Ю. Зайцев: про дублювання е-журналів на папері

Єдине, що стримує учителів відмовитися від тягаря у вигляді паперу – це страх

Ю. Зайцев: про дублювання е-журналів на папері

Автор: Юрій Зайцев, керівник проекту «КУРС: Освіта».

Перше вересня.

Ледь не написав: «Наші діти й онуки пішли до школи».

На жаль, далеко не всі пішли до школи, але всі почали вчитися.

По-різному наші діти почали навчання: хто звичайний «оффлайн» в Україні, але «щоб бомбосховище було»; хто за кордоном: дякуємо нашим справжнім друзям з усіх країн світу, які прийняли наших діток до шкіл; а хто й взагалі безпечно може навчатися лише в онлайні, тобто дистанційно. Що ж – нам не звикати, така наша доля…

Незважаючи на вимушено різні форми навчання, що всіх об’єднує? Правильно – наші Вчителі мають вести шкільні класні журнали – цього ніхто не відміняв.

І ось тут починається найцікавіше.

Стопяцот дзвінків мені від вчителів за сьогодні. Так, нам нарешті «дозволили» вести класні журнали в електронній формі (хто дозволив? Точніше, хто це забороняв?). Але ж керівництво вимагає дублювати їх в паперовому вигляді.

І в 100501-й раз я пояснюю: дублювати електронні журнали в паперовому вигляді не потрібно.

Всі вже – і міністр, і заступники міністра освіти, і керівники відповідних департаментів, і з Мінцифри, і з МОН, і з ДІНЗ, і з усіх можливих і неможливих «підтримуючих» органів, і в Інтернеті, і по телебаченню сказали: не потрібно.

Але деякі директори і завучі просять, а то й вимагають: дайте листа, наказ, закон або ще щось, де написано, що можна.

Мої прохання навзаєм дати те ж саме, де написано, що заборонено – не чутно.

Мої доводи, що вже багато тисяч шкіл України багато років ведуть тільки в Інтернеті – не переконують.

Мої приклади, що ці школи вже багато разів перевіряли всі, хто може – від місцевих органів управління освітою до КРУ – не запевнюють.

Шановні директори, завучі, вчителі, батьки. Всі, хто дотичний до нашої освіти, до нашого майбутнього. Єдине, що стримує вас відмовитися від тягаря у вигляді паперу при веденні ЕКЖ – це страх. Звичайний мілкий, незручний тягар, який легко струшується знанням нормативної бази, впевненістю у своїй правоті та відповідному досвіді колег.

Відповідальність – це не про виконання настанов партії та уряду (закреслено – відповідних «керуючих органів»).

Відповідальність – це про забуття остраху при впровадженні нового, про бажання змін, про впевненість у своїй правоті і в тому, що у нас все вийде.

І нехай наша майбутня велика Перемога почнеться з маленьких перемог над собою, над своїми сумнівами, над своїми страхами… Пробачте за пафос – накипіло!

Усіх з новим навчальним роком. Сил, наснаги, терпіння.

Ну і удачі; вона завжди нам в нагоді, а зараз як ніколи!

P.S. Детально надавав роз’яснення раніше тут.

Оригінал

Освіта.ua
02.09.2022

Популярні блоги
Іван Осадчий: про оцінювання учнів 5 класів НУШ За пропонованим у Методичних рекомендаціях підходом неможливо виставити оцінки за семестр
М. Гриньова: виховуємо ще одне покоління, яке не читає Нашим учням треба давати медаль за відвагу, бо толерантно терплять усі хвороби нашої освітньої системи
І. Лікарчук: чиновники не уявляють життя без олімпіад Життя змінюється, формується абсолютно нова суспільна ментальність, а в батьків отих олімпіад – «скрєпи»
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів