Міністр наголошує на важливості спростування міфів, що були поширені в ЄС та Раді Європи

• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Введіть e-mail адресу:     

Гриневич: важливо спростувати міфи про мовну статтю

Дуже важливо спростувати міфи про мовну статтю закону «Про освіту», що були поширені в установах ЄС та Раді Європи. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич під час зустрічі з надзвичайним і повноважним послом Австрійської Республіки в Україні пані Герміною Поппеллер.

За словами міністра, наразі тривають переговори стосовно імплементації мовної статті з нацменшинами в Україні, також до перемовин залучені представники відповідних країн.

«Головний їхній страх – що українська мова витіснить рідну мову. Але це не є нашою метою. Діти зможуть з першого до останнього класу навчатися рідною, однак з 5-го класу застосування державної мови буде розширюватися – через білінгвальне навчання та вивчення окремих предметів», - сказала Гриневич.

Вона підкреслила, що зазначена стаття закону є дуже загальною і міністерство планує виписати її чіткіше у законі «Про загальну середню освіту» та постановах КМУ.

«Поки цих документів немає, і це один з факторів, що тривожить наших європейських партнерів. Зараз ми вже розпочали з ними консультації. Відбулися зустрічі з міністрами, що відповідають за освіту – Румунії, Угорщини, Польщі та Молдови, плануємо зустріч з міністром освіти і науки Болгарії. Ми з усіма досягли певного розуміння, з Польщею та Угорщиною навіть домовилися про підписання документів за результатами перемовин. У них буде зафіксовано важливість державної мови як чинника суспільно порозуміння, а також те, що освітні програми будуть узгоджені з нацменшинами. Окремо нагадую, що ми подали статтю 7 на експертизу Венеційської комісії та чекаємо на висновок», – зазначила Гриневич.

Міністр додала, що в Україні вже працюють польські школи, де частина предметів запроваджена українською мовою, і для них нічого не зміниться.

«Закон передбачає перехідний період до введення у дію статті 7 – до 2020 року. Наразі ми сконцентровані на питанні, як покращити методики викладання української мови, зокрема для дітей, чия материнська мова належить до іншої мовної групи. Також ми шукаємо можливості у навчальних планах для збільшення годин викладання української мови», – пояснила Гриневич.

У свою чергу, Герміна Поппеллер подякувала за роз’яснення та наголосила на важливості консультацій з представниками меншин для зменшення градусу конфлікту.

«Ваше роз’яснення прояснило для мене багато питань, пов’язаних із законом. Я переконана, що двомовність громадян країни – це перевага, що дає їм більше можливостей для розвитку та самореалізації. Саме на підтримку мультилінгвізму спрямований цей закон, і це добре. Я розумію важливість мови в ситуації, у якій знаходиться Україна. Також державна мова дійсно дуже важлива для шансів дитини. Водночас потрібно розуміти, що рідна мова – це делікатна річ, пов’язана з ідентичністю. Варто обережно поводитися з такими речами. Я за освітою лінгвіст, займалася білінгвізмом у південному Тіролі. Зокрема, темою підвищення кваліфікації вчителів. Тому я чудово розумію складність та делікатність цього питання. Треба знаходити якісні рішення», – зауважила посол Австрії.

Освіта.ua
23.10.2017