Випускники відстають від своїх однолітків в Європі, – Бабак

Наразі єдиним релевантним інструментом вимірювання освітніх втрат є дослідження PISA

Випускники відстають від своїх однолітків в Європі, – Бабак

Українські випускники школи в середньому на два роки відстають за рівнем навчальних досягнень від своїх європейських однолітків.

Про це сказав голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

За його словами, наразі єдиним інструментом вимірювання освітніх втрат є міжнародне дослідження PISA.

«Наразі єдина оцінка, на яку ми можемо спиратися – це дослідження PISA, яке координує Організація з економічного співробітництва та розвитку. Воно проводилося в Україні в 2018 році, а також, попри війну, у жовтні 2022 року. Це дозволяє нам оцінити себе в порівнянні з іншими країнами OECР.

Через рік після вимірювань вони публікують звіт з аналізом результатів і рекомендаціями для країн. І от звіт в 2019 році показав, що наш випускник школи в середньому відстає від європейського на один рік. Результат останнього вимірювання буде в жовтні 2023 року. За нашими попередніми оцінками, ми відстали ще на рік», – наголосив голова парламентського освітнього комітету.

Також він зазначив, що результати ЗНО або національного мультипредметного тесту не можна вважати релевантною системою оцінювання освітніх втрат через те, що у ньому не беруть участь усі школяри.

«Наше зовнішнє незалежне оцінювання, або національний мультипредметний тест, стосується лише частини випускників, які йдуть в університети. Крім того, там є чимала частина випускників попередніх років. Тому ця система оцінювання освітніх втрат не релевантна», – зауважив Бабак.

Освіта.ua
16.02.2023

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ксенія
Тут хтось згадував про зарплати науковців. В нашій країні в науці не зацікавлені, бо зарплата науковців така ж, як і в прибиральниці, у якої не вимагають наукових публікацій ВАК, науково-метричних баз даних і індексів цитування, які коштують не одну зарплату. Це, приблизно, зарплата вчителя без категорій, який тільки починає працювати. Реформа НУШ у нас успішно пройшла тільки в початковій школі. Учителі повноцінно очно пройшли навчання, намагаються створити ситуацію успіху, зацікавити, відстежують траєкторію розвитку кожної окремої дитини. На цьому реформа закінчилася, на жаль. Хоча дистанційно навчання проводилося для педагогів середньої і старшої ланки, але на практиці бачимо, що цікаві підходи, інтерактив, особистісно-орієнтований і діяльнісний підходи застосовують одиниці. PISA писали далеко не всі діти, тільки якась частина, які попали під вибірку. Не знаю, чи варто узагальнено говорити про всіх. Зараз потрібно дожити до ПЕРЕМОГИ, а потім мотивувати педагогів і науковців до роботи не на власному ентузіазмі. Аж тоді вивчати результати роботи. І ще, поки депутати піаряться і кричать про знання з історії, блокуючи НМТ, а наші випускники досі не знають, що здаватимуть, зверніть увагу, що хімію обрали, як додатковий предмет, 2% випускників, фізику - 3%. Ось де катастрофа.
Доцент
Міністерство освіти та науки давно слід було перейменувати в Міністерство дебілізації населення імені Шкарлета.
Василь
32 рік незалежної української психолого-педагогічної науки, але результати досліджень тільки PISA. Питання: "За що отримують зарплату науковці Академії педагогічних наук України упродовж 31 року?". Питwання наукоємності освітнього процесу в Україні ніхто не розглядав, і не розглядатиме: або лячно, або саботують, або не знають як це робиться.
Лариса
Для Василь: згодна, за 32 роки ні системи освіти, ні системи оборони. Ганьба! Немає у нас науковців. Всі наукові звання-обгортка. Хто проплатив-той отримав. Бутафорія- наша освіта.
Коментувати
оксана
Це повна дурня. Наші діти з середнім рівнем знань у Європі відмінники. Багато наших діток навчаються за кордоном і у нас. В Європі трохи інший підхід до організації освітнього процесу. І що найкращого у них - це відсутність купи контролюючих і т.д. органів, які нав*язують школам важкі програми,багато предметів можна було би вивчати факультативно і т.д. МОН не дає "дихнути" вільно ні дітям, ні вчителям. Все з кимось порівнюють, не може дослідження PISA бути мірилом знань. Краще було би скоротити кількість чиновників на всіх рівнях, в Європі такого нема точно.
EIOV
Для з маленької букви оксана: Та невже? Хіба що хто зі спецкласу попав у звичайну сільську хтось чи займався серьйозно та з репетитором. Однак таких менше 5% навіть тут. Коли ж мова про зненацька тисячі 200-бальників минулого року, то дісно, дурня.
Ха
Для EIOV: набор слов, проспись.
Алла
Для EIOV: тупе чмо, яке не зрозуміло суть написаного.
Коментувати
Олена
Наші трієчники у Європі відмінники, не пишіть дурниць. Наші діти з математики у 5-7 класі вивчають те, що в Німеччині та Норвегії в 9 класі вивчають. Кому ви брешете, вже ми надивилися на вашу Європу і багато чого зрозуміли)
Правда
Если Путин решит, что завтра он меняет свой курс на 360 градусов — весь мир будет счастлив — глава МИД ФРГ Бербок.))) ...Ой, не смешите, пожалуйста, со своим "отстают"...
Анна
Система освіти чекає на реформи вже дуже довго. Вибачте, але в універі менше годин навчання ніж в школі і цього досить. Я розумію, що лише профільні предмети, але що заважає додати вибір предметів та годин, реорганізувати домашні завдання і так далі, зацікавити дитину, при цьому не навантажувати вчителя. Найкращими для мене були ті, хто стільки активностей вигадував, все встигав на уроці і дз на хвилин 20, але ж вони витрачали стільки часу, що прям жах, можна було о 1-2 писати, бо вони точно не спали. Нам не треба робити "так як у Європі"(іноді мені здається у нас культ Європи якийсь), бо люди там, також відстають в деяких аспектах (і це норм), але ж можна для початку зробити так, аби дитина не боялася сказати чи зробити неправильно (да навіть та 100-бальна система, на яку я молюся в універі краще і легше, я перестала боятися говорити чи слати, бо знаю, що можу виправити.) При цьому ніякого соц.заохочення в школах. Відчуття, що цьому ж бабаку, як і всім в мон платять лише за патякання.
Софія
Яка програма навчання в них і в нас? Чому, наші діти за кордоном показують хороші результати в навчанні?
EIOV
Для Софія: Хто, де, в чому, коли і як показують? Наша програма разом із "ЗНО", це жалюгідне запозичення, щоб не сказати плагіат для бдних. Навпаки, всі знайомі біженці у різних краях жаліються на іншу й тяжчу вузькопрофільну програму, що видно по оцінках, де переважно набирають 45-65%. А відмінники мегаполісів часто не можуть назвати материки та океани, три закони Нь’ютона, формулу ортофосфорної кислоти, що таке лужні метали або пояснити одиничне коло та показати значення sin 45`,не кажучи про столиці чи визначні місця, які хороші результати. А про віршики, загадки чи приказки взагалі, ніби із свободами та прогресивним ростом геніталій витікли залишки мізків. Не всі, але поки так.
Коментувати
Л
Відстають, бо в Європі у старшій школі вивчають досконало профільні предмети, а не витрачають час на вивчення 16 предметів. Краще менше предметів та кращі знання. При цьому діти навчаються менше годин на тиждень. Робочий день учня 11 класу -- це гарування від світанку до пізньої ночі. Про санітарні норми всі забули або просто не знають. Пора поцікавитись думкою дітей, бо за них вирішують батьки, депутати чи кандидати та доктори наук, які пишуть підручники та складають навчальні програми, хоч в школі не працювали жодного дня.
EIOV
Для Л: Саме так - у них вузькопрофільна підготовка за вибором учня ще з молодших класів, яку постійно конкретизують на кожному рівні. А у нас примусове навчання ніби щось дороге, узагальнене й непотрібне, як тюремний строк, щоб приховати полонізоване безробіття.
Коментувати
yuriy
А що, зараз у країнах Європи війне йде, коли діти рік нормально не навчалися?.
Ольга
Для yuriy: Чому рік? Ви забули дистанційку часів карантину по ковіду
Коментувати