В. Онацький: деякі аспекти навчання першокласників

Не все продумано в системі навчання дітей 1 класу, тому норми освітнього законодавства треба вдосконалювати

В. Онацький: деякі аспекти навчання першокласників

Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Вступ дитини до школи – це завжди подія, на яку з нетерпінням та сподіванням чекає як сам малюк, так і його батьки. За чинним законодавством, навчання в школі зазвичай розпочинається, коли дитині вже виповнилось шість років. А це означає, що в школу приходять діти і п'ятирічного, і шестирічного, і семирічного віку. Співбесід з дітьми тепер школи не здійснюють, і свого учня вчитель вперше побачить першого вересня. Школи приймають на навчання всіх дітей, і лише батьки визначають, у якому віці дитина піде до школи.

Школа – це завжди нові умови, до яких потрібно адаптуватися. Навіть ми, дорослі, змінюючи місце роботи, завжди потребуємо часу, щоб адаптуватися до нових умов. Що ж тоді говорити про дитину. У садочку ще вчора вона була найстаршою, а вже сьогодні – наймолодшою. Змінюється одразу усе: у садочку кожна група відокремлена, дітки і їдять у групі, і сплять, і займаються.

У школі ж за дверима класу – цілий світ, до якого треба прилаштуватися, адаптуватися: це і велика їдальня зі своїми особливостями харчування, і вбиральня, де не лише учні з твого класу, а й значно старші, і на перерві в коридорі може бути аж до двохсот учнів, та й уроки в школі відрізняються від занять у садочку.

Запроваджуючи шкільне навчання з шести років, науковці та практики виходили з того, що воно буде здійснюватись в умовах дитячого садочка або в окремих блоках шкіл за режимом дитячого садочка. Мені пощастило наприкінці 80-х років працювати з такими дітками в приміщенні дитячого садочка. Усе було за режимом: сніданок, один-два уроки, прогулянка, потім ще урок, обід, сон…

Величезні черги до садочків змусили перевести першачків до шкільних приміщень. Зникли денний сон, прогулянки між уроками, але ж не змінилася фізіологія дітей. Діти залишились дітьми. І їм необхідно адаптуватися. У Новій українській школі на адаптацію дітей до навчання відводиться два роки.

Але не все продумано в системі навчання дітей першого класу. Вже з першого навчального тижня у дітей бувають дні, коли є по п'ять уроків, а такі державні свята, як День захисників України (14 жовтня), Різдво Христове (25 грудня), Міжнародний жіночий день (8 березня), День праці (1 травня), День Перемоги (9 травня), Великдень малюкам доведеться відпрацьовувати в червні.

Окрім того, запроваджуючи навчання дітей з шести років, фізіологи наполягали на тому, що учні перших класів обов'язково повинні мати додаткові тижневі канікули у лютому місяці, коли організм дитини потребує найбільшого захисту. Зараз така норма відсутня в освітньому законодавстві.

Освітні активісти (педагоги, батьки) намагаються удосконалити норми освітнього законодавства, у зв'язку з чим склали петицію до Президента України як суб'єкта законодавчої ініціативи з проханням:

1) вилучити з Закону України «Про повну загальну середню освіту» норму щодо тривалості освітнього процесу не менше 175 навчальних днів;

2) доповнити Закон України такими положеннями:

  • навчальні заняття закінчуються в останню п'ятницю травня святом Останнього дзвоника;
  • у перших класах у перший навчальний тиждень проводиться три уроки, у другий – чотири, з третього тижня – всі уроки відповідно до навчальної програми;
  • для учнів перших класів проводяться додаткові канікули у лютому місяці.

До цієї петиції лише за кілька днів приєдналося понад 12000 громадян, проте, щоб Президент її розглянув, необхідно 25000. Якщо ми всі разом зможемо привернути увагу пана Володимира Зеленського, то є сподівання на певні покращення освітнього процесу в школах.

Пам'ятаймо: великі важливі зміни починаються з малого.

Оригінал

Освіта.ua
10.02.2022

Популярні блоги
Іван Осадчий: про оцінювання учнів 5 класів НУШ За пропонованим у Методичних рекомендаціях підходом неможливо виставити оцінки за семестр
М. Гриньова: виховуємо ще одне покоління, яке не читає Нашим учням треба давати медаль за відвагу, бо толерантно терплять усі хвороби нашої освітньої системи
І. Лікарчук: чиновники не уявляють життя без олімпіад Життя змінюється, формується абсолютно нова суспільна ментальність, а в батьків отих олімпіад – «скрєпи»
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ментор
Если 20 лет назад у знакомых в Днепропетровске 9 детей из 10 хотели в садик и школу, то сейчас 7 из 10 точно НЕ хотят. Грустно то, что не хотят даже те, кто НИ разу не были ни в садике, ни в школе.
Василь
чудова думка - "Вступ дитини до школи – це завжди подія, на яку з нетерпінням та сподіванням чекає як сам малюк, так і його батьки". Це хвилююча підготока - і одяг і портфель і канцприладдя і все-все що потрібно і так це все енергійно і 1 вересня теж урочисто і святково.. і тут проходе тиждень ну може трохи більше і все... для багатьох - облом і дітям і батькам... діти не розуміють що від них хочуть батьки товчуть їх з домзавданями дома і постійне тикання чого та чого, якщо в школі щось негаразд... в дитячому садку те саме майже - тільки там педпрацівники вимагають щось робити, а дитина видно цього не розуміє - теж проблема. Треба щось міняти, треба але як і що ніхто толком не знає, життя сучасне біжить вперед все міняється дуже швидко і надання освітніх послуг для дітей від садка до вузу/училища не встигає з сьогоденням... навчальні програми, виконання їх.. та дайте педпрацівникам які навчають вільно дихнути..ну яка різниця як вчитель розповість поясне про додавання, аби дитина зрозуміла, але ні працюйте за цими програмами... все нове це забуте старе і тільки зроблено в новому форматі/осучаснено - питання для чого? Звичайно можна ромірковувати умнічать, але проблема освіти залишається на теперішній час великою.
Випускник
Зараз взагалі проблема перевести дитину з однієї школи в іншу, якщо поміняв місце проживання. Кожна школа навчається за своїм графіком, а програми і підручники теж у кожній школі різні. Хто стикався з цією проблемою, той мене зрозуміє. Не розумію, кому така реформа потрібна.
Марина
Раньше, в первом классе учились читать и писать, а сейчас ребёнок должен прийти в первый класс с этими знаниями, чуть не забыла, математику знать (+/-). Раньше преподаватели учили детей, а сейчас родители учат с детьми новые темы. Надо полностью пересмотреть систему образования или взять пример обучения из некоторых стран, или же вернуть прежнюю, рабочую.
Каспер
Марина, тим жирним безсовісним пацюкам із втраченим нюхом, що живляться страхом, ненавистю і стражданням, треба ж козу водити і хоч щось показувати із-гоям та хазяїнам. Ось і сиплються немов із рогу достатку всілякі покращення, реформи, перемоги та інші брехні.
Коментувати