Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Словникова робота на уроках української мови в початкових класах

У статті з досвіду роботи авторка пише, що з метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню в них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання

Словникова робота на уроках української мови в початкових класах

Оцініть публікацію
 

Словникова робота на уроках української мови в початкових класах є однією зі складових різноманітної роботи з розвитку мови учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв’язного мовлення взагалі.

З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним.

Словникова робота може проводитися у різних напрямках, а саме: ознайомлення учнів з лексичним значенням нових слів, словосполучень; засвоєння деяких граматичних форм, утворення яких викликає у дітей труднощі; навчання дітей орфоепічній вимові слів, зокрема правильній постановці наголосу; формування правописних умінь.

Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично вона проводиться і наскільки доцільно вона збудована.

Так у 3-4 класах на уроках української мови учні мають засвоїти списки слів, написання яких відрізняється в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюються певними правилами.

У 3 класі, де українська мова вивчається як державна, всі ці слова було розподілено у тематичні групи таким чином:

  • Айстра, листя, пшениця.
  • Ведмідь, вовк, заєць.
  • Вузький, гострий, кращий, м’який.
  • Глибоко, глибокий, криниця.
  • Жовтий, жовтень, червоний, чорний,
  • Вулиця, вікно.
  • Голка, кишеня, фартух, ножиці, шити, черевики.
  • Дерева, тополя, горіх, яблуко, яблуня, кущ.
  • Батьківщина, Київ, площа, Україна.
  • Бджола, джміль, метелик.
  • Бігти, гратися, йти, лляти, нести, піти, слухати, танцювати.
  • Брова, волосся, вухо, долоня, шия, щока.
  • Грім, гриміти, дощ,
  • Дзвінок, робота, субота.
  • Друзі, товариш, іграшка, подруга, сусідній, сусід.
  • Жайворонок, зозуля.
  • Картопля, квасоля, кукурудза, морква, огірок, овочі, цибуля, часник.
  • Майже, менше, пізніше, раніше, сьогодні, тихше.

Кожна група слів відпрацьовується протягом декількох уроків.

На першому етапі діти знайомляться з новими словами, з’ясовується лексичне значення кожного слова. Іноді лексичне значення випливає з контексту, і в таких випадках діти можуть зрозуміти значення слова самостійно, без спеціальних роз’яснень. Для слів з предметним значенням пропонується наочне пояснення з використанням самого предмету або малюнку з його зображенням. Зміст абстрактних понять розкривається шляхом стислого словесного тлумачення. На цьому етапі застосовується прийом відкритого міжмовного зіставлення: в російській мові – в українській мові.

Другий етап – словниково-орфографічні вправи, які в комплексі спрямовані на стійке засвоєння дітьми правопису, орфоепічну вимову, правильну побудову граматичних конструкцій, активізацію активної лексики та розвиток зв’язного мовлення. На цьому етапі використовуються наступні завдання:

  • різноманітні види роботи з орфографічним словником (постійне звернення до словника сприяє створенню у дітей важливої навички швидко схоплювати правильне написання слів, навички роботи з довідковою літературою);
  • орфографічна робота зі словом (постановка наголосу, виділення зеленим кольором "важкої" літери, звукобуквений аналіз слова,
  • поділ слова на склади і на склади для переносу);
  • підбір спільнокореневих слів, а також словотворення за допомогою префіксів та суфіксів;
  • розбір слів за будовою (у процесі такої роботи учні усвідомлюють значення кожної морфеми в слові);
  • добір до слова синонімів, антонімів, які допомагають передати думку виразно, яскраво;
  • складання словосполучень;
  • робота з деформованими текстами;
  • звертання до витоків слова (знайомство з походженням слів дуже цікаве для дітей молодшого шкільного віку, сприяє розвитку уваги до мови);
  • різноманітні види роботи з фразеологізмами, загадками, прислів’ями та приказками;
  • розв’язування кросвордів;
  • складання із словом словосполучень, речень, а з групою слів – міні-творів.
  • запис слова у власний словничок з ілюструванням;
  • письмо з пам’яті;
  • диктанти (попереджувальний, пояснювальний, вибірковий, малюнковий, творчий диктанти, диктант з коментуванням, диктант-переклад), які є активною формою тренувальних вправ і засобом перевірки навичок учнів з правопису.
  • творчі завдання (створення дітьми власних словників за запропонованими темами).

Протягом усього року вивчені слова повторюються шляхом швидкого промовляння, систематично вводяться у вправи, які виконуються на уроці, до каліграфічних хвилинок, словникових та контрольних диктантів.

До кожного слова було підібрано мовний матеріал за такими розділами:

  • тлумачення слова;
  • вимова слова;
  • походження слова;
  • спільнокореневі слова;
  • синоніми,
  • антоніми;
  • фразеологізми;
  • практичний матеріал (прислів’я, приказки, прикмети, загадки, речення з художніх творів, вірші).

Автор: Зайченко Світлана Петрівна
Посада: учитель початкових класів.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
24.10.2012

Популярні новини
Уряд затвердив план впровадження шкільної реформи Документ визначає заходи до 2020 року, що необхідні для старту Нової української школи
Учні коледжів і училищ складатимуть ДПА у формі ЗНО Учні, які отримують повну загальну середню освіту, складатимуть ДПА у формі ЗНО
Школи мають надати дані про випускні класи Навчальні заклади мають внести дані про випускні класи старшої школи до бази даних УЦОЯО
МОН: не всі учителі миттєво сприймуть зміни При впровадженні реформи МОН планує зосередитись на підтримці агентів змін

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!