Osvita.ua Середня освіта Кожна дитина має отримати шанс, - Гриневич
Кожна дитина має отримати шанс, - Гриневич

За словами міністра, ні батьки, ні школа не мають визначати за дітей де вони будуть працювати

Кожна дитина має отримати шанс, - Гриневич

Наше завдання - зробити імплементацію статті 7 закону «Про освіту» такою, аби кожна дитина незалежно від національності та соціального статусу отримала шанс на розкриття талантів та повноцінний розвиток в Україні. Ні батьки, ні тим більше школа не мають визначати за дітей чи будуть вони працювати на полі, чи стануть міністрами, парламентарями або лікарями.

На цьому наголосила міністр освіти Лілія Гриневич під час круглого столу з педагогами закладів загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин.

За її словами, майбутнє дитини має проектуватись нею у більш свідомому віці, а не поганою школою за замовчуванням, а також зазначила, що не можна розцінювати низькі результати ЗНО дітей як їхню провину - це наслідок поганої державної освіти.

«Коли більше половини дітей, а подекуди три чверті школярів не складають іспити на елементарному рівні - це діагноз виключно системі. Я знаю, що зараз у багатьох цих дітей більша мотивація поїхати закордон на низькокваліфіковану працю і отримувати певні кошти, але школа й має бути інститутом, що заохочує дітей до більшого», - наголосила міністр.

У свою чергу, директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій повідомив, що навчальні результати ЗНО Закарпатської області, особливо в розрізі окремих національних громад, викликають значне занепокоєння в розрізі фактично всіх предметів.

«Тут є два фактори - освітній та соціальний. Я думаю, що потрібно окремо досліджувати питання підготовки кадрів для школи, і ця проблема потребує окремого розгляду. Якщо повертатися до питання результатів, то теоретична складова тесту з української мови не є такою значною, якою хочуть її сьогодні представити. Містяться також питання на читацьку компетентність, на мовленнєву, які є досить простими. І відповідь навіть лише на ці питання є абсолютно достатньою, аби подолати поріг склав/не склав. При цьому ми бачимо ситуацію, коли близько 62% випускників зі шкіл з угорською мовою навчання цей поріг не долають», - сказав Карандій.

Освіта.ua
20.11.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Тет-а-тет
Окремо досліджувати питання підготовки кадрів для освіти.... А що ж тоді робить АПНУ, на які теми захищають дисертації аспіранти у ВНЗ, і навіщо два новостворені інститути при МОНУ? Те, на що давно мали би бути відповіді тепер будуть роками досліджувати. Та почніть хоча б повну імплементацію Болонського процесу і вже скільки проблем буде вирішено.
N
Для Тет-а-тет: НАПНУ не потрібна організація, а його інститути продукують псевдознання. Подивіться хоча б на консолідований науково-метричний індекс всього НАПНУ і все стане зрозумілим. Це викидання грошей у смітник.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!