О. Недєлкова: як навчити дитину любити знання

Поради для батьків першокласників, як підтримати дитину в процесі соціалізації у новому колективі

О. Недєлкова: як навчити дитину любити знання

Автор: Олександра Недєлкова, викладачка освітньо-культурного простору «Гончаренко центр».

Розпочався новий навчальний рік, і вже вдруге наші діти йдуть до першого класу в умовах повномасштабної війни. Хтось навчатиметься цьогоріч за справжніми партами, для когось перший рік розпочнеться у форматі онлайн. Але в обох випадках перед батьками школярів постає спільне питання: як прищепити дитині любов до знань? Як зробити так, аби шкільні уроки не асоціювалися зі стресом та негативом?

Аби допомогти батькам підтримати свою дитину в процесі соціалізації у новому колективі, ділюсь 15-ма порадами з власного досвіду.

1. Познайомте дитину з новим простором. Прогуляйтеся разом школою, якщо дитина навчатиметься оффлайн, зверніть увагу на цікаві та небезпечні місця. Зазирніть до їдальні, санвузлу, бібліотеки.

2. Облаштуйте вдома окремий простір для дитини. Це має бути місце саме для навчального процесу, читання, письма, виконання домашніх робіт, а не для ігор і відпочинку. Особливо, якщо дитина навчається онлайн.

3. Пильно слідкуйте за оптимальним режимом дня дитини. Важливо, щоб маленькі учні повноцінно висипались та вчасно харчувались. Стабільний графік полегшить адаптацію першокласників до нового етапу життя.

4. Підтримуйте навіть найменші успіхи дитини. Хваліть за кожне досягнення в навчанні та поза ним.

5. Не порівнюйте свою дитину з іншими, цікавтесь саме її розвитком. Пам’ятайте, що всі ми – різні. У кожного свій темп і можливості. Святкуйте кожну маленьку перемогу.

6. Подбайте про соціальні зв'язки дитини, звертайте увагу на коло її спілкування. Налагодьте комунікацію зі шкільним вчителем та зробіть його вашим другом, який допоможе дитині звикнути до школи. Довірливо обговорюйте з дитиною її стосунки з однокласниками і вчителями, роз’яснюйте, як реагувати на різні ситуації.

7. Формуйте самостійність. Хай дитина сама складає підручники, зошити, олівці та ручки з вечора, приводить до ладу взуття та одяг. Підтримуйте це.

8. Створюйте умови, за яких дитина зможе самостійно виконувати домашні завдання. Допомагайте лише тоді, коли вона попросить, не робіть за дітей те, що вони можуть виконати самі. Процес тривалий, але він формує вміння долати складні ситуації у навчанні самостійно.

9. Дозволяйте дитині проявляти творчість, експериментувати. Не наполягайте на неухильному дотриманні якихось шаблонів чи зразків, приймайте різні варіанти дій та рішень. Спонукайте генерувати нові ідеї.

10. Підтримуйте під час невдач. У разі невдачі проявіть свою любов і розуміння. Уникайте токсичної критики. Ніколи не кричіть на дитину, не принижуйте її гідності, якщо вона щось зробила неправильно, адже це заганяє її в тупик і відштовхує від знань. Навпаки, лагідно орієнтуйте її на пошук виходу, надавайте емоційну підтримку без докорів, щоб в неї з’явилась можливість виконати задачу та отримати позитивний досвід. Поділіться власним досвідом невдач та способів впоратися з ними.

11. Створюйте ситуації, у яких помилки є нормою, частиною процесу засвоєння знань. Перетворюйте будь-яку помилку в інструмент розвитку, а не привід для звинувачень та сорому. Поясніть, що кожна помилка наближає нас до успіху, що вони є частиною здобуття знань, досвіду, елементом гри, необхідною умовою для того, щоб навчитися. І що помиляються всі, навіть найвидатніші вчені!

12. Якщо дитина відстала від навчального процесу чи не може розібратися в якійсь темі – допоможіть їй. Якщо орієнтуєтесь в цій темі – допоможіть власноруч, якщо вагаєтесь – зверніться до репетитора, який зможе якісно пояснити матеріал та зацікавити малечу предметом. Важливо, щоб дитині було цікаво і вона вловила момент: «Я зрозумів! Я розібрався! Я можу далі рухатися сам».

13. Будьте уважними до дитини, демонструйте зацікавленість. Хваліть дитину за її зусилля правильно. Недостатньо просто сказати: «Молодець!» Важливо розпитати, що саме намальовано та зроблено, і, зі свого боку, відзначити деталі, розповісти, що вам сподобалось у тому, що ви побачили, помітили на її малюнку, поробці чи у творі. Тоді дитині буде очевидна ваша зацікавленість, вона буде старанно вчитись, щоб повторити цей приємний досвід.

14. Дозуйте навантаження. Обов’язково дотримуйтеся балансу між навчанням і відпочинком. Не допускайте надмірної втоми, оскільки саме вона часто стає причиною зниження інтересу до отримання знань.

15. Вчіться та розвивайтеся разом із дитиною. Виховуйте її своїм прикладом.

Бажаю всім чудового, цікавого та продуктивного навчального року!

Освіта.ua
01.09.2023

Популярні блоги
І. Редько: про ненормовану розумову роботу школярів Когнітивний дисонанс на фоні любові до своєї країни і бажання жити, вчитись і розвиватись саме тут
Віктор Мисан: про що думають українські учителі У школах – повний розгул «демократії» та «академічної свободи», що зверху, що знизу
Т. Єфімова: коли зникне зі шкіл совдепія з подарунками? Коли зникне зі шкіл совдепія разом з подарунками, підлабузництвом і нікому не потрібними активностями?
Н. Борисенко: чарівна паличка й валеріана для вчителя Учителі просто вигорають, і в них не вистачає життєвих сил дати дітям все те, що вони могли б
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Мама першокласниці
А Ви самі це пробували втілити в життя? У мене першокласниця. Вчимося онлайн... Пройшов лише тиждень, але вона аж ніяк не сприймає навчання у планшеті, що б ми не робили. І я тепер у роздумах: чи забрати її з першого класу, чи взагалі збирати речі та їхати туди, де навчання за партами, кинувши квартиру й роботу?
Жанна
По факту: українська освіта не формує практичні компетенції у дітей. І цим все сказано. У 10-му класі предмет "Мистецтво", цікаво, пізнавально,але відволікає, це не рівень 10 класу. Діти вже більш-менш уявляють свій вибір професії, виділяються пріоритетні предмети. Ці години можна використати з користю хоча б на англійську мову, навики якої зараз вкрай необхідні. В нас немає англомовного середовища, то чому б ці години не провести в спілкуванні англійською мовою з вчителем або запросити на урок носія мови, або просто подивитись англомовний фільм. Уроки української мови: правопис слів, розділові знаки вчать з 1го класу. Але зовсім не формують практичних навичок ведення дискусії, публічного виступу і т.д. Це не мають бути формальні уроки, на кшталт, на завтра всі підготуйте промови, зошити зібрали і бали виставили. Це потрібні практичні заняття. Здоровий глузд, відповідність віковим інтересам і життєвим пріоритетам дітей повинні бути в освіті, а їх немає.
Ксенія
Для Жанна: чому це на уроках мови не формують навички дискусії? Ви програму для 10-11 класів з укр.мови бачили, особливо профільний рівень? Все там є. То швидше питання до Вашої вчительки. Моя донька з друзями минулого року брала участь в обласних дебатах, 2 місце посіли (це при тому, шо навчання онлайн). Для вчителів-філологів є спецкурс "Дебати". Стосовно розділових знаків. Так, програма, м’яко кажучи, недосконала. Але ж ніхто не вчить одне й те ж правило 11 років. Про розділові знаки при звертанні вчать у 5 класі, про дієприслівниковий зворот - у 7, двокрапка у складному реченні - це 9 клас. А вчителі працюють за програмами, які надає МОН. Кардинально змінити нічого не можна.
Коментувати
ххх
Якщо пропоновані знання неможливо ЗАСТОСУВАТИ (читай ПРОДАТИ) і жити на них, вони нікому не потрібні. Є ж і розумні діти, їх не обдуриш «марксизмом-ленінізмом». Шановні міністерства, робіть так, щоб на набуті дітьми знання можливо достойно жити.
Валера
Необхідно, щоб дитина бачила, яке майбутнє буде в неї коли вона здобуде освіту, тоді вона полюбить навчання. А зараз діти тільки і думають, як з цієї країни чухнути і не бачити тої корупції на крові....
Роман
Все це, про що написали - т.з. "прописні істини". Але не сказали про найголовніше - треба перестати брехати дітям про те, що в реальному "дорослому" житті в наших українських реаліях знання мають якусь практичну цінність. На превеликий жаль, реальний практичний досвід реальної, а не теоретичної, української економіки показує, що знання не є ані достатньою, а ні необхідною умовою отримання пристойного матеріального забезпечення. Більше того, ті спеціальності, які потребують значних часових і розумових затрат для опанування - вчительські, медичні, інженерні тощо - в українській економіці не є престижними, і навіть навпаки, часто вважаються спеціальностями невдах. І доки ми не почнемо змінювати нашу економіку в бік цінності знань, як більшість провідних економік світу, можна хоч гопки скакати, розказуючи дітям про цінність знань, але вони бачитимуть реалії і чітко розумітимуть, що їм брешуть.
Сименон
Не погано написано, хоч і не повно… Але є питання- вопрос? Чому викладачка простору, а не Часу? А може пітьми?