Osvita.ua Середня освіта Як вгамувати бюрократичний «восторг» в освіті
Як вгамувати бюрократичний «восторг» в освіті

Школа не має права втручатися у приватне життя родини і вимагати відомості, де перебувають діти

Як вгамувати бюрократичний «восторг» в освіті

Дві події останнього часу знов звернули увагу на бюрократичну «творчість» нашої епічної системи управління освітою: літній відпочинок дітей та День вишиванки. Про те, як «творчо» можна підійти до цих питань, розповідає директор СШ №148 м. Києва Сергій Горбачов для Української правди. Життя.

Зізнавайтеся: де ваші діти?

Пару днів тому у професійній освітянській групі на Facebook вчителька із Обухова (Київська область) написала, що їм на нараді у школі наказали під час канікул кожного тижня, не пізніше четверга, надавати відомості про те, де у цей момент знаходяться їх учні.

Процитувати цей допис наразі я не можу, бо скріншот не встиг зробити, а після розголосу авторка його видалила: найвірогідніше – через тиск місцевих чиновників від освіти.

Звичайно, ця вимога чиновників викликала бурхливу реакцію колег: а, вибачте, якого дідька? І чи вчитель не має права на відпочинок?

І взагалі: де саме перебувають діти під час канікул – то виключно справа і відповідальність їхніх батьків: школа не те що не може, але й не має права втручатися у приватне життя родини і вимагати відомості про те, де саме перебувають діти.

Навіть якщо не брати до уваги правові підстави цього дивного процесу, виникає безліч запитань до технічної реалізації цієї вимоги та й взагалі – її доцільності.

Хто це взагалі буде робити? Яким чином? Заступник директора, який у липні - на початку серпня зазвичай «залишається на хазяйстві»? А звідки він ту інформацію отримає? Зі стелі?

Бо вчителі влітку у відпустках – і мають законне право на відпочинок. Але якщо навіть припустити, що наші наказослухняні вчителі будуть це виконувати, то виникає запитання: а як саме?

От уявіть собі: ви десь собі відпочиваєте, а вам кожного тижня дзвонить класний керівник і цікавиться: а де це ви зараз? А що робить ваша дитина? А скільки коштів ви витратили на відпочинок вашої дитини? А кому ці кошти сплатили?

Варіанти відповідей батьків уявіть самі. Від найввічливішого: вибачте, це наша приватна справа – до виразно нецензурних.

Але це ще не все. Припустимо, вчителі сумлінно обдзвонюють батьків, директор школи кожного четверга так само сумлінно шле звіти до району, а той – до області…

І що?

Яка реальна користь від цієї оперативної інформації? Що, крім задоволення своєї потреби у папірцях, може зробити Управління освіти, дізнавшись, наприклад, що дитина у липні перебуває у спекотному та задушному місті, а не відпочиває на морі?

Що ж тоді зробить управління? Оголосить догану батькам, які не мають можливості оздоровити дитину? Запропонує дитині безкоштовний відпочинок, скажімо, у Карпатах або в Затоці? Чи надасть родині дотацію для поїздки на курорт?

А тепер – час з’ясувати: звідки ж взялася ця дивна вимога? Хто таке робить?

Дізнавшись про цю історію, я, як то кажуть, трохи… здивувався – і за журналістською звичкою почав шукати першоджерело.

І, звичайно, знайшов (хоча не відразу, бо сайт Київської ОДА, м’яко кажучи, не дуже friendly для пошуку інформації).

Ось воно: п. 1.10 Наказу Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації №123 від 03.04.2017.

Не стану цитувати десятки схожих документів місцевих управлінь освіти Київської області та «керівників закладів освіти комунальної форми власності», які видали свої накази на виконання Наказу №123: їх легко знайти.

І можете не сумніватися: пункт 1.10 вони вправно і практично без змін перенесли до цих наказів, хіба що ставлять більш ранню дату виконання – щотижня на середу.

А тепер – увага: що далі? Що робити керівникам шкіл та вчителям? Виконувати цю дивну вимогу, надаючи щотижня фейкову інформацію? Чи «забити» на виконання п. 1.10, зробивши вигляд, що такого наказу взагалі не існує?

Чи, може, обласне керівництво освіти схаменеться – та скасує цю, прямо скажемо, безглузду вимогу?

От і подивимося: наскільки освітянські чиновники зможуть або пояснити, навіщо це потрібно, або, якщо воно не потрібно, мати мужність визнати, що дали маху – та скасувати помилкове рішення.

І окреме питання: як захистити колегу, яка оприлюднила цю інформацію, від тиску чиновників, для яких зневажання вчителя, не дуже розумні накази – то не проблема. А от коли про це стає відомо – то таки проблема.

Примус до патріотизму

І ще одна історія. 18 травня, у третій четвер травня, країна традиційно відзначала День вишиванки.

Гарна ця справа – дійсно красива, душевна. І хоча для мене вишиванка – практично повсякденний одяг, у цей день надзвичайно приємно бачити навкруги усміхнені обличчя, коли зустрічаєш на вулиці людей у національному одязі.

Здавалося б, що тут може бути неприємного? Але наша рідненька система освіти й тут не полишає нас своєю надокучливою турботою, вирішивши спаскудити й таку гарну справу.

Бо нічим іншим не можу пояснити вимоги районних управлінь освіти у наказовому порядку (!) одягати всім дітям вишиванки. А якщо якась дитина прийшла в іншому одязі, то дитині – зауваження, а вчителю – догану.

Ось, наприклад, Металургійний район Кривого Рогу.

Перепрошую, але більшої диверсії проти виховання патріотизму та шанобливого ставлення до наших символів, ніж подібний «примус до патріотизму», і вигадати годі.

Цей лист набуває особливої пікантності, якщо мати на увазі, що Кривий Ріг – оплот «Опоблоку», сумнозвісних Вілкулів. І ось там, де треба вести дуже наполегливу і виважену роботу з виховання дітей свідомими громадянами України – отаке…

Воістину: забіги по граблях – практично професійний спорт для чиновників.

Звичайно, така дурня не пройшла непоміченою нашими ворогами. Сумнозвісна товаришка Монтян з радісним гигиканням перепостила цей лист як приклад «фошиздов» в українській владі.

Звичайно, заступник начальника відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради Тетяна Олегівна Дирда, яка підписала цю феєричну телефонограму – не «фошиздка»: просто передбачати наслідки своїх дій не навчена.

До речі, подібні накази та телефонограми (можливо, не такі рішучі стосовно «доган», але теж – з наказами «вдягнути вишиванку») – видали і інші управління та департаменти освіти.

Наразі я їх не стану цитувати – але хай начуваються: бо активна частина суспільства все бачить. І хай чиновники потрохи починають усвідомлювати: не дуже розумні накази не проходять непоміченими. Суспільство чим далі, тим рішуче буде реагувати на дурню.

Стосовно Дня вишиванки це особливо прикро, бо більшість наших і дітей, і батьків цілком щиро і весело долучаються до цього свята.

Коли я прочитав про подібний «примусовий патріотизм», вирішив провести невеличке опитування у групі «Батьки SOS»: як у школах поставилися до Дня вишиванки?

Цю групу як місце проведення опитування я обрав невипадково: бо тут – більше 30 тисяч батьків, які регулярно повідомляють про усілякі негаразди в освіті – і загалом налаштовані до школи ну дууууже критично. Тому, якщо б у школі, де вчиться дитина, був би подібний примус – вони б мовчати не стали.

І ось що ми отримали. Загалом – 516 відповідей.

Як бачимо, дві третини відповідей (340 з 516) свідчать, що це сприймається батьками та дітьми як цілком добровільний вибір: дитина прийшла у вишиванці, тому що їй та батькам це подобається; незалежно від того, чи пропонувала школа, чи це було б зроблено навіть без пропозиції від школи.

Третина (171 з 516) відповіли, що прийшли до школи у звичайному одязі, але жодних зауважень чи тиску через це не було.

І лише п’ятеро батьків (один відсоток) повідомили, що або надягли вишиванку через вимогу школи, або дитина отримала зауваження, що прийшла без вишиванки.

Що далі?

Наостанок – заключне запитання: може, управлінням освіти слід повчитися здоровому глузду у батьків, а не плодити дивні і кумедні накази?

А зайнятися тим, чим вони, власне, і мають займатися: забезпечувати умови для комфортного навчання дітей та ефективну роботу закладів освіти?

І полишити нарешті безглузду «паперову творчість», яка не тільки шкодить суспільству, але виставляє самих чиновників в геть невигідному світлі як відірваних від життя та не дуже розумних бюрократів?

Сергій Горбачов, директор СШ №148 м. Києва, вчитель зарубіжної літератури та медіа грамотності, Українська правда. Життя.

Освіта.ua
31.05.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Сковорода 21 ст.
Мораль=Влада!?Всякому місту-звичай і права. Петро для панів БПП шукає офшори, Кононенко-купець обдурити прудкий, Ляшко зводить дім свій на модний манір Його непокоїть Гей-Венерин амур, Аваков-міністр гендлює, візьми перевір! Освітянка – Гриневич, у полоні компетентних дум, Учню тріщить голова, спудеям ладять за взірець плагіат, Гройсман іноземних заводить міністрів-телят Бо мекають в унісон олігархам- вовкулакам В олігархів – БПП, дім-Україна, як вулик, гуде від гуляк, Ладить Мінюст на смак Президента права, З диспутів нардепам, в голові крутить свій дур Всякому багатію в Україні створюють необмежені звичаї і права. Знаю, що смерть — як коса замашна, Навіть царя-нелюда Порошенка не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,—
Artur
Не зрозумів автора публікації - п. Сергія. В Наказі КОДА чітко бачу про подання інформації про хід оздоровлення дітей. На всяк випадок - далі мій текст не стосується автора статті :) Не побачив вимог ходити по домам та телефонувати в родині. На мою особисту думку, дуже багато ось таких бюрократичних питань (проблем) виникає саме з ініціативи підлеглих, які намагаються вдосконалитись у своєму "професіоналізмі". Є чітке формулювання - оздоровлення. В школах проводять на канікулах різноманітні заходи з оздоровлення та змістового дозвілля - і саме про них керівники мають відчитатись. Я зрозумів ось так. І я б нікого не посилав телефонувати або ходити по хатам.
00
Для Artur: "до 11 години щочетверга з 29 травня" - ЧТО здесь такого, что говорит о том, что людям НЕ надо ходить по домам? А это прислали в школу:"...Далее( в т ечении лета) информировать об оздоровлении... (для детей учасников АТО)".
Ольга
Погоджуюся з Артуром. Школам варто звітувати в межах своїх повноважень. Проте насправді на кожному щаблі вертикалі чиновників додаються нові вимоги. І таким чином вчитель отримує чітку вказівку розпитувати батьків.
Наталія
Під літнім оздоровленням може мають на увазі перебування певної кількості дітей у літньому пришкільному таборі (про це надає інформацію начальник пришкільного табору, а не класний керівник)
Коментувати
Валерій Самусь
Майже за Шевченком (який Тарас) … І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Учителів у ярма запрягли Чиновники лукаві...
Dozen
Ничего удивительного в этом не вижу. Маразм наших власть имущих просто зашкаливает, но еще что более удивительно, что на местах руководители даже не пытаются сопротивлятся бредовым идеям, а идут на поводу как при коммунизме в СССР! Да и еще принуждают вчителей и преподователей подавать списки учней и студентов, кто где будет отдыхать и как праздновать выпускные! Это просто пи....ц товарищи.......
Я ФИГЕЮ
от тупости наших ... Ой, а вообще какой самый продвинутый чиновник придумал подобное нововведение? Тут уже НЕ совок (не путать с союзом), тут глубжее и дальшее... Это даже не северная Корея,где люди счастливы лицезреть своё Солнце... Ну и безмозглыми будут те, извините, не напишу слово, поскольку оно обижает честь и достоинство представителей рода человеческого (аналог-глупые), которые, подскочив, побегут выполнять требование (я за оздоровлэння и еженедельность-это ж надо насколько недалёких поставили сочинять приказы. Или очччень далёких, поскольку выполнение, повальное выполнение ЭТОГО означает одно- можно идти дальше.И проглотят. И кланяться будут.И снова просить) , спущенное непонятно зачем... Или понятно? Есть вариант понтяности. Но он настолько тонок,что не верится в возможность подобного... Хотя. Сталин был умнейшим дядькой
Катя
А ще хочеться сказати стосовно оздоровлення. Поки будуть мучити дітей в пришкільних таборах чи "концтаборах". Оздоровлювати потрібно у спеціальних таборах, а не в шкільних приміщеннях. Та ще зверху ставлять планку скільки потрібно оздоровити. Хтось мабуть отримує великі кошти за це, а діти нікому не потрібні.
Местный
Для Катя: Я думаю, что с оздоровлением мучают больше учителей...
Artur
А хто змушує вас віддавати дитину в пришкільний табір?
Коментувати
Учитель
Ну, і які реформи в освіті можна здійснити з такими "керівниками"? В кріслах сидять всі старі саботажники і шкідники.
Світлана
Київ ці звіти здає на кожні канікули. Реакцію відчуваю на собі
Luda
Аплодую такому виступу і хочу розповісти про "паперову творчість" Черкащини. За тиждень до кінця навчального року класні керівники повинні дізнатися у батьків, де буде оздоровлюватися їхня дитина кожного літнього місяця. Це, звичайно, трохи краще, ніж щочетверга. Але відповіді батьків теж різні... Найсмішніше - кому це потрібно? Чи хтось виділить гроші на оздоровлення?
Олеся
Для Luda: Я теж представляю освіту Черкащини, але про це чую вперше. У мене як класного керівника ніхто не вимагав ніяких звітів про оздоровлення дітей.
Ніна
Для Luda: ОЗДОРОВЛЕННЯ, це популярний "пунктик" будь-якої влади!!Грошей не дають, тільки звітуй. Особливо "привабливо" виглядають прогулянкові табори в Миколаївській облатсі без харчування. 2 тижні прогулянок на голодний шлунок дуже"оздоровить"!
просто вчитель
Для Олеся: І я представляю Черкащину і дивно.Олеся ,що ви про таке не чули.Крім інформації від батьків,де щомісячно будуть перебувати їх дііти, класні керівники ще збирали заяви від батьків,що вони відповідають за звбереження життя іздоров’я своїх дітей протягом канікул.А ще за учнями,схильними до правопорушень, на час літніх канікул закріпляли учителів,точно,як пише автор статті. Паперотворчіість процвітає.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!