Щодо надання роз'яснення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/11-278 від 09 січня 2017 року

Президенту ГО «Фундація медичного
права та біоетики України
Сенюті Ірині

Щодо надання роз'яснення

Шановна пані Ірино!

На Ваш запит про надання роз’яснення щодо працевлаштування випускників 2017 року, які навчалися у медичних вищих навчальних закладах, Міністерство в межах повноважень повідомляє.

6 жовтня 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» (далі - Закон), який набрав чинності з 1 січня 2017 року. Зазначеним Законом скасовано обов'язковість працевлаштування для випускників, підготовка яких здійснювалась за державним (регіональним) замовленням за спеціальностями медичної (фармацевтичної) галузі. Ці зміни забезпечують конституційне право випускників медичних вищих навчальних закладів України на вільний вибір місця подальшої роботи.

З метою скасування норми відпрацювання та відшкодування для випускників медичних вищих навчальних закладів та на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» прийнято Постанову Кабінету Міністрів від 31 травня 2017 p. № 376 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Згідно із нормами Конституції України, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», положеннями постанови Кабінету Міністрів від 31 травня 2017 № 376 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» норма обов'язковості працевлаштування потребує скасування (Наказ МОЗ України від 25.12.1997 p. № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»).

Водночас слід зазначити, що жоден закон чи нормативно-правовий акт не має зворотної дії і тому положення, які встановлені ними, не можуть застосовуватися при працевлаштуванні випускників попередніх років. Тому, за умови підписання випускником угоди з керівництвом вищого навчальною закладу і роботодавцем (організацією, підприємством, установою державної та приватної форми власності) до прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вишу освіту» щодо працевлаштування випускників», випускник зобов'язаний відпрацювати за направленням, в іншому випадку він несе відповідальність відповідно до умов угоди (це вже норми Цивільного кодексу та Кодексу законів про працю).

Це стосується і випускників, які навчалися за цільовими направленнями і вступали до вищих навчальних закладів за спеціальними умовами, тобто – за окремим конкурсом, тому вони мають зобов'язання щодо відпрацювання у відповідності до угоди.

Щодо інтернатури, то законодавчо визначено, що інтернатура є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників медичної (фармацевтичної) галузі з обов'язковим проходженням стажування з певної спеціальності. Основним завданням інтернатури визначено підвищення рівня практичної підготовки випускників, їх професійної готовності до самостійної практичної діяльності. Після її закінчення інтернам присвоюється кваліфікація та видається відповідний сертифікат, без отримання цих документів випускник ВНЗ медичної (фармацевтичної) галузі не мас права на самостійну практичну діяльність. Отже, норма стажування є обов'язковою для проходження інтернатури і відповідає положенням Порядку проходження інтернатури та забезпечує практичну фахову підготовку фахівців медичної галузі.

Порядок проходження інтернатури визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 27.02.1992 р. «Про зміни в організації спеціалізації (інтернатури) випускників медичних та фармацевтичних інститутів» та Положенням про первинну спеціалізацію (інтернатуру) випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів України, затвердженим Наказом МОЗ України від 19 вересня 1996 р. № 291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 грудня 1996 p. за № 696/1721.

Щодо обов'язковості відпрацювання після закінчення інтернатури, то Міністерство освіти і науки України висловлює позицію, що грунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України та законами України і керується у своїй діяльності принципом верховенства права.

У статті 53 Конституції України зазначено, що держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Конвенція Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю», що набула чинності для України 10 серпня 1956 року зобов’язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею l Міжнародної Конвенції «Про скасування примусової праці» № 105, що ратифікована Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічною розвитку.

Таким чином, обов'язковість відпрацювання після закінчення інтернатури є порушенням права громадянина України щодо вільного вибору місця роботи.

З повагою,
Заступник міністра             Ю. М. Рашкевич