Osvita.ua Середня освіта Гриневич: важливо спростувати міфи про мовну статтю
Гриневич: важливо спростувати міфи про мовну статтю

Міністр наголошує на важливості спростування міфів, що були поширені в ЄС та Раді Європи

Гриневич: важливо спростувати міфи про мовну статтю

Дуже важливо спростувати міфи про мовну статтю закону «Про освіту», що були поширені в установах ЄС та Раді Європи. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич під час зустрічі з надзвичайним і повноважним послом Австрійської Республіки в Україні пані Герміною Поппеллер.

За словами міністра, наразі тривають переговори стосовно імплементації мовної статті з нацменшинами в Україні, також до перемовин залучені представники відповідних країн.

«Головний їхній страх – що українська мова витіснить рідну мову. Але це не є нашою метою. Діти зможуть з першого до останнього класу навчатися рідною, однак з 5-го класу застосування державної мови буде розширюватися – через білінгвальне навчання та вивчення окремих предметів», - сказала Гриневич.

Вона підкреслила, що зазначена стаття закону є дуже загальною і міністерство планує виписати її чіткіше у законі «Про загальну середню освіту» та постановах КМУ.

«Поки цих документів немає, і це один з факторів, що тривожить наших європейських партнерів. Зараз ми вже розпочали з ними консультації. Відбулися зустрічі з міністрами, що відповідають за освіту – Румунії, Угорщини, Польщі та Молдови, плануємо зустріч з міністром освіти і науки Болгарії. Ми з усіма досягли певного розуміння, з Польщею та Угорщиною навіть домовилися про підписання документів за результатами перемовин. У них буде зафіксовано важливість державної мови як чинника суспільно порозуміння, а також те, що освітні програми будуть узгоджені з нацменшинами. Окремо нагадую, що ми подали статтю 7 на експертизу Венеційської комісії та чекаємо на висновок», – зазначила Гриневич.

Міністр додала, що в Україні вже працюють польські школи, де частина предметів запроваджена українською мовою, і для них нічого не зміниться.

«Закон передбачає перехідний період до введення у дію статті 7 – до 2020 року. Наразі ми сконцентровані на питанні, як покращити методики викладання української мови, зокрема для дітей, чия материнська мова належить до іншої мовної групи. Також ми шукаємо можливості у навчальних планах для збільшення годин викладання української мови», – пояснила Гриневич.

У свою чергу, Герміна Поппеллер подякувала за роз’яснення та наголосила на важливості консультацій з представниками меншин для зменшення градусу конфлікту.

«Ваше роз’яснення прояснило для мене багато питань, пов’язаних із законом. Я переконана, що двомовність громадян країни – це перевага, що дає їм більше можливостей для розвитку та самореалізації. Саме на підтримку мультилінгвізму спрямований цей закон, і це добре. Я розумію важливість мови в ситуації, у якій знаходиться Україна. Також державна мова дійсно дуже важлива для шансів дитини. Водночас потрібно розуміти, що рідна мова – це делікатна річ, пов’язана з ідентичністю. Варто обережно поводитися з такими речами. Я за освітою лінгвіст, займалася білінгвізмом у південному Тіролі. Зокрема, темою підвищення кваліфікації вчителів. Тому я чудово розумію складність та делікатність цього питання. Треба знаходити якісні рішення», – зауважила посол Австрії.

Освіта.ua
23.10.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
OSXX
А чому це кожна держава має ставити Україні свої вимоги? Україна повинна вивчити за державний кошт учнів для того, щоб вони виїхали в іншу державу (носія мови)? Бо що їм робити в Українській державі, якщо вони не знають мови?
Вал
Для OSXX: а что делать, если знают "мову"? Вкалывать за нищенскую зарплату на днищеработе и гордиться своей свидомостью?
пишальник
пишатися але чомусь угорцям це пишання і в ... не стояло
Правозахисник
Для Вал: "Вкалывать" не хочуть, а здобути освіту за державний кошт хочуть. Це однаково, що в сусіда жнива, але він платить менше, ніж бізнесмен, то я візьму у сусіда вила і піду до бізнесмена працювати, бо він більше платить.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!