Від Чорнобиля до екобегів: історія екосвідомості українців
PR

Війна з росією не може забрати головне – свідомість українців творити екозміни

Від Чорнобиля до екобегів: історія екосвідомості українців

Чи правильно ви викидаєте сміття, чи знаєте, куди воно потрапляє далі? Більшість відповість «Так». Однак статистика говорить про інше. Лише 3-6% сміття в Україні потрапляє на переробку. Змінити ситуацію намагається громадський рух. Хоча слово «екоактивіст» відносно нещодавно увійшло до побутового вжитку, але ековідповідальний стиль життя в Україні почав своє формування більше 30-ти років тому. Його появу та розвиток дослідили автори спецпроєкту «Історія екосвідомості українців».

Коло 1: Буремні 90-ті

Спочатку про екологію говорили лише в контексті збереження довкілля. Це сталось після аварії на ЧАЕС. Територія площею майже 145 тис. км2, яку вважали унікальною за своєю чистотою, опинилась в епіцентрі екологічної катастрофи. Засновані у 1992 році перші екологічні організації, серед яких Всеукраїнська екологічна Ліга та Грінпіс Україна, працювали здебільшого у напрямку подолання наслідків цієї аварії. Основним викликом для цих організацій була те, що для більшості українців екологія була не на часі. 90-ті – час коли Україна формується як держава. Разом із зародженням нових державних органів, підприємств, національної валюти, зароджується екоактивізм.

Коло 2: Нульові – нуль відходів

Українські екоактивісти починають переорієнтовуватись на загальносвітові екологічні проблеми. У цей час з'являються перші освітні проєкти, направлені на боротьбу із кліматичними змінами, вирубкою лісів та посухою. У 2003 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів започатковує власний вебсайт, що, як зазначають автори проєкту «Історія екосвідомості українців», є важливою сходинкою, адже з цього моменту громадськість має можливість отримати зворотній зв'язок та інформацію про реальний стан екології у країні.

Також у це десятиліття еконапрямок привертає увагу великих корпорацій, і це стає кроком до відчутних змін. У 2008 році в Україні створено раду Глобального договору ООН, мета якої – сприяти підвищенню соціальної відповідальності підприємств, складено перший рейтинг найбільш ековідповідальних українських компаній, який очолили «Сіменс Україна», ДТЕК та «Кока-Кола». У світі набирає популярності концепція Zero Waste (з англ. «нуль відходів»).

Коло 3: 2010-ті – втілення змін

2010-ті дали початок стійкому розвитку філантропії і волонтерства та руху України до європейських норм захисту довкілля. Революція гідності стає відправною точкою для багатьох змін в Україні, зокрема й екологічних. Після 2014-го року набагато більше уваги приділяється питаннями екології, рушійною силою екоактивізму стає молодь, що, як зазначають автори проєкту, є дуже хорошим індикатором, який показав, що молоді люди не стоять осторонь, а готові діяти задля втілення змін. Найпопулярнішим аксесуаром стає екоторбинка – символ готовності українців бути еко.

Україна орієнтується на захист екології згідно глобальних Цілей сталого розвитку, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 2015-му. У цей період з’явилися перші станції сортування відходів, зароджуються такі екологічні проєкти, як «Батарейки, здавайтеся», UA Animal та Zero Waste School, а ще були створені перші екостартапи та екододатки.

Коло 4: Війна

Із початком війни багато процесів було поставлено на паузу, а список загроз для довкілля стрімко зростає. Екологія України зазнає щоденних ушкоджень від дій агресора. Внаслідок вибухів та пожеж щодня у повітря потрапляють тисячі тонн токсичних речовин, а існування десятків видів рослин та тварин опинилось під загрозою.

За словами Ангеліни Осадчої, директорки Klitschko Foundation – організатора спецпроєкту «Історія екосвідомості українців», повномасштабне вторгнення поставило екорух на паузу, а подекуди і відкинуло його назад:

«Зараз багато проєктів зупинились, а у пріоритеті стали інші ініціативи, зокрема закупівля та надання гуманітарної допомоги. Звісно, це логічно, адже неможливо думати про екологію, коли твоєму життю та здоров’ю загрожує небезпека. Проте ми, українці, показали, що всьому світові свою силу та стійкість до викликів», – зазначає Ангеліна Осадча.

Організатори впевнені, що такі спецпроєкти, як «Історія екосвідомості українців», важливі саме зараз, адже вони дають розуміння, на якій стадії екоруху нас застала війна, як багато всього вже зроблено, та скільки ще необхідно зробити.

«Важливо не зупинятись, а продовжувати втілювати екоініціативи, звісно з урахуванням безпеки», – вважає директорка.

Одним із проєктів Фонду, який не зупинив роботу в умовах війни, є Zero Waste School, (з англ. «школа без відходів») – освітня екоініціатива для підлітків і вчителів, що має на меті поширення культури сортування відходів та екологічного використання ресурсів.

Проєкт продовжує роботу, однак переорієнтувався на безпечніший регіон – Закарпаття, де 12 шкіл стали рупорами екозмін. За словами організаторів, унікальність проєкту у тому, що школи не просто вчаться сортувати сміття, а виховують ціле покоління екоактивістів. Реальний результат ми побачимо у майбутньому, коли отримаємо мільйони екосвідомих українців.

Детальніше про людей, проєкти, проблеми і досягнення можна дізнатися в розгорнутій Історії розвитку екосвідомості в Україні, яку презентувала Klitschko Foundation за підтримки фундації «Кока-Кола». Організації впевнені, що війна не може забрати головне – свідомість українців творити екозміни.

ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ

Освіта.ua
16.01.2023

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів