Л. Булигіна: про перший урок навчального року

Учителям треба бути такими щирими, чутливими і прямими, щоб не читати чужі сценарії взагалі

Л. Булигіна: про перший урок навчального року

Автор: Людмила Булигіна, учитель інформатики, політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».

У МОН рекомендують темою першого уроку «Ти як?», зробили достатньо якісну (в сенсі красиву) методичку і зняли відео. Відео без мегого в мене не запустилось, але то дрібниці.

Так от: чому я не рекомендую так робити, як це рекомендує МОН.

1. «Ти як?» – це наші питання вночі в месенджерах і зранку в телефонах (щоб ще не розбудити, не дай Боже, після обстрілів). Це питання до своїх. Близьких таких, рідних, друзів.

Я не відкрию Америку, коли скажу, що 1 Вересня – не зустріч друзів. Це початок роботи в групі, де будуть різні люди з різними досвідами. Ті, що були раніше в цьому класі, але змінились за півтора року. Ті, хто переїхав вимушено, і їм все не так, все погано і дуже хочеться додому, якого, може, вже й немає. Це ті, хто повернувся з європ і взагалі думає, що повернувся в 23 лютого.

Ми не можемо спитати в кожного «Ти як?»

2. А ще не кожен може відповісти. Справжні (й видумані) історії про війну діти розповідають одноліткам. Додають героїзму або навпаки байдужості, зменшують страх і збільшують причетність, не важливо. Але це історії для своїх. І, можливо, після першого уроку десь на перекурі у старших і перекусив у молодших хтось і розповість справжнє «ти як». Як і дорослі. Комусь, кому довіряють.

Перший урок має бути про «Де я?»

Чи мені безпечніше тут? Чи моє оточення виглядає острівцем моєї впевненості? Чи я знайду своє місце?

Не вправи на дихання, не розмови про «взагалі» і точно ніяких спільних дій.

  • Пошук свого місця (як вправа і посміятись).
  • Планування свого навчання (для себе, в секретному листочку і заклеїти до Нового року).
  • Побудова «острова безпеки» з предметів, що оточують (аналог «халабуди») для фотозони, щоб з телефоном не розлучатись, бо це щит.
  • У кінці одна спільна дія: причепити прапорець або стікери на карту (класу, школи, країни).
  • Написати побажання і не озвучувати ,просто скласти в коробку «Відкрити в День Перемоги».

Якось так.

І, можливо, через місяць-другий, коли «приживуться» частинки пазлу класу, набратись сміливості і запланувати урок «Ти як?»

Спочатку провівши анонімне опитування, чи готові до цього учні.

І бути таким щирим, чутливим і прямим, щоб не читати чужі сценарії взагалі.

Оригінал

Освіта.ua
29.08.2023

Популярні блоги
І. Редько: про ненормовану розумову роботу школярів Когнітивний дисонанс на фоні любові до своєї країни і бажання жити, вчитись і розвиватись саме тут
Віктор Мисан: про що думають українські учителі У школах – повний розгул «демократії» та «академічної свободи», що зверху, що знизу
Т. Єфімова: коли зникне зі шкіл совдепія з подарунками? Коли зникне зі шкіл совдепія разом з подарунками, підлабузництвом і нікому не потрібними активностями?
Н. Борисенко: чарівна паличка й валеріана для вчителя Учителі просто вигорають, і в них не вистачає життєвих сил дати дітям все те, що вони могли б
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Валентна Снаговська
Я зрозуміла, чому досі не змогла написати свій урок: щось не йде і все тут. Я боюся сколихнути й підняти на поверхню тривогу в дитячій душі. В нашому сьогоденні тривог, страху, ночей без сну - не перерахувати. 1 вересня - це про радість від зустрічі з однокласниками, це про якісь легкі, звеселяючі історії, це про позитивне налаштування на працю й увірування в бажанні йти до школи (у будь-якому форматі навчання). Дякую за Ваш допис. Я спористуюся своїм правом на автономію і напишу зі своїми дітлахами тільки НАШ урок: от як піде, як поведуть діти, як підкаже ситуація...