Osvita.ua Законодавство Середня освіта Про затвердження інструктивно-методичних матеріалів

Про затвердження інструктивно-методичних матеріалів

Наказ ІІТЗО №277 від 26.09.11 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

НАКАЗ

№ 277 від 26 вересня 2011 року

Про затвердження інструктивно-методичних матеріалів

Відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23.08.2011 №988 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 8 вересня 2011р. за №1065/19803, та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 №1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів", наказую:

1. Затвердити інструктивно-методичні матеріали до складання експертних висновків та заповнення оцінних листів Предметними експертними комісіями Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – Предметні експертні комісії), установами Національної академії педагогічних наук України (далі - НАПН) та загальноосвітніми навчальними закладами згідно з додатком 1.

2. Затвердити оцінні листи Предметних експертних комісій, установ Національної академії педагогічних наук України та загальноосвітніх навчальних закладів згідно з додатком 2.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор       О.А. Удод

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Інституту інноваційних
технологій і змісту освіти
26.09. 2011 № 277

Додаток 1

Інструктивно-методичні матеріали
до складання експертних висновків та заповнення оцінних листів Предметними експертними комісіями Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, установами Національної академії педагогічних наук України та загальноосвітніми навчальними закладами

Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі - Конкурс) здійснюється з метою відбору якісного навчально-методичного забезпечення предметів інваріантної складової Типових навчальних планів для початкової школи з навчанням українською мовою, російською чи іншою мовою національної меншини.

Згідно з Положенням про Конкурс експертизі підлягають Авторські концепції рукописів підручників для учнів початкової школи з певного навчального предмета (далі – Авторська концепція) та відповідні рукописи підручників, що подаються на Конкурс.

Експертиза Авторських концепцій та рукописів підручників здійснюється Предметними експертними комісіями Конкурсу, установами НАПН та загальноосвітніми навчальними закладами.

При оцінюванні якості Авторських концепцій та відповідних рукописів підручників необхідно орієнтуватися на зазначені в доданому до цих інструктивно-методичних матеріалів оцінному листі параметрів, які в узагальненому вигляді відображають найсуттєвіші вимоги до Авторської концепції та рукопису підручника.

Повнота реалізації кожного параметру оцінюється цілими значеннями балів від 1 до максимально можливого (див. оцінний лист).

 Кожний член відповідної Предметної експертної комісії, здійснює окремо експертизу кожної Авторської концепції та рукопису підручника, розробленого до цієї Авторської концепції, заповнює відповідні оцінні листи та передає їх голові Предметної експертної комісії для узагальнення. За результатами експертиз кожної Авторської  концепції та рукопису підручника Предметні експертні комісії готують узагальнений експертний висновок, де кожна оцінка має бути прокоментована й аргументована.  Узагальнений експертний висновок підписують усі члени Предметної експертної  комісії. Предметні експертні комісії можуть відзначати й інші позитивні або негативні особливості відповідної Авторської концепції чи підручника, які, на їх думку, істотно впливають на якість. Експертний висновок на кожну Авторську концепцію та кожен рукопис підручника має закінчуватися загальною оцінкою із зазначенням переваг або недоліків у порівнянні з іншими концепціями та підручниками з цього ж предмета, а також висновків щодо доцільності використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Інституція НАПН та загальноосвітній навчальний заклад здійснює експертизу окремо кожної Авторської концепції і кожного рукопису підручника та заповнює відповідні оцінні листи. В експертному висновку має бути прокоментована й аргументована кожна оцінка. Експертний висновок на кожну Авторську концепцію та кожен рукопис підручника має закінчуватися загальною оцінкою із зазначенням переваг або недоліків у порівнянні з іншими Авторськими концепціями та підручниками з цього ж предмета, а також висновків щодо доцільності використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

При заповненні оцінного листа числовий показник щодо кожного балу за зазначеними в оцінному листі параметрами визначається як середнє арифметичне балів, виставлених кожним членом Предметної експертної комісії.

При встановленні рейтингу необхідно врахувати, що вищий ранг (1) привласнюється Авторській концепції/рукопису підручника, що має найбільший числовий показник у рядку «Всього балів».

У випадку роботи Предметної експертної комісії, якщо Авторські концепції/рукописи підручників мають однаковий найбільший числовий показник у рядку "Всього балів", то вищий ранг присвоюється Авторській концепції/рукопису підручника, що за результатами таємного голосування набрали більшу кількість голосів присутніх членів Предметної експертної комісії.

Результати експертизи Предметної експертної комісії (експертні висновки, оцінні листи, протокол) засвідчуються підписами голови, секретаря та всіх членів, присутніх на засіданні, із зазначенням дати заповнення та передаються разом з експертними висновками кожного члена Предметної експертної комісії до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

Результати експертизи установ НАПН та загальноосвітніх навчальних закладів засвідчуються печаткою установи та підписом її керівника.

І. Здійснюючи експертизу Авторської концепції майбутніх підручників для початкової школи з певного навчального предмету за зазначеними в оцінному листі параметрами, необхідно враховувати, перш за усе, що концепція – це ідейний задум майбутнього підручника, який містить науково-методичне та психолого - педагогічне обґрунтування його структури, змістового наповнення, прогнозує його ефективність щодо якості оволодіння навчальними досягненнями.

Аналізувати й оцінювати Авторську концепцію слід за такими параметрами:

1. Новизна Авторської концепції

Для оцінювання цієї дидактичної структури, необхідно здійснити аналіз оригінальності та актуальності наукових позицій щодо створення комплекту підручників для початкової школи з певного навчального предмета, прогнозування їх якості; шляхів реалізації провідних функцій підручника (інформаційна, розвивальна, виховна, мотиваційна); педагогічних цілей, методичної доцільності об’єктів навчання і видів діяльності та методологічних етапів навчання.

2. Реалізація змістових ліній освітнього стандарту

Особливою умовою оцінювання Авторської концепції є необхідність науково-методичного аналізу реалізації в підручниках вимог Державного стандарту початкової загальної освіти з певної освітньої галузі, базової навчальної програми; можливість оволодіння учнями початкової школи різними видами компетентностей.

3. Реалізація певної педагогічної технології

При оцінюванні цього структурного елемента необхідно врахувати особливості відображення певної педагогічної технології (або її елементів), що лежать в основі побудови змісту та навчально-методичного апарату підручників.

4. Структурування змісту підручника

Оцінюючи концептуальне обґрунтування структуризації змісту підручника необхідно врахувати відображення в Авторській концепції наступних особливостей:

  • педагогічної доцільності обсягу навчального матеріалу з урахуванням його науковості, систематичності, ступеня складності;
  • структурування змісту підручника (розподіл навчального матеріалу упродовж курсу, послідовність розділів, підрозділів, параграфів; головні етапи вивчення певної теми);
  • диференціювання інформації, забезпечення дидактичної доцільності системи оволодіння пізнавальною діяльністю учнів і реалізація сучасних підходів до вивчення предметів при розподілі навчального матеріалу;
  • узгодження змісту, структури  та обсягу підручника з цілями предмета і часом, що відводиться на його вивчення.

5. Навчально-методичний апарат

Особливо важливими складовими оцінювання Авторської концепції є визначення ефективності наступних прогнозованих науково-методичних засад:

  • методів та прийомів, що дають можливість реалізації інформаційної, мотиваційної, розвивальної функцій підручника;
  • системи запитань, завдань, вправ, їх відповідність віковій категорії дітей,  вимогам змісту Державного стандарту початкової загальної освіти, базової навчальної програми;
  • способів диференційованої подачі матеріалу з урахуванням рівнів розвитку дітей; співвідношення завдань на тренування і творче використання;
  • забезпечення доступності, систематичності й достатності завдань; їх різноманітність і оригінальність; спрямованість на розвиток логічного мислення, творчих здібностей, пізнавальної активності тощо;
  • методична доцільність і цінність ілюстративного матеріалу.

6. Реалізація ідеї особистісно-орієнтованого навчання

Невід’ємною складовою оцінювання є відображення в Авторській концепції методологічних особливостей викладу навчального матеріалу – монологічний чи діалогічний. За умови монологічного викладу навчального матеріалу слід визначити, яким чином передбачається особистісно-орієнтований розвиток учнів. При діалогічному викладі навчального матеріалу - опис завдань, спрямованих на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання, зокрема, діалогові: учень-учитель, учень-учні, учень - учень, завдання на вільний вибір, завдання для роботи в парі, групі тощо.

В Авторській концепції мають бути розкриті засоби мотивування учіння (засоби заохочення та підтримки самостійних розумових зусиль учнів: достатність набору завдань різного рівня складності, доцільність ілюстрацій, схем, інших зображень; завдань, які навчають різних способів пізнання, зокрема, спочатку на рівні оволодіння мислительними операціями (аналіз, порівняння, узагальнення, доведення тощо), а потім – перенесення знань і способів дій у нову ситуацію тощо).

7. Врахування наступності зі змістом основної школи

При оцінювані необхідно враховувати особливості відображення в Авторській концепції наступності зі змістом та вимогами щодо оволодіння навчальними досягненнями з певної галузі навчання в основній школі.

ІІ. Здійснюючи експертизу рукопису підручника, експерту слід врахувати, що підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом змісту навчального предмета, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі.

Аналізувати й оцінювати рукопис підручника слід за такими параметрами:

1. Відповідність вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти, базовим навчальним програмам.

Така відповідність передбачає повну і вичерпну реалізацію в підручнику змістового наповнення, визначеного базовою навчальною програмою, орієнтацію на базові компоненти змісту освіти навчального предмета, а також реальні можливості підручника у забезпеченні зафіксованих у навчальній програмі вимог до рівня навчальних досягнень учнів. При цьому потрібно зважати на те, що автор може вносити корективи у задане програмою структурування змісту навчального матеріалу і послідовності його вивчення, якщо це обґрунтовано у концепції. У такому випадку в експертному висновку дається оцінка продуктивності обраного підходу.

2. Чіткість структурування навчального матеріалу у змісті рукопису.

Аналізу підлягає логічна послідовність викладу навчального матеріалу, забезпечення педагогічно доцільної наступності такого викладу, реалізація внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків.

Необхідно звернути увагу на раціональність структури рукопису саме як підручника, виокремлення в ньому основного і додаткових навчальних текстів (доцільність розміщення додаткових текстів, їх співвідношення), позатекстових компонентів, апарату організації засвоєння навчального матеріалу, довідкових матеріалів, дидактично виправдане структурування змістового наповнення, розподіл його змісту за пунктами, параграфами, розділами тощо.

3. Технічні засоби полегшення користування підручником.

Ідеться про орієнтири та прийоми для ефективного користування книжкою. Технічні засоби полегшення допомагають в користуванні підручником – це таблиця змісту, покажчик, словник, виноски внизу сторінки тощо.

4. Наукова коректність змісту, повнота розкриття основних положень, використання сучасної загальноприйнятої наукової термінології.

Оцінюючи рукопис, необхідно звернути увагу на відповідність пропонованої у підручнику інформації положенням сучасної науки, повноту розкриття сутності різноманітних об’єктів вивчення, розгляд явищ у їх взаємозв’язках і розвитку відповідно до вікових можливостей учнів початкової школи.

5. Практична спрямованість навчального матеріалу, зв’язок його з життям.

Експерти мають звернути увагу на практичне спрямування змісту підручника, на формування в учнів здатності використовувати здобуті знання в навчальних і життєвих ситуаціях для вирішення різноманітних практичних проблем. Необхідно здійснити оцінювання відповідних науково-методичних прийомів оволодіння навчальним матеріалом.

6. Можливості підручника для забезпечення диференційованого підходу до навчання.

Підручник має містити достатній навчальний матеріал для здійснення диференційованого навчання, ефективної організації навчальної діяльності учнів з різними здібностями і навчальними можливостями. З огляду на це необхідно з’ясувати, як ідеї диференціації реалізовані в тексті, а також у системі тестів, завдань, запитань, вправ, задач тощо.

7. Відповідність змістового наповнення рукопису віковим особливостям учнів.

Змістове наповнення підручника має бути таким, щоб учень міг розуміти його сутність та успішно самостійно користуватися ним.

Оцінюючи підручник за цим критерієм, необхідно враховувати, що учень, зокрема 6-річного віку, одноразово може сприйняти не більше 6 нових слів, засвоїти 1 поняття.

Варто звернути увагу на вичерпність пояснень, наявність достатньої кількості прикладів, ілюстрацій, ескізів, фото, репродукцій, схем, графіків тощо.

8. Мова викладу навчального матеріалу в рукописі.

Мова підручника має бути зрозумілою для учнів початкової школи, відповідати нормам літературної мови. Це досягається чіткістю формулювання висновків, правил і визначень, побудови текстів, очевидністю логічних зв’язків між їх частинами, належною довжиною речень, доступністю їх лексичного наповнення, не вживанням складними синтаксичними конструкціями, що містять велику кількість слів.

Тексти підручника мають поєднувати ознаки наукового і науково-популярного стилів, містити інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту. Бажана діалогічність текстів підручника, побудова їх у формі бесіди з учнем; наявність звертань до читача у формі риторичних запитань, що сприяє залученню школярів до активної роботи з навчальним матеріалом і спонукає до власних суджень, висновків, міркувань тощо.

9. Реалізація у змісті рукопису підручника виховних можливостей навчального предмета.

Оцінюється повнота і коректність використання авторами можливостей навчального змісту для позитивного впливу на формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, гуманістичних цінностей, життєвих пріоритетів, інших моральних якостей особистості.

10. Українознавче наповнення змісту рукопису підручника.

Оцінюючи рукопис за цим параметром, потрібно звернути увагу на наявність у підручнику інформації про рідний край, Україну, досягнення українців тощо.

11. Мотивація навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчального предмета засобами, запропонованими в рукописі.

Спрямованість навчального матеріалу на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу учнів до предмету.

До таких засобів належать, зокрема, ознайомлення учнів на доступному рівні із сферами практичного застосування отриманих знань; подання цікавої інформації, пов’язаної з навчальним матеріалом; використання завдань проблемно-пошукового характеру та ін.

12. Дидактична доцільність системи завдань, поданих у рукописі.

Вміщені в рукописі підручника завдання (запитання, вправи, задачі тощо) оцінюються з позицій забезпечення ними передбачених навчальною програмою освітніх результатів; можливостей для здійснення диференційованого навчання; раціонального поєднання завдань репродуктивного і творчого характеру; їх внеску у розвиток уміння вчитися; утворення ними дидактично доцільної системи. Береться до уваги наявність завдань на актуалізацію навчального досвіду, супроводження засвоєння нового матеріалу, первинне застосування і закріплення нової інформації, систематизацію вивченого, виявлення результатів навчання.

13. Можливості рукопису підручника для здійснення учнями самостійної навчальної діяльності.

Передбачається, що такі можливості забезпечуються передусім доступністю змістового наповнення підручника, а також наявністю в ньому прийомів для здійснення ефективної самостійної роботи. Сюди відносяться поради учням щодо того, як працювати з підручником; користуватися рубриками, які допомагають орієнтуватися у змісті і задають послідовність і види навчальної діяльності; як читати алгоритмічні приписи щодо виконання певних операцій, дій, пам’яток, інструкцій. Наявність достатньої кількості зразків виконання завдань різних типів; завдань для самоконтролю рівня досягнутих навчальних результатів; термінологічного словника, узагальнюючих таблиць тощо.

14. Логіка розміщення та використання ілюстративного матеріалу як самостійного або додаткового джерела інформації.

Оцінюються використані в підручнику види ілюстрацій з позицій повноти реалізації ними своїх дидактичних функцій, їхньої відповідності змісту, коректності.

Освіта.ua
26.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Популярні новини
Місцева влада зможе утримувати школи, - Гройсман За 11 місяців 2016 року додаткові надходження до місцевих бюджетів сягнули 44 млрд
Керівники шкіл та вишів подаватимуть е-декларації Починаючи з 01 січня 2017 року, освітяни-керівники будуть зобов'язані подавати е-декларації
В МОН хочуть відкрити процедуру надання грифів Міністерство освіти має намір зробити відкритою процедуру надання грифу навчальній літературі
МОН зменшить регуляторний вплив на школи У відомстві переглянуть накази МОН на предмет зменшення регуляторного впливу в освіті
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!