової та старшої школи
Вільні місця у школах розподілятимуть через лотерею За словами міністра, порядок прийому школярів у перший клас буде передбачати лотерею
«Учитель року» покликаний виявляти новаторів, - Гриневич У заключному етапі конкурсу «Учитель року-2018» змагатимуться 100 вчителів
Принцип "гроші ходять за дитиною" запрацює з 2019 року За словами Гриневич, у новий закон «Про освіту» закладено низку прогресивних норм

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!