Osvita.ua Новини Що принесе країні початок нового навчального року, - думки експертів
Що принесе країні початок нового навчального року, - думки експертів

Станіслав Ніколаєнко та Лілія Гриневич розповіли про проблеми української освіти напередодні початку нового навчального року

Що принесе країні початок нового навчального року, - думки експертів

Наскільки ефективна українська освіта? Наскільки далеко від європейських і світових стандартів? Наскільки політизована?

На ці та інші запитання в прес-центрі "Обозревателя" відповіли: голова Громадської ради працівників освіти і науки України, міністр освіти і науки України у 2005-2007 р.р. Станіслав Ніколаєнко та перший директор Українського центру оцінювання якості освіти, екс-начальник Головного управління освіти і науки міста Києва Лілія Гриневич.

Шкільна одинадцятирічка залишилася тільки в Росії, Білорусі та Україні

"За 19 років незалежності Україна намагалася побудувати систему освіти, засновану на кращих традиціях, що залишилися ще з радянських часів", - розповіла Лілія Гриневич.

Здійснюючи перехід на 12-річну середню освіту, мова йшла не стільки про кількість років навчання, скільки про якість. Оскільки "випускнику потрібно жити в сучасному суспільстві, у відкритій країні, яка хоче стати частиною всесвітньої спільноти".

Гриневич додала, що серед усіх європейських країн одинадцятирічка залишилася тільки в Росії та Білорусі. Таким чином, вона вважає регресивним крок у напрямку 11-річної середньої освіти в Україні - "він консервує ситуацію і не визначає стратегію розвитку української національної освіти".

"Я впевнений, що навчити дитину вчитися протягом усього життя, закласти основи фундаментальних знань і профілізації за 11 років неможливо, тому я буду настійно рекомендувати уряду, щоб він узяв паузу на 2-4 роки і, перегрупував сили, повернувся до 12-річної освіти", - додав Станіслав Ніколаєнко.

"Перехідний період нашої освіти" - одна з причин ситуації, в якій сьогодні опинилася країна, - упевнений він.

Разом з тим, як розповів екс-міністр, на сьогоднішній день Україна знаходиться на 19-му місці у світі за доступністю середньої освіти, на 40-му - вищої.

У той час як за економічними показниками Україна давно "пасе задніх". Таким чином, "ми все-таки зберігаємо хороші традиції в освіті", - зробив висновок екс-міністр.

Сільський вчитель заробляє 935 гривень на місяць

"Вчитель - головна фігура в Україні", - вважає Ніколаєнко. Але як оплачується його робота? Випускник вузу, який працевлаштувався вчителем у школу, отримує 890-900 гривень, прибиральниця - 800 гривень.

"Два роки поспіль блокувалося підвищення заробітної плати вчителям, зараз МВФ вимагає заморозити зарплати" - ось чому останнім часом у школах все більше вчителів похилого віку, все менше молоді.

"Вчитель - провідник усіх змін у школі", - додала Гриневич. "Але маніпуляції з тарифною сіткою щодо вчителів тривають", - розповіла вона. Так, за її словами, в основу зарплати вчителів не покладена мінімальна зарплата, "а покладена штучна сума, що призначається Кабміном - 530 гривень".

Таким чином, молодий учитель отримує 935 гривень - "це перше, що уряд повинен виправити, але про це ніхто не говорить".

Екс-міністр пропонує видавати молодим сільським вчителям "підйомні" - по 4 тисячі гривень кожному. Помноживши цю суму на 3 тисячі випускників вузів, які щорічно починають свою педагогічну кар'єру, у результаті отримуємо 12 мільйонів гривень на рік. Якщо поширити цю норму на міські школи і збільшити суму одноразової виплати до 8000 гривень, виходимо на суму близьку до 60-70 мільйонів гривень на рік. "Що це за сума для держави з ВВП в трильйон?", - запитує Станіслав Ніколаєнко. Крім того, на його думку, необхідно робити кроки щодо забезпечення вчителів і викладачів житлом. "Бідний вчитель не виховає щасливого учня", - резюмував він.

Міністр освіти і науки - ідеологічний пост

"Ми повинні критикувати не особистості, а говорити про реальні речі", - сказав екс-міністр. Він додав, що ряд рішень нового міністра він підтримує, ряд - ні. У будь-якому випадку, "освітній процес не можна політизувати, не дивлячись на те, що це дуже складно", - упевнений Ніколаєнко.

"Міністр освіти і науки на своєму посту повинен проводити державну політику, оскільки це дуже ідеологічний пост", - у свою чергу, зауважила Лілія Гриневич. "Але якщо міністр освіти і науки України лобіює інтереси сусідньої держави, виникає багато питань", - додала вона.

Всі шкільні предмети потрібно "просіяти" через "решето"

"У зв'язку з тим, що суспільство розвивається дуже динамічно, обсяг інформації надзвичайно великий, нам необхідно переглядати зміст освіти частіше", - сказала Лілія Гриневич. Зокрема, вона впевнена, що варто робити акцент на прикладних, а не виключно теоретичних знаннях.

"Наші діти вміють прекрасно справлятися зі складним логарифмічним рівнянням, але вирішити практичну задачу, пов'язану зі статистикою, читанням діаграм, графіків вони не можуть".

На оновлення змісту освіти необхідно витратити близько 30-40 мільйонів гривень, - додав Станіслав Ніколаєнко.

"Потрібно сформувати великий колектив учених Національної академії наук, кожен інститут повинен взяти в цьому участь, і ми повинні знайти "решето", через яке просіяти зміст освіти з кожного предмету та перелік предметів". Крім того, варто відстежувати освіту в європейських країнах, - додав екс-міністр.

Половина українських університетів не переживе тестування

Три дні тому прем'єр-міністр Микола Азаров заявив про те, що в порівнянні з 1990-м роком кількість навчальних закладів в Україні збільшилося в 2,3 рази. На сьогоднішній день в Україні є 861 ВНЗ, у яких навчається 2,6 мільйона студентів. З метою боротьби з "розмноженням дилетантства" прем'єр запропонував провести переатестацію всіх українських вузів.

Екс-міністр Станіслав Ніколаєнко підтримує таку ідею і пропонує провести зовнішнє незалежне оцінювання ВНЗ - "для випускників та після другого курсу".

Він упевнений, що за результатами таких тестів "закриється половина університетів - приватних і державних". Крім того, це дасть значне зниження корупції - адже тепер вуз повинен буде продемонструвати інтелектуальні, а не фінансові можливості студента.

"Мережа вузів роздута й далеко відійшла від показників якості вищої освіти", - погодилася Лілія Гриневич. Вона розповіла, що в проекті Закону про вищу освіту пропонується кількісний критерій для університету: таким не може називатися вищий навчальний заклад, в якому навчається менше 6 тисяч студентів.

Таким чином, наприклад, відомий Гарвардський університет вже не має права називатися таким, оскільки в ньому навчається лише близько 5 тисяч осіб. Щоб не доходити до абсурду, Лілія Гриневич пропонує "виходити з реальної якості освіти, а не з формальних показників".

На її думку, таким реальним показником може бути результат "зовнішніх іспитів". "Випускник повинен скласти єдиний стандартизований іспит, і тільки після цього він отримує диплом", - сказала вона.

Освіта.ua
31.08.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Tatjana
Повторюсь ."Кто контролирует детей, тот контролирует будущее" - Стругацкие.
ЛПТ
Отто фон Бисмарк: "Судьба государства находится в руках школьного учителя". Какие блестяще-вдохновляющие перспективы имеет государство, оплачивающее труд педагога суммой в 900 гривень! Ну, просто дух захватывает!
Tayjana
Как-то отцу пришлось выбирать из нескольких претендентов одного на работу в проэктную организацию. После он нам,дочерям, которые ещё только-только думали о работе,сказал:"Мне достаточно было пообщаться с мальчиками не более получаса, чтобы решить,кого оставить". Остальные тоже где-то пристроились, институт же заканчивали. Но не в центральной организации-ФАКТ.
Рома
Добавлю, что важен не столько одинаковый или не одинаковый уровень подготовки. Важно то, что требования к специалистам, формально имеющим одну и ту же специальность, на разных рабочих местах различны. Современная модель образования. предполагает широкую свободу выбора студентом изучаемых предметов, уровня углубления в эти дисциплины именно для того, чтобы студент мог готовиться к работе на конкретном рабочем месте. А не доучивался потом несколько лет. Тем более, что в рыночной экономике выпускнику, который много знает, но мало умеет работа не светит.
III
Согласна. Да и какой единый тест могут сдавать выпускники столичного университета и маленького пединститута в маленьком городке. Но ведь выпускник престижного ВУЗа не поедет в село учить детей, а выпускник этого пединститута вряд ли будет собирается работать в министерстве или в посольстве. Зачем им одинаковый уровень подготовки?
666
"Випускник повинен скласти єдиний стандартизований іспит, і тільки після цього він отримує диплом"-ЧУШЬ! Реальность диплома подтверждает работодатель. А говоря о тестировании выпускников Гриневич просто ПОМОГАЕТ ТАБАЧНИКУ в нахождении повода для закрытия определённого количества ВУЗов. Ведь уровень преподавания в разном ВУЗе - разный. Одни нацелены на контингент детей ниже среднего уровня развития,иные - на ОЧЕНЬ ВЫСОКИЙ(пример тому НаУКМА).Соответственно и уровень знаний выпускники ДОЛЖНЫ показать РАЗНЫЙ. Соответственно и РАБОТАТЬ ОНИ СТАНУТ В РАЗЛИЧНЫХ УСЛОВИЯХ. Ну не следует доказывать...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!