Osvita.ua Середня освіта Форум педагогічних ідей Методика та технологія Формування ефективного навчального простору для молодших підлітків
Рейтинг
1

Авторка наголошує, що тільки серйозна психологічна підготовка вчителя дозволить йому з усієї різноманітності методичних вказівок і порад, прийомів і засобів, виховних і навчальних методів вибрати ті, що зможуть допомогти в розв’язанні конкретних педагогічних завдань

Формування ефективного навчального простору для молодших підлітків

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 1 з 5 на основі 1 оцінок.

Сучасний навчально-виховний процес відрізняється підвищенням рівня інформатизації та інтенсивності спілкування та об’єму знань, які необхідно засвоїти учню. Для сучасного вчителя, метою якого є створення ефективного навчального простору, важливою умовою підвищення кваліфікації є зростання його психологічної грамотності, поглиблення знань із загальної, вікової та педагогічної психології.

Тільки серйозна психологічна підготовка вчителя дозволить йому з усієї різноманітності методичних вказівок і порад, прийомів і засобів, виховних і навчальних методів вибрати ті, які зможуть допомогти в розв’язанні конкретних педагогічних завдань.

Оволодіння даними знаннями допоможуть сучасному вчителю перейти до особистісно-орієнтованого навчання, що відповідає соціальним тенденціям розвитку нашого суспільства. Але поруч з цим можна з впевненістю сказати, що в повному обсязі це відбудеться ще не скоро – для цього замало бажання директора або завуча. Багато що необхідно змінити в ментальності вчителів, більшість яких навчались своєї професії в радянських інститутах.

Неможливо навчити особистість, не знаючи її особливостей і не вміючи ці знання застосовувати на практиці.

Говорячи про створення ефективного навчального процесу для молодших підлітків педагогу необхідно:

  • Володіти знаннями про вікові особливості учнів середньої ланки;
  • Вміти використовувати інформацію про особливості сприйняття навчального матеріалу дітьми;
  • Враховувати особливості дитячої уваги та вміти зберігати концентрацію уваги на навчальному предметі під час уроку;
  • Створювати позитивну мотивацію до навчально-виховного процесу.

Починаючи навчальний процес з учнями середньої ланки вчитель cтикається з проблемами адаптації молодших підлітків, які пов’язані зі змінами в організації навчання, зі зміною його форм і методів, збільшення навантаження тощо.

Також в цей період відбувається початок статевого дозрівання, що призводить до зниження працездатності й підвищення стомлюваності. Це негативно позначається на навчальному процесі. Як відзначає М. Антропова, у віці 10-13 років у школярів спостерігається найменший приріст якісних показників роботи і практично відсутнє наростання показника. Більше того, у цей час працездатність школярів нижча порівняно не тільки з наступними, але і навіть і з попередніми класами. Лише після 13-14 років (у хлопчиків пізніше) всі показники поліпшуються.

Відповідно до спостережень А. Краковського, всі основні порушення дисципліни прояву негативізму, невмотивовані вчинки тощо мають місце в другій половині навчального дня; у цей час підлітки найменше піддаються впливам педагогічного характеру, часом дають неадекватні реакції. У се це обумовлюється підвищеною втомлюваністю молодших підлітків.

Необхідно також відзначити підвищену дратівливість підлітків. Справа в тому, що на цьому етапі виникає невелике, "фізіологічне" посилення функції щитоподібної залози. Крім впливу на ріст тіла й обмін речовин гормон щитоподібної залози збуджує ЦНС. Звідси і підвищена дратівливість, та емоційна лабільність молодших підлітків. В зв’язку з цим молодші підлітки потребують правильної організації об’єму їх діяльності, пом’якшеного режиму, запобігання перевантаження; порушення ними дисципліни пов’язана з підвищеною втомлюваністю та дратівливістю.

Слід зазначити, що діти, які вступають в підлітковий вік, сенситивні до виникнення в них пізнавальних інтересів. На початку підліткового віку діти спрямовані до переходу в навчальній діяльності на новий, більш високий рівень, коли для підлітка розкривається зміст навчальної діяльності з самоосвіти й самовдосконалення.

З усього сказаного, видно, що підлітки молодшого віку мають потребу в правильній організації обсягу їхньої діяльності, в запобіганні різних перевантажень. З метою грамотної організації навчального процесу на уроці крім вікових особливостей педагог повинен враховувати особливості сприйняття навчального матеріалу кожною дитиною. За модальністю сприйняття учні поділяються на візуалів, аудиалів та кінестетів.

Дитина-візуал на уроці сидить спокійно, уважно слухає вчителя, виконує завдання, в разі потреби задає запитання, приймає участь в обговоренні проблеми, при цьому дивиться наверх, ніби створюючи екран, на якому виникають образи. При поясненні уявляє деталізовану картину, схему в цілому. Пам’ятає, те що бачив. Віддає перевагу самостійному читанню, ніж слухати інших.

Як підтримати таку дитину в процесі навчання:

  • Використання в процесі навчання велику кількість наочності;
  • Придумувати різноманітні схеми, образи;
  • Малювати діаграми;
  • Уявляти вивчений предмет;робити кольорові помітки.

Діти-аудіали під час бесіди, в повсякденному житті, дивляться по горизонталі вправо-вліво. Якщо він відтворює мову, звуки по пам’яті, то дивиться вліво по горизонталі, коли конструює мовні образи дивиться вправо, при внутрішньому діалозі – вліво-вниз.

На занятті він легко відволікається, любить дискутувати, говорить краще, ніж пише. Пам’ятає те, що обговорювали.

Як підтримати таку дитину в процесі навчання:

  • Працювати на уроках під музику
  • Відвідувати групи хорового співу;
  • Використовувати музику при вивченні інших дисциплін;
  • При викладанні матеріалу робити мовні акценти, паузи, наголоси.

Дитина-кінестет орієнтована на фізичний розвиток. Має багату фізичну реакцію. Така дитина говорить повільно, з довгими паузами, жести плавні, повільні, або зовсім відсутні. в навчанні йому простіше зробити, ніж пояснити. Запам’ятовують те, що було зроблено, а не те, що було сказано чи побачено.

Як підтримати таку дитину в процесі навчання:

  • Використовувати фізичні вправи, в яких ви самі стаєте об’єктом вивчення;
  • Використовувати для навчання рух;
  • Використовувати інструменти і предмети при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу;
  • Частіше робіть "зміну станів" та перерви;
  • Інтегруй рух в усі сфери навчання;
  • Використовуйте екскурсії;
  • Використовуйте ігри в класі;
  • Використовуйте драму, рольові ігри.

Крім викладання навчального матеріалу в тій формі, яка є найбільш сприятливою для дітей, педагог повинен вміти утримати концентрацію уваги учнів на навчальному предметі. Для цього необхідно враховувати п’ять основних властивостей уваги:

  • Зосередженість (утримання уваги на одному об’єкті допоможе, наприклад, посилити зацікавленість до цього об’єкту, процесу, явищу);
  • Стійкість уваги (тривалість затримання уваги на даному об’єкті, процесі. При активній праці тривалість стійкості уваги триватиме 15-20 хвилин, а потім необхідно переключити увагу, для того щоб знову повернути увагу учнів до цього об’єкту);
  • Об’єм уваги (кількість об’єктів, символів, що сприймаються одночасно з достатньою чіткістю, не повинно перевищувати - 7+2);
  • Розподіл уваги (одночасно увага до двох або декількох об’єктів при одночасному виконанні дій з ними або спостереження за ним можливо лише при засвоєнні, якщо один або декілька видів діяльності привичні, тобто добре засвоєні учнями, тому що в центрі уваги може бути лише один вид діяльності);
  • Переключення уваги (переміщення уваги з одного об’єкту на інший або з однієї діяльності на іншу. Рекомендується при втомлені та однотипності діяльності учнів на уроці за 45 хвилин – оптимально 4-9 раз).

Спираючись на особливості дитячої уваги та втомлюваності можна визначити загальні тенденції у сприйнятті навчального матеріалу:

  • З 1-ї хвилини по 4-ту хвилину уроку учні здатні засвоїти максимально 60% отриманої інформації;
  • З 5-ї по 23-тю – біля 80% отриманої інформації;
  • З 24-ї по 34-ту – біля 45-50%;
  • З 35-ї хвилини до 45-ї йде спад (зниження можливостей сприйняття та засвоєння отриманої інформації) до 6%.

Вірно побудований навчальний процес створює навчальну мотивацію, підвищує прагнення учнів вдосконалювати свої навчальні навики, і тим самим формує яскраво виражену потребу в пізнанні та позитивної оцінці власної особистості.

Саме в молодшому підлітковому віці необхідно не загубити прагнення дитини до нових знань та активної участі в позаурочних заходах. Створити ефективний навчальний простір для учнів середньої ланки здатні педагоги та психолог, якщо обидві сторони спілкуються однією мовою понять і знаходяться на однаковому рівні позицій.

Автор: Даниленко Марина Ігорівна
Посада: психолог.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
10.04.2011

Популярні новини
Школа існує для дитини, - Лілія Гриневич За словами міністра Лілії Гриневич, опорні школи дають реальний результат для надання кращої освіти
Рада просить називати школи на честь Героїв АТО Рада просить місцеві органи забезпечити найменування шкіл та вишів на честь Героїв України
5 головних тенденцій оновлення програм 5-9 класів Серед пропозицій оновлення програм координатори обговорення виділили п’ять основних тенденцій
Півтисячі освітян долучились до обговорення програм Найменш обговорюваними є програми базової школи з фізики, хімії та іноземних мов

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!