Про затвердження Методології та критеріїв проведення гендерного аудиту закладів освіти

Наказ МОН № 1182 від 05.11.2021 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1182 від 05 листопада 2021 року

Про затвердження Методології та критеріїв
проведення гендерного аудиту закладів освіти

На виконання підпункту 4 пункту 2 Плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження гендерної рівності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1578-р, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методологію та критерії проведення гендерного аудиту закладів освіти, що додаються.

2. Директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик (Пижов О.) забезпечити розміщення цього наказу па офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Вітренка А.

Міністр                              Сергій Шкарлет

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства освіти і науки України
від 05.11.2021 року № 1182

МЕТОДОЛОГІЯ ТА КРИТЕРІЇ
проведення гендерного аудиту закладів освіти

І. Загальні положення

1. Цю Методологію та критерії проведення гендерного аудиту закладів освіти підготовлено відповідно до положень Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про освіту», інших законів України, міжнародних документів, ратифікованих Україною: Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, конвенцій Міжнародної організації праці: про зайнятість жінок до і після пологів № 3, про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності № 100, про охорону материнства № 103, про дискримінацію в галузі праці та занять № 111, про основні цілі та норми соціальної політики № 117, про політику в галузі зайнятості № 122, про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками № 156, Загальних рекомендацій, ухвалених Комітетом ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок № 1-37 та інших міжнародних документів у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, Методичних рекомендацій щодо проведення гендерного аудиту підприємствами, установами та організаціями, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 9 серпня 2021 року № 448 з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до проведення гендерного аудиту закладів освіти.

2. Гендерний аудит рекомендується проводити в закладах освіти за ініціативи Міністерства освіти і науки України, профспілкового органу (профспілкового представника) або уповноважених представників трудового колективу шляхом обстеження та самооцінювання внутрішніх організаційних процесів, організаційної структури закладів освіти.

3. Метою проведення гендерного аудиту є оцінювання стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в закладах освіти, виявлення існуючих проблем, визначення шляхів скорочення фактичної нерівності жінок і чоловіків та змін, що відбулися (у порівнянні з результатами попереднього аудиту), а також підвищення обізнаності працівників щодо застосування комплексного гендерного підходу в їхній діяльності.

4. Гендерний аудит допоможе проаналізувати, якою мірою принципи забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків враховуються у кадровій політиці та діяльності закладів освіти, у тому числі через включення гендерного аспекту до стратегічних, програмних, проектних, фінансових документів, планів та документів поточної діяльності, а також визначити шляхи для:

  • підвищення ефективності управління людськими ресурсами та розвитку потенціалу жінок і чоловіків;
  • забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам у працевлаштуванні, професійній орієнтації, професійному відборі, професійному навчанні, зокрема перепідготовці, підвищенні кваліфікації та розвитку професійної кар’єри;
  • здійснення рівної оплати праці за працю рівної цінності, тобто праці однакової кваліфікації, такої самої або схожої роботи в еквівалентних умовах, або праці, що є різною за змістом, але за об’єктивними критеріями (кваліфікацією, обсягом зусиль, відповідальністю, умовами праці) є рівноцінною;
  • створення умов праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі, у тому числі шляхом створення можливостей поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками;
  • створення безпечних для життя і здоров’я жінок і чоловіків умов праці;
  • унеможливлення та захисту від дискримінації, випадків сексуальних домагань, сексизму, мобінгу та інших проявів насильства за ознакою статі на робочому місці та нетерпимого ставлення до домашнього насильства;
  • урахування практичних потреб різних груп жінок і чоловіків, які є отримувачами товарів / послуг, що надаються закладами освіти;
  • справедливого розподілу фінансових ресурсів;
  • подолання гендерних стереотипів;
  • формування умов для ефективного поєднання професійних га сімейних обов’язків;
  • підвищення обізнаності / удосконалення знань працівників щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та застосування гендерних підходів в їхній діяльності.

5. Рекомендується проводити гендерний аудит за такими напрямами:

  • політика закладів освіти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, процесів ухвалення рішень та участі у цих процесах жінок і чоловіків, статистичних та адміністративних даних, які характеризую діяльність закладів освіти;
  • підзвітність та інформування, що включає аналіз інформаційного забезпечення та висвітлення діяльності закладів освіти з точки зору дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, у тому числі на офіційних вебсайтах;
  • навчальних, друкованих та електронних інформаційно-роз'яснювальних матеріалів (інформаційних бюлетнів, брошур, плакатів, буклетів, відеоматеріалів, публікацій, фотографій, малюнків);
  • відкритість доступу до даних та статистики, розподіленої за статтю/віком, що характеризує діяльність закладів освіти;
  • інформування, комунікація та підзвітність, що включає аналіз інформаційного та комунікативного забезпечення, видимості жінок та чоловіків, висвітлення діяльності закладів освіти з точки зору дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, у тому числі на офіційних сайтах та інформаційних ресурсах, у друкованих та електронних медіа-матеріалах (інформаційних бюлетенях, брошурах, плакатах, буклетах, відеоматеріалах, публікаціях, фотографіях, малюнках тощо);
  • кадровий потенціал та людські ресурси, що включає гендерний аналіз кадрової політики та кадрового складу; причин плинності кадрів; оплати праці та винагород працівників; індивідуальних програм професійного розвитку, висновків результатів оцінювання професійної кваліфікації чи професійної компетентності працівників, а також виявлення ступеню розуміння принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та наявних знань як у керівництва, так і працівників, визначення потреб у навчанні з питань гендерної рівності;
  • гендерний аналіз оплати праці, заохочень та винагород працівників, дисциплінарних стягнень працівників, причин мобільності кадрів, індивідуальних та колективних програм професійного розвитку, висновків результатів оцінювання працівників, а також виявлення ступеня розуміння принципу і політик гендерної рівності суб’єктами освітнього процесу і визначення потреб у навчанні з питань гендерної рівності;
  • умови навчання та дозвілля, участь учнів/студентства у розробці і реалізації гендерних політик і захист від гендерно обумовленого насильства та дискримінації;
  • організаційна культура, що включає аналіз внутрішніх механізмів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Міністерстві освіти і науки України та в закладах освіти, комунікації між працівниками;
  • зміст освітніх програм, наявність навчальних дисциплін та/або наукових досліджень гендерного профілю, включення гендерної проблематики до тематики наукових конференцій та інших наукових заходів;
  • формування складу вчених, наукових, педагогічних, студентських, учнівських рад та редколегій наукових, освітніх та навчальних видань з урахуванням паритетного представництва жінок та чоловіків;
  • експертиза навчальних та навчально-методичних матеріалів щодо їх відповідності загальним засадам гендерної рівності;
  • просвітницькі заходи з питань гендерної рівності в закладах освіти;
  • експертиза навчальних та навчально-методичних матеріалів щодо їх відповідності загальним засадам гендерної рівності тематики і змісту наукових робіт та наукових заходів.

II. Організація та порядок проведення гендерного аудиту

1. Порядок проведення гендерного аудиту.

Визначення структурного підрозділу (у разі наявності) або працівника, відповідального за проведення гендерного аудиту (з достатнім рівнем професійної компетентності працівників).

До проведення гендерного аудиту рекомендується залучити профспілковий орган (профспілкового представника) та уповноважену особу (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, який визначається відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Формування команди фахівців (робочої групи) для проведення гендерного аудиту (за згодою).

До складу робочої групи рекомендується включити (за згодою) працівників різних структурних підрозділів (у разі наявності) закладів освіти, фахівців Міністерства освіти і науки України, зовнішніх фахівців/експертів, у тому числі міжнародних, представників громадських організацій, які працюють у сфері забезпечення гендерної рівності. При цьому також рекомендується забезпечити гендерний баланс у її складі (не менше 30 відсотків представництва однієї статі), врахувати зацікавленість фахівців/експертів гендерною проблематикою, проходження ними навчань з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків або наявність досвіду проведення гендерних аудитів.

У робочій групі рекомендовано визначити координатора, який відповідатиме за розповсюдження інформації про проведення гендерного аудиту, збирання необхідних матеріалів та документації, складання графіків проведення співбесід з працівниками, визначення дати та забезпечення організації проведення навчань, організацію обговорення та розподіл обов’язків у групі, обмін інформацією, запрошення зовнішніх фахівців/експертів.

Наявність зовнішніх фахівців/експертів сприяє отриманню достовірних і неупереджених даних/інформації, особливо при співбесідах (глибинних інтерв’ю, фокус-групах). Працівники можуть почуватися комфортніше при спілкуванні з фахівцями/експертами, які при цьому не є їхніми колегами.

Зовнішні фахівці/експерти також можуть залучатися для надання консультацій з організаційного розвитку та внутрішньої самооцінки закладів освіти.

Чисельність робочої групи рекомендується визначити в залежності від чисельності працюючих в закладі освіти, а також ураховуючи встановлені терміни проведення аудитів, але не може бути меншою 3-х осіб.

Проведення навчання з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для робочої групи.

До програми навчання рекомендується включати питання щодо міжнародних документів та нормативно-правової бази України у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, гендерної статистики, гендерного аналізу, гендерного підходу, гендерного бюджетування, моніторингу та оцінювання, методів проведення гендерних аудитів.

В організації навчань можуть взяти допоміжну участь представники апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, представники Міністерства соціальної політики України, яке є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також представники Національної соціальної сервісної служби України.

Складання та затвердження плану-графіку проведення гендерного аудиту.

Аудит рекомендовано проводити протягом 1 місяця, але його тривалість залежить від чисельності робочої групи, а також якості проведення підготовчої роботи. На початку проведення аудиту рекомендується представити робочу групу працівникам, розповісти про цілі гендерного аудиту. Членам робочої групи рекомендується отримувати документи для ознайомлення та аналізу за два тижні до початку проведення аудиту. Рекомендується протягом двох тижнів робочій групі провести опитування та співбесіди з працівниками, зустрічі з партнерськими організаціями та в останній день аудиту організувати обговорення проекту рекомендацій та проекту плану дій з усіма працівниками.

Звіт про проведення гендерного аудиту рекомендується підготувати робочою групою протягом місяця із залученням працівників закладів освіти для уточнення інформації, що міститься в проекті звіту.

Збір первинної документальної інформації та оцінювання гендерної чутливості за напрямами проведення гендерного аудиту, визначеними у пункті 5 розділу І Методології та критеріїв гендерного аудиту.

Орієнтовний перелік первинних документів та матеріалів, рекомендованих для проведення гендерного аудиту:

1) політика закладів освіти:

  • установчий договір, статут, положення та інші установчі документи;
  • штатно-посадова книга або інший документ, в якому зазначається ПІБ працівників та посади, які вони обіймають;
  • положення про структурні підрозділи (за наявності);
  • посадові інструкції;
  • положення про оплату праці, положення про преміювання, положення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік;
  • інші організаційно-розпорядчі документи.

2) підзвітність та інформування:

  • статистична, фінансова, адміністративна та інша звітність;
  • плани діяльності закладів освіти,
  • річні звіти, дослідження, публікації про діяльність закладів освіти;
  • інформаційно-роз’яснювальні матеріали, брошури, буклети тощо;
  • інші документи, що відображають діяльність закладів в частині підзвітності та інформування.

3) кадровий потенціал та людські ресурси:

  • порядок проведення конкурсу на зайняття посад;
  • накази про призначення, звільнення та переведення;
  • накази про надання соціальних відпусток (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною, додаткової відпустки особам, які мають дітей тощо);
  • порядок направлення на курси підвищення кваліфікації, семінари, інші види професійного навчання працівників (за наявності);
  • порядок оцінювання результатів службової діяльності працівників;
  • наказ щодо формування складу комісій (за наявності);
  • типова форма трудової угоди (контракту) (за наявності).

4) корпоративна культура:

  • колективна угода (договір);
  • правила корпоративної етики, Кодекс етики або інший відповідний документ (за наявності);
  • правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • умови праці, у тому числі створення інклюзивного та доступного середовища.

Примірна форма оцінювання гендерної чутливості первинної документації додана у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, примірні критерії оцінювання гендерної чутливості первинної документації у додатку 2.

5) інші документи, що сприяють аналізу гендерного компонента в освіті та наукових дослідженнях та заходах.

Проведення опитування працівників закладів освіти.

Опитування може проводитись з метою отримання інформації щодо оцінювання працівниками стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків закладів освіти. Результати опитування рекомендується використовувати в узагальненому вигляді.

Рекомендований орієнтовний перелік запитань для опитування працівників під час проведення гендерного аудиту - у додатку 3.

6) Опитування рекомендується проводити на засадах:

  • відповідності змісту анкет цілям і завданням гендерного аудиту;
  • добровільності;
  • анонімності;
  • системності та послідовності процедур анкетування;
  • використання стандартизованих процедур і критеріїв опитування;
  • інформативності.

Опитування рекомендується проводити шляхом самостійного анонімного заповнення анкет працівниками та супроводжується роз’ясненням його цілей, завдань та змісту, а також індивідуальних співбесід.

Рекомендується провести опитування не менше 50 відсотків закладів освіти (за можливості, із збалансованим представництвом жінок і чоловіків) за згодою.

Обробку анкет рекомендується проводити з використанням трьох типів аналізу, які дадуть можливість інтерпретувати зібрані дані:

  • аналіз відповіді на кожне запитання та визначення кількісною і відсоткового співвідношення кожного варіанту відповіді;
  • об’єднання і узагальнення результатів за визначеними критеріями,
  • напрямами дослідження;
  • аналіз результатів За відповідями жінок і чоловіків, їх віком, посадами, сімейним станом та іншими релевантними ознаками.

За результатами опитування рекомендується підготувати звіт, який є частиною підсумкового звіту про проведення гендерного аудиту.

З метою дослідження найбільш чутливих гендерних питань, які були виявлені в процесі опитування працівників, рекомендовано проводити фокус-групи і глибинні інтерв’ю із залучення до їх проведення зовнішніх фахівців/експертів. Фокус-групи доцільно проводити для обговорення виявлених проблем з працівниками одного підрозділу або у групах змішаного складу (для проблеми яка має загально-організаційне значення) з метою уточнення масштабу проблемної ситуації га бачення працівників щодо її вирішення. Рекомендована чисельність фокус-групи може складати від 8 до 15 осіб). Глибинні інтерв’ю доцільно проводити з керівниками структурних підрозділів з метою формування комплексного бачення усіх обставин виникнення і вирішення гендерних питань в організації.

Узагальнення результатів гендерного аудиту, напрацювання рекомендацій та підготовка звіту.

До підсумкового звіту про результати проведення гендерного аудиту рекомендується включати такі розділи:

  • вступ (мета, завдання, часові рамки, етапи проведення);
  • методологія;
  • результати аналізу документації та статистичних даних;
  • результати опитування працівників;
  • висновки за напрямками проведення дослідження;
  • рекомендації.

Працівники закладів освіти, в яких проводився аудит, за результатом ознайомлення із проектом звіту можуть запропонувати до його включення додаткову інформацію щодо позитивного досвіду із запровадження гендерного підходу, а також сфер діяльності/соціально-трудових відносин, які потребують покращення.

Звіт оприлюднюється на сайті установи, в якій було проведено гендерний аудит, а також рекомендується передати працівнику, відповідальному за питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, в електронному та друкованому вигляді.

Узагальнені результати гендерного аудиту рекомендується довести до відома усіх працівників шляхом оприлюднення па внутрішніх зборах, розсилки інфографіки тощо.

Розроблення та затвердження плану заходів щодо усунення виявлених прогалин та проблем для коригування організаційної структури, процесів і діяльності закладів освіти.

У разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців до плану рекомендується включити заходи щодо коригування положень із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у розділах колективних договорів / угод шляхом внесення відповідних змін і доповнень. Примірний перелік положень щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах, рекомендованих для викладення в колективних договорах, угодах передбачено у Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2020 року № 56.

До напрацювання рекомендацій гендерного аудиту та розроблення плану заходів за його результатами рекомендується залучити працівників закладів освіти. Це сприятиме кращому визначенню шляхів вирішення виявлених проблем з урахуванням потреб різних груп працівників (в залежності від посади, віку, статі, сімейного стану, наявності інвалідності тощо) закладів освіти, а також покращенню обізнаності працівників з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та подоланню стереотипних поглядів та уявлень.

Рекомендується використовувати такі форми роботи як стратегічні сесії, обговорення / консультації.

До рекомендацій гендерного аудиту рекомендується включити спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, встановлених Конституцією і законами України.

Рекомендується зосередитись на трьох - чотирьох важливих сферах діяльності/соціально-трудових відносин, в яких протягом року можуть очікуватись позитивні видимі, доцільні та досяжні зміни.

Затверджений план заходів за результатами проведеного гендерного аудиту рекомендується довести до відома усіх працівників закладів освіти.

2. Роботодавцям рекомендується створити умови для проведення гендерного аудиту.

Важливою є зацікавленість працівників закладів освіти у проведенні гендерного аудиту, оскільки ця робота вимагає участі працівників протягом часу проведення аудиту у співбесідах, навчаннях, інформаційних зустрічах.

3. Власником результатів гендерного аудиту рекомендується вважати Міністерство освіти і науки України та заклади освіти. Звіт рекомендується довести до відома усіх працівників шляхом оприлюднення на внутрішніх зборах, розсилки інфографіки тощо.

Генеральний директор
директорату європейської інтеграції,
бюджетування та узгодження політик                                Олександр Пижов

Освіта.ua
05.11.2021

Популярні новини
Зарплати вчителів у 2022 році зростуть на 8% Україна приділятиме увагу витратам на охорону здоров'я, освіту, оборону та безпеку
У ВООЗ радять школам дотримувати дистанцію між учнями У Всесвітній організації охорони здоров'я радять українським школам обмежувати передачу вірусу
До звичайного формату навчання повернулось 84% шкіл Станом на 22 листопада очне навчання здійснюють понад 11 тисяч шкіл, що складає 84% закладів
МОН анонсує повернення 11 тисяч шкіл до очного навчання 22 листопада учні 11 тисяч українських шкіл мають повернутися за парти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів