Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Традиційні навчальні технології та комп’ютерні технології: сучасний синтез
Рейтинг
6
Вибір редакції

У статті розглядаються можливі використання комп’ютерних технологій у різних напрямах викладацької діяльності відповідно до сучасних потреб. Обговорюються аспекти поєднання традиційних і комп’ютерних методів із метою підвищення якості освіти

Традиційні навчальні технології та комп’ютерні технології: сучасний синтез

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 2 з 5 на основі 3 оцінок.

Сьогоденний потужний потік інформації, яку викладач повинен донести до своїх слухачів у рамках обмеженого академічного часу, вимагає шукати нові і більш ефективні методи навчання, використовуючи сучасні інноваційні технології.

В основу таких пошуків покладено залучення різноманітних електронних засобів. Швидкі темпи розвитку комп’ютерних технологій, які все більш проникають у наше повсякдення та усі сфери діяльності, поступово стають також і невід’ємною частиною професійної діяльності викладача. Завдяки комп’ютінгу аудиторні заняття стають більш вражаючими та інформативно наповненими, а самостійна робота студентів – більш творчою та оригінальнішою, що находить своє відображення у підвищенні якості освіти. Тому робота викладача повинна передбачати залучення комп’ютерних засобів у навчальний процес.

Комп’ютеризація навчального процесу – явище достатньо нове і поки що мало адаптоване до повсякденного використання в системі освіти. У даній доповіді зробимо спробу розглянути різноманітні напрямки використання електронних технологій у викладацькій діяльності.

По-перше, треба відзначити необхідність використання комп’ютерних технологій у навчально-методичному забезпеченні курсу дисципліни, яка вивчається. Електронні версії навчальних, робочих програм, лекцій та тому подібне надають цьому матеріалу значну фривольність та мобільність у використанні: тобто у такому вигляді він стає більш доступним та значно легше розповсюджується серед слухачів, чим паперовий варіант, а викладачеві надає можливість швидко вносити коректування у таку документацію та поповнювати її по мірі необхідності.

Роблячи більш глибокий шаг у цьому напрямку, викладач може скласти власні е-посібники та е-методрозробки різного призначення, але для цього йому потрібно не тільки бути професіоналом у методиці, досконало знати свій предмет а ще й майстерно володіти навичками комп’ютерного програмування (навичок рядового комп’ютерного користувача для здійснення такої роботи просто недостатньо).

Найбільш цікавим, на мій погляд. є використання можливостей комп’ютерних досягнень під час проведення аудиторних занять. У якості прикладу можна навести проведення лекцій з використанням мультимедіа, що є новим віянням у сучасній педагогіці на протязі останніх років.

Сутність мультимедійної лекції полягає у тому, що під час викладання лекційного матеріалу викладач використовує електронні варіанти малюнків, схем, фотографій тощо, які демонструє на мультимедійному екрані (або моніторі комп’ютера у разі невеликої аудиторії); супроводжує свій виступ мультимедійною презентацією, фотосесією; демонструє невеличкі фрагменти науково-популярних фільмів (або мініфільмів). Такі лекції набувають більш динамічний і яскравий вигляд, ніж традиційний голослівний виступ викладача. Тут спрацьовує народна мудрість про те, що краще один раз побачити, ніж сто разів прослухати. Деякі явища та об’єкти взагалі неможливо описати словами так, щоб у слухачів сформувалася правдива наукова уява про них.

Мультимедійна ж лекція значно полегшує сприйняття інформації слухачами, тому що дозволяє студентам спиратися не тільки виключно на свою уяву, а й лицезріти явища вочевидь. Представлення матеріалу зазначеним чином також дозволяє ефективно узагальнити лекційний матеріал, продемонструвавши його у вигляді підсумкової блок-схеми на екрані або моніторі. Викладач може виносити на екран нові терміни, прізвища вчених, або взагалі цілі цитати, що допомагає слухачам правильно скласти особистий конспект матеріалу, який прослуховується.

Динамічна інсталяція інформації на мультимедійних лекціях сприяє підвищенню зацікавленості та мотивації до навчання. Матеріал, який розглядається на лекціях з використанням комп’ютерних навчальних систем, як правило, краще сприймається і запам’ятовується слухачами. Така форма піднесення матеріалу дозволяє студентам максимально сконцентрувати свою увагу на інформації, яка надходить, краще її осмислити та сприйняти. Одночасний візуальний та аудіальний вплив на слухачів утворює потрібний емоційний настрій, який активує і посилює усі види пам’яті та сприяє її довго тривалості [4].

У такій же мірі можливе використання мультимедіа і під час проведення практичних та лабораторних робіт. Крім того сучасні комп’ютерні технології надають можливість викладачу складати та вносити коректування у методично-дидактичний матеріал для проведення лабораторних та практичних робіт згідно особистим можливостям студента.

Комп’ютерні засоби здатні одночасно і "повністю замінити усі технічні та дидактичні засоби навчання, які використовувалися раніше: телевізор, відео-, аудіомагнітофон, діа-, та слайдпроектори, кодоскопи, кіноустановки. Вони дають можливість відмовитися від незручних в збереженні та тиражуванні таблиць, схем, плакатів. Зображення будь-якої наочності та зміст аудіо-, відеокасет можна легко перевести в цифровий формат і зберігати в пам’яті комп’ютера, швидко відтворюючи у разі потреби" [5].

Головне при використанні мультимедіа дотримуватись міри, інакше замість очікуваного результату, заняття перетвориться у пустотну забаву, за якою можливо викладач намагається сховати свою некомпетентність у питаннях тем курсу, що вивчається.

Таким чином, мультимедійні навчальні системи можна вважати новою поліпшеною та компактною формою подачі раніше існуючих традиційних форм навчання, яка надає можливість здійснювати більш індивідуальний підхід до навчання, що невідмінно знаходить своє відображення на якості освіти.

Для того, щоб спланувати та провести те чи інше мультимедійне заняття, конче необхідно мати якісний широкий базовий матеріал і у цьому нам допоможуть комунікаційно-інформаційні комп’ютерні технології. Джерелом для отримання такого матеріалу виступає всесвітня мережа Інтернет, за допомогою якої викладач може легко отримати потрібний мультимедійний матеріал для опрацювання, постійно бути на хвилі останніх відкриттів у науковому світі, здійснювати пошук необхідної інформації у віртуальних бібліотеках, який можна використовувати для поповнення особистої навчально-методичної бази.

Комп’ютерні методи надають переваги системі навчання і під час здійснення контролюючого етапу. Вони дають можливість складати різноманітні пакети тестових завдань з перевірки обраної теми. Електронні версії таких завдань можуть бути вистроєні з різнорівневим підходом, структурованими відповідно до тем та розділів курсу навчання та легко змінюватися у разі потреби.

Особливо хотілось би відзначити експрес-тестування, які доречно використовувати під час закріплення нового матеріалу на лекційному занятті, або при самостійній роботі студентів, де студент одразу отримує результат оцінки своїх відповідей на тестові завдання, не дожидаючись результатів перевірки їх викладачем. Але нажаль, як вже говорилось раніше, викладачеві для складання таких тестів потрібно мати деякий досвід у програмуванні, а більшість викладачів за фахом не являються програмістами.

Ще одним з напрямків залучення комп’ютінгу у навчальний процес є його використання при самостійній роботі студентів. Завдяки комп’ютерному підходу самостійна робота може бути динамічно спланована та креативно побудована, що надасть можливість наприкінці отримати якісний результат самостійного навчання. Комп’ютерні технології з одного боку надають можливість надавати чіткі установи для виконання того чи іншого завдання для самостійного опрацювання, подавати інформацію у лаконічній (електронній) формі, яка створює фундамент для мотивації самостійного навчання. Це можуть бути, наприклад, різноманітні методичні рекомендації та вказівки у електронному вигляді.

З іншого боку – потужний потік нової інформації у мережі Інтернет сприяє більш поглибленому розгляду обраної теми, пошуку додаткової цікавої інформації на віртуальних сторінках світового павутиння, надає широкі можливості та стимулює творчій підхід студентів до виконання завдань. Тому головною задачею викладача на цьому етапі навчального процесу є організація самостійної роботи таким чином, щоб для студента комп’ютерні засоби із розваг перетворилися у джерело для самовдосконалення.

Інформаційно-комунікаційні технології значно розширюють мережі аудиторного навчання і дозволяють здійснювати процес навчання не тільки в межах окремого кола дійових особин, а й в більш поширеному просторі: надають можливість здійснювати дистанційне навчання; проводити спілкування та обмін педагогічним досвідом між колегами різних учбових закладів; організовувати Інтернет-олімпіади і навіть створювати віртуальні класи, проводити заняття у режимі "он-лайн". Все це надає можливість викладачам постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень, а студентам поглиблювати свої знання, розкривати свої здібності та порівнювати свій рівень освіти з рівнем студентів всієї країни, інших держав.

Усім відомо, що ефективність організації навчання потребує участі у цьому процесі батьків студентів. Особливо це важливо на перших порах навчання в учбовому закладі. А в силу своєї зайнятості у більшості батьків на відвідування альма-матер їхньої дитини часто не вистачає часу, або батькам соромно відкрито спілкуватися з викладачами, коли їхня дитина має не дуже гарні успіхи. У такому разі на допомогу знову ж можуть прийти інформаційно-комунікаційні технології, котрі надають можливість учбовим закладам весті відкриті е-журнали, на віртуальних сторінках котрих батьки зможуть постійно контролювати успіхи своєї дитини.

Підводячи підсумки можливостей використання комп’ютерних технологій в системі освіти, хочеться сказати, що вони неминуче обов’язково рано чи пізно займуть вагому частину навчального процесу, але сучасні реалії такі, що комп’ютери поки що не можуть повністю замінити живе спілкування між студентом та викладачем. Тільки під безпосереднім керівництвом викладача студент зможе не загубитися і не захлинутися в бурхливому потоці сучасної інформації. Тільки викладач зможе допомогти визначити головне і направити на пошук вірних рішень. Відсутність зворотного зв’язку з викладачем лишає студентів можливості отримати коментар що до своєї відповіді, звернути увагу на помилки, отримати потрібні поради та рекомендації.

Сучасному викладачеві потрібно не стільки передати весь свій об’єм знань своїм підопічним, а скільки навчити тому де і як знайти потрібну інформацію, як її використовувати; проаналізувати виниклу ситуацію та прийняти оптимальне рішення; сформувати відповідний науковий кругозір у слухачів; стимулювати прагнення до постійного самовдосконалювання; створити умови для мотивації самостійного пошуку в спеціалізованій літературі, спеціалізованих джерелах, а також в мережах Інтернет потрібної інформації.

Комп’ютерні методи навчання не зможуть повністю перекреслити існуючи традиційні, вони повинні з ними гармонічно поєднатися. Коректно толерантно адаптовані та дозовано залучені комп’ютерні технології до навчального процесу дозволять перетрансформувати негативне ставлення до навчання у сучасної молоді в позитивне.

Не можу погодитися з висловлюванням багатьох авторів [2,3, 5] про те, що комп’ютеризація навчального процесу суттєво полегшує повсякденну роботу викладача. Адже для складення програмного забезпечення потрібно дуже багато часу, а також відповідний досвід у програмуванні й роботі з Інтернетом. Щоб здійснити такий об’єм роботи одному викладачеві потребується не один рік. Тому для прискорення наступу "ери комп’ютеризації навчального процесу" потрібно насамперед оснастити у достатній кількості учбові аудиторії комп’ютерним обладнанням і забезпечити викладачів відповідними програмами, які були б складені за єдиним стандартом, схваленим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Література

  1. Акмалдінова О. М.. Інформаційні технології як навчальний засіб // Проблеми освіти: Наук. Зб. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. –№52. – С. 16-21.
  2. Судакова І. Є. Комп’ютерні технології навчання та їх вплив на психічні стани студента // Проблеми освіти: Наук. Зб. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. –№56. – С. 18-21.
  3. Судакова І. Є. Використання інноваційних технологій у навчальному процесі на прикладі мультимедійної лекції з курсу загальної біології на тему "Віруси – живі істоти" // Проблеми освіти: Наук. Зб. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. –№50. – С. 69-73.
  4. Тен Е. П. Применение мультимедийной обучающей системы в преподавании курса "Профессиональная педагогіка" // Проблеми освіти: Наук. Зб. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. –№50. – С. 69-73.
  5. Черниш Л. І. Сучасні інформаційні технології як засіб модернізації вищої освіти // Проблеми освіти: Наук. Зб. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. –№55. – С. 69-73.
  6. ШерманІ. М. Обґрунтування моделі системи комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих // Проблеми освіти: Наук. Зб. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. –№50. – С. 55-60.

Автор: Кравченко Олена Володимирівна
Посада: викладач біології.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
14.05.2012

Популярні новини
Наш пріоритет – український вчитель, - Гройсман За словами прем’єра, заробітна плата вчителів буде підвищена на два тарифних розряди
Місцева влада зможе утримувати школи, - Гройсман За 11 місяців 2016 року додаткові надходження до місцевих бюджетів сягнули 44 млрд
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
В МОН хочуть відкрити процедуру надання грифів Міністерство освіти має намір зробити відкритою процедуру надання грифу навчальній літературі

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!