Osvita.ua Законодавство Вища освіта Щодо проведення першої лекції "Моя Україна - вільна держава"

Щодо проведення першої лекції "Моя Україна - вільна держава"

Лист МОНмолодьспорт №1/9-484 від 20.06.11 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№1/9-484 від 20 червня 2011 року

Міністру освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь освіти і науки
обласних, Київської, Севастопольської
міських держадміністрацій,
ректорам (директорам) вищих навчальних закладів

Щодо проведення першої лекції
"Моя Україна - вільна держава"


На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №99-р "Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 20-ї річниці незалежності України", наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 02.03.2011 №210 "Про затвердження Плану заходів з відзначення 20-ї річниці незалежності України" Міністерство надсилає рекомендації щодо проведення на початку 2011/2012 навчального року першої лекції "Моя Україна - вільна держава".

Просимо довести ці рекомендації до відома професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.

Рекомендації буде розміщено на сайті МОНмолодьспорту: http://www.mon.gov.ua та сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти: http://www.iitzo.gov.ua.

Перший заступник Міністра       Є.М. Суліма

Методичні рекомендації
до проведення у вищих навчальних закладах першої лекції: "Моя Україна – вільна держава"

Початок 2011/2012 навчального року у вищих навчальних закладах України розпочинається лекцією "Моя Україна – вільна держава", яка присвячена 20-ій річниці незалежності України.

Мета: ознайомлення студентів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України; формування національної свідомості, патріотизму і відповідальності за долю України; прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина.

Проголошення акту незалежності України 24 серпня 1991 року відкрило нову сторінку історії щодо становлення держави Україна. В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року і зверненні Верховної Ради України "До парламентів і народів світу" /5 грудня 1991 року/ наголошувалося на тому, що до сім'ї цивілізованих країн  бажає увійти нова держава, яка гарантує вільний розвиток українського народу, кожного громадянина України незалежно від його етнічної приналежності.

Викладач повинен підкреслити, що важливим етапом державотворення є прийняття п'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції - Основного Закону України. Ця подія завершила період державного становлення, закріпило правові основи незалежності України. Наша країна реально стала невід’ємною частиною європейського і світового співтовариства.

В Конституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, за державним устроєм – унітарною, тобто єдиною, соборною державою.

Також рекомендується ознайомити студентів з історією української національної символіки, яка задекларована у 20 статті  Конституції та з Законом України "Про Державний Гімн України" (№602-IV від 06 березня 2003 року, Стаття 1).

Доцільно дати коротку характеристику державної символіки і надати інформацію про історію виникнення та значення Державного Прапору України, Державного Гербу України, Державного Гімну України. Рекомендується ознайомити студентів з "Декларацію про державний суверенітет України", "Декларацію прав національностей України", "Актом проголошення незалежності України", "Законом про громадянство України", а також навести окремі статті Конституції України. Необхідно звернути увагу на те, що незалежність - заслуга не тільки певних політичних сил та рухів, але й всього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь.

Особливо слід підкреслити, що незалежність і суверенність держави створили сприятливі умови для демократичних перетворень, що суттєво вплинули на подальший розвиток прав і свобод людини і громадянина, забезпечили широке міжнародне визнання: підписано серію політичних та економічних угод з іншими державами, що визначило наше місце у світовому співтоваристві та допомагає політичному і економічному становленню незалежної України.

Необхідно наголосити на тому, що система прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією, відповідає загальновизнаним демократичним стандартам, закріпленим міжнародно-правовими актами. Відповідно до Основного закону, утвердження і забезпечення прав і свобод є пріоритетним напрямом діяльності держави.

Звернути увагу студентів на міжнародні нормативно-правові акти, які стосуються захисту прав людини, як: "Загальна декларація прав людини", "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод", "Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права", "Міжнародний пакт про громадянські і політичні права", "Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації" та інш.

Під час проведення заходу потрібно поглибити знання студентів про історичний розвиток України як держави, наголосити на проблемі національного державного будівництва в країні. Обговорити проблеми національного відродження у контексті історичного досвіду. Студенти мають задуматись над Шевченковим "Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?". Підкреслити, що знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідне не лише для формування національної самосвідомості, але й для використання кращих традицій в етнонаціональній практиці сьогодення.

Потрібно також наголосити, що людина - це частка єдиного цілого, яким є народ, тому в основу лекції мають бути покладені відомості про історико-культурні традиції українського народу, особливості його трудової діяльності й побуту, матеріальну та духовну культуру, історичний досвід. Висвітлити сучасний спосіб організації життєдіяльності суспільства, спосіб життя і виховання в сім'ї, подати відомості про рідний край. Окреслити місце і вказати роль молоді в економічному і духовному розвитку держави. Підкреслити, що любов до рідного краю, повага до батьків, знання свого родоводу є джерелом, що живить патріотизм молодої людини, її любов до Батьківщини.

Важливо зазначити, що студенти вищих навчальних закладів під час навчання мають усвідомити життєву потребу професійної підготовки, трудової активності, ініціативи, підприємництва, дотримуватись правових норм суспільства, з розумінням ставитися до проблем економічної і соціальної політики держави  та шукати шляхи їх розв'язання.

Наголосити, що зміцнити й розвинути демократичну правову державу може той, хто любить свій народ, тому необхідно сприяти розкриттю духовного і творчого потенціалу студентської молоді, спонукати її до активізації процесу самопізнання та саморозвитку, що в майбутньому допоможе уникнути багатьох життєвих помилок і обрати той вид діяльності, який уможливить найповнішу самореалізацію.

Особливу увагу слід приділити проблемам всебічного розвитку культури міжетнічного спілкування, рішучого подолання проявів ксенофобії, усунення причин, що їх породжують. Необхідно звернути увагу студентів, що свідомий громадянин України є, насамперед, морально стійкою людиною, яка веде здоровий спосіб життя, є скромною, совісною, працьовитою, милосердною, без шкідливих звичок тощо. Підкреслити, що для фахівця з вищою освітою повинно бути притаманне почуття господаря, високий ступінь трудової активності, підприємливості, мобільності й адаптованості до виробничих і соціальних вимог. Майбутнє України, а отже, й кожного громадянина, інтеграція її у світове співтовариство залежить від кожного з нас - підсумовує викладач.

Важливо разом зі студентами зробити висновок, що патріот України - це не красномовний трибун, а той, хто вміє бачити труднощі, нерозв'язані проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні, проте не панікує, не стоїть осторонь, а готовий долати перешкоди. Патріот - це той, хто сприяє розбудові демократичної держави.

Під час підготовки та проведення першої лекції слід використовувати плакати з символікою України, карти і художні репродукції краєвидів України, тексти художніх творів, технічні засоби тощо. Лекцію рекомендуємо розпочати гімном України. Також є доцільним використовувати музику і пісні українських композиторів.

Виховний захід рекомендується провести за такою формою: розповідь з елементами лекції чи бесіди, повідомлення тощо. Результативність та якість якого залежить від уміння подати інформацію, зацікавити нею студентів та провести дискусію про роль та місце кожного громадянина в розбудові та становленні держави Україна.

Міністерство рекомендує: проводити відзначення 20-річниці незалежності України за участю представників державної влади, громадськості і творчої інтелігенції. Спланувати та організовувати тематичні читання, лекції, семінарські заняття, колоквіуми, круглі столи, вечори пам’яті, інформаційно-просвітницькі заходи у бібліотеках, у музеях – постійно-діючі експозиції, виставки з ілюстративними матеріалами; активізувати пошукову й дослідницьку роботу з вивчення історії України, сприяти проведенню конкурсів декламаторів популярних поетичних творів про Україну, виконавців пісень, обговорення поезії на патріотичну тематику; проводити екскурсії до краєзнавчих музеїв, залучати студентів до впорядкування меморіальних дошок, пам’ятних знаків, інших пам’ятних місць.

Для довідки.

Основні державотворчі події.

  • 16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларація проголосила невід'ємне право українського народу на самовизначення, верховенство,  самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території.
  • Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ – «Акт проголошення незалежності України». Таким чином припинилося існування УРСР і з’явилася незалежна держава – Україна.
  • 1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента України. 90,3% громадян, які взяли участь у референдумі, підтвердили Акт проголошення незалежності України.
  • 8 грудня 1991 р. у Мінську президент України Л.Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід республік із складу СРСР і утворення незалежних держав стало реальним фактом і що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування. Вони підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої можуть приєднатися республіки колишнього СРСР та інші країни.
  • Законом від 17 вересня 1991 р. назва «Українська Радянська Соціалістична Республіка» була замінена на споконвічну назву держави – «Україна».
  • Законом від 8 жовтня 1991 р. «Про громадянство України» визначено правовий статус її населення. Громадянство України надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої держави і не заперечував проти цього.
  • У листопаді 1991 р. прийнято закон «Про Державний кордон України», яким встановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину.
  • Відразу ж після проголошення незалежності почалося створення законодавчої бази міжнаціональних відносин. У прийнятій Верховною Радою 1 листопада 1991 р. «Декларації прав національностей України» підкреслювалося, що Україна гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні економічні, політичні, соціальні і культурні права.
  • Наступним важливим документом став закон «Про національні меншини в Україні». Він зафіксував право кожного народу на культурно-національну автономію, тобто на розвиток своєї національної культури, відродження історико-культурних традицій, використання національної символіки, сповідування своєї релігії, створення національних культурних і навчальних закладів, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації.
  • У січні-лютому 1992 р. Верховна Рада затвердила державну символіку України: Державний герб (тризуб), Державний прапор (синьо-жовтий), Державний гімн (музика М.Вербицького до національного гімну «Ще не вмерла України»).
  • У жовтні 1989 р. було прийнято «Закон про мови в Українській РСР», спрямований на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку і функціонування у всіх сферах життя і суспільства.
  • Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист інших мов національних меншин України.

Рекомендована література.

  • Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р., №55-ХІІ // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1990. -№31. – Ст..429.
  • Акт проголошення незалежності України: Від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної  Ради України. – 1991. -№38. – Ст. 502.
  • Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р., №1427-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №38. – Ст. 502.
  • Про День незалежності України: Постанова Верховної Ради України 20 лютого 1992 року N 2143-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. - №20. – Ст.279.
  • Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141.
  • Загальна декларація прав людини (прийняття  Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) – сайт: www.nau.ua.
  • Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН; ратифіковано Указом Президії Верховної Ради  Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73) – сайт: www.nau.ua.
  • Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (прийнятий 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН;  ратифіковано  Указом Президії Верховної Ради  Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 р.) – сайт: www.nau.ua.
  • Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом   № 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97) – сайт: www.nau.ua.
  • Грушевський М. Ілюстрована історія України / Уклад.: Й. Трояк, В. Верстюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.
  • Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду. – К., 1996.
  • Литвин В. Історія України: Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.
  • Лях Р. Історія України. – Донецьк, 1999.
  • Мала енциклопедія етнодержавства. – К., 1996.
  • Малий словник історії України. – К., 1997.
  • Турченко Ф. Новітня історія України. – Київ, 2006.
  • Усі українські письменники. Довідкове видання. – Харків: «Торсінг плюс», 2008.
  • Усі українські поети. Довідкове видання. – Харків: «Торсінг плюс», 2008.

Укладач: Удалова О.А.
старший науковий співробітник
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти,
кандидат  педагогічних наук

Освіта.ua
20.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Популярні новини
Від КМУ вимагають не скасовувати стипендії На сайті Кабінету Міністрів зареєстровано електронну петицію щодо скасування стипендій
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
МОН створює репозитарій академічних текстів Репозитарій функціонуватиме у вигляді електронної бази текстів дисертацій та наукових робіт
В Україні планують провести Рік німецької мови Україна та Німеччина обговорили питання проведення у 2017 році Року німецької мови в Україні
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!