Osvita.ua Середня освіта Собі мільярд, школі — копійку
Собі мільярд, школі — копійку

Освіта як і раніше отримує копійки порівняно з мільярдами, виділеними на владу і силовиків

Собі мільярд, школі — копійку

На думку міністра освіти і науки Д. Табачника, торік Україна мала дві біди — це світова економічна криза та Євромайдан ("невихованість і недалекоглядність частини лідерів української опозиції, які продовжують перетворювати столицю України на якусь резервацію, брудний смітник").

За Майдан приємно — поставивши його в один ряд із глобальною економічною кризою, Табачник визнав масштабність події. А за освіту і науку, про які, власне, мусить найбільше боліти душа у міністра, образливо: хіба те, що відбувається в цих галузях, не біда? Хіба вони не перебувають у кризі, яка рік у рік поглиблюється?

У коментарі для ЗМІ міністр побажав українцям: "Для того, щоб 2014 р. для України був більш успішним, думаю, що всі ми повинні більше працювати, чесніше платити податки і вміти слухати одне одного".

Та розумний господар має дбати не лише про наповнення гаманця, а й про раціональне використання коштів. Як же з державного гаманця планують фінансувати освіту і науку в 2014 р.? Чи сприятиме це їхньому розвитку?

Проект держбюджету, який громадськість уже давно охрестила "популістським", "кризовим", "сумнівним", у сфері освіти і науки, на жаль, підтверджує ці характеристики.

"Аналізуючи цей документ, можемо стверджувати, що в освіті продовжиться криза. У бюджеті на наступний рік знову закладене недофінансування", — зауважує голова парламентського комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

За її даними, у 2014 р. планується виділити на освіту 107,2 млрд грн, тобто 6,4% ВВП. Згідно із Законом про освіту, на цю галузь держава повинна виділяти 10% НД, тобто 160 млрд грн.

На науку передбачено виділити 0,27% ВВП замість законних 1,7%. Для того, щоб хоча б просто виживати, галузі необхідно як мінімум 0,9%.

Експерти відзначають: ще ніколи за роки незалежності України фінансування науки не було таким мізерним. Очевидно, пріоритети державної політики змінилися. Порівняймо фінансування двох державних установ (рис.1).

"Це поліцейська держава, в якій до науки, якщо чесно, немає діла", — прокоментував ЗМІ ситуацію з фінансуванням науки голова профспілки НАН України Анатолій Широков. Він зазначив, що понад 90% виділених державою грошей піде на виплату зарплат і комунальні платежі, а не на проведення наукових досліджень та закупівлю нового устаткування. "Недофінансування наукової галузі веде до згортання наукових тем і дослідних робіт, що матиме непоправні наслідки для майбутнього розвитку Української держави", — заявили науковці.

Не краща ситуація і в освіті. "Недофінансування освіти становить суспільну загрозу", — зазначила Л. Гриневич. За її даними, нинішнього року на утримання одного учня у формулу міжбюджетних трансфертів закладається сума 8,8 тис. грн на рік. Тоді як органам місцевого самоврядування учень "коштує" від 9,5 до 15 тис. грн на рік.

"Закладаючи такий норматив на учня, ми закладаємо проблеми місцевих бюджетів і перекладання значної кількості фінансування на батьківську кишеню. Це призводить до поглиблення нерівного доступу до якісної освіти. Школи, які мають більш забезпечених батьків, мають зовсім інші умови навчання. Освіта в Україні відтворює бідність і формує соціальний прошарок недоосвічених людей. І саме з цього прошарку ми потім отримуємо громадян, які нездатні робити власний свідомий вибір, які нездатні забезпечити себе у житті чесною працею", — підкреслює голова профільного парламентського комітету.

В умовах значного недофінансування освіти виходом для органів місцевого самоврядування може стати зменшення кількості шкіл, яке й так набуває в Україні нечуваних масштабів. За інформацією парламентського комітету з питань науки і освіти, за нової влади припинили роботу 1306 шкіл: у 2010 р — 300 шкіл, у 2011-му — 426, у 2012-му — 202, у 2013-му — 378. Більшість їх — у сільській місцевості. І, хоча офіційно вважається, що оптимізація закладів сприяє покращенню умов навчання, насправді це далеко не завжди так.

Школи отримують від держави жалюгідне фінансування, недостатнє для нормального розвитку. Про це добре знають учителі, яким скоро доведеться навчати ледь не на пальцях. Про це знають батьки, які на свої "благодійні" внески змушені підтримувати школу. Про це знають і місцеві органи влади. У своїх письмових пропозиціях до недавніх парламентських слухань про доступність та якість середньої освіти ОДА різних регіонів просили врахувати у бюджеті на 2014 р. кошти на комп’ютеризацію, оновлення матеріально-технічної бази, обладнання профільних кабінетів та лабораторій, придбання сучасних засобів навчання.

У матеріалах НАПН до слухань також зазначено: "Рівень забезпеченості шкіл засобами навчання загалом по Україні становить 29,3% від загальної потреби…Рівень оснащення лабораторним і демонстраційним обладнанням не перевищує, в цілому, 20% від потреби і досяг критичної межі. З кожним роком ця ситуація погіршується. Відповідно до навчальних програм шкільних предметів, показники забезпеченості засобами навчання коливаються від 5,2% до 29,7%. Наявне у навчальних закладах обладнання морально і фізично застаріло".

На слуханнях міністр обіцяв узяти до уваги пропозиції, вивчити, врахувати, доопрацювати. І навіть дякував учасникам "за те, що кожен вніс свою краплину і ще внесуть і направлять". Але це не завадило Кабміну, до складу якого входить і Д.Табачник, схвалити проект бюджету, в якому видатки на методичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності навчальних закладів… зменшено на 87%.

Ще одним прикладом того, як декларації розходяться із реальними діями, є фінансування державою підтримки талановитої молоді. На сайті Міносвіти досі "висить" інтерв'ю міністра Табачника: "Вважаю, що освітню систему України вирізняє з-поміж освітніх систем країн Західної Європи та Північної Америки унікальна практика підтримки обдарованих дітей і заохочення їх до творчості…Навчання в Малій академії наук України та розгалужена система проведення Всеукраїнських олімпіад — це два материки, з яких складається система підтримки талановитих дітей".

І що ж ми бачимо у схваленому Кабміном проекті бюджету? Фінансування всеукраїнських та міжнародних олімпіад і конкурсу "Учитель року" буде зменшено на 50%, порівняно з минулим роком, а Національний центр "Мала академія наук України" отримає нинішнього року на 7,6% менше.

На сумнозвісних парламентських слуханнях про середню освіту Д. Табачник наголошував: "Головним завданням визначено збереження здоров'я дітей. Міністерство вже здійснило та здійснює низку заходів, покликаних виправити невтішні тенденції попередніх років". А в проекті бюджету, ухваленому КМУ, видатки на фізичну і спортивну підготовку учнівської та студентської молоді зменшено на 12,6%.

Істотно уріжуть фінансування заходів з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин і пропаганду української освіти за кордоном — на 71,4%.

"У 2013 р. президент обіцяв завершити програму "Шкільний автобус", — зауважує Лілія Гриневич. — Але для її завершення бракує 1200 автобусів і 446 млн грн відповідно. Кошти на автобуси разом з коштами на підручники і комп'ютери закладені у статтю видатків, які напряму будуть розподілятися Кабінетом міністрів України. Окрім зазначених видатків, у цю статтю збито докупи все — і будівництво житла незахищеним верствам населення, і освітні програми, і програми для інвалідів. На все планується виділити 3,5 млрд. грн. Як відбуватиметься розподіл цих коштів, наразі незрозуміло. Це взагалі унікальна ситуація. Кабмін буде розподіляти все у ручному режимі як подачки у передвиборний рік".

Очевидно, що такий підхід не сприятиме розв'язанню проблем ринку підручників, якому закидають непрозорість, надмірну монополізацію та низьку якість кінцевої продукції. При тому що на багатьох життєво важливих статтях влада економить, кількість коштів, виділених на підручники, щороку зростає. Тоді як їх якість викликає дедалі більше запитань.

На проведення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами нинішнього року виділять на 4,5% (5,5 млн грн.) менше, ніж торік. "Це приблизно відповідатиме зменшенню кількості випускників, — ідеться в дослідженні Центру дослідження суспільства (ЦДС). — Проте Український центр оцінювання якості освіти вочевидь знову не отримає гроші на конче необхідне окреме приміщення, задекларована вартість якого становить 17,5 млн грн. Окрім того, високотехнологічний характер ЗНО потребує суттєвих вкладень в постійне оновлення обладнання (комп'ютерного, друкарського), проте грошей на це не передбачається."

"Лише для поточних видатків УЦОЯО не вистачає більше  30 млн грн. А для того, щоб зробити ще хоча б якісь кроки з розвитку, щонайменше, в цілому потрібно 48 млн грн", — підкреслює Л. Гриневич.

Зекономить держава і на підвищенні кваліфікації, навчанні, стажуванні студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном, які віднесені до однієї статті видатків із керівними працівниками і спеціалістами харчової та переробної промисловості. Усі разом отримають від держави на 5,1% менше. Інтернаціоналізація українських університетів відбувається надзвичайно повільно. Наші науковці і студенти повинні брати участь у міжнародних наукових дискусіях, дослідженнях, обміні досвідом. Без цього говорити про конкурентоспроможність та розвиток вищої освіти і науки немає сенсу.

Задля справедливості слід зазначити, що фінансування урізане не на всі статті видатків  порівняно з минулим роком. Наприклад, на "надання загальної та поглибленої освіти з фізики і математики, фізкультури і спорту загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами, надання освіти у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації" у 2014 р. виділено аж на 228 тис. грн (0,1%) більше. Фінансування позашкільної освіти та оздоровлення дітей збільшено майже на 3 млн грн. (6,7%) . На державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів додали нинішнього року 4 млн грн (27%). Що й казати — радикальні зміни у бюджеті.

Лише на 55,5 млн грн (12,5%) збільшено фінансування досліджень, наукових та науково-технічних розробок, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, виконання міжнародних наукових та науково-технічних програм і проектів вищими навчальними закладами та науковими установами, підготовку наукових кадрів, фінансову підтримку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання.

"Заплановано зростання витрат на підготовку робітничих кадрів та фахівців у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації. Однак фінансування підготовки фахівців із загального фонду бюджету Київського національного університету імені Тараса Шевченка зросте на 16,43 млн грн, що лише на 1,9% більше, ніж у 2013 р. Тобто менше, ніж загальне зростання бюджету Міносвіти. При цьому в оприлюднених додатках до проекту Закону про держбюджет не можна простежити частку видатків на оплату праці та на енергоносії. Зростання цін на них може фактично з'їсти закладене у бюджеті зростання фінансування навчальних закладів. Попри чутки про плановане зменшення вартості комунальних послуг для шкіл, жодних офіційних розпоряджень із цього приводу досі не було", — наголошують експерти ЦДС.

"Наступного року, відповідно до рішення Мінсоцполітики, передбачається надання одноразової адресної допомоги молодим працівникам, які випустилися з державних навчальних закладів і уклали трудові договори (не менш як на 3 роки) з державними підприємствами, розташованими у сільській місцевості. На надання такої допомоги МОН отримає 100 млн грн, які, очевидно, підуть на допомогу молодим вчителям у сільській місцевості", — підкреслюють експерти Центру дослідження суспільства. І це, звісно, добре. Але така допомога буде одноразовою. А що далі?

Попри пафосні заяви про турботу про вчителів, їхня зарплатня залишається ганебно низькою (рис. 3). Лілія Гриневич наголошує: "Проект держбюджету на 2014 р. не передбачає підвищення з 1 січня розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Освітяни знову недоотримуватимуть від 700 до 2000 грн щомісячно".

Можливо, у когось складається враження, що державний бюджет у сфері освіти і науки — це просто поділ грошей, який істотно нічого не змінить у країні.

"Хай приймуть хоча б якийсь, хоча б малюсінький бюджет. У цьому ми підтримуємо владу", — сказала в інтерв'ю колегам-журналістам активна жіночка з Антимайдану. У тому-то й лихо, що справжня загроза, яку несе суспільству таке використання державних коштів, набагато більша, ніж здається. Це деградація освіти і науки, а отже — знищення майбутнього. Це виховання маси неосвічених людей, якими легко маніпулювати. Це поглиблення соціальної нерівності і порушення права кожного на однаковий доступ до совіти. Це продукування бідності в країні.

Р.S. Оскільки державний бюджет 2014 року був прийнятий всупереч процедурі, про зміни, внесені у схвалений кабміном проект, стало відомо вже після його ухвалення парламентом. Як повідомила DT.UA Лілія Гриневич, зміни, які пропонував профільний парламентський комітет, більшою мірою не враховані. А їх було внесено на суму понад 7 млрд грн.

Освіта як і раніше отримує копійки порівняно з мільярдами, виділеними на владу і силовиків. Додано лише 6 млн грн. на олімпіади та конкурс "Учитель року", 10 млн – на реалізацію Європейської хартії та пропаганду української освіти за кордоном. Зате міністерству освіти несподівано підкинули майже 425 млн. грн. на "видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників"

Автор: Оксана Онищенко, «Дзеркало тижня. Україна».

Дзеркало Тижня Україна
21.01.2014

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ирина Гунина
А что унижает больше всего, ток это то, что барыги, которые свое состояние сколотили в лихие 90-е исключительно горабежом рекетом и спекуляцией, теперь от учителя требуют КАЧЕСТВЕННОГО обучения за 2000грн в месяц, когда каждый из низ такую сумму зарабатывает как минимум в день, а то и в час. Нет, здесь все-таки коммуняки правы - надо таку систему менять полностью
sergox
Жах!!!!!! Власне, так і надалі буде, поки батьки своїми коштами продовжуватимуть утримувати загальну середню освіту. Наприклад, на місцевому рівні на підготовку приміщень загальноосвітніх шкіл з місцевого бюджету виділено в 2013 році аж по 5 тисяч грн на школу! З інших джерел (95% - батьківські кошти і ремонтні роботи "своїми силами") школи використали в середньому 100 - 120 тисяч грн. То хто утримує наші школи? В 2014 році у місцевому бюджеті вистачає коштів лише на злиденну заробітну плату вчителям і лише по жовтень місяць. Що далі?
Учитель
Вот придет Кличко или Гриневич на место Табачника и сразу нам повысят зарплаты, уничтожат коррупцию - не будет мониторингов, списков литератур и пр. пр.пр.
ТТТ
Для Учитель: Очень смешно!
Педагог
Не смешно, а очень грустно! Пришли новые лица, покритиковали предшественников, покачали головами, объчснили, что из-за преступлений их предшественников, они ничего не могут изменить и начали делать вид, что работают(((
Коментувати
Светлана Баклажова Палтко
Актуально!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!