У вузах досі залишаються вступні іспити для отримання ОКР «магістр» і «спеціаліст»

Вступ у магістратуру: старі виклики й проблеми

Запровадження у 2008 році обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання відрізало можливість для більшості зловживань на етапі вступу абітурієнтів для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Це стало можливим завдяки винесенню процесу оцінювання знань вступників поза межі вищих навчальних закладів, однак на організаційному забезпеченні ВНЗ й досі залишаються вступні іспити для отримання ОКР «магістр» і «спеціаліст».

Як визначають умови прийому, конкурсний відбір для отримання ОКР «магістр» відбувається за результатами фахового випробування, вступного іспиту з іноземної мови та додаткових показників, затверджених правилами прийому вищих навчальних закладів. Додаткові бали абітурієнти можуть отримати за перемогу у студентських олімпіадах, наукові публікації тощо. До цього ж відносимо й середній бал додатка до атестата про здобуття ОКР «бакалавр», який ВНЗ також може враховувати, а може й не враховувати, якщо це не передбачено правилами прийому.

На власний розсуд приймальні комісії «зважують» і важливість кожного з компонентів, що формують сумарний рейтинг вступника-бакалавра. Таким чином, вони можуть віддати перевагу додатковим балам чи фаховому випробуванню зі спеціальності. Так зробили, наприклад, у Донецькому інституті ринку та соціальної політики. У правилах прийому ВНЗ визначено, що абітурієнт попри результат за фахове випробування чи іспит з іноземної мови (по 200 балів) може отримати додаткові 200 балів за активну участь у науково-дослідницькій і громадській діяльності за період навчання. Таким чином, студентську активність виш прирівнює до рівня знання фахового предмета та іноземної мови.

Не існує також і єдиної шкали для переведення конкурсних балів, що викликає чимало незручностей в абітурієнтів, які вступають у кілька ВНЗ. Наприклад, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка результати випробування, іспиту з іноземної мови та середній бал додатка до диплома переводяться за 100-бальною шкалою. У Львівському національному університеті імені Івана Франка фахове випробування оцінюється у 20 балів, іспит з іноземної – у 10 балів, а середній бал додатка переводиться за 20-бальною шкалою. Отже, один і той самий абітурієнт, який вирішить вступати в більш ніж один виш, у результаті отримає різні сумарні оцінки.

«Автономне» регулювання процесу конкурсного відбору та зарахування для отримання ОКР «магістр» відкриває можливості для маніпуляцій приймальних комісій. До представників мережі «ОПОРА» неодноразово звертались абітурієнти з повідомленнями про підозри в корупції для покращення результатів внутрішніх іспитів. Існує також практика отримання доступу до відповідей на тестові запитання для обмеженого кола вступників, які складають тести, чи пропозицій репетиторства викладачів. У результаті студенти з не найкращими балами в додатку до диплома отримують високі рейтингові позиції й навпаки.

Ще однією проблемою, що переходить з року в рік, є відсутність чітких процедур подачі документів про вступ для отримання ОКР «магістр» і «спеціаліст», як це визначено міністерством для майбутніх першокурсників. Типовими є випадки, коли абітурієнт не може реалізувати своє право на вільний вибір ВНЗ через те, що вступні іспити у двох чи більше вибраних ВНЗ відбуваються в один і той самий день.

Якщо строки оприлюднення рейтингових списків під час вступу на перший курс чітко регламентовані – 2, 5, 8 та 11 серпня, то правила прийому далеко не всіх ВНЗ визначають такі часові рамки для оприлюднення результатів фахових випробувань та іспиту з іноземної мови. Тому абітурієнтам доводиться чекати ознайомлення з результатами й шукати їх або на інформаційних стендах, або на веб-сайтах ВНЗ. Вчасність оприлюднення рейтингового списку напряму пов’язана із правом вступника на апеляцію, адже зазвичай її можна подавати протягом обмеженого періоду – від кількох днів до декількох годин після розміщення результатів іспитів для ознайомлення. З огляду на це, нелогічним уважаємо проведення випробувань в останні дні вступної кампанії – 30–31 липня через дуже стислі строки подачі апеляції результату. Фактично, якщо випробування складають уранці, а результати оприлюднюються після обіду, то час, виділений на оскарження цих результатів, є вкрай обмеженим, якщо врахувати, що апеляцію ще повинна розглянути відповідна комісія.

Також слід звернути увагу, що інформацію про час і місце оприлюднення результатів і процедуру подання апеляції треба донести до відома вступника заздалегідь. У разі, якщо у правилах прийому ВНЗ зазначено, що апеляція подається на наступний день після оголошення результатів, то на інформаційний дошках і веб-сайті вишу приймальна комісія повинна вказувати конкретні дати інформування вступників про це.

Одним з можливих рішень цих проблем може стати запровадження незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які проявили бажання здобувати ОКР «магістра» та «спеціаліста». За прототипом ЗНО результати такого оцінювання вступники можуть подавати в більш ніж один ВНЗ, що сприятиме, з одного боку, вільному вибору місця навчання та підвищенню конкурентоспроможності ВНЗ, а з іншого – допоможе мінімізувати корупційні дії на цьому етапі. Окрім цього завдяки незалежній перевірці знань удасться уніфікувати процедуру та строки подачі документів, формування конкурсного бала, строки оприлюднення результатів і подачі апеляційної заяви, зарахування.

Публікацію підготовлено Громадянською мережею «ОПОРА» в рамках проекту «Протидія інституційній корупції в освітній сфері на етапі вступної кампанії у вищі навчальні заклади через формування рейтингу відкритості ВНЗ та проведення дослідження результатів зарахування студентів». Проект здійснюється за фінансової підтримки МФ «Відродження».

Консультаційна та юридична допомога вступникам: 044-222-57-27.