Osvita.ua Середня освіта Без оголошення війни...
Без оголошення війни...

Свавілля — так можна назвати те, що коїться нині на ринку підручників. Перевірені на практиці посібники й зошити відправлені у сміття

Без оголошення війни...

"Геть антипідручники зі шкіл!", "Учителю! Не бійся використовувати якісну літературу!", "Гриф МОН — не інструмент монополізації", "Ні!" — тиску на вчителів!". Плакатами такого змісту зустрічали гостей книжкового форуму у Львові представники видавництв. Схожих акцій протесту львівський форум, напевно, не пам'ятає за всю історію свого існування.

Свавілля — так можна назвати те, що коїться нині на ринку підручників. Видавництва, які роками напрацьовували репутацію, сьогодні викинуті чиновниками за борт. Перевірені на практиці підручники, посібники й зошити відправлені у сміття. Натомість школи заполонили нашвидкуруч зліплені нові книжки. До того ж із купою помилок.

"Я маю повідомити про глибоку стурбованість педагогів ситуацією на ринку підручників, — звернулася до членів парламентського комітету з питань науки та освіти його голова Лілія Гриневич. — Про це йшлося на круглому столі "Сучасний стан та перспективи видання навчальної літератури в Україні", проведеному в рамках форуму у Львові".


"...Мені приємно, що ви особисто побували на таких дуже шанованих зборах. Були якісь там звернення до когось там. Інколи їдеш Києвом — багато чого можна почути в автобусі та ще десь", — відреагував присутній на засіданні комітету заступник міністра освіти Є.Суліма.


Ситуація з регулюванням ринку підручників (а точніше — його остаточним знищенням) останнім часом надзвичайно загострилася і дуже скидається на війну. Все — як у підручнику з історії: раптовий напад (хоча розвідники попереджали!), з порушенням мирного договору (усе — для блага освіти), цивілізованих норм і правил.

Пригадуєте, як Чапаєв розробляв воєнні операції на картоплі: хто куди наступає і як б'є? А ми вирішили скласти таку карту воєнних дій у сучаснішому вигляді. Щоб уявити загальну картину руйнувань. І ось що з цього вийшло (див. мал.).

Зачищення ринку підручників розпочалося із глобальних заходів. З відмови від 12-річної школи. Коли вже навчаємося по-новому, то потрібні нові стандарти освіти, під них — нові програми, під програми — підручники, під підручники — комплекти з посібників, методичних розробок, тестів, робочих зошитів тощо. Під цю шляхетну мету можна без проблем перекроїти по-новому ринок. Чого на світі не буває — може, саме через це пожертвували свого часу європейською реформою, під яку все вже було написано, затверджено й навіть почало видаватися? Серед знайомих експертів дедалі більше тих, хто вірить у цю версію.

Найсмішніше, що насправді ні нові стандарти, ні програми не відрізняються від попередніх революційною новизною. У них щось переставили місцями (інколи не подумавши про логіку), підкинули красивих термінів — ось, власне, і все. "Програми не нові, а оновлені, — кажуть учителі. — Старі підручники їм не суперечать".

Наступний удар по ринку підручників — непрозорий розподіл державних коштів на користь окремих видавництв. Держава має підтримувати найкращі підручники. Щоб саме вони дійшли до споживача безкоштовно. Для цього проводяться конкурси рукописів навчальної літератури. Їх переможці й видаються за державний кошт. Про те, як непрозоро проводяться ці конкурси та розподіляються кошти, сказано вдосталь і журналістами, і експертами. Зазвичай ідеться про трьох фаворитів ринку — "Генезу", "Видавничий дім "Освіта" та "Грамоту".

Коли Л.Гриневич звернулася з цього приводу з листами в МОН і до прем'єр-міністра, Д.Табачник відповів: "На сьогодні для створення підручників переможцями стали 17 видавництв. Про яку монополію, про які привілейовані видавництва можна говорити?".

Невже? Заради інтересу ми вивчили списки підручників, які міністерство дозволяє використовувати в 1 та 2 класах шкіл для навчання за традиційними методиками. Не полінувалися підрахувати, скільки позицій мали відомі видавництва у списках минулого, 2012/2013, і нинішнього, 2013/2014 навчального року. Ми взяли основні предмети, з яких школи обов'язково купують підручники та посібники, — математика, українська мова, читання, природознавство. Картина вийшла досить промовистою. Торік "Видавничий дім "Освіта" мав 9 позицій, нинішнього року — вже 29 , "Генеза" — 17 та 27, відповідно, "Грамота" — 6 і 9. А популярне серед учителів видавництво "Навчальна книга — Богдан", наприклад, торік у 1–2-х класах мало 23 позиції з названих предметів, нинішнього року — жодної. Від видавництва "Ранок" до списку рекомендованих для 1–2-х класів підручників торік потрапили 18 навчальних книжок із чотирьох предметів, цього року — лише одна додаткова (тобто необов'язкова). І якщо раніше у 1–2-х класах були представлені по чотирьох основних предметах 19 видавництв, то нинішнього року — тільки 7. Два з них мають по одній позиції у списку. Та й то — в переліку додаткових підручників і посібників. Ще одному перепало три позиції. А левову частку підручників видають фаворити і маловідоме видавництво "ПЕТ", яке раптом з'явилося в списку (9 позицій).

Конкуренти монополістів майстерно вибиті міністерством із лав на багато років. Тому що, згідно з Положенням про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників, "перемога в конкурсі є підставою для подальшого створення авторськими колективами-переможцями комплекту підручників для наступних класів... з відповідного навчального предмета". Тобто видавництва і автори, котрі виграли конкурс у першому класі, автоматично стають переможцями у всіх наступних — до п'ятого класу. Ті, котрі виграли в п'ятому, — до дев'ятого. Відповідно, з кожним роком видавництва, що їх лобіюють переможців, дедалі більше захоплюють ринок підручників.

Про початок монополізації ринку підручників експерти попереджали ще кума Д.Табачника Максима Луцького, тоді — керівника парламентського комітету з питань науки та освіти.

В архівах сайту комітету зберігся протокол березневого засідання (2012 р.), на якому виступала з доповіддю заступник начальника відділу з питань освіти, науки та інновацій департаменту науки і гуманітарної сфери Рахункової палати України С.Васильєва. Вона підкреслила: "Створена Міносвіти система централізованого випуску підручників обмежує навчальні заклади в їхньому виборі та не враховує вимог учасників навчального процесу". Серед видавництв — власників виняткових авторських прав на підручники (переможців тендера) були помічені "Видавничий дім "Освіта", "Грамота", "Генеза", "Гімназія".

Як же відреагував комітет на тривожну інформацію? Ось витяг із протоколу: "Інформацію Рахункової палати України...взяти до відома... Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Національній академії педагогічних наук України, Рахунковій палаті України проінформувати Комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти про стан розробки і забезпечення навчальних закладів підручниками та посібниками".

Та не всі погодилися заплющити очі на проблему. Член комітету О.Доній вніс пропозицію "визнати роботу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в частині використання коштів Державного бюджету на забезпечення навчальних закладів підручниками і посібниками незадовільною". Однак пропозицію не прийняли. Проти голосували регіонал М.Луцький, комуністка К.Самойлик та екс-бютівець В.Курило.

Усунення конкуренції з допомогою грифів-дозволів. Чому якість підручника — не завжди запорука того, що він потрапить у школу? Та тому, що для цього йому ще треба отримати спеціальний дозвіл міністерства — гриф.

"Із приходом нового міністра грифи видають тільки "обраним" видавництвам, — цитує газета "Ратуша" заступника редактора газети "Підручники і посібники" Сергія Гап'юка. — ...Ці "обрані" видавництва згодом отримують грифи й на супутні до підручників матеріали (контрольні роботи, розробки уроків, зошити з друкованою основою...). Тому гриф став інструментом цензури. Таким чином вони перекрили надходження в школу іншої літератури. Відповідно, конкуренція зникла, і якість продукції знизилася".

Яскравий приклад — скандал навколо підручників із математики для 1 і 2 класів, надрукованих "Видавничим домом "Освіта". За державний кошт, до речі. В них тернопільські видавці нарахували 243 помилки. І не тільки граматичні. Коли обурені експерти передали в Інститут інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО) список помилок, деякі видавництво виправило. Але в комерційному тиражі. Тобто тепер "правильні" підручники всі охочі мають купувати за власні гроші.

Працівник одного з видавництв, Марина Петрівна, називає ще одну причину зниження якості навчальної літератури: "Видавництва-монополісти не в змозі впоратися з велетенськими замовленнями. Тому після того, як зверстано підручник, редактор і коректор фізично не встигають його вичитати. Ось і йде брак на ринок. А чого переживати? Школи нікуди не подінуться — зобов'язані працювати за цими книжками".

У принципі, все зрозуміло. Але мучить запитання: чи проводилася апробація нової навчальної літератури перед масовим впровадженням у школи? Невже без неї прийняли рішення про використання підручника?

Яким же був наш подив, коли ми виявили наказ МОН № 645 від 30.05.2013, із якого випливає, що саме тепер, коли нові, не завжди якісні підручники вже нав'язані усім в обов'язковому порядку, проходить їх офіційна апробація у визначених навчальних закладах та регіонах. І завершиться вона тільки через два роки.

Чому ж державні гроші витратили на купівлю кота в мішку — "необкатаних" підручників? Тому, що дуже поспішали? (Адже до наступної осені треба забезпечити нові тиражі — продовження для наступних класів. Теж, до речі, неапробовані). Тому що якість — не головне? Тому, що чиновники впевнені у позитивних рецензіях експертів?

До речі, останнє не дивує. У нас немає незалежної експертизи підручників. У названому вище наказі МОН є бланк, куди вносяться дані про вчителів, які беруть участь в апробації. Так само відомі імена членів комісії на конкурсі підручників. Більшість їх — залежні від чиновників педагоги або самі чиновники. Тому "вирішити питання" на користь когось або в обхід когось, у разі потреби, не становитиме труднощів. І ми вже спостерігали такі речі.

Але останній тактичний хід Міністерства освіти вразив навіть досвідчених учителів. Бо обмежив їхню свободу вибору. Всі управління освіти отримали лист МОН "Про використання навчальної літератури". Згідно з ним, школи зобов'язані використовувати тільки ті підручники та посібники, які, по-перше, мають гриф міністерства (ну це вже не новина), по-друге, відповідають авторським концепціям підручників — переможців конкурсів (цікаво, хто і як це визначатиме?), і по-третє — видані не раніше 2012 р. Таким насильницьким чином зі шкіл вигнали ті підручники й посібники, які через чийсь недогляд мають непрострочений гриф і плутаються під ногами при розпилі ринку.

"З підручниками більш-менш зрозуміло: з 2012 р. — "нові" програми, тому й нові підручники. Але посібники тут при чому? — дивується знайома вчителька. — Посібники — це хрестоматії з художніми текстами, це супутники букваря для навчання читання. Та й узагалі, деякі теми пояснюються краще і якісніше у старих підручниках, ніж у пересипаних помилками нових. Невже міністерство настільки не довіряє нам, учителям? Вважає, що самі ми не розберемося, які матеріали узгоджуються з програмою, а які — ні?"

Для того, щоб школи навіть не намагалися голосувати за хороші книжки своїм гаманцем, підтримувати "опальні" видавництва й авторів, у листі (який, взагалі-то, не є наказом і має носити рекомендаційний характер) міститься й погроза: "Звертаємо вашу увагу на те, що персональну відповідальність за використання... навчальної літератури, яка не має відповідного грифа міністерства... покладено на керівників навчальних закладів". Ну прямо як під час війни: того, хто допомагає партизанам, — розстріляти.

І покотилися перевірки школами. Хтось обмежився оглядом бібліотек та підручників на партах у дітей. Хтось зазирав у вчительські шафи й шукав там "заборонені" посібники, видані до "війни дванадцятого року". Жарти жартами, але вже є перші офіційно потерпілі від перевірок. Керівник департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Оксана Добровольська видала наказ №719 від 16.09.2013 р. "Про підсумки вибіркової перевірки питання використання підручників у 1–5 класах загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва". За результатами перевірки наказано "притягнути до дисциплінарної відповідальності" директорів шести шкіл. І позбавити їх на місяць надбавки до заробітної плати.

"Добре, хоч у їдальню колоною не водять і наголо не стрижуть, — жартують учителі. — "Антилігенція", бачите, не хоче "правильні" книжки читати. Вільнодумство, розумієте, розводять. Хочеш без грифа МОН працювати — купуй чоботи з довгими халявами. Як Тарас Григорович робив".

На пропозицію Л.Гриневич, члени комітету ВР з питань науки і освіти прийняли рішення провести розширене засідання з питань створення і видання підручників.

Голова комітету пропонувала також звернутися до міністерства з вимогою відкликати згаданий лист. Однак цю пропозицію так і не проголосували. Не в останню чергу, завдяки тому, що дискусію поламали заступник міністра Євген Суліма і депутат від Партії регіонів Віталіна Дзоз. І якщо перший скаржився на відсутність партнерських відносин між комітетом і міністерством, то друга діяла суто по-жіночому — входила-виходила, заявляла, що не хоче бути присутньою "при шмаганні міністерства", і закликала голову комітету: "Зателефонуйте Жебровському (заступникові міністра. — Авт.), запросіть його до себе, сядьте з ним сам на сам, без цих ось, даруйте, вух і очей, які тут… Ми ж себе опускаємо вже нижче плінтуса. Ми дозволяємо собі у присутності наших помічників з'ясовувати відносини з міністерством. Я не хочу в цьому брати участь".

Л.Гриневич наполягала, що йдеться не про персональні претензії до міністерства: "Зрозумійте, нас не цікавлять Д.Табачник та інші чиновники, котрі працюють у Міністерстві освіти. Хоч би які вони були, навіть якщо когось замінити — ніщо не зміниться без зміни системи. Нас цікавлять мільйони дітей, студентів, сотні тисяч викладачів і вчителів. Ми покликані захистити їхні інтереси. Нас також цікавить якість освіти в цій країні. У нас зростає рівень корупції, зокрема у сфері підручників. Є незаперечні докази цього. У нас дуже багато запитань до Міністерства освіти. І ми звертаємося з ними в МОН, але не отримуємо адекватної інформації".

Отже, попереду розширене засідання комітету. Заступник міністра освіти обіцяв запросити на нього своїх професіоналів (чи не тих, які проводили конкурсний відбір нових підручників?), його опоненти — своїх. Звісно, запросять і громадськість — "ці ось, даруйте, очі і вуха". Щоб побачити, хто захищає інтереси дітей і школи, а хто — власні. І почути, куди рухається наша освіта.

Оксана Онищенко, «Дзеркало тижня. Україна»

Дзеркало Тижня. Україна
30.09.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
наталія
Я починала свою вчительську діяльність в ті далекі радянські часи, коли ти йшов на урок біології і, наприклад, вивчав тему "білки", де розглядались речовини та їх значення в живих системах з биологічної точки зору, а приходячи на урок хімії на цьому ж тижні вивчав хімічні властивості білків. І так кожен матеріал розглядався з усіх предметів - формувались міжпредметні звязки. На уроках з української літератури - байки Глібова, а з російської - басни Крылова... учбовий матеріал скорочено, логіка відсутня, а наука йде вперед - і це при тому. що наші діти вчать менше, ніж знали діти 30 років тому. Хто буде рухати науку вперед? репетитор? Бо це люди, які зараз ліквідують прірву між базовою освітою і шкільною програмою, яку (прірву0 утворили чинуші. І хватає ж людей совічті пертися розвалювати на ладан дихаючу школу, запарюючи мозги громадськості, що це для її ж блага. А реревіряючих підібрали таких же слухняних: команда "взяти". "знайти", "закрити рота"тим, завдяки роботі яких школа ще виконує...
Вячеслав
Здається мені, що розширене засідання комітету закінчиться черговою сваркою, і ніяких рішень прийнято не буде. Дуже сумнівно, що пан Табачник зі своїми експертами підуть на конструктивну розмову. Вони туди прийдуть відгавкуватись, а не вирішувати проблеми освіти. P.S.: І корупцією там навіть не пахне, а відверто смердить!!!
Освітянин
У мене питання: куди дивиться профспілка? чому немає акцій протесту проти свавілля? Нажаль, зараз профспілка перетворилася на послушного пса.
Оксана Шевченко
Для Освітянин: профсоюзный лидер тоже чиновник зависящий от начальства, зачем ему проблемы на пятую точку. Ну с книгами, в конце концов, разберемся: вынесем домой, будем выдавать детям в качестве личной помощи. Я уже почти все вынесла. Вот когда введут новую программу в старшей школе, физика+химия+биология=природоведение, тогда точно финиш. Что с этим можно сделать?
www.rozoom.at.ua
Освітянине, колего мій наївний! Ви ж самі й відповіли на власне питання. Профспілки вже давно самі себе знищили. Скисли профспілки. А на страйк ми навряд чи підемо. Україна - хутірська держава. І в провінції вчитель боїться втратити право на роботу, бо то є право на життя. От як вийдуть на вулицю великі міста, тоді, МОЖЛИВО, трохи перелякаютьсячиновники, а так - ?..
Коментувати
Татьяна
В средневековой Европе, а потом и в нацистской Германии тоже были списки запрещенных книг. За чтение этих книг сжигали на кострах, отправляли в концлагеря. Теперешние проверки используемой учителями литературы напоминают "золотой век инквизиции". Вот и думаем, чего хочет пан Т. и пан Я., кроме того, что нажиться на монополизации рынка?
Татьяна Чурина
Инспектор управления образования отругала учительницу за то, что она пользуется методичкой по предмету издательства "Ранок", ссылаясь на то, что эта литература запрещена. По-моему, начинается время, когда учителя лишат всего, даже литературы, которая собиралась годами и была всегда полезной. А как же Европа, где каждый учитель выбирает понравившиеся учебники и заказывает их для своих учащихся, а мы ведь туда собираемся, а хотим лишить всех права выбора и собственного мнения.
Ирина Шульгина
Для Татьяна Чурина: С Ес все хитро. Мы говорим, что искоренили коррупцию, а там охотно поддакивают. Хоть и тут.ю и там понимают, как все на самом деле. Просто у ЕС свои материальные интересы и плевать они хотели, что на самом деле происходит
Коментувати
Ирина Шульгина
Все уже привыкли, что на детях зарабатывают. в садиках и школах и кормят черти-чем, советские детские лагеря в Крыму растащили на отели, деньги на ремонты школ отмывают и не стесняются. Но просто не было еще такого откровенного наплевательского отношения к учебникам. Это ведь пародия просто

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!