Іван Міхєєв: як виховати людей для відбудови

Автор: Іван Міхєєв, менеджер освітніх програм ЕРАМ Україна.

Хоча більшість з нас війна навчила жити сьогоднішнім днем, проте будувати плани на те, що робитимемо після Перемоги, необхідно. По-перше, це надихає і допомагає налаштуватись на довгу роботу. По-друге, скеровує енергію у конструктивне русло.

Я багато років поєдную роботу в освітній галузі з кар'єрою в ІТ, тому мої роздуми спрямовані на навчання і підготовку наступних поколінь фахівців. Саме ці люди за декілька років будуть поруч з нами працювати над відбудовою держави. Як ми можемо допомогти їм і Україні водночас отримати потрібну і цікаву спеціальність задля нашого майбутнього?

Що важливо для підлітків? Пригадайте себе у підлітковому віці. Ви знали напевно, ким хотіли стати? Добре, якщо так. Адже дослідження ще декілька років тому демонстрували, що більшість українців працюють не за фахом. Я переконаний, що дуже часто це відбувається через помилково обрану спеціальність в університеті.

Далеко не завжди підлітки розуміють, чим хочуть займатися. І навіть якщо мета є, то скоріш за все молодь дуже приблизно знає, як саме працює фахівець в обраній галузі.

Нещодавні дослідження Deloitte 2023 Gen Z and Millennial Survey демонструють вплив кризових подій останніх трьох років, зокрема пандемії та геополітичної нестабільності, на погляди на роботу та майбутнє. Для молоді важливі гнучкість у місці і часі праці – це дозволяє підтримувати баланс кар’єри і особистого життя, а ще увага до ментального здоров’я з боку роботодавця.

Також необхідні можливість впливати і запроваджувати зміни у організації, навчатись і розвиватись професійно. Респонденти говорили, що постійно переживають неабиякий стрес і непокояться через зростання цін і життя «від зарплати до зарплати».

Зауважу, що дослідження глобальне. Можна припустити, що рівень стресу і занепокоєння щодо майбутнього серед української молоді ще вищий.

Як допомогти підліткам зустрітись з реальним дорослим життям, реалізувати потенціал та допомагати відбудовувати Україну? На це питання маємо відповідати вже сьогодні: інвестиції в людський капітал.

Вступ до фаху – це досить стандартний предмет у розкладі першокурсників. Але чи не запізно він там з'являється? Я переконаний, що пробувати сили у цікавій для себе галузі варто ще в школі. Для роботодавців це, вочевидь, досить відкладена інвестиція у молоді таланти і здебільшого суто соціальний проєкт – але такі ініціативи конче необхідні. Екскурсії, лекції, дні відкритих дверей і будь-які інші формати допомагають молоді познайомитись з майбутньою професією. І головне: вирішити, чи підходить вона їм.

Наші діти – люди майбутньої відбудови – мають зацікавитись різними галузями, побачити в них свою реалізацію. Для України є і будуть надалі вкрай важливими аграрна промисловість, природничі спеціальності, математики і ІТ-фахівці, медики, менеджери тощо. На жаль, не на всі ці галузі є попит серед абітурієнтів: наприклад, фізика, хімія, біологія не можуть похвалитися надвисоким конкурсним балом. Але цілком можливо збільшити цікавість до конкретних дисциплін, якщо поєднати зусилля освітян, бізнесу і держави, створити фокусні програми і залучати до них підлітків. З досвіду ІТ-галузі – це працює.

Висококваліфіковані фахівці завжди користуватимуться попитом. Особливо – після Перемоги, адже зараз дослідники вже б’ють на сполох: через повномасштабну війну Україна втратила значний відсоток людського капіталу.

Представники бізнесу з різних галузей жаліються на нестачу кваліфікованих кадрів і недостатній рівень освіти у закладах вищої освіти. Виїзд громадян за кордон та інші фактори негативно впливають на можливості відновлення України: з початку великої війни Україна втратила доступ до 5,5 млн людей працездатного віку. Це понад 30% усієї робочої сили.

При цьому ще одне завдання для держави і бізнесу – створити умови, за яких співробітники різних галузей будуть отримувати достойну компенсацію відповідно до рівня кваліфікації. Це допоможе підвищити популярність низки критичних галузей і ефективніше боротися з корупцією.

Якою є роль українського ІТ? Особисто мене надихає , що ІТ-галузь є джерелом багатьох трансформацій в державі. Ці зміни настільки відчутні , що ми вже ділимось досвідом із закордонними колегами. Але багато роботи ще попереду: величезна кількість процесів в різних галузях не мають жодної автоматизації чи інформаційної підтримки.

Я співпрацюю з ЕРАМ Україна у ролі менеджера освітніх програм. Разом з колегами ми понад 10 років надаємо можливості для ІТ-навчання українцям. А декілька років тому створили профорієнтаційну програму для школярів Pre-Junior Program (до речі, до 7 вересня відкрито новий набір). Ми прагнемо, щоб вища ІТ-освіта оперувала актуальними, сучасними знаннями, а абітурієнти обирали її свідомо. Вірю, що завдяки спільним зусиллям гравців галузі, освітян та держави ми покращимо підготовку молодших спеціалістів для українського ІТ.

Завдяки програмі ми впевнились, що підлітки дійсно неабияк цікавляться ІТ-галуззю: за нашими опитуваннями минулого року, 54% старшокласників хотіли б пов’язати своє майбутнє з цим напрямком. Зараз ІТ – одна з найпопулярніших сфер серед українських абітурієнтів, яка впевнено посунула колишніх лідерів: юридичну і економічну галузі. Вона приваблює молодь своєю стійкістю (адже навіть під час повномасштабного вторгнення ІТ-фахівці продовжують працювати) і можливістю стати фінансово самостійними досить швидко. До того ж IT минулого року була єдиною експортною галуззю в Україні, що зростає. А ще саме тут можна проявити свою креативність і впливати на поточні процеси і майбутнє.

Проте варто зазначити, що всупереч тому, що підлітки вирішують пов'язати життя з ІТ здебільшого завдяки рекомендаціям знайомих, які вже працюють в галузі, дехто з них має хибне уявлення про робочі реалії. І це не дуже хороший сигнал. Адже саме неспівпадіння «очікувань» і «реальності» викликає незадоволення і розчарування в майбутньому. Ці відчуття змушують людей обирати іншу галузь. Вочевидь така ситуація відбувається не лише в ІТ, але й в багатьох інших сферах – адже понад 50% українських випускників вишів працюють не за спеціальністю.

На мою думку, реальним гравцям на ринку важливо надавати правдиву інформацію молоді і бути відкритими. Це убезпечить багато підлітків від невірного вибору і його наслідків. Водночас держава отримає молодих фахівців, які готові працювати у важливих галузях і зміцнювати економіку.

Які ж навички мають бути у людей відбудови? Звісно, існує певна «мода» на професії. Проте світ швидко змінюється, тому в першу чергу варто керуватися тим, що дійсно цікаво дитині. А ще – звертати увагу не лише на хард скіли (тобто професійні знання), але й на гнучкі навики. Таймменеджмент, стресостійкість, відповідальність, навики комунікації, резильєнтність – все це знадобиться нам самим і майбутнім молодим фахівцям.

І обов’язково інвестуйте в англійську своєї дитини. В ІТ ми з власного досвіду знаємо, що мову програмування можна вивчити менше ніж за рік, а от на опанування іноземної знадобиться значно більше часу. Відмахнутись від англійської вже не вийде. Багато інструкцій і корисних матеріалів викладені саме нею, співпраця з міжнародними партнерами теж вимагає знання іноземної мови на досить високому рівні.

Незалежно від галузі, варто отримати базове розуміння інформаційних технологій та інструментів штучного інтелекту. Під час пандемії багато людей подолали внутрішній спротив технологіям і почали активніше їх використовувати.

Але зупинятись на досягнутому не варто. Адже дослідники ІВМ вже зараз запевняють, що в найближчі три роки 40% працівників матимуть перекваліфікуватися через розвиток технологій генеративного штучного інтелекту.

Як допомогти своїй дитині визначитись? Як я вже зауважував, не варто обмежувати потенціал і бажання підлітка суто галуззю ІТ. Вашій дитині може бути цікаво щось геть інше, а Україні будуть потрібні різні фахівці. Придивляйтесь до здібностей і розвивайте те, що вдається найкраще.

Звертайте увагу на відкриті програми від бізнесу. Вони допоможуть поринути бодай трохи у галузь, якою зацікавився підліток, і зробити висновки. ІТ, медицина, будівництво, архітектура, аграрна сфера: шукайте можливості показати старшокласнику реалії майбутньої роботи.

А ще – не бійтеся помилок і дозволяйте їх дітям. В ІТ і багатьох інших галузях є багато світчерів: людей, які успішно змінюють спеціальність у зрілому віці. Головне – мати мотивацію і бажання трансформувати своє життя, а ще – підтримку близьких.