Т. Шолі: «дні захисту дітей» – лише пафосний маркетинг

Автор: Тамріко Шолі, письменниця, журналістка, лекторка.

Коли я навчалася в одинадцятому класі, мені випала можливість співпраці з Нідерландським фондом Анни Франк. За їх ініціативою в Україну приїхала надзвичайно важлива виставка: на десятках мінібордів була розкрита історія Третього Рейху і, зокрема, Голокосту. Але не просто так: а голосом тринадцятирічної Анни Франк. І на додаток: ця виставка була тільки для школярів, і розповідали цю історію дітям виключно – діти. Серед цих екскурсоводів була і я.

Перед цим ми не просто прочитали той самий «Щоденник Анни Франк». У нас була дуже потужна підготовка з дискусіями на історичну тематику, зокрема щодо нацизму та пропаганди. Ми вивчили ті події досконало, ми бачили жахливі архіви і спілкувалися наживо з людьми, чиї діти загинули вже після Другої Світової під час терактів. І саме тоді я вперше почула цю жахливу фразу:

«Смерть однієї людини – трагедія. Смерть тисяч людей – статистика».

Я не пам'ятаю автора цієї фрази і навіть не хочу гуглити. Але відтоді, як я її почула вперше, мій світ обернувся. Школяркою мені здавалося, що я досконало зрозуміла сенс того. Але ні.

Зараз мені тридцять шість. З початку 24 лютого в Україні лише офіційно загинули 484 дитини та 989 поранені. Понад 19.4 тисячі – депортовано. Станом на квітень 2023 до поліції надійшло більше 11 тисяч заяв про зникнення дітей, більше 400 – вважаються зниклими безвісти. І першого червня, у День захисту дітей, я відчуваю, що для світу – то лише статистика.

Коли ґвалтують одну дитину – то шок і сенсація по всіх світових медіа. Коли сотні дітей гинуть від війни в Україні, від насильництва у Сирії чи Афганістані, від голоду в Африці, то – статистика.

Десь за тиждень до повномасштабної війни в Україні дослідник Ной Юваль Харарі написав статтю, у якій зазначав: якщо ця війна відбудеться, це означатиме, що людство не йде за сценарієм еволюції, а лишається на етапах звіриних інстинктів, де боротьба за владу і територію вища за життя інших. Тобто за життя тих, хто є «статистикою».

Що ж, судячи з новин, людство програло. Нами все ще володіють жахливі інстинкти. І всі ці «дні захисту» – лише пафосний маркетинг.

Чи ні?..

Чи в нас ще є шанс?

Шанс – дійсно захистити дитинство невинних хлопчиків та дівчат?

Сьогодні для мене цей день – це день мовчання. На честь пам'яті тих дітей по всьому світу і за весь час існування людства, які загинули через жагу до влади, ресурсів та особистих потреб нікчемних істот.

Оригінал