С. Ройз: поради батькам, які евакуюються з дітьми

Автор: Світлана Ройз, психолог.

Я не знаю, скільки дітей зараз евакуюються, в якому стані дорослі. Чи є у них можливість читати. На всяк випадок, згрупувала необхідне. І знайшла матеріали, які ми з UNICEF Ukraine робили ще в лютому 2022 року, тому в інфографіці є неактуальні пункти, зараз їх змінюють.

Головне:

• Дітям – при евакуації – написати імена та телефони близьких. (Я доньці писала маркером на ручці і готувала бейдж).
• Якщо є можливість, взяти улюблену іграшку. Чи зробити в дорозі (прості ідеї: іграшки з хустинки або іграшка з шкарпетки).
• Дати в руки щось, що можна тримати (за що триматись), дати над чимось контроль.
• Пояснювати – ми разом, ми їдемо в безпеку.
• Бути готовими витримати різні емоції дітей без осудження.
• Відповідати на запитання. Дітям потрібна інформація. Але не показувати відео та фото руйнувань.
• Проговорити правила, що мають бути в дорозі.
• Підтримувати близькість.

Далі докладно.

Як пояснити, що таке евакуація та для чого родині лишати дім?

«Ми робимо все можливе, щоб ти був / ла у безпеці. І ми будемо у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати в інше місто. Ми будемо весь час поряд. Разом із нами їде дуже багато дітей і дорослих. Ми їхатимемо поїздом (машиною, автобусом). Нас зустрінуть добрі люди, які нам допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола хороших людей? Значно більше, ніж поганих».

Голос дорослого в цей момент має звучати стійко та впевнено.

Як підтримати дитину, яка відчуває розпач і смуток?

Реакції дитини під час евакуації можуть бути різними, важливо бути готовими до того, що вона не хоче залишати будинок, іграшки та друзів. Дорослому в цій ситуації варто підтримати почуття дитини фразою: «Мені теж дуже сумно, мені шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я міг / могла, я б усе зробив / ла, щоб війна припинилася. Зараз нам важлива твоя допомога, а невдовзі ми будемо в безпеці. Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім будемо знати ситуацію і приймати рішення. Я тебе дуже люблю, разом ми обов'язково впораємося».

Дитина може плакати та кричати, батькам потрібно намагатися не осуджувати та не спровокувати виникнення відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, запитайте її: «Яку іграшку ти хочеш взяти з собою?»

Про що важливо сказати дитині та як відповісти на її запитання?

Батькам варто пояснити, що дитина може поставити будь-які запитання, а також дізнаватися про все, що її цікавить і непокоїть.

За можливості запропонуйте дитині взяти з дому те, що для неї найважливіше.

Запитання, які найчастіше ставлять діти

«Ми їдемо назавжди?»

Відповідь: Я не знаю, чи надовго ми їдемо, але я знаю, що якщо буде безпечно і якщо це буде можливо – ми повернемося.

«Де ми будемо жити?»

Відповідь: У нас буде тимчасовий будинок, можливо, ми житимемо разом із різними людьми, там також може будуть інші діти (батькам варто говорити те, що вони знають або передбачають).

«А я не побачу моїх друзів?»

Відповідь: Я впевнена / ий, що ми зможемо підтримувати зв'язок, їм дзвонити та писати.

Поради батькам, які стануть у пригоді під час переїзду

Доцільно встановити правила поведінки, поясніть дитині: «Зараз дуже важливо, щоб ти у всьому допомагав / ла. Будь ласка, роби те, про що ми тебе просимо. Будь поруч, нікуди не тікай. Не ходи з чужими людьми. Намагайся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися? Дякую!» Домовленість варто закріпити потисканням рук.

Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, а також імена та прізвища батьків. Покладіть до кишені дитини лист з усіма контактними даними.

Дорослий може дати дитині доручення, яке їй під силу: стежити за рюкзачком, піклуватися про іграшку, пити воду тощо.

Дорослим варто нагадувати дитині, що вони готові її вислухати.

Дитині важливо відчувати дорослого – дотики, погляди, голос.

Дорослим важливо сприймати спокійно різні реакції дитини, адже у тривожному стані малеча може стати гіперактивною, примхливою, млявою. Усі ці реакції організму нормальні. Якщо дитина вередує чи скаржиться, її потрібно вислухати. Так дитина отримає можливість спертися на терпіння та розуміння дорослого.

Дякуйте дитині та хваліть її: «Дякую за те, що так допомагаєш у дорозі. Я бачу, що тобі складно, але ти дуже круто справляєшся».

Якщо є регулярні активності, які родина робила під час дороги, за можливості потрібно повторювати їх: читати казку, співати пісню, обійматися, вимовляти слова, які для дитини звичні. Особливо цінно, якщо в родині є свої «секретні слова», які повертають дитині відчуття стабільності.

Що варто сказати дитині у новому місці?

Коли родина прибула до місця призначення, обов’язково повідомте дитині: «Ми в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Люблю тебе! У нас обов'язково все буде добре, де б ми не були».

Тут відео, що ми з UNICEF готували на початку війни. Не все буде актуальним.

Сил нам всім!

Оригінал