О. Халепа: в освіті ніхто нічого не змінював і не збирається

Білі ворони української педагогіки натхненно ліплять нового скакуна нової освіти та її принципи

О. Халепа: в освіті ніхто нічого не змінював і не збирається

Автор: Ольга Халепа, учитель, громадський діяч.

Українській освіті весь час міряють температуру і беруть аналізи. Будь-який медичний працівник скаже, що такі маніпуляції – лише для встановлення діагнозу, але жодна з них не лікує.

Всі оті рейтинги, перевірки готовності шкіл до навчального року, (тіпа) атестації вчителів, (тіпа) проходження курсів, пафосні заяви міністра, нові рекомендації по-новому, нова (стара) українська школа за (тіпа) чиїмсь зразком і гори (тіпа) важливої документації, котра, наче кочівники-скіфи, переїздить з кабінету в кабінет, створюючи кургани (тіпа) комусь потрібних звітів, перейменування відділів освіти та їх працівників у «чтотобольшеє» і т. ін. – це все пігулки-пустишки, легке заспокійливе, максимум дешевий анальгін. Дає тимчасове полегшення, окозамилювання, психологічне відволікання. Анамнез на поверхні: «совок – вільне плавання у 90-х – окозамилювальне сьогодення». А діагноз як Божий день: «Кінь здох», і анальгіном з вітамінками його не підняти.

Сьогодні новий образ малюють митці нової генерації освітян: Едкемпи, Етвінінги, Освіторії та інші. Білі ворони української педагогіки натхненно ліплять нового скакуна нової освіти та її принципів, згідно з сучасністю.

А поруч все так же паразитує на тілі мертвої конячини купа заробітчан та окозамилювачів, то роблячи здохлику компреси, згідно з народними методами, що діють, як мертвому припарка, то чіпляють на його копита яскраві стрічки, то прив’язують мотузочки та смикають мертвого, аби всім здавалося, що він ще живий, ще дихає, ще рухається, і вдають, що робота робиться.

Ой, леле, та як же все просто, до неймовірності: не на коні полетів у космос Ілон Маск, і навіть не на макеті космічного корабля, прикрашеному стрічками та звітами, бо не віжками та возами цікавляться сучасні педагоги та учні. Вони мріють про міжпланетні подорожі, «Тесли» та розширення зони комфорту до розміру Всесвіту, але ніяк не про нові підкови на копита здохлика.

Щоб забити сморід померлого, заробітчани, на пам’яті про його минулі перегони, закидають у суспільство новини про педагогів-збоченців, зіштовхують лобами батьків та вчителів, створюють скандал навколо вакцинації, (тіпа) реформують сільські школи, (тіпа) засуджують побори з батьків, створюють рейтинги ЗНО, кричать про загублене покоління та відсутність мотивації в учнів, створюють нові правила заповнення журналів (о, це дуже важливо), дражнять учителів надбавками, новими ноутами та реформами у харчуванні дітей і все що завгодно. І ні фіга не працює! Але суспільство кипить, як і мозок від скарг в освітнього омбудсмена, а паразити-заробітчани потирають ручки, бо «зепе» щомісяця «кап-кап-кап» на картку кожного, а це для них і є головним.

Ось так 30 років, сиплять пісок в очі суспільства, а правда в тому, що ніхто нічого не хотів змінювати й не збирається. Усіх усе влаштовує: слухняні вівці-педагоги, цькування білих ворон, закриття сільських шкіл, тупі учні, вибиті зі своїх ніш – малих Батьківщин, низькі зарплати педагогам, окозамилювальна документація та звіти, гризня між суспільством та педагогами, відсутність бажання молоді іти в школи, спонсорство батьків (яке й досі є, просто все вирішується т-с-с-с-с, тихенько, щоб ніхто не знав, у батьківських чатах), сотні кабінетних чиновників-дармоїдів, які нуль для освіти, повний круглий порожній нуль, але зарплата щомісяця «кап-кап-кап», а в батьківських чатах «По скоко на вікна?»

А ще фіктивність роботи профспілок, колекції сертифікатів, які тут і там продають освітянські остапибендери, щорічне взяття аналізів зі здохлого коня та міряння температури, всовуючи термометр у різні місця, ну так, для впевненості та пафосні заяви: «Хворий хворіє, но ми над цим работаєм і всьо буде харашо, ми реформуємо і скоро педагоги це відчують».

А вони й відчувають, коли суспільство кидається на них за зарплати, які не відповідають дійсності, за систему та її правила, яку вони не можуть змінити, бо педагоги, наче собаки-лайки, тягнуть труп коняки засніженим простором, і той, хто не був у цій упряжі, ніколи їх не зрозуміє, а той, у кого зарплата «кап-кап-кап», лише додає батогів у агресивне суспільство, аби сильніше лупашили собаку-вчителя, якими й роблять нас ті, що сидять заради «кап-кап».

Але ми ж не собаки, принаймні той, хто рве нашийники, і тікає від набридливого смороду здохлика і ліпить себе нового, нового педагога Нової української школи.

Виникають світлі шляхи об’єднання білих ворон та амбасадорів новаторства, за справу беруться (ох, пальчики оближеш) учителі-смаколики української педагогіки, до них магнітом тягне молодь. Не віжки та батіг, а новітні технології пов’язують педагогів усього світу, й українські освітяни кажуть «А що, так можна було?», відкривають очі, вуха, роти, душі та діляться досвідом, творять сучасний механізм освіти й щастя для кожного бути учасником цих змін, рушійною силою. Ми не вівці й не собаки, ми підіймаємо голови і справді починаємо пишатися тим, що ми педагоги.

А висновки напрошуються самі, чи не так? Освіта розділилася на дві частини: одна й досі міряє температуру здохлика, тицяє між зуби анальгін, дає копняки під боки та смикає за мотузочки, мовляв, «встань та іді!»

Інші ж на суперовій, сучасній блискучій автівці залітають у кожен навчальний заклад і легким натисканням на кнопку сучасності теперішніх учнів задають ритм навчальному процесу: не тоталітарно-примусовий, а демократично-мотиваційний.

Як думаєте, куди потягнуться учні: до старого розбитого воза, який вже й тягнути нікому, чи новенького салону, насиченого сучасними ґаджетами?

Відповідь очевидна.

З прийдешнім святом, колеги-новатори!

Оригінал

Освіта.ua
27.09.2021

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Сергій
И?! Нагнала текста. Куда там кто потянется ..? Зачем это все надо. Так говорят студенты. Работать все равно негде.
Василь Шминдрук
Трутні із бюрократичних освітянських вуликів дуже добре навчились пиляти бюджет, як особисту заначку. Але природа не дала їм розуму втямити, що «конячка, яка перла плуга ще при батьках», ось-ось сконає. І щоб нейтралізувати трупний сморід, вони анонімно пропонують застосовувати «Шанель № 5» в якості асенізатора. Можна лише уявити отриманий «букет».
Черкаси
Ми готові сприйняти саму різку критику, навіть самий дикий популізм , на межі очорнення. І тут Ляшки, Саакашвілі, Лещенки … на коні! Але ж наші батьки цінили коня не за збрую, а те, як він плуга пер. Коли ж шануватимемо не критиканів, а творчих роботяг. Вони не в пошані.
СУМ
Для Черкаси: І хто ці "ми", всі Черкаси чи виключно підступна, хитрозада освітянська номенклатура? Про Вашу "готовність вислухати" ми чули ще від комуністів на початку перебудови. Ваши слова - це стандартна фраза тих, хто імітує готовність слухати, а сам робить все, щоб просто користуватись своєю посадою при кориті та наїстись від пуза. Нажаль, за 30 років "пуза" у освітньої номенклатури повиростали більші ніж були у комуняк, а освіта занепала до рівня гіршого ніж при комуняках. Отже, Ви все слухали, вислуховували, а тим часом чхали на почуте й робили "своє" - нажирали пуза від освітнього бюджету. Щоб імітувати діяльність реформ наоголошували більше ніж в часи перебудови, але толку від них немає. Докерувались і дослухались до того, що на вчителя йдуть вчитись відверті двійочники, які самі не можуть засвоїти на належному рівні шкільну програму. А розумні діти роз’їжджаються вчитись подалі від Вашого освітнього простору. + Ваша патетична локшина про "творчих роботяг" викликає усмішку :)
Іван
Дурік, це ти і такі, як ти знищили радвладу, а тепер ноєш
Аскет
Для Іван: Іван Дурік? Ні! Іван Дурак!
Коментувати
Линда
Написано с болью и знанием всей освитянской " кухни". Всё так и есть. Если бы ещё посмотрели на некоторые ОТГ. Наш голова возомнил себя Богом: хочу возвеличиваю,хочу- уничтожают. Мстительный очень.Весь штат ОТГ- его кумовья,друзья,любовницы. В отдел образования приняты приближённые,некомпетентным,но зато покорные голове и также возомнившие себя Богами контролирующими и наказывающими. " Кап- кар" у них отлично: зарплата,премия 300%, надбавки. И никакого отчёта за результаты работы.
Василь Шминдрук
Респект автору за відвертий і справедливий діагноз стану освіти. За 30 років державної незалежності вся наша освіта (середня, професійно-технічна, середньо-спеціальна і вища) перетворились на суцільне болото. Ні авторитету, ні престижності, ні якісних знань. І причин безліч. Тому її стан можна виразити короткою формулою 3-Д (деградована, девальвована, дискредитована) і він влаштовує тільки управлінську бюрократичну піраміду, починаючи від районо чи ОТГ і закінчуючи міністерством. Для них головне, щоб довше в кріслах всидіти. Постійно змінюються міністри, як у цигана коні, а освітянська нива як була ніким не ораною, такою і залишається. Бо для серйозних і дієвих реформ в освітньому просторі, управлінським клеркам необхідно мати розум, бажання, компетентність і наполегливість. А таких якостей у них катма.
Оракул
Так буде і надалі, якщо не прибрати імітаторів та імітаційні органи, які вони очолюють
Тетяна
Ольга, Ви молодчина! Бачила ваші уроки з біології - то бомба. Видно що болить у вас за освіту, але нажаль, ті від кого багато що залежить не чухаються, їм по барабану...
Макгрегор
Це не стаття , а якась маячня- все погано, всі дурні, а я реформаторка, інноватор, просто вумна - вумна….
Наталя
Стаття є площиною для діалогу, це однозначно.... А це і є відповідь на питання, чому наші діти їдуть за кордон вчитися.
ммм
фотка жахлива! як папуас на тропі війни! хто обирав фото? .
Ара
Для ммм: Ви праві, така вона і по суті.
Коментувати
Рита
Минулого тижня брала участь у конкурсі на директора центру професійного розвитку педагогів. Підготувала презентацію про свій досвід роботи а він у мене з точки зору впровадження інновацій багатющий, бо на попередньому місці роботи був директор новатор і зібраний колектив однодумців. Переїхала в інше місто, звернула увагу на оголошення, а там в умовах було досвід впровадження інновацій. Коротше було ще 3 претенденти, одна як і я самовисуванка, а двох із "своїх", голова комісії не хотів навіть слухати мою презентацію перспективного плану розвитку, так як я по досвіду обігнала його фаворитів, за яких було домовлено. Мені він сказав, який з вас управлінець, ви хоч знаєте з ким будете мати справу. Я відповіла по білету з ким. Результат: перемогла вчителька, у якої є друга вища освіта управлінська, в резерв взяли дівчину молоду, яка в районо іншому видавала підручники. Те районо і місце її проживання за 100 км від нашого міста. Молоду розхвалили і запросили на конкурс консультантів, якщо такий буде. А мене ще під час конкурсу запитали, чи я прийшла на конкурс, бо мені робота потрібна, це, типу, мій недолік. Під час спілкування з конкурсантками я виявила, що вони не знайомі зі змістом білетів, тобто витягали покладені по домовленості. Мораль, яка до біса реформа. Взяли дитину за гроші влаштували на роботу в місто. Я підозрюю, що переможниця просто технічна, щоб дівчинку, яка видавала книжки, просунути, яку поставили в резерв. Потрібно було і грошей заробити, і щоб старий метод кабінет ніхто не чіпав. Сидітимуть старі печериці і далі.
Ольга
Впевнена, що авторку тут "професіонали" зацькують. Іноді продивляюсь цей сайт і бачу ,як новаторів тут просто в клоччя мочать "свої ж". Що казати про те, як знайти спільну мову з дітьми, якщо "професійні" педагоги такі агресивні і так захищають той клятий труп коняки. На жаль прірва тільки посилюється, тому перевела дитину в дистанційну школу, бо набридло бачити як дитина повинна бути розсудливішою, розумнішою за вчителя (потерпіти поганий настрій і ТД і тп). Дитина в школі повинна вчитись і будувати свої відносини, а не бачити психози, несправедливість, самодурство і відношення "я начальник, ти дурень". Новаторів шкода ,вони часто цей гадюшник самі не витримують. Смішно що в цій статті кожен побачить щось своє(а хтось нічого не побачить))). Хтось побачив ,що нуш фігня, але я зрозуміла ,що нуш фікція через педагогів які його не зрозуміли і втирали батькам, що треба тихенько робити по савєцькі(хто зрозумів той успішно втілює , але сражається вже з бюрократією і намагається вижити на малу зарплату молодого спеціаліста)
Ларін
Пані Халепа!! Ви що курили,навіщо скільки бруду вилили на освітян? Все що Ви написали- це непрофесіоналізм, еклетика і брехня. Праця Вчителя важка і копітка, а ще , судячи із статі, буває і не вдячна.
MMM
Для Ларін: Все там правильно написано. А ви явно відноситесь до тієї категорії для яких "кап-кап-кап".
Ірина
А вот мабуть до категорії горе батьки, де без вашої участі повинен хтось вкласти в голову вашій дитині знання. А так просто не буває. Щоб діти знали, повинні хоча би старанно виконувати домашні завдання. Від вчителя зовсім не залежить в якому інтер’єрі йому приходиться викладати. І йому біль за все хочеться у своєму класі мати учнів відмінників, дітей, які хочуть вчитися. А те все, що вище написан вами і вашим попередником, це просто ваш твір, як ви бачите майбутню школу. А чи не могли б ви написати, як потрібно виховувати дитину вдома, для того, щоб дитина добре себе поводила в школі, не заважала іншим дітям на уроках і була старанною. Яку роль батькам надасте в вихованні? Чи все це повинні вчителі робити?
Аскет
Для Ларін: Не знаю, чи Халепа курить, але ви явно обдовбані. Ви, навіть, неспроможні зрозуміти написане.
Коментувати
Ирина
Молодець. Усе так і є.( Тіпа) реформа йде повним ходом.) А що НУШ ,що СУШ особливої різниці не видно.
:(
Для Ирина: нажаль, така сама імітація і потік бездумних реформ захопили й університети. Тож, схоже що у української освіти з’явився спільний знаменник - пафосна, експресивна, але беззмістовна імітація!! Чекаємо фіналу п’єси!
Коментувати