Як абітурієнту свідомо обрати університет та спеціальність

Через низький рівень економічного розвитку у кожну галузь йдуть люди, які не люблять те, що вони роблять

Як абітурієнту свідомо обрати університет та спеціальність

YouTube Канал «The School» — проект, що допомагає абітурієнтам визначитись із майбутньою спеціальністю та дізнатись про тонкощі навчання в різних університетах. На YouTube-каналі проекту публікуються інтерв’ю зі студентами провідних вишів, які розповідають про умови та специфіку навчання в університеті та допомагають майбутнім вступникам уникнути помилок при виборі спеціальності та місця навчання.

Автор проекту Роман Головко у своєму інтерв’ю розповів, чому було прийнято рішення започаткувати такий проект, як можна визначитись з майбутньою спеціальністю і чому обирати своє майбутнє треба свідомо.

Цього року ви започаткували YouTube проект The School. Розкажіть про нього.

The School - це проєкт, який допомагає абітурієнту визначитись зі спеціальністю та університетом. Ми зняли інтерв'ю зі студентами різних спеціальностей у різних закладах вищої освіти, у яких вони розповідають, що там вивчається, наскільки складно вчитись, ким можна стати після навчання, скільки заробляти та багато іншого. Дивлячись ці інтерв'ю, абітурієнт може зрозуміти, яка спеціальність йому ближча. Подивиться студентів різних університетів - і відчує, яка університетська спільнота йому більше підходить. Також зрозуміє реальний рівень освіти в Україні і що вона може дати саме йому.

Крім того, ми сподіваємося, що для деяких закладів вищої освіти це буде зворотній зв'язок, який, можливо, буде спонукати їх до змін.

Чому саме проблема несвідомого вибору спеціальності бентежить вас? Чому ви почали цим займатись?

Зазвичай нас бентежать лише ті проблеми, з якими ми особисто зіштовхнулись. Коли я вчився в 11 класі, я взагалі не розумів, чого я хочу. Мої батьки — підприємці, з дитинства я розумів, що скоріш за все також стану бізнесменом, і тому довіряв їм усі питання моєї освіти. Я ходив до 4-х репетиторів і був добре готовий до ЗНО, але коли прийшов час обирати спеціальність, у мене не було власної думки.

Мій старший брат вже вчився в Могилянці і сказав батькам, що IT — це круто, і можна заробляти вже з другого курсу, а усі інші спеціальності дають несучасні знання, і від цього навчання мало користі. Вибір було зроблено. Я вступив на прикладну математику. З самого початку всім було важко, але я помітив одну особливість. У багатьох інших студентів горіли очі, вони любили цю складність. Я ж намагався зубрити матеріал напам'ять і списувати не більше ніж 50% завдань. Три місяці я щиро намагався вчитись, а потім здався. Я нічого не розумів, а якщо щось і виходило, то ті страждання не коштували насолоди.

Коли ви вирішили кинути універ? Чи був якийсь привід, після котрого не можна було продовжувати?

Я хотів почати працювати, щоб стати незалежним від батьків у фінансовому плані. Я почав думати, що ж мені потрібно для того, щоб стати підприємцем? Однією із важливих навичок для бізнесмена я визначив мистецтво переконувати людей. Тому я пішов вчитись продавати. І це навчання було таким легким, я наче розумів все, що я вивчав, наперед. З самого початку в мене гарно виходило. Через тиждень після навчання мені допомогли влаштуватись працювати менеджером з продажів в IT-компанію, і я побачив, що заробляти можуть не лише айтішніки.

Тоді я подумав, а нащо мені ці страждання в універі? Гроші є, є речі, які даються мені значно легше. «Слава Блаженній натурі за те, що потрібне зробив не важким, а важке — не потрібним». Тоді я списав першу сесію і більше в універ не приходив. Я не хотів займати місце людини, яка могла б прийти і вчитись з «палаючими» очима. Можливо, хтось міг би вчитись тут, і в майбутньому стати прекрасним вченим, а я сидів би і страждав. Це егоїстично.

Як відреагували батьки?

Півроку я нічого їм не розповідав. А коли прийшла друга сесія — потрібно було зізнаватись. Написав їм великий лист в телеграмі, але вони нічого не відповіли. Напевно, були в шоці. Через декілька днів до них у Кривий Ріг поїхав мій старший брат і пояснив їм все. Пізніше приїхав я. Дивно, але вони нічого про це не казали. Але в їх очах я бачив розчарування. Я й досі його бачу. А мої бабусі й дідусь при кожній зустрічі пропонують мені вступити до універу знову. У них такий світогляд.

Чому не хочете вступити зараз?

Треба було бути свідомим тоді. На рівні емоцій навчання лишило мені неприємні спогади. Я розумію, що зараз міг би обрати кращу спеціальність, зараз я обрав би щось типу психології або соціальної роботи. Але просто не можу переступити через себе, тому можна сказати, що я втратив можливість побути студентом. Тоді я міг змінити спеціальність, а не кидати універ, але був молодим та гарячим. Процес зміни спеціальності також непростий, тому краще просто витратити час і розібратись з цим в 11-му класі.

Як можна визначитись зі спеціальністю?

Є багато шляхів. Наприклад, через 2 роки після того, як я кинув універ, я проходив профорієнтаційний тест. Він показав, що в мене 0% схильності до IT-спеціальностей. Якби я зробив це у школі, все було б зрозуміліше.

Спілкування зі студентами різних спеціальностей допомагає. Ти бачиш, яка людина може там вчитись, бачиш, чи схожі ви, чи ні. Я бачив айтішніків раніше, у них у голові логіка і нічого, крім логіки. Я зовсім не такий. Не знаю, чому я забув про це при вступі. Напевно, просто не вистачило сил іти проти волі батьків, і це забулося.

На нашому проекті можна побачити студентів різних спеціальностей, вони розповідають, що там вивчається, ким можна стати після, скільки заробляти та ін. Розповідають свої історії вступу, про правдиві та неправдиві очікування. Бажаю всім майбутнім студентам використати цю можливість.

Також ви бачите студентів різних закладів вищої освіти та відчуваєте, з ким ви хотіли б товаришувати більше.

Треба обирати професії. Є багато ресурсів з описом різних професій, наприклад, онлайн-ресурс ChoyZi.

Дивіться інтерв’ю з різними спеціалістами. Наприклад, канал «Жиза» на ютубі. Після визначення із професією буде набагато легше обрати спеціальність.

Не спішіть вступати одразу після школи. Проблема в тому, що ми повинні визначитись із майбутньою професією до того, як ми можемо спробувати себе в ній. Чудово, що є такі організації, як, наприклад, Українська академія лідерства. Це річна програма після 11-го класу, коли ви подорожуєте, займаєтесь різноманітною діяльністю в колі найталановитіших дітей з усіх областей України. Серед моїх однокурсників були випускники академії, і я бачив, що вони обрали університет свідомо. Тому що за той рік зрозуміли, що їм подобається, а що - ні.

Що робити, якщо батьки думають, що краще знають, куди тобі вступати?

Це важке питання. Я думаю, батьки просто хочуть, щоб ми були щасливими, але в них є свій погляд на щастя, яке для кожного - індивідуальне. Зараз я вважаю, що я повинен виправдати істинне очікування моїх батьків щодо мене — стати щасливим. Тоді і їм, і мені буде добре. Але для цього я використаю свої методи, а не їхні. Якщо б я просто став багатим айтішніком-бізнесменом, їм було б добре, а я б працював через біль. Але якщо вони б дізнались правду про мій біль, чи стали б вони щасливими? Людина не може стати успішною, коли вона робить те, що не любить. Через це в нас і низький рівень економічного розвитку. Тому що у кожну галузь йдуть люди, які не люблять те, що вони роблять. За таких умов не можна зробити щось добре, ми працюємо і дивимося на годинник, коли вже скінчиться робочий день. Важко зробити щось якісно, коли тебе нудить від роботи. Якщо було б 10 класних лікарів, 10 класних вчителів, 10 бізнесменів, 10 сантехників - це більш успішне суспільство, ніж 40 бізнесменів, серед яких у 10-ти все добре, а інші 30 несправжніх бізнесменів змагаються за виживання.

Потрібно щиро пояснити це батькам. Вони повинні зрозуміти, що ми не можемо знати, як іншій людині буде краще. Ми повинні прийняти й полюбити її шлях. Якщо любиш — допомагай. Якщо не маєш чим, то хоча б не заважай.

Освіта.ua
22.06.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Book Keeper
"Я не хотів займати місце людини, яка могла б прийти і вчитись з «палаючими» очима". Це сповідь? Може й не хотів, але зайняв. А комусь це місце не дісталось
Ex-expert
"Не спішіть вступати одразу після школи" - дочекайтесь пенсії. "Річна програма після 11-го класу, коли ви подорожуєте, займаєтесь різноманітною діяльністю в колі найталановитіших дітей з усіх областей України" - це взагалі те, що потрібно. Батьки й так не знають, куди їм гроші дівать - а тут така пропозиція. "Якщо було б 10 класних лікарів, 10 класних вчителів, 10 бізнесменів, 10 сантехників - це успішне суспільство" - А покажіть, будь ласка, де на Вашому каналі щасливі сантехніки? Під назвою "Почему я бросил пить.." - це воно? Таких щасливих професій, куди не заженеш ані кнутом, ані пряником - майже вся інженерія. Як казав один заступник міністра одному з ректорів "раз ніхто хімію не хоче вивчати, то може вона й непотрібна!"
Саня Бугуртов
Супер! Хочу ще більше реклами! Відкрити канал на ютубі в 2020 році, це дуже правельней і головне своєчасне рішення, молодці????

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!