І. Лікарчук: крах профтехосвіти став ще ближчим

Після того як запрацюють кваліфікаційні центри, потреба навчатися у профтехах зникне

І. Лікарчук: крах профтехосвіти став ще ближчим

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Профтехосвіта України: крах системи став ще ближчим. До такого висновку приходжу, прочитавши статтю очільника Національного агентства кваліфікацій п. Юрія Баланюка.

У ній йдеться про створення мережі кваліфікаційних центрів, котрі будуть «присвоювати професійні кваліфікації без необхідності навчання в закладах освіти». І, як наголошує автор, мова не йде про «лікарів, суддів, поліцейських чи інших професій, щодо кваліфікацій яких наявна законодавча вимога мати профільну освіту», а про робітничі спеціальності, що зараз є прерогативою системи професійної (професійно-технічної) освіти.

Іншими словами, після того як такі кваліфікаційні центри запрацюють, потреба навчатися рік чи три у професійно-технічних навчальних закладах зникне. Можна шляхом самоосвіти оволодіти необхідними знаннями, уміннями та навичками, прийти у кваліфікаційний центр, скласти іспити і отримати «сертифікат про присвоєння професійної кваліфікації, який визнається державою».

А ще, очевидно, можна бути навчитися певним навикам і умінням у конкретного майстра, на конкретному робочому місці, і також, склавши іспити, отримати сертифікат про присвоєння кваліфікації.

У мене немає ніяких сумнівів у тому, що такий підхід правильний і абсолютно відповідає запитам часу. Стверджую це, як людина, котра майже десять років очолювала професійно-технічне училище, 5 років – обласний комітет із професійно-технічної освіти, захистила дві дисертації із проблем управління профтехосвітою, була співавтором багатьох нормативних і концептуальних документів із питань профтехосвіти…

Але той самий досвід дає мені підстави стверджувати і наступне.

1. Рішення про створення кваліфікаційних центрів – великий і, мабуть, останній гвіздок у труну, у якій буде похована радянська система профтехосвіти, якою уже більше тридцяти років лишається система профтехосвіти України. І у закладах якої, муляра чи плиточника (невідомо якої якості) можуть готувати три (!) роки. А тепер людина, котра захоче стати хорошим муляром, зможе кілька місяців попрактикуватися на робочому місці разом із майстром, а потім отримати сертифікат. Між іншим, у необхідності такого чи подібного кроку я ще на початку 90-х намагався переконати авторський колектив однієї з перших Концепцій реформування профтехосвіти, але куди там…

2. Зазнали повного краху т. з. реформи системи профтехосвіти, котрі проводилися за останні тридцять років. Бо якби вони були успішними, то не було б необхідності створювати кваліфікаційні центри. Саме професійно-технічні навчальні заклади й могли стати тим інструментом «для вирішення конкретних кадрових питань галузі економіки чи корпорації», про який йдеться в статті. Але не стали, хоч державних грошей на «реформи» системи профтехосвіти і на зарплати чиновників, які ті реформи проводили, витратили тьму.

3. Я не сумніваюся, що створення таких центрів (а зацікавленість роботодавців у них очевидна, як і є очевидна їхня підтримка з боку бізнесу), неминуче зумовить необхідність негайного перегляду основних засад функціонування існуючої системи професійної (професійно-технічної) освіти. І, якщо хтось хоче, щоб ця система відродилася, то необхідно нарешті набратися відваги і прийняти рішення про:

а) її роздержавлення та приватизацію;

б) про розрив примусового шлюбу системи ПТО і народної освіти, який був укладений за командою Москви у 1989 р., і з якого й почався крах системи;

в) переорієнтацію системи із забезпечення соціальних функцій (у контексті утримання тих, хто не може чи не хоче навчатися в загальноосвітній школі), на мобільну та ефективну систему формування професійних кваліфікації.

Про все це я почав говорити ще на початку 90-х років минулого століття. Але тоді було прийнято рішення реанімувати труп радянської ПТО. Чим і займаємося тридцять років. Результат відомий.

Оригінал

Освіта.ua
24.11.2021

Популярні блоги
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
TT
Після бою руками не махають. Де ти був, дідусю, коли при кориті морду грів?.
Василь Шминдрук
Мої погляди повністю співпадають з думкою автора статті, бо я ДУЖЕ добре знаю нинішній стан системи ПТО. У свій час отримав робітничу професію в ПТУ, прийшов працювати до навчального закладу з виробництва і на посаді викладача розміняв уже четвертий десяток років. Багато говорив, коментував, публікував у пресі критичних матеріалів про деградацію професійної освіти. Але хто мене буде слухати, коли бюрократичний управлінський менеджмент складається із некомпетентних небомешканців. У них там своє життя. Тому, як говорив «класик, маємо те, що маємо. Тобто розбите професійно-технічне корито, з якого наближені продовжують сьорбати.
Senja
Для Василь Шминдрук: А ви , Шундрук, також добре сьорбаєте? Смачно?
СУМ
Для Василь Шминдрук: Нажаль, Ви праві, та й ця проблема стосується не тільки проф.освіти, а й освіти в цілому. Таке враження, що останні 25 років йде системний демонтаж освіти і все це робиться під воляння бюрократів про реформи і покращення. За їх звітами все стає краще, а в дійсності ... Якась операція - самоліквідація, нажаль, на рівні всієї держави. У нас вже з’явилась перша генерація малограмотних молодих людей доби незалежності. Яскравий приклад - нинішній президент, людина з дипломом юриста, але явно без юридичної освіти. Становище шкільних вчителів жахливе, викладачі ВНЗ і самі ВНЗ теж в поганому становищі ... За рясними бюрократичними планами нових реформ і за обіцянками про покращення справжні покращення не проглядаються. Що з тим далі робити?
Василь Шминдрук
Для СУМ: Підходи до модернізації освітнього простору усім відомі. 1.Розумна кадрова політика, без дилетантів і клептоманів. 2.Управлінський менеджмент повинен бути мінімальним, компетентним і приземленим до реального життя сьогодення. 3.Ліквідувати тотальне бюрократичне засилля: паперове і електронне. 3.Прибрати радянські управлінські і методичні структури, а створити консультативні центри. 4.Перестати сповідувати у суспільстві потрійну мораль: думати, говорити і робити по-різному.
Коментувати
Местный
Дед по ходу забыл таблетки принять...
Климчук П.
Навіщо ці кваліфікаційні центри?? Адже є програми підготовки робітників для дітей із 14 до 18 років. Це велика соціально- виховна функція. Що неповноліній учень піде в Кваліфцентр? Що він там продемонструє? Пане Ігор , Ви що цього не відаєте? А звідки ця єресь? Бо соросята пропхали чергову дурість і тепер хочуть скорій руйнувати профліцеі. А навщо?? Адже є досвід, майстри , державні екзаменаційні Комісіі, де є і стейкхолдери… В Німеччині, Франціі, Бельгіі, Нідерландах.. працюють профтехучилища, центри, ліцеі … Тож Лікарчук вкотре щось наплутав, знову обгадив свою роботу при Союзі і видає бажане за дійсне
Vizavi
Крушельницька співала по всьому світу і ніхто ніколи не запитував її про диплом.Підприємці не вірять дипломам наших ПТУ, так само не будуть вірити документу,що його видаватиме кваліфікаційна установа.Підприємець віритиме своїм очам.Тож,на мою думку, слід працювати над тим,щоб повернути авторитет і довіру до профосвіти. Замість професійно продуманих кроків МОНУ коливається то в одну,то в іншу сторону,а віз і нині там.Не завершена оптимізація училищ,застарілі програми,не вирішене питання форми власності ПНЗ,низькі зарплати педагогів і майстрів,застаріла мат.техн.база,відсутність тристоронньої відповідальності за безплатне навчання(учень,ПТУ,роботодавець). А кого наберуть у ці кваліфцентри,тих кого поскорочують в ПТУ чи в методкабінетах? У гром.харчуванні мають працювати лише підготовлені спеціалісти, а працює маса самоучок,так на будівництві і багатьох інших галузях.Хіба від кваліфцентрів залежатиме працевлаштування? Їх підприємці так само ігноруватимуть,як наші ПТУ,ВНЗ,профколеджі.
Галина
Для Vizavi: Крушельницька мала диплом Львівської консерваторії Галицького музичного товариства.
Vizavi
Для Галина.Я знаю,що вона мала диплом та музичну освіту.Я лише хотів підкреслити,що навіть у дипломованої співачки не питали про диплом,почувши її майстерний спів і виконання. А скільки у нас є співаків яких і з дипломом не хочеться слухати? Професіонали вірять не папірцям,їм потрібно показати що ти вмієш.
Коментувати
Кукен Квакен
Все це допоможе профтехосвіті як мертвому припарки...
:)
Щось дідусь не дуже цим обурювався, коли під В.Г.Кремнем (міністром МОН) працював, тоді був всім задоволений. А тут, ба, заднім числом пішла критична думка ... хтось може пригадати, щоб тоді він публічно критикував дії МОн в цьому напрямі?
Торба
А чого ви дивуєтесь, це такий як ви дохтур педагогіки запропонував, а інші дохтори і академпіки НАПНУ підтримали. Це ж ваші колеги.
Світлана
А куди тих, хто не може або не хоче навчатися до 10-12 класів у школі? Тоді потрібно змінювати Закон Про освіту і завершувати повну загальну середню освіту в 9 класі (з 12-річною освітою).