Ігор Лікарчук: хайп навколо оцінювання учнів

Оцінка давно втратила дидактичну значущість і перетворилася на холодну формальність заради звіту

Ігор Лікарчук: хайп навколо оцінювання учнів

Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Багато років як науковець досліджую історію освіти України. А ще більше років – працюю в системі освіти.

І тому з абсолютною впевненістю можу сказати, що ще ніколи в системі загальної середньої освіти держави не приділялася така увага оцінюванню знань здобувачів освіти, як сьогодні.

При цьому, йдеться не стільки про сутність оцінювання як педагогічну технологію (хоч і тут «агенти змін» постаралися нав’язати «невпихуємоє» педагогам-практикам), як про чисто формальні процедури: коли оцінювати; як заповнювати якісь таблиці; що писати в журналах і т. ін.

На цьому фоні шаленіють від можливості показати свою роботу і значущість методисти у різних методичних курниках, проводячи вебінари та інші хайп-заходи; радісно потирають долоньки тисячі «експертів» і перевіряльників (буде що перевіряти); колотяться в екстазі самі і колотять учителів керівники шкіл «виставленням оцінок за ….» (бо папери мають бути в порядку); досягає свого максимального рівня нервова напруга у відповідальних здобувачів освіти та їхніх батьків…

І все це лише заради одного – оцінки. Яка в нових умовах давно втратила свою дидактичну значущість і перетворилася на холодну формальність заради звіту. Яка ще з часів Коменського є нічим іншим, як відображенням суб’єктивної думки вчителя про рівень знань учнів. І яка аж ніяк не свідчить, та й апріорі не може свідчити, про рівень та якість освітніх послуг, особливо в умовах гібридного навчання, котре панує сьогодні.

Тому й виникає логічне запитання: «А для чого тоді все це?» Відповідь на нього дуже проста: «Для хайпу. Насамперед, для хайпу чиновників, для їхнього самозадоволення і самозаспокоєння. Адже для чиновника будь-якого рівня «цифри на папері рівними рядками» – це сутність життя, суцільний кайф. Бо є що аналізувати, узагальнювати, робити висновки… І тоді «робити нерви» підлеглим…

Якщо відверто, то після прийняття Закону України «Про освіту», у якому записана норма про педагогічну свободу вчителя, я дуже сподівався на те, що ця норма працюватиме. У т. ч. і в питаннях оцінювання. Адже оцінювання – це складова будь-якої педагогічної технології, педагогічної діяльності. А педагогічна діяльність і є основним змістом сутності педагогічної свободи…

Але сталося так, як у нас це стається завжди… Педагогічної свободи в питаннях оцінювання як не було, так її й немає. Не вчитель вирішує, коли оцінювати результати освітнього процесу, а чиновники. І підтвердженням цьому є отой хайп навколо оцінювання, про який я писав вище.

Між іншим, хайп навколо оцінювання влаштувати не дуже складно. На це не потрібно ні великого розуму, ні фінансів, ні зусиль. Особливо, коли вчителі у своїй переважній більшості безголосі, затуркані, засмикані й завжди готові, як радянські піонери, виконувати будь-які вказівки освітнього начальства.

Натомість у чиновництва різних рівнів та мастей, у тисяч методистів і в різних центрах, інститутах та службах так і не вистачило ні розуму, ні фінансів, ні зусиль для створення такої системи оцінювання результатів навчання, в основі якої лежить система визначення результатів академічного прогресу вихованців. А дарма. Бо все інше – то лише видимість оцінювання: для форми, а не для результату.

P.S. Чомусь у свій час сподівався, що нову систему оцінювання зможе запровадити нова служба – ДСЯО… Яким я тоді був мрійником. Дарма, що у солідному віці…

Оригінал

Освіта.ua
03.01.2023

Популярні блоги
Є. Кравченко: невже наявність іспиту гарантує знання? Треба створювати не іспити, а систему нормального патріотичного виховання у школах
Я. Абрамейцева: у чому ціль обов’язкової математики? Випускники 2023 найважливіші роки майже не мають можливості опановувати предмети взагалі
Ігор Лікарчук: хайп навколо оцінювання учнів Оцінка давно втратила дидактичну значущість і перетворилася на холодну формальність заради звіту
Є. Козолуп: чому вчитель має доводити свою необхідність? «Менеджери» довели освіту до такого стану, що вчитель має робити свою роботу на 150% за будь-яких умов
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Я
Яка педагогічна свобода та доброчесність?! Ці поняття закінчуються перед входом до освітнього закладу, а переступивши поріг, ви опиняєтеся в царині рейтингу! Учитель є заручником обставин, які диктують правила гри!
Ірина
Навіть не можу уявити про що Ви..."такої системи оцінювання результатів навчання, в основі якої лежить система визначення результатів академічного прогресу вихованців."А дуже хочеться спитати: Така десь існує?
Світлана
Розумний вчитель знає, як правильно оцінити знання учня, не нашкодивши дитині та собі. А дурне з калькулятором в руках доводить до сліз дітей і викликає в них ненависть до себе. А чиновники хочуть довести суспільству свою значимість та потрібність. Вчитель може прийти в школу п’яним і претензій до нього не буде, але, якщо ви не записали щось в журналі, то вас будуть пісочити на кожній нараді. Я раніше дуже переживала. Завдання чиновників та адміністрації допомогти вчителю, створити комфортні умови для ефективного на вчального процесу. Чиновники не тим займаються, вони створюють своїми діями нарпруженість і прлблеми не тільки для вчителя, але й для учнів. Совок. Я начальник, ти дурак - основне правило української освіти.
Анатолій
В нинішньому суспільному устрої оцінювання втратило будь-який сенс. Відмінники працюють на керівників-"тріяшників", хтось вчився у школі на два-три, а зарплата у рази більша ніж у медаліста. Це поширені факти, які об’єктивно вказують на безглуздя оцінювання. Нікому не відмовили в керівній посаді бо в школі він був "тріяшник". Грошовиті люди оплатять будь-яку освіту своїм дітям з будь-якими оцінками. Соціальний ліфт без особистих і родинних зв’язків в Україні не працює. Тож бідним і розумним дорога за кордон. Шукати користь і будь-який сенс в оцінюванні, це шукати чорну кішку в темній кімнаті, якої там нема. Будь-яка бальна система віджила своє, похороніть уже цього "леніна" і всім стане не лише краще, а й легше)))
Методична курка
Стільки зверхності, та й ниття. Нова система оцінювання не працює в тих, хто моїх колег, хто, вибачте за прямоту, в носі длубається на методичних нарадах з виглядом "кажіть, кажіть, а я робитиму, вже як сама знаю", хто дітям раз на тиждень скидає завдання вайбером одразу з відповідями, хто на курси ходить заради купки сертифікатів, хто обирає запилені підручники, надруковані 10+ років тому. Нововведення недосколані, але ви в них хоч пробували розбиратися, чи десь чиїсь програму та ктп скачали, а тепер груди пнете?
Вчитель
Для Методична курка: на рахунок підручників я з Вами не згоден. Чим далі - тим гірше!
Реаліст
Для Методична курка. Більшої зверхності до вчителя не виявляв ніхто і ніколи, як звичайний методист, який себе завжди рахував не помічником, а не менше як іншпектором найбільшого гатунку. Те не так написане, те не так оформлене, там не стоїть крапка, а там не така кома. Шановна, від навіть вкрай недосконалого річного плану, погано оформленого протоколу педагогічної ради абсолютно не залежить майстерність вчителя, якість уроку і надані освітні послуги. А нова система оцінювання - повна бюрократія та паперотворчість.
Коментувати
Хочу правди
Дуже слушна стаття і актуальна. Оцінювання за вимогами НУШ - повний абсурд. Як і створення замість одного відділу освіти кілька установ: відділ освіти, Центр підтримки педпрацівників, фінустанова, інклюзивно-ресурсний центр, і кожен з них має свого директора/начальника, заступника і купу дармоїдів із зарплатнею вчителя вищої категорії, з купою вимог і з повним нулем допомоги. Всі вчепилися за вимоги оцінювання, але пояснення і допомоги немає ні від кого. Хто, як зрозумів, той так і робить. Коли питаєш про допомогу, то всі вказують на те, що школи сьогодні самостійні і жодних роз’яснень, наказів уже ніхто не дає, тоді питання: навіщо тоді оці установи? У нас весь колишній відділ налічував трохи більше 30 осіб, а сьогодні маємо більше 50-ти з урахуванням, що район розділено на дві громади і в нашій кілька шкіл уже закрито!? І те саме оцінювання тлумачимо самі собі як можемо. Усі вищі інстанції вказують нам на те, що сьогодні громади самі приймають рішення кого і скільки їм утримувати.
Небайдужий
Тема у автора є актуальною , а особливо зараз - у час гібридних технологій освіти.Складається враження , що методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів писали "профани" або "методичні шкідники". З одного боку ці рекомендації є науково-фантастичним творінням, яке тягне ,як мінімум, на магістерську дисертацію. А з іншого боку ( для вчителя) - це суцільний лабіринт , це спроба його (вчителя ) заплутати.А чого вартують критерії оцінювання в межах певного рівня???А якими інструментами ( приладами) вчитель має виміряти рівень ( стан) сформованості навчальних досягнень(знань) учнів??? З цим щось потрібно робити !!!
399
Для Небайдужий: Складається враження , що методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів писали "профани" або "методичні шкідники". А чому "складається враження"? Так воно і є. Але таке "творіння" тягне не надисертацію, а на притягнення до відповідальності.
Коментувати
Олександр
Краще,віддати функцію оцінювання окремій службі-електронне тестування для випускних класів. Напевне тоді,проміжні результати(класах молодших і проміжних- між випускними) Оцінювання будуть мати як виховну,так і пропедевтичну функцію і будуть більш адекватному визначенню рівня досягнень учня. Можливо в середній школі перейти і на модульний принцип,який показує,за рахунок накопичення балів,рівень заглиблення в курс даної дисципліни.
Василь Шминдрук
Тут і додати нічого, окрім того, що радянські блатні контори і будинки пристарілих отримали нову влучну назву – «методичні курятники». Автор багато і справедливо пише про тотальні недоліки в освітній сфері, але для чиновників, від рішення яких залежать реформи і модернізація - як об стіну горохом. Ніякі реформи для управлінських офісів не потрібні, бо у нинішньому освітньому болоті їм і так комфортно жити.
Вася
Абсолютно правильно, а як приклад оцінювання учнів 1-4 класів, а в цьому році щей 5 класів. Називається "краще" не придумаєш. Хотів би побачити, як той хто це придумав, виставляє у школі ці "досягнення" учнів.
Тетяна
Все це вірно. Питання в тому, хто вправі все це змінити? Наші коменти теж доцільні. Але це все лише балачки! Ніхто ніколи не прислухувався до думки вчителя! Права адміністрація! Праві батьки! Праві, навіть, учні! Але НЕ вчитель! Ось що саме неприємне в будь-якій ситуації!
Просто жах
Півроку попрацювала в 5 класі.Без підручників, без відповідної матеріальної бази.З листопада у грудні місяці адміністрація заставила ставити оцінки учням .Вони так вирішили з директорами інших шкіл. Абсурд.Оцінка дійсно втратила свою значущість , а а кінці семестру оцінювання ще по незрозумілих ні для кого 4 критеріях- це взагалі жах! Що робити ? Виставили ! Навіщо? Ніхто не розуміє! Краще б надрукували підручники і методичні посібники !
Valdek Franek
От дійсно ... методичні курники,))) Ну де ж той мінфін, що він не хоче бачити гігантських витрат на всі ці методкабінети, інститути післядипломної освіти, цих всіх заступників директорів, що плодять фейк і армії репетиторів?
Вчитель
Для Valdek Franek: він виділяє кошти на школи, але до кінцевого споживача (вчителя) доходять копійки.
Коментувати
Директор
То є чистісінська правда, все зроблено для того, щоб ще більше затуркати вчителя і додати роботи адміністрації школи. Оцінка вже давно нічого не відображає і абсолютно втратила свою роль корегуючого механізму. Скрізь суцільне бла-бла-бла
Андрій
Абсолютно точно сказано. Свідоцтво досягнень в нуш- це річ, яку не розуміють батьки й учні. Вчитель замість однієї оцінки зі свого предмету ставить по чотири- три штуки. Хоча все це так чи інакше залишається суб’єктивним. Тепер питання. Навіщо замість однієї суб’єктивної оцінки ставити чотири суб’єктивних оцінки? Чи з першого разу не дойде?
Nataliya
Підтримую на всі 100%. Видумали щось несусвітнє, логіки в такій системі оцінювання ніякої немає! Видумують, щоб показати свою значимість. Зовсім відірвані від реального життя, реальної ситуації і реальних дітей! Ганьба!
Liudmyla
Я вважаю, що оцінювати здобувачів освіти, та ще й так, як вимагає НУШ по декільком критеріям, нема ніякого сенсу. Батькам незрозуміло, а вчителям добавилося, як завжди, роботи. Дописувач правий на всі 100%. У виграші тільки перевіряючі, які будуть створювати видимість їх "важливої" роботи...
Тарас
Молодець! Все в точку!