Osvita.ua Законодавство Профтехосвіта Рекомендації щодо проведення у професійно-технічних навчальних закладах 1 вересня 2008 р. Першого уроку на тему "Незалежна Україна - спільний дім для всіх її громадян"

Рекомендації щодо проведення у професійно-технічних навчальних закладах 1 вересня 2008 р. Першого уроку на тему "Незалежна Україна - спільний дім для всіх її громадян"

Лист МОН від 22.08.08 р. № 3.1/9-980

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Департамент професійно-технічної освіти

22.08.08 р. № 3.1/9-980

Міністру освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь освіти і науки обласних,
 Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо проведення у професійно-технічних навчальних закладах 1 вересня 2008 р. Першого уроку на тему „Незалежна Україна - спільний дім для всіх її громадян."

Додаток на 4 аркушах.

Директор департамента       Т.М. Десятов

Додаток до листа
МОН України від 22.08.08   № 3.1/9-980

Рекомендації
щодо проведення 1 вересня 2008 р. Першого уроку в професійно-
технічних навчальних закладах України
„Незалежна Україна - спільний дім для всіх її громадян"

Розбудова Української держави, незалежність якої проголошена прийнятими Верховною Радою України Декларацією про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року і підтверджена результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991, ставить завдання - виховання справжнього громадянина й патріота.

Основний Закон підтвердив, що Україна є суверенною, демократичною, правовою державою, де найвищою соціальною цінністю визнано Людину, її життя, здоров'я, честь і гідність.

Самостійна й незалежна Україна стала на шлях побудови громадянського суспільства, кожен член якого має одержати вільний розвиток особистості. З одного боку, молода держава  повинна створити всі умови для виховання свідомих громадян, а з другого боку, заможну духовно й матеріально багату, процвітаючу Українську державу збудують лише її палкі патріоти, об'єднані національною ідеєю - ідеєю незалежності й державності.

Конституція України гарантує громадянам найширші права з головних сфер життєдіяльності - від вільного розвитку особистості й задоволення насущних матеріальних і духовних потреб до свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань.

Основною ознакою держави є територіальний принцип організації населення. „Батьківщина - це передусім територія. Нація, що не має національної території, не є нацією або державою" (Р. Монье). До внутрішніх функцій сучасної Української держави належить, як це наголошується в Конституції України (1996), збереження усіх прав та свобод людини і громадянина, гідних умов її життя , збереження і зміцнення соціальної злагоди, охорона життя та власності громадян та ін. Зовнішніми функціями є захист територіальної цілісності України, підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства тощо.

Однією з головних ознак держави є її символіка - герб, прапор, гімн. Вона символізує суверенітет країни, її народ з усім його набутком. Вчитель повинен бути переконаний в тому, що глибоке засвоєння учнями державної символіки сприяє формуванню в них громадянської самосвідомості, патріотичних та моральних почуттів.

Викладач має докладно спинитися на цих трьох атрибутах Української держави (ст. 20 Конституції України). Малий Державний Герб України - Знак Княжої держави Володимира Великого, який має бути головним елементом Великого Державного Герба України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького, слова П. Чубинського.

Слово „Герб" означає символічний знак держави чи її певної території, а також роду, окремої особи, спілки людей, які об'єднані територіальною або етнічною ознаками. У стародавніх людей був поширений звичай брати за символ для своєї сім'ї, племені якусь рослину, тварину чи іншу реальну річ, що була найбільш поширеною, улюбленою. І ця традиція стала живучою й на Україні. До речі, багато знаних українських родів (Апостолів, Богунів, Безбородьків, Брюховецьких, Дорошенків, Нечаїв та ін.) мають свої герби.

Тризуб, що став малим  гербом держави України відомий ще з часів Трипільської культури. Він широко використовувався в державному житті Київської Русі як знак князівської влади Рюриковичів і зображався на золотих і срібних монетах Володимира. Це суто слов'янський знак і символізує, як доводять дослідники, мир і творчу працю, спорідненість поколінь. Є ще і інша думка. Тризуб - абстрактний, а не конкретний образ: „кожен бачить в тому те, що хоче бачити. Насамперед він прозорий, що може означати відкритість держави, яка не відгороджується від зовнішнього світу щитом, не боїться нічого погляду, бо нічого злого й доброго не ховаємо від інших. В основу його побудови покладений принцип тріади. Це може бути відображення таких образів, як батько-мати-дитина; свята трійця: бог-отець - бог-син - бог-дух святий; дитинство - зрілість - старість; вода - земля - повітря; три влади в державі - законодавча, виконавча, судова тощо".

У державному прапорі України -прямокутному полотнищі, яке складається з двох рівновеликих смуг синьої фарби (вгорі) та жовтої (унизу) - кольори означають синє безхмарне й мирне небо та жовті пшеничні поля України.

Гімн як урочиста пісня розвинувся з величальних пісень, що ще з сивої давнини виконувались на честь богів, видатних осіб, героїв.

В Україні різні етнічні групи брали за свої гімни вірші „Мир вам, брати" І. Гулашевича, „Не пора" ,"Вічний революціонер" І. Франка. Як гімн сприймалися й виконувалися, причому в усій Україні та діаспорах, „Заповіт" Т. Шевченка, „Боже великий, єдиний, нам країну храни" Г. Еопинського, „Ой, у лузі червона калина" С. Чарнецького, „За Україну" М. Вороного та ін.

Особливого поширення набула пісня „Ще не вмерла Україна". ЇЇ слова написав у 1862 р. відомий поет етнограф фольклорист із Наддніпрянщині П. Чубинський під час перебування на засланні в Архангельську за свої волелюбні українські ідеї. А музику, що символізує соборність України, написав до них галичанин М. Вербицький. Пісня утверджує віру в національне визволення й духовне відображення в світлі часи воскресіння українського народу.

Таким чином, державна символіка відображає специфіку українського народу, в ній поєднано конкретно-історичний зміст народних традицій та сучасні ідеї й ідеали українського громадянства.

Демократична держава декларує громадянинові: у тебе є сфера приватного інтересу, ти в ній вільний, також дозволяє: думай сам, будуй своє внутрішнє життя. Українці прагнуть до демократичної, правової держави, що будується на визнанні особистості як вільної, суверенної, спрямовує свою діяльність на забезпечення рівних  можливостей для всіх громадян як основи соціальної справедливості, служить громадянському суспільству.

Перед Українською державою сьогодні стоїть важливе завдання - сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, мовної та релігійної самобутності усіх національних меншин.

Щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання у навчальному закладі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття, мали глибоке розуміння ними належності до українського народу, своєї Батьківщини - України, внутрішню потребу й готовність відстоювати та захищати її інтереси, реалізувати свій особистісний потенціал  на благо зміцнення Української держави.

Тому варто частіше вдаватися до розповідей про борців за незалежність України П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Полуботка, П. Калнишевського, та ін., народних героїв С. Наливайка, І. Богуна, І. Сірка, М. Залізняка, О.Довбуша і т.п. наводити приклади самовідданого служіння. Особливу увагу й гордість викликають в учнів розповіді про подвижницьку діяльність жіноцтва - Настю Лісовську, Марусю Богуславку, Марусю Чурай, Лесю Українку, Софію Русову та ін.

Нація нової України - це єдине соціальне ціле, оскільки її громадяни мають однакову долю, подібний спосіб життя, мешкають на одній території, відчувають належність до єдиної історичної спільності.

Для уникнення громадянської напруженості в нашій державі внутрішня її політика повинна спрямовуватись на досягнення консенсусу щодо розв'язання соціально-політичних проблем. При цьому важливо дотримуватись принципу: „Україна - спільний дім для всіх її громадян". Викладач повинен акцентувати увагу на те, що Закон „Про національні меншини в Україні" за висновками міжнародних експертів, є одним з найдемократичніших порівняно з аналогічними законами інших країн світу. Зокрема, в статті 1 підкреслюється: "Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної свідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах.

В Україні розвивається народовладдя, тобто коли управління суспільством переходить від найнижчого рівня (тільки державного) до вищого (державно-суспільного).

Батьківщина для кожної людини настільки близька, рідна, свята, що вона порівнюється з найсвятішим образом - Матір'ю. Як і рідна ненька, Батьківщина в людини одна. ЇЇ не вибирають ( за В. Симоненком), нею не спекулюють, тим більше - не продають. Посягання на Батьківщину - це наруга над громадянами, які готові до останньої краплі крові захищати її.

Образ Батьківщини найбільше згуртовує народ, націю, є важливим фактором формування міцних патріотичних почуттів і прагнень громадянської самосвідомості. При цьому Україна є Батьківщиною не лише для українців ( за принципом „права крові"), а й для інших етнічних груп, які здавна живуть на її території ( за принципом „права землі"). Тут народилися їхні діди і прадіди, тут святі місця поховань їхніх пращурів, тут їхні предки проливали кров, боронячи свої домівки від нападників. Їх родовід, духовність найтіснішими в'язами пов'язані з Україною і українцями. Про них Україна як демократична, правова, гуманна держава, яку всі разом прагнемо побудувати, має однаковою мірою турбуватися, як матір про своїх дітей. „Українська держава забезпечує охорону і захист прав, свобод та інтересі своїх громадян", - зазначається в Законі „Про громадянство України".

Український менталітет тісно пов'язаний з мовою .Саме мова і мовлення дають можливість думці знайти відповідне оформлення і вираження в певних національних рамках. Мова, як відомо, віддзеркалює народне життя: господарську діяльність, природне середовище, побут, історію тощо. Продуктом такого віддзеркалення є прислів'я, крилаті вислови тощо. До речі, українська мова вважається однією з найкрасивіших мов. Відомо, що в 1934р. на конкурсі кращих мов світу вона поділила пальму першості з італійською й перською.

Висвітлюючи історію походження української мови, варто навести відоме висловлювання К. Ушинського: живе мова - живе народ, зникає мова - народу більше нема. Це свідчить  не лише про найтісніший зв'язок між мовою і народом, неподільність їх, а й про походження і розвиток мови водночас із виникненням та становленням народу.

Розглядаючи функції української мови, вчитель підкреслює, що не можна розуміти мову лише як засіб спілкування. Рідна мова - це і засіб пізнання: нею людина мислить, думає, освоює навколишнє середовище. З цього приводу К. Ушинський писав: „Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя... У мові одухотворяється  весь народ... У скарбницю рідного слова складає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, одне слово, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, сущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле".

Звичайно, враження учнів посилиться, коли вони зустрінуться з героями розповіді. Це можуть бути відомі люди, письменники, митці, політики та ін.

Рекомендована література

  • Декларація про державний суверенітет України. К., 1992 - с. 7-11.
  • Конституція України. К., 1996. - 54 с.
  • Закон України „Про національні меншини в Україні „. К., 1993. - с. 3-7.
  • Державна національна програма „Освіта" (Україна ХХІ століття). К., 1994.
  • Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: проект / Науково творчий колектив О.В. Сухомлинська (науковий керівник) та інші // інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2001 - 322-с. 7-12: шлях світи -№3- с. 7-13. педагогічна газета. - № 11, -с. 4-6 .
  • Про громадянство України: Закон України від 13.05.1999 р. № 651\відомості ВР України. - 1999-№ 28 -с. 547-562.
  • Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян: Указ Президента України, 27 квітня 1999 р.// Урядовий кур'єр. - 1999 - 6 травня. - с. 1-3.
  • Антонюк Р. Національне та громадянське виховання учнів та студентів як аспект полікультурного виховання.// Мандрівець.- 2001.- № 3,4-с.65-68.
  • Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис: у 2т.-К.,1991.
  • Грушевський М.С. Історія України.-К., 1990.
  • Громадянин. Держава. Громадянське виховання: Антологія/ Упорядник: М.П. Рогозін, О.В. Сухомлинська - Донбас. 2001- 262 с.
  • Іванишина Ю.Ю. Громадянське виховання в змісті, формах і методах позаурочної роботи. Методичні рекомендації// Педагогічний вісник-2001.- № 1,2. с.62-63.
  • Ігнатенко П., Поплужний В., Косарева Н., Крицька Л. Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспект. К., 1997.
  • Ігнатенко П., Поплужний В., Косарєва Н., Крицька Л. Виховання громадянина.
  • Кочубей Т.В., Рогова П.І., Виховання громадянина: проблеми, структури, функції: Рекомендаційно аналітичний список літератури. // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 1999., № 16, с.29-32.
  • Кульчицький О. Світовідчуття українця. \ Українська душа. - К.,1992. -с.53.
  • Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського князя Володимира Святого.- К., 1991.
  • Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. К., 1993.
  • Субтельний О. Історія України. - К., 1991.
  • Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибрані твори: В 5т. - К., 1977.- т.3; Бесіди про громадянськість. - т.1.
  • Сабалдир В. Таємничі руни\Голос України - 1992. - 30 жовтня.
  • Сковорода Г. Сад пісень -К., 1968 -с.142.
  • Чорна К. Громадянське виховання - нагальна проблема України. // Освіта України. - 2000. - № 51,52. - с. 5.
  • Ушинський Д.  Рідне слово. \\ Вибрані педагогічні твори: В 2т. -К., 1983 -т.1.
  • Ушинський К.Д. Про народність у громадянському вихованні: Рідне слово // Педагогічні твори: В 2т.- К., 1983. С.123.

Завантажити: 3_1_9_980.zip (13.33 Кб.)


22.08.2008

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Популярні новини
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
МОН створює репозитарій академічних текстів Репозитарій функціонуватиме у вигляді електронної бази текстів дисертацій та наукових робіт
В Україні планують провести Рік німецької мови Україна та Німеччина обговорили питання проведення у 2017 році Року німецької мови в Україні
В Україні планують розробити Policy Paper В Національному агентстві із забезпечення якості освіти придумали як боротись з плагіатом
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!