Osvita.ua Законодавство Профтехосвіта Про Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні

Про Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні

Указ Президента України № 322/96 від 08.05.96 року

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

№ 322/96 від 08 травня 1996 року

Про Основні напрями реформування
професійно-технічної освіти в Україні

З метою здійснення заходів щодо реформування професійно-технічної освіти в Україні постановляю:

1. Затвердити Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні (додаються).

2. Міністерству освіти України, іншим центральним органам державної виконавчої влади, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити у тримісячний строк заходи щодо реалізації Основних напрямів реформування професійно-технічної освіти в Україні та забезпечити їх виконання.

3. Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачати, починаючи з 1997 року, в проектах відповідних бюджетів асигнування на реалізацію заходів, пов'язаних з реформуванням професійно-технічної освіти.

4. Продовжити строк повноважень Комісії з питань реформування професійно-технічної освіти в Україні до грудня 1996 року.

Президент України       Л. КУЧМА
м. Київ, 8 травня 1996 року
№ 322/96

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 8 травня 1996 року № 322/96

ОСНОВНІ НАПРЯМИ
реформування професійно-технічної освіти в Україні

I. Стан професійно-технічної освіти

Україна успадкувала розвинуту систему професійно-технічної освіти. До її складу входить 1160 державних професійно-технічних закладів освіти. Крім цього, функціонує широка мережа галузевих навчально-курсових комбінатів, у яких проводиться початкова професійна підготовка та підвищення кваліфікації робітників.

575 тисяч випускників загальноосвітніх шкіл оволодівають у професійно-технічних закладах освіти більш як 800 робітничими професіями. Сімдесят відсотків учнів профтехучилищ поряд з професією здобувають повну середню освіту.

Профтехучилища здійснюють також перепідготовку незайнятого населення та підвищення кваліфікації робітників. Навчальний процес у них забезпечують більш як 60 тисяч інженерно-педагогічних працівників.

Водночас ця ланка освіти виконує важливі функції соціального захисту підлітків. У профтехучилищах утримуються 55 тисяч сиріт і напівсиріт, одержують безплатне харчування понад 200 тисяч дітей із бідних та малозабезпечених сімей. Професійна підготовка підлітків є необхідною передумовою забезпечення їх зайнятості і спрямовується на захист молоді від безробіття, на підвищення її конкурентоспроможності на ринку праці.

Разом з тим перебування профтехосвіти у складі загальносоюзної освітньої системи, жорстка централізація її планування і управління дали негативні наслідки. Підготовка робітничих кадрів була спрямована значною мірою на задоволення потреб економіки адміністративно-командного типу, переобтяженої військово-промисловим комплексом, внаслідок чого нині не вистачає кваліфікованих працівників у соціальній сфері, готельному господарстві, у сферах туризму, бізнесу, побуту, комунальної служби тощо. Професійно-технічна освіта не була зорієнтована на підготовку робітників для праці в умовах ринкової економіки.

До того ж централізоване визначення змісту освіти, розроблення навчальних планів та програм, підручників уніфікувало навчальний процес, обмеживши можливість адаптації професійно-технічної освіти до потреб економіки в конкретних регіонах, призвело до вузькопрофільності у підготовці робітничих кадрів.

Система професійно-технічних закладів освіти має значний потенціал, достатній для відтворення трудових ресурсів країни відповідно до вимог економічного розвитку та задоволення потреб громадян у професійній освіті.

Проте економічна криза, вкрай недостатнє фінансування призводять до руйнування цієї важливої ланки освіти.

Внаслідок низького рівня соціального захисту почався масовий відплив з профтехучилищ досвідчених інженерно-педагогічних кадрів.

Майже на 100 тисяч зменшився контингент учнів.

Значно погіршилось методичне забезпечення підготовки кваліфікованих робітників.

Низький рівень забезпечення училищ комп'ютерною технікою перешкоджає формуванню у майбутніх фахівців комп'ютерної грамотності.

Протягом останніх років у професійно-технічних  закладах освіти практично не оновлюється учбове обладнання. Не виділяються кошти на забезпечення навчального процесу матеріалами, інструментом, на технічне обслуговування машин і механізмів, ремонт будівель та споруд. Почалося фізичне руйнування матеріальної бази профтехосвіти.

Негативно впливає на процес формування робітничого потенціалу країни паралелізм у діяльності професійно-технічних закладів освіти, галузевих навчально-курсових комбінатів та в підготовці кадрів на виробництві.

Розвиток професійно-технічної освіти уповільнився, вона відстала від динамічних змін у суспільстві і потребує відповідного реформування.

II. Основні напрями здійснення реформ

Реформування професійно-технічної  освіти має здійснюватися у 1996-2000 роках за такими напрямами:

1. Оновлення змісту професійно-технічної освіти, визначення державних вимог щодо її якості і обсягу на рівні світових досягнень науки, техніки, технологій та передового досвіду.

У нинішній номенклатурі робітничих професій налічується понад 7000 найменувань, що зумовлює вузькопрофільність у підготовці фахівців, обмежує їх участь у виробництві та конкурентоспроможність на ринку праці.

Виникла необхідність в оновленні змісту професійного навчання, визначенні науково обгрунтованої номенклатури професій відповідно до нових соціально-економічних і культурно-освітніх потреб та у створенні державних стандартів професійно-технічної освіти.

З метою реалізації перелічених завдань необхідно:

  • здійснити на основі аналізу видів робіт та функцій виконавців у виробництві та сфері послуг інтеграцію номенклатури професій, забезпечивши перехід від вузькопрофільних до професій широкого профілю, та внести відповідні зміни до класифікатора професій;
  • скласти перелік професій для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних закладах освіти та на виробництві;
  • розробити державні стандарти професійно-технічної освіти, типові навчальні плани та програми, систему контролю за якістю професійного навчання, програму удосконалення виховання учнів професійно-технічних закладів освіти;
  • організувати розроблення та видання нового покоління підручників, посібників, іншої навчальної літератури, виробництво технічних засобів навчання;
  • розробити та реалізувати програму забезпечення комп'ютерної грамотності майбутніх робітників;
  • удосконалити організацію і порядок ліцензування та атестації професійно-технічних закладів освіти.

2. Оптимізація мережі професійно-технічних закладів освіти та структури підготовки фахівців.

Потреба у кадровому забезпеченні структурної перебудови економіки країни, наявність перекосів у професійно-кваліфікаційній структурі підготовки робітничих кадрів та територіальному розміщенні профтехучилищ призвели до необхідності оптимізації мережі професійно-технічних закладів освіти та структури підготовки фахівців. Для цього необхідно:

  • визначити відповідно до розвитку галузей економіки тенденції в потребі у кадрах за професійними спрямуваннями та рівнем кваліфікації;
  • проаналізувати потенціал професійно-технічних училищ, навчально-курсових комбінатів та упорядкувати їх мережу з урахуванням загальнодержавних і регіональних потреб у кваліфікованих робітничих кадрах, територіального їх розташування шляхом зміни профілю та спеціалізації діючих і відкриття нових навчальних закладів різних форм власності, передбачити можливість створення за умови доцільності регіональних чи міжрегіональних професійно-технічних навчально-виробничих комплексів;
  • підготувати пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності галузевих навчально-курсових комбінатів.

3. Удосконалення і демократизація форм управління професійно-технічною освітою.

З огляду на важливість цієї ланки освіти для розвитку економіки і суспільства в цілому необхідно:

  • зберегти на період виходу з кризи та перебудови економіки країни мережу професійно-технічних закладів освіти у загальнодержавній власності, централізоване управління професійно-технічною освітою з розширенням автономії навчальних закладів та державне регулювання системи підготовки робітничих кадрів;
  • розглянути доцільність утворення Міжгалузевої координаційної ради з питань підготовки та перепідготовки робітничих кадрів;
  • вивчити питання вдосконалення управління системою професійно-технічної освіти, передбачивши створення в складі Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь освіти комітетів з професійно-технічної освіти;
  • впровадити нові сучасні механізми управління професійно-технічним закладом освіти та відповідні типові штати;
  • створити в Міністерстві освіти України Центр науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти та службу з питань економіки професійно-технічної освіти;
  • відновити діяльність регіональних навчально-методичних кабінетів (центрів) професійно-технічної освіти;
  • заснувати державний друкований орган професійно-технічної освіти.

4. Створення правової бази взаємовідносин професійно-технічних закладів освіти та замовників підготовки робітничих кадрів.

Радикальні політичні та економічні реформи в Україні потребують впровадження нових механізмів взаємодії економічних структур, ринку праці і системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів. З цією метою необхідно опрацювати пропозиції про зміни і доповнення до законодавства щодо:

  • надання пільг підприємствам, організаціям, установам, які беруть активну участь у професійному навчанні, виділяють відповідні кошти, матеріальні цінності на розвиток професійно-технічної освіти;
  • відстрочення на один рік випускникам професійно-технічних закладів освіти від призову до Збройних Сил України.

Передбачити:

  • розроблення Положення про базове підприємство (організацію, установу) професійно-технічного закладу освіти та Положення про навчально-виробничі, навчально-комерційні комплекси;
  • вирішення в установленому порядку питання щодо надання професійно-технічним закладам освіти сільськогосподарського профілю земельних угідь у розмірах, необхідних для здійснення навчально-виробничого процесу в повному обсязі.

5. Розвиток професійно-технічних  закладів освіти різних типів.

Перебудова економічних та суспільних відносин зумовила потребу в урізноманітненні типів професійно-технічних  закладів освіти. З цією метою необхідно:

  • створити нормативно-правову базу та організаційно-педагогічні засади діяльності нових типів професійно-технічних закладів освіти;
  • впровадити ступеневу систему професійно-технічної освіти;
  • розширити мережу вищих професійних училищ, училищ-агрофірм, інших нових типів професійно-технічних закладів освіти та організувати в них підготовку висококваліфікованих робітників і спеціалістів для наукоємних виробництв, складених технологій.

6. Участь професійно-технічних закладів освіти у реалізації Державної програми зайнятості населення.

У професійно-технічних закладах освіти здійснюється перепідготовка незайнятого населення, створюються необхідні передумови підвищення конкурентоспроможності молоді та дорослого населення на ринку праці. Проте ця робота ще проводиться на неналежному рівні, у зв'язку з чим необхідно:

  • розробити та впровадити правову основу і механізми працевлаштування випускників професійно-технічних закладів освіти. Визначити при цьому права та обов'язки навчальних  закладів, установ - замовників підготовки робітничих кадрів;
  • сформувати на базі діючих профтехучилищ, навчально-курсових комбінатів мережу професійно-технічних закладів освіти, здатних задовольнити потреби ринку праці та вимоги державних органів зайнятості у професійному навчанні та перепідготовці незайнятого населення;
  • організувати своєчасне методичне забезпечення професійної підготовки та перепідготовки незайнятого населення.

7. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення потреб професійно-технічної освіти.

З метою поліпшення фінансового та матеріально-технічного забезпечення професійно-технічної освіти:

  • розробити нормативи матеріально-технічного забезпечення професійно-технічних закладів освіти;
  • встановити на період виходу з економічної кризи режим фінансового сприяння професійно-технічній освіті шляхом надання галузі пріоритету у фінансуванні;
  • врахувати необхідність зміцнення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти в разі використання інвестицій за міжнародними угодами;
  • розробити механізм самофінансування навчальних закладів за рахунок надання платних освітніх послуг, проведення навчально-виробничої і навчально-комерційної діяльності, а також інших позабюджетних джерел;
  • внести в установленому порядку пропозиції про зміни у чинному законодавстві щодо звільнення державних професійно-технічних закладів освіти від усіх видів податків і цільових внесків, пені і штрафів за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань через нестачу бюджетних коштів;
  • розробити та впровадити механізми посилення соціально-економічного захисту працівників та учнів професійно-технічної освіти.

8. Кадрове забезпечення професійно-технічної освіти.

З метою забезпечення професійно-технічних закладів освіти інженерно-педагогічними кадрами необхідно:

  • привести у відповідність з потребами систему підготовки інженерно-педагогічних кадрів для професійно-технічних закладів освіти на базі спеціалізованих факультетів вищих навчальних закладів;
  • розробити і впровадити нові механізми у системі підвищення кваліфікації керівних та інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічної освіти;
  • забезпечити стабільність у виплаті заробітної плати працівникам професійно-технічної освіти.

9. Наукове забезпечення професійно-технічної освіти.

З метою наукового забезпечення професійно-технічної освіти:

  • впровадити цільове фінансування науково-дослідних та експериментальних робіт з актуальних проблем  професійно-технічної освіти;
  • розширити прийом до аспірантури і докторантури з питань професійно-технічної освіти.

10. Створення правової бази професійно-технічної освіти.

В Україні відсутні законодавчі акти прямої дії, які б регулювали суспільні відносини у сфері професійно-технічної освіти. Потребує радикальних змін також і система відомчих нормативних актів. Для вирішення названих проблем необхідно:

  • доопрацювати та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про професійно-технічну освіту";
  • розробити (поновити) та впровадити систему нормативних документів щодо організації та здійснення підготовки кваліфікованих робітників.

Глава Адміністрації
Президента України       Д. ТАБАЧНИК


08.05.1996


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Популярні новини
Студенти спостерігатимуть за виборами ректорів Оголошено відбір студентських активістів до пулу спостерігачів за виборами ректорів
Стипендії отримають усі, хто має на них право, - прем'єр Уряд у проекті Держбюджету передбачив збільшення видатків на оплату стипендій
Проект Умов прийому до ВНЗ винесений для обговорення Міністерством освіти розроблено проект Умов прийому на навчання до вишів в 2017 році
Усі випускники-юристи складатимуть ЗНО Лише після успішного зовнішнього оцінювання майбутній юрист отримає диплом магістра
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!