Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Формування ефективного навчального простору для молодших підлітків
Рейтинг
1

Авторка наголошує, що тільки серйозна психологічна підготовка вчителя дозволить йому з усієї різноманітності методичних вказівок і порад, прийомів і засобів, виховних і навчальних методів вибрати ті, що зможуть допомогти в розв’язанні конкретних педагогічних завдань

Формування ефективного навчального простору для молодших підлітків

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 1 з 5 на основі 1 оцінок.

Сучасний навчально-виховний процес відрізняється підвищенням рівня інформатизації та інтенсивності спілкування та об’єму знань, які необхідно засвоїти учню. Для сучасного вчителя, метою якого є створення ефективного навчального простору, важливою умовою підвищення кваліфікації є зростання його психологічної грамотності, поглиблення знань із загальної, вікової та педагогічної психології.

Тільки серйозна психологічна підготовка вчителя дозволить йому з усієї різноманітності методичних вказівок і порад, прийомів і засобів, виховних і навчальних методів вибрати ті, які зможуть допомогти в розв’язанні конкретних педагогічних завдань.

Оволодіння даними знаннями допоможуть сучасному вчителю перейти до особистісно-орієнтованого навчання, що відповідає соціальним тенденціям розвитку нашого суспільства. Але поруч з цим можна з впевненістю сказати, що в повному обсязі це відбудеться ще не скоро – для цього замало бажання директора або завуча. Багато що необхідно змінити в ментальності вчителів, більшість яких навчались своєї професії в радянських інститутах.

Неможливо навчити особистість, не знаючи її особливостей і не вміючи ці знання застосовувати на практиці.

Говорячи про створення ефективного навчального процесу для молодших підлітків педагогу необхідно:

  • Володіти знаннями про вікові особливості учнів середньої ланки;
  • Вміти використовувати інформацію про особливості сприйняття навчального матеріалу дітьми;
  • Враховувати особливості дитячої уваги та вміти зберігати концентрацію уваги на навчальному предметі під час уроку;
  • Створювати позитивну мотивацію до навчально-виховного процесу.

Починаючи навчальний процес з учнями середньої ланки вчитель cтикається з проблемами адаптації молодших підлітків, які пов’язані зі змінами в організації навчання, зі зміною його форм і методів, збільшення навантаження тощо.

Також в цей період відбувається початок статевого дозрівання, що призводить до зниження працездатності й підвищення стомлюваності. Це негативно позначається на навчальному процесі. Як відзначає М. Антропова, у віці 10-13 років у школярів спостерігається найменший приріст якісних показників роботи і практично відсутнє наростання показника. Більше того, у цей час працездатність школярів нижча порівняно не тільки з наступними, але і навіть і з попередніми класами. Лише після 13-14 років (у хлопчиків пізніше) всі показники поліпшуються.

Відповідно до спостережень А. Краковського, всі основні порушення дисципліни прояву негативізму, невмотивовані вчинки тощо мають місце в другій половині навчального дня; у цей час підлітки найменше піддаються впливам педагогічного характеру, часом дають неадекватні реакції. У се це обумовлюється підвищеною втомлюваністю молодших підлітків.

Необхідно також відзначити підвищену дратівливість підлітків. Справа в тому, що на цьому етапі виникає невелике, "фізіологічне" посилення функції щитоподібної залози. Крім впливу на ріст тіла й обмін речовин гормон щитоподібної залози збуджує ЦНС. Звідси і підвищена дратівливість, та емоційна лабільність молодших підлітків. В зв’язку з цим молодші підлітки потребують правильної організації об’єму їх діяльності, пом’якшеного режиму, запобігання перевантаження; порушення ними дисципліни пов’язана з підвищеною втомлюваністю та дратівливістю.

Слід зазначити, що діти, які вступають в підлітковий вік, сенситивні до виникнення в них пізнавальних інтересів. На початку підліткового віку діти спрямовані до переходу в навчальній діяльності на новий, більш високий рівень, коли для підлітка розкривається зміст навчальної діяльності з самоосвіти й самовдосконалення.

З усього сказаного, видно, що підлітки молодшого віку мають потребу в правильній організації обсягу їхньої діяльності, в запобіганні різних перевантажень. З метою грамотної організації навчального процесу на уроці крім вікових особливостей педагог повинен враховувати особливості сприйняття навчального матеріалу кожною дитиною. За модальністю сприйняття учні поділяються на візуалів, аудиалів та кінестетів.

Дитина-візуал на уроці сидить спокійно, уважно слухає вчителя, виконує завдання, в разі потреби задає запитання, приймає участь в обговоренні проблеми, при цьому дивиться наверх, ніби створюючи екран, на якому виникають образи. При поясненні уявляє деталізовану картину, схему в цілому. Пам’ятає, те що бачив. Віддає перевагу самостійному читанню, ніж слухати інших.

Як підтримати таку дитину в процесі навчання:

  • Використання в процесі навчання велику кількість наочності;
  • Придумувати різноманітні схеми, образи;
  • Малювати діаграми;
  • Уявляти вивчений предмет;робити кольорові помітки.

Діти-аудіали під час бесіди, в повсякденному житті, дивляться по горизонталі вправо-вліво. Якщо він відтворює мову, звуки по пам’яті, то дивиться вліво по горизонталі, коли конструює мовні образи дивиться вправо, при внутрішньому діалозі – вліво-вниз.

На занятті він легко відволікається, любить дискутувати, говорить краще, ніж пише. Пам’ятає те, що обговорювали.

Як підтримати таку дитину в процесі навчання:

  • Працювати на уроках під музику
  • Відвідувати групи хорового співу;
  • Використовувати музику при вивченні інших дисциплін;
  • При викладанні матеріалу робити мовні акценти, паузи, наголоси.

Дитина-кінестет орієнтована на фізичний розвиток. Має багату фізичну реакцію. Така дитина говорить повільно, з довгими паузами, жести плавні, повільні, або зовсім відсутні. в навчанні йому простіше зробити, ніж пояснити. Запам’ятовують те, що було зроблено, а не те, що було сказано чи побачено.

Як підтримати таку дитину в процесі навчання:

  • Використовувати фізичні вправи, в яких ви самі стаєте об’єктом вивчення;
  • Використовувати для навчання рух;
  • Використовувати інструменти і предмети при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу;
  • Частіше робіть "зміну станів" та перерви;
  • Інтегруй рух в усі сфери навчання;
  • Використовуйте екскурсії;
  • Використовуйте ігри в класі;
  • Використовуйте драму, рольові ігри.

Крім викладання навчального матеріалу в тій формі, яка є найбільш сприятливою для дітей, педагог повинен вміти утримати концентрацію уваги учнів на навчальному предметі. Для цього необхідно враховувати п’ять основних властивостей уваги:

  • Зосередженість (утримання уваги на одному об’єкті допоможе, наприклад, посилити зацікавленість до цього об’єкту, процесу, явищу);
  • Стійкість уваги (тривалість затримання уваги на даному об’єкті, процесі. При активній праці тривалість стійкості уваги триватиме 15-20 хвилин, а потім необхідно переключити увагу, для того щоб знову повернути увагу учнів до цього об’єкту);
  • Об’єм уваги (кількість об’єктів, символів, що сприймаються одночасно з достатньою чіткістю, не повинно перевищувати - 7+2);
  • Розподіл уваги (одночасно увага до двох або декількох об’єктів при одночасному виконанні дій з ними або спостереження за ним можливо лише при засвоєнні, якщо один або декілька видів діяльності привичні, тобто добре засвоєні учнями, тому що в центрі уваги може бути лише один вид діяльності);
  • Переключення уваги (переміщення уваги з одного об’єкту на інший або з однієї діяльності на іншу. Рекомендується при втомлені та однотипності діяльності учнів на уроці за 45 хвилин – оптимально 4-9 раз).

Спираючись на особливості дитячої уваги та втомлюваності можна визначити загальні тенденції у сприйнятті навчального матеріалу:

  • З 1-ї хвилини по 4-ту хвилину уроку учні здатні засвоїти максимально 60% отриманої інформації;
  • З 5-ї по 23-тю – біля 80% отриманої інформації;
  • З 24-ї по 34-ту – біля 45-50%;
  • З 35-ї хвилини до 45-ї йде спад (зниження можливостей сприйняття та засвоєння отриманої інформації) до 6%.

Вірно побудований навчальний процес створює навчальну мотивацію, підвищує прагнення учнів вдосконалювати свої навчальні навики, і тим самим формує яскраво виражену потребу в пізнанні та позитивної оцінці власної особистості.

Саме в молодшому підлітковому віці необхідно не загубити прагнення дитини до нових знань та активної участі в позаурочних заходах. Створити ефективний навчальний простір для учнів середньої ланки здатні педагоги та психолог, якщо обидві сторони спілкуються однією мовою понять і знаходяться на однаковому рівні позицій.

Автор: Даниленко Марина Ігорівна
Посада: психолог.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
10.04.2011

Популярні новини
Гройсман пообіцяв скасувати «мікрорайон» для вчителів Володимир Гройсман пообіцяв скасувати постанову «Про облік дітей шкільного віку»
Чиновників і депутатів просять не йти до шкіл 1 вересня Можновладців закликали відмовитись від радянської традиції відвідання шкільних лінійок
Як викладати предмети у новому навчальному році Міністерство освіти розробило рекомендації з викладання предметів у 2017/2018 навчальному році
Електронні версії підручників для 9 класу Міністерство освіти опублікувало електронні версії підручників для розміщення у вільному доступі

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!