![]() |
У період економічної кризи чимало людей залишилося без роботи |
Випускник шукає роботу: чим "крутіший" факультет, тим складніше знайти роботу…
Хтось сидить вдома "на чиїйсь шиї", хтось опановує іншу спеціальність і погоджується працювати за меншу зарплату, хтось – із надією оббиває пороги центрів зайнятості і кадрових агентств. Але чи не найбільше проблем із пошуком роботи мають випускники вузів та люди передпенсійного віку.
Донька моїх знайомих, яка у 2009 році з червоним дипломом закінчила факультет міжнародних відносин (спеціальність – референт), пошуком роботи займається понад півроку – у Львові й Івано-Франківську. Вона надіслала понад 50 резюме, і лише чотири рази запросили її на співбесіду (у більшості випадків відповіді взагалі не отримувала). Дівчині пропонували працювати офіс-менеджером за 1500 гривень або "бути першою, куди пошлють" у приватних фірмах – теж за невеликі гроші. У її обов’язки мали входити відповіді на телефонні дзвінки, огляд преси, відсилання кореспонденції, переклад матеріалу з англійської мови… Не підійшла Марії і дистанційна робота, яка полягала в обробці інформації, оскільки роботодавець не погоджувався оплачувати послуги Інтернету. Але дівчина хотіла знайти щось більш-менш схоже на те, чому її вчили п’ять років (і за що батьки платили чималі гроші), з перспективою кар’єрного росту і з достойною зарплатнею.
"Батьки, які мають хороші зв’язки, пробували влаштувати мене у банк, але через кризу з цього нічого не вийшло. У банках, принаймні, час від часу проводять цікаві семінари, є перспектива просуватися вгору. Я не проти працювати в міській раді у відділі, який займається зовнішніми зв’язками, але й там немає вакансій. Почуваюся невдахою", - зітхає Марія.
На запитання: "чим зараз займаєшся?" - Марія відповідає: "Лікую зуби, підтягую французьку і… ходжу на курси крою і шиття". З дитинства дівчина мріяла бути модельєром, але вважала, що на міжнародних відносинах вчитися престижніше, ніж у ПТУ. Марія планує відкрити власний магазин бальних і весільних суконь. Розраховує, що стартовий капітал дадуть батьки-підприємці.
Мамина подруга, якій близько п’ятдесяти, за освітою – редактор, видавець. Майже все життя працювала у сфері журналістики. Кілька років тому займала високу посаду у державній структурі, але потрапила під скорочення. Тривалий час жінка, яка сама виховує двох дітей, сиділа без роботи. Дописувала у кілька видань, але цих грошей ледь вистачало на оплату комунальних послуг (сім’я живе у чотирикімнатній квартирі), навчання сина, їжу та на скромний одяг. Пані Ірина, маючи хороші зв’язки з посадовцями та людьми пера, за два роки так і не змогла знайти достойної роботи. На це було дві причини – економічна криза та її вік (на серйозні посади шукали людей до 45 років). Жінка почала пекти торти на замовлення: спочатку родичам і друзям, потім – їхнім друзям і знайомим. Цього її навчила подруга, яка ще під час кризи у дев’яностих роках перекваліфікувалася на професійного кондитера. Жінки тепер планують скооперуватися і відкрити власну справу. Пані Ірині нова сфера діяльності подобається. Вона, як і попередня, – творча, оскільки більше уваги колишній журналіст приділяє оформленню тортів і придумує їм назви. Пані Ірина планує навчитися пекти й весільні короваї за рецептами, якими користувалися господині у її рідному селі.
Коментарі
Вікторія Ривко, працівник кадрового рекрутингового агентства “Гарант”
Найважче знайти роботу випускникам вузів, які ще не мають досвіду роботи, та людям передпенсійного віку. Вакансій для таких осіб майже немає. Краща ситуація була до кризи, але й тоді роботодавці потребували переважно працівників робітничих спеціальностей. Наразі жінки, яким за п’ятдесят, можуть влаштуватися на роботу прибиральницями, посудомийками, їм пропонують ліпити вдома вареники. Щодо чоловічих професій, то навіть вантажників шукають до 45 років. Останнім часом зменшилася кількість замовлень від працедавців, бо люди тримаються місць, де працюють. Для випускників вузів без досвіду роботи вакансій немає.
Ольга Нагірняк, начальник відділу інформації Львівського обласного центру зайнятості
Надаємо послуги трьом категоріям випускників освітніх закладів – середніх шкіл, професійно-технічних училищ та вузів. З січня по грудень 2009 року до нас звернулися 49 випускників шкіл, 1719 випускників ПТУ та 2822 – вищих навчальних закладів. Якщо врахувати осіб, які станом на 1 січня вже були на обліку, то загальна кількість буде іншою. Загалом у 2009 році в обласний центр зайнятості звернулося на півтора тисячі осіб більше, ніж у 2008 році (послуги надано 6552 випускникам). Роботу вдалося знайти 1477 випускникам, 919 з них – вищих навчальних закладів. Не всі молоді люди з вищою освітою пішли працювати за фахом. Дехто опановував робітничі професії, і йшов на відповідну роботу. Чимало випускників, які перебували у нас на обліку, місце праці знайшли самостійно.
Ринок праці перенасичений менеджерами, економістами, фінансистами, технологами в галузі поліграфічного виробництва. Не потребує працівників і банківська сфера. Кількість студентів, які здобувають відповідну освіту, не зменшується. Більш спритні ідуть у сферу страхування, яка розвивається, або перенавчаються на бухгалтерів, і йдуть працювати на виробництво.
Автор: Олеся Пастернак
Високий Замок
01.03.2010