Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Підвищення педагогічної майстерності учителів літератури в системі післядипломної освіти
Рейтинг
5
Вибір редакції

У статті на заявлену тему авторка обґрунтовує аналіз теорії педагогічної майстерності, визначає її складові. Також подані приклади інноваційних видів уроків

Підвищення педагогічної майстерності учителів літератури в системі післядипломної освіти

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 1 оцінок.

У процесі розвитку суспільства зростає роль кваліфікованих фахівців у будь-якій галузі виробництва, зокрема – і в освіті, оскільки, як зазначав М. П. Драгоманов, "планова перебудова освіти потребує майстра і не виконується сліпим інстинктом" [1, с. 14]. Завдання вчителя – не лише навчити читати і писати, рахувати, тобто дати певні знання, його мета набагато вища – розвинути і сформувати особистість. Як це зробити найкраще?

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті наголошено, що суспільство без високого рівня освіти не має майбутнього. Актуальність проблеми полягає також у тому, що нова ситуація в суспільстві диктує нові завдання, насамперед культурно-освітні. Тому, вважаємо, не випадково головною метою Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено "забезпечення можливостей самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації" [8, с. 6], розвиток творчих здібностей дитини. На сучасному етапі розвитку суспільства визнано провідну роль науки та освіти як рушія прогресивних змін, загального розвитку людського соціуму. А. Д. Сахаров зазначав: "У XXI столітті роль у вирішенні глобальних проблем належить освіті" [5, с. 73]. Це ставить принципово нові вимоги до вчителя, оскільки він, як творча особистість, має бути готовим до роботи у творчому, інноваційному режимі; до оновлення процесу навчання.

Б. С. Гершунський у дослідженнях проблем сучасної освітньої системи розглядає питання самоосвіти педагога як одне з найважливіших для освіти ХХІ століття, він пропонує ієрархічну освітню "драбину" сходження особистості до все більш високих освітніх результатів.

Отже, перспективи освітнього розвитку особистості мають таку структуру: менталітет (квінтесенція культури, найвища цінність освіти); культура (вищий прояв освіченості та професійної компетентності); педагогічна майстерність (комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексійній основі); професійна компетентність (уміння людини реалізуватись у певній професійній сфері діяльності); освіченість (не лише знання, але й широкий кругозір); грамотність (отримання знань, умінь) [9, с. 123].

Реалізація нової освітньої парадигми в Україні на рубежі століть викликала потребу в удосконаленні процесу педагогічної діяльності вчителя. Особливе значення надається проблемі взаємодії педагога із суб’єктами виховання, що передбачає досягнення позитивних результатів щодо поведінки, установок, позицій та особистісних якостей учнів. Зазначені положення є актуальними, оскільки в навчально-виховному процесі середньої загальної освіти стосунки між учителем та учнями із "суб’єкт-об’єктних" змінено на "суб’єкт-суб’єктні". Значною мірою це уможливлюється за умови володіння вчителем високим рівнем професійної компетентності. Отже, у сучасних умовах підвищується її значення у зв’язку з посиленням вимог до майстерності вчителя в аспекті здійснення впливу на особистість учня. Така постановка питання актуалізує проблему розвитку педагогічної майстерності вчителя у системі підвищення кваліфікації, стимулює процес розкриття і повного використання творчого потенціалу кожного сучасного вчителя, що визначається не лише умінням ефективно впливати на вихованців, а й навчити їх вчитися.

Зазначені проблеми є підґрунтям для досліджень та реалізації ще однієї – аналізу специфіки педагогічної майстерності вчителя з метою всебічного дослідження сутності педагогічної майстерності вчителя, що органічно пов’язано з ефективним викладанням предмета у школі.

Отже, у чому полягають особливості професійної компетентності вчителя? Питання педагогічної майстерності вчителя у педагогічній науці не нове. Вище призначення освіти, за розумінням К. Ушинського, є "вдосконалення розуму і серця, самоствердження, що сприяє життєвій активності, зміцнює віру в себе, вселяє бадьорість і радість, робить інтенсивнішим відчуття впевненості і щастя" [4, с. 123]. Його послідовники, відомі вчені В. Стоюнін, В. Водовозов, В. Острогорський, Ф. Буслаєв, Х. Алчевська, Т. Лубенець були палкими пропагандистами мистецтва слова як засобу суспільного, громадянського і естетичного виховання [9, 45-46].

Про високе покликання вчителя знаходимо думки у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. "Школа – це насамперед учитель. Особистість учителя - наріжний камінь виховання", – підкреслював педагог-новатор [14, с. 198]. Він вбачав у вчителеві-майстрі непересічну, духовно багату, творчу людину, яка може "виражати себе як особистість, розкривати свій внутрішній світ перед людьми" [14, с. 199].

С. Гончаренко в "Українському педагогічному словнику" дає таке визначення поняття "педагогічна майстерність" – "це характеристика високого рівня педагогічної діяльності. Критеріями П. м. педагога виступають такі ознаки його діяльності: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність). П. м. ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Необхідними умовами П. м. є гуманістична позиція педагога й професійно значимі особистісні риси і якості" [7, с. 5-6].

У підручнику "Педагогічна майстерність" І. Зязюна знаходимо таке визначення цієї дефініції: "педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексійній основі. До таких важливих властивостей належать гуманістична спрямованість діяльності вчителя, його професійна компетентність, педагогічні здібності і педагогічна техніка" [12, с. 30].

Таким чином, на основі аналізу педагогічних праць робимо висновок, що педагогічна майстерність – це характеристика педагогічної діяльності, що здійснюється на високому рівні. Головною її ознакою є високий показник розвитку вмінь навчати дітей, безпомилково знаходити і розвивати в них задатки і нахили, формувати позитивні риси характеру. Аналіз теорії педагогічної майстерності, порівняння її з іншими видами творчої діяльності, спорідненої з професією вчителя (наукової, літературної, артистичної), дозволив виокремити найсуттєвіші компоненти у структурі педагогічної майстерності, якими є конструктивний, проектувальний, організаторський, комунікативний і гностичний.

Отже, педагогічна спрямованість особистості кожного вчителя багатоаспектна, її ціннісними орієнтаціями є наступні: на себе – самоутвердження (щоб бачили в мені кваліфікованого, вимогливого, справжнього вчителя); на засоби педагогічного впливу (програма, заходи, способи їх пред'явлення); на учня (дитячий колектив в актуальних умовах, його адаптація); на мету педагогічної діяльності (допомога школяреві в його розвитку як гуманістична стратегія).

Основою педагогічної майстерності визнано професійну компетентність. Її сутність –знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології.

Отже, майстерність учителя полягає в "олюднюванні", натхненності знання, яке не репродуктивно переноситься з книг в аудиторію, а висловлюється як власний погляд на світ. У такому разі можемо вважати, що вчитель володіє педагогічною свідомістю, досягненою на ґрунті професійних знань. Тому варто зауважити, що складність у набутті професійної компетентності для вчителя полягає і в тому, що професійне знання має формуватися водночас на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному, технологічному. Це потребує розвиненого професійного мислення, здатності добирати, аналізувати і синтезувати здобуті знання для досягнення педагогічної мети, уявляти технологію їх застосування, рефлексії.

Ще одним вагомим елементом у структурі педагогічної майстерності визначено здібності до педагогічної діяльності. На основі досліджень В. Вернадського, Л. Виготського, Г. Костюка, А. Щербакова, Н. Кузьміної, М. Скаткіна, А. Леонтьєва та ін. можна виокремити такі провідні здібності до педагогічної діяльності: комунікативність; перцептивні здібності; динамізм особистості; емоційну стабільність; оптимістичне прогнозування; креативність.

Наступною складовою педагогічної майстерності є педагогічна техніка як форма організації поведінки вчителя. Знання, спрямованість і здібність без умінь, без володіння способами дій не є гарантією високих результатів. Педагогічна техніка – це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

Таким чином, ураховуючи зазначене вище, визначаємо, що критеріями майстерності вчителя є доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (за характером стосунків з учнями), оптимальність (за вибором засобів), творчість (за змістом діяльності).

Вчитель, якщо він не "урокодавач", а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей і разом з ними.

На сучасному етапі розвитку освіти виникає потреба у створенні такої системи навчання, яка охоплювала б основні етапи уроку – від визначення цілей і конструювання навчального процесу до перевірки його ефективності, крім того, повно моделювала розвивальний соціально – культурний простір і давала змогу реалізувати позитивний потенціал особистості в володінні національними надбаннями. [15, с. 5-6].

В процесі формування та удосконалення педагогічної майстерності вчитель може використовувати такі інноваційні види уроків:

  • Ажурна пилка
  • Акваріум
  • Асоціації на дошці
  • Багатомірна матриця
  • Бінарний урок
  • Бліц турнір
  • Бліц інтерв’ю
  • Брейн ринг
  • Брейн стормінг
  • Броунівський рух
  • Веббінг
  • Взаємоконтроль
  • Відстрочена відгадка
  • Винахідництво
  • Вікторина
  • Виставка
  • Вступні уроки
  • Вступний семінар
  • Гра
  • Гра – конференція
  • Гра – подорож
  • Гра "Доміно"
  • Гра "Так – ні"
  • Гра "світлофор"
  • Громадські слухання
  • "Два – чотири – всі разом"
  • "Джиг – со"
  • Дебати
  • Демарш
  • Дискусія
  • Диспут
  • Діалог
  • "Діалог Ривіна"
  • "Діалог Сократа"
  • Ділова гра"
  • Дидактичні ігри
  • Дослідження
  • "За – проти"
  • "Займи позицію"
  • Закріплення вивченого матеріалу
  • Залік
  • "Здивуй"
  • "Зигзаг" (пилка)
  • Змагання
  • Еврика
  • "Евристичних запитань"
  • Екскурсія
  • Індивідуальне самонавчання
  • Інтерактивний тренінг
  • Інтегровані (між предметні) уроки
  • Інструктивна лекція
  • Казка
  • "Картинна галерея"
  • "Карусель"
  • Коло ідей
  • КВК
  • Комбінований урок
  • Компаративного аналізу
  • Компаративізм
  • Консультація
  • Контрольна робота
  • Конференція
  • "Круглий стіл"
  • Культурологічний аналіз
  • Лабораторна робота
  • Ланцюжок
  • Лекція
  • Лекція – діалог
  • Лекція з науковою структурою
  • Лекція – інструктаж
  • Лекція (інтегрована)
  • Лекція оглядова
  • Лекція полемічна
  • Лекція теоретичного конструювання
  • Лекція узагальнююча
  • Метод евристичних
  • або "ключових" питань
  • "мікрофон"
  • Міні – дебати
  • Мозаїка
  • "Мозковий штурм"
  • "Морський бій"
  • Навчальна екскурсія
  • Навчальна конференція
  • Навчальні консультації
  • "Навчаючи – вчуся"
  • "Обери позицію"
  • Оглядовий семінар
  • Панельна дискусія
  • Парадоксальна розповідь
  • Паралель
  • "Показуха" (скульптура)
  • Поп – корн
  • Практикум
  • Практичне заняття
  • Практична робота
  • Прес
  • Прес – конференція
  • "Приваблива мета"
  • При стендовий урок
  • Проект
  • Повторення
  • Подорож
  • Пошуковий семінар
  • Розв’язування задач
  • Рейтинго – вибірковий диктант
  • Розв’язування ситуаційних задач
  • Рольова гра
  • Само організуючий семінар
  • Семінар
  • Семінар випереджальний
  • Семінар з індивідуальною роботою
  • Семінар з груповою роботою
  • Семінар в групах за вибором
  • Семінар генерації ідей
  • Семінар – практикум
  • Семінар рефлексія
  • "Серцевий напад"
  • Симпозіум
  • Синтез думок
  • "Снігова куля" (два – чотири – вісім)
  • Співбесіда
  • Спектакль
  • Спільний проект
  • Суд
  • Суспільний огляд знань
  • Твір
  • Творче читання
  • Творчий звіт
  • Тест
  • Тренінг
  • "Тримай позицію"
  • Турнір
  • Узагальнення та систематизація знань
  • Урок вивчення творів одного жанру
  • Урок з ігровим сюжетом
  • Урок з різновіковим складом учнів
  • Урок – есе
  • Урок – інсценізації
  • Урок інтегрований
  • Урок – композиція
  • Урок – мандрівка
  • Урок нестандартний
  • Урок – огляд знань
  • Урок роздум
  • Урок – розслідування
  • Урок – салон
  • Уроки – сходинки до монографічного вивчення творчості письменника
  • Урок – теле -
  • радіопередача
  • Факультативне заняття
  • Формування знань
  • Хокей
  • Шкільна лекція
  • Шкільний семінар.

Запропоновані типи уроків, окремих його елементів відповідно до мети, завдань уроку, особливостей системи роботи вчителя та його особливості, нададуть вчителям можливість добору певного типу уроку, який найбільш відповідає предмету, темі, етапу вивчення матеріалу, врахує особливості (вікові, психологічні, ціннісні, інтелектуальні) учнів певного класу (групи) і спрямує на реалізацію завдань, передбачених Державним стандартом та надасть можливість досягти найвищої результативності навчання.

Список використаних джерел

1. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Зб. наук. праць. - К., 1993.

2. Барбина Е. С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования. - К., 1997.

3. Біленко Л. В., Сисоєва С. О. Вивчаємо творчу діяльність педагога // Рідна школа. -1993. - №11-12.

4. Бутенко В. Г. Формирование педагогического мастерства учителя. - К., 1991.

5. Волинець А. Г. Сучасні педагогічні новації і школа майбутнього // Рідна школа. -1994. - №8.

6. Гін, А. Прийоми педагогічної техніки [Текст]. – Луганськ: Навчальна книга "Янтар", 2004.

7. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997.

8. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.). - К., 1994.

9. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя. - Москва, 1987.

10. Козловський І. М., Пайкуш М. А. формування професійної майстерності майбутнього вчителя як єдність інтегративного та диференційованого підходів в умовах ступеневої освіти. - Житомир, 2003.

11. Онищук, В. Урок в современной школе. [Текст]. – М.: Просвещение, 1986.

12. Педагогічна майстерність:Підручник/І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та інш., За ред І. А. Зязюна. - 2 – е вид,. допов. і переробл.. - К., Вища шк., 2004. - 422с.

13. Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки: Зб. наук. праць / За ред. М. Б. Євтуха. - К., 1994.

14. Сухомлинський В. О. Вибр. твори в 5 т. - К., 1976-1977.

15. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково – методичний посібник // За ред. О. І. Пометун. – К.: А. С. К., 2003.

16. Тучкова, Т. Урок – показатель мастерства учителя [Текст] // Відкритий урок. – 2004. - №9 – 10.

Автор: Мілова Олена Ярославівна
Посада: учитель української мови та літератури.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
28.01.2013

Популярні новини
Місцева влада зможе утримувати школи, - Гройсман За 11 місяців 2016 року додаткові надходження до місцевих бюджетів сягнули 44 млрд
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
В МОН хочуть відкрити процедуру надання грифів Міністерство освіти має намір зробити відкритою процедуру надання грифу навчальній літературі
МОН зменшить регуляторний вплив на школи У відомстві переглянуть накази МОН на предмет зменшення регуляторного впливу в освіті

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!