Володимир Бєлий: вміння – це не про нашу освіту?

Учитель має не лише знати у своєму предметі більше, ніж найкращий його учень, а головне – вміти

Володимир Бєлий: вміння – це не про нашу освіту?

Автор: Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Учні

Наша система загальної середньої освіти як пострадянська її версія програвала й програє закордонним аналогам, бо нашим випускникам бракувало й бракує вмінь застосовувати програмну теорію.

Недарма, наприклад, у Швейцарії лише 30% випускників системи закладів середньої освіти продовжують навчання в університетах, а 70% – у системі професійно-технічної освіти. Адже якщо вища освіта не спрямована на вміння продуктивного застосування наукових знань – це взагалі не освіта, а щось на кшталт культурного дозвілля.

При цьому сучасна наука апріорі не може бути чимось настільки легким, щоб більшість (у нас 80%) випускників системи загальної середньої освіти могла розбиратися з її змістом як «Бог з черепахою».

Хіба що обманювати самих себе, а заодно й наступні покоління українців тим, що будь-який наш університет будь-кого з наших випускників довчить до рівня «людського капіталу» найвищого освітньо-професійного ґатунку.

Учителі

Але це ще не вся проблемна частина. Ми звикли себе дурити ще й у тім, що система освіти може бути продуктивною та перспективною навіть в умовах, коли не просто багато, а дуже багато вчителів самі мають проблеми у вмінні застосовувати теорію власного предмету.

У нас як був, так і лишається системний акцент на пошуки «новітніх форм і методів» роботи вчителів.

Щороку їм надсилаються інструкції, як потрібно працювати з учнями цього «нового навчального року».

І це попри те, що у всіх наших відомчих документах записане чітке визначення, що форму і методи роботи вчитель вибирає сам.

Вже не кажучи, що методи самі по собі стають пустопорожніми, якщо науково-теоретичний зміст, на який вони мають опиратися, випадає з рук вчителя, як тільки тому потрібно його застосувати для виконання практичних завдань.

Першим свідченням глибини цієї проблеми є протестний галас, що здіймається, як тільки заходить мова про те, щоб так чи інакше тестувати вчительські професійні вміння на завданнях, що передбачаються для випускників закладів загальної середньої освіти. Якби проблема мала лише поодинокі персонально-локальні виміри, то публічний протест ніхто й не підіймав, бо соромно було б себе «засвітити».

Це при тому, що закордонні стандарти професійності вчителя передбачають його тестування ще й на частині предметних знань університетського рівня.

Учитель має не лише знати у своєму предметі більше, ніж найкращий його учень, а головне – учитель має більше вміти у нетрях свого предмету, ніж його учні.

P.S. До речі, те, що «там» не атестують в учнів знання змісту предмету, а ставлять оцінки лише за вміння застосувати знання, є не лише більш ефективною освітньою політикою. Це ще й знімає психологічне перевантаження учнів навчанням, бо не треба «зубрити правила тощо», адже тренуватися виконувати вправи, завдання – це завжди значно комфортніше, бо ти можеш весь час звірятися з правилами, формулами тощо у підручнику. А з часом чи не вся теоретична база «якось сама» лягає у пам’ять, бо саме через застосування вона стає найбільш міцною та глибокою.

Оригінал

Освіта.ua
17.09.2021

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Шевчук К.
Радянська освіта була серед передових в світі, в нас вчилося півсвіту. Ізраіль, франція ,Китай … взяли іі за основу . Не можна викидати традиціі, досвід, практику , півголови , пам’ять нашу ганебним слугам Сороса.Тим чим гірше, тим краще!!А хто кричить про зворотнє - той або дурень, або ворог Украіни.
Аскет
Для Шевчук К.: Маячня контуженого комунізмом.
Коментувати
Taya
Шлях до створення освіти в Україні: 1. Визнати, що радянська освіта в Україні згнила і померла. 2. Погорювати або, краще, порадіти з цього приводу. 3. Нарешті повикидати гнилі останки. 4. Поміркувати, що нам взагалі потрібно від освіти в результаті. 5. Діяти, не повторюючи старі помилки! І, звісно, без повноцінного фінансування там нічого не проросте☺
Марта
Для Taya: невіглас!!!
Аскет
Для Марта: Тупа курка.
Коментувати
Юрий Сухарников
В основу выбора целей с установлением параметров допустимых отклонений для управления процессом осуществления идеи положены документы 6-ой пленарной сессии Управляющего Комитета по высшему образованию и исследованиям (CDESR, Council of Europe) в рамках проекта "Университет между гуманизмом и рынком: просмотр его ценностей и функций в двадцать первый столетии ". Документы основываются на гипотезе, сформулированной чилийским социологом Эудженио Тирони (Eugenio Tironi), которая звучит так: ответ на вопрос «какое образование нам нужно?» - можно найти в ответе на вопрос «какое общество мы хотим?». В этом контексте CDESR рекомендует рассматривать проблему с позиций ценностей и приоритетов. На основе этих рекомендаций Комитет министров Совета Европы опубликовал для правительств государств-членов рекомендацию, принятую 16 мая 2007, в которой, в частности, говорится: «... какое образование нам потребуется не вопрос о выявлении наиболее важного фактора для развития общества с последующим адаптации нашей системы образования для удовлетворения его». «... она должна включать в себя четыре основные цели высшего образования, выявленные в ходе работы Совета Европы по общественной ответственности за высшее образование и научные исследования, все они являются основными: • подготовка к рынку труда; • подготовка к жизни в качестве активных граждан демократического общества; • личностное развитие; • формирование и поддержка путем преподавания, учения и исследований, большой, передовой базы знаний ».
Юрий Сухарников
Согласно европейским стандартам необходимо переосмыслить роль человеческого фактора во всех сферах жизни общества, при этом «исходным является человек, а не общество или государство. Заметим, что в образовании сегодня преобладает именно приоритет общественных и государственных, но не личностных норм ». Таким образом, речь идет о «антропоцентрическом подходе в подготовке специалистов в высшей школе, в том числе и преподавателей, на которых возлагается решение задачи формирования личности, способной быстро адаптироваться к меняющимся условиям, личности, которая не только характеризуется высоким профессионализмом, а и имеет развитую эрудицию, широкий кругозор, устойчивые нравственные качества ». В основу выбора целей с установлением параметров допустимых отклонений для управления процессом осуществления идеи положены документы 6-ой пленарной сессии Управляющего Комитета по высшему образованию и исследованиям (CDESR, Council of Europe) в рамках проекта "Университет между гуманизмом и рынком: ?...
Володимир
Маленька проблемка є з уміннями. Той, хто вміє щось робити добре, знайде застосування своїм вмінням далеко від освтиі за набагато вищу зарплатню. І там його будуть поважати й цінувати. А в освіті ані грошей, ані поваги суспільства. Так що вибір у нашої освіти простий - або ті кадри, які є, або взагалі ніяких. Тому правильним підходом було б зберігати те що є, а не розвалювати його постійними реформами і покращеннями.
Россомаха
Колись були полівінілові платівки . Інколи вони заклинювали і грали одне і те ж- про рибу гроші!!! Пан сірий чи білий наскільки примітивно мислить , що просто його жаль. Він бачить розвалений Хертехунівер і постійно про нього пише... Але ж інші йдуть вперед, хоч і не всі!!! А примітивні , навіяні грантошкідниками думки , п Білий, втопіть в Конкі!
Xayc
В принципе, похоже на рекламу ПТУ, но возможно, человек увидел актуальную проблему и хочет достучаться до тех, кто не обращал внимание или кто может поддержать, вот и повторяется. С выборцами такой примитивизм прокатывает.
Коментувати
Dspfds
Ви,п.Бєлий. дуже вірно розставили акценти. Але якщо у нас ставитимуть наголос на умінні учнями використовувати навчальний матеріал практично, то виявиться,що інструкції не потрібні і тоді доведеться скоротити армію "інструкторів",які окупували систему освіти.Немає інструкцій-немає перевіряючих,як таке можливо у наших реаліях? Як тільки хтось з МОНУ хоче щось змінити на європейський лад їх відразу оголошують соросятами,грантоїда?... ?и,гриневичами,стадни?... ?и... і т.д.Ми хочемо економічно жити як Європа,але при цьому зберегти в освіті усі регалії пострадянщини.Мало того,що ми,українці, і так генетично любимо себе обманювати,так ми ще і придумали спосіб отримання дипломів про ВО за гроші,задовольняючи таким чином своє марнославство. Програми ВНЗ з багатьох професій не мають нічого спільного з їх практичним застосуванням,але години читаються,студенти ходять на лекції, процес навчання старанно імітується, а на виході-пшик.Перша співбесіда з роботодавцем-і ти вже на базарі торгуєш взуттям з Китаю.
Ортега
Для Dspfds: думки людини, яку , на жаль, покидає розум!
Коментувати
Dspfds
Ви,п.Бєлий. дуже вірно розставили акценти. Але якщо у нас ставитимуть наголос на умінні учнями використовувати навчальний матеріал практично, то виявиться,що інструкції не потрібні і тоді доведеться скоротити армію "інструкторів",які окупували систему освіти.Немає інструкцій-немає перевіряючих,як таке можливо у наших реаліях? Як тільки хтось з МОНУ хоче щось змінити на європейський лад їх відразу оголошують соросятами,грантоїда?... ?и,гриневичами,стадни?... ?и... і т.д.Ми хочемо економічно жити як Європа,але при цьому зберегти в освіті усі регалії пострадянщини.Мало того,що ми,українці, і так генетично любимо себе обманювати,так ми ще і придумали спосіб отримання дипломів про ВО за гроші,задовольняючи таким чином своє марнославство. Програми ВНЗ з багатьох професій не мають нічого спільного з їх практичним застосуванням,але години читаються,студенти ходять на лекції, процес навчання старанно імітується, а на виході-пшик.Перша співбесіда з роботодавцем-і ти вже на базарі торгуєш взуттям з Китаю.
Tet=a=tet
Ви,п.Бєлий. дуже вірно розставили акценти. Але якщо у нас ставитимуть наголос на умінні учнями використовувати навчальний матеріал практично, то виявиться,що інструкції не потрібні і тоді доведеться скоротити армію "інструкторів",які окупували систему освіти.Немає інструкцій-немає перевіряючих,як таке можливо у наших реаліях? Як тільки хтось з МОНУ хоче щось змінити на європейський лад їх відразу оголошують соросятами,грантоїда?... ?и,гриневичами,стадни?... ?и... і т.д.Ми хочемо економічно жити як Європа,але при цьому зберегти в освіті усі регалії пострадянщини.Мало того,що ми,українці, і так генетично любимо себе обманювати,так ми ще і придумали спосіб отримання дипломів про ВО за гроші,задовольняючи таким чином своє марнославство. Програми ВНЗ з багатьох професій не мають нічого спільного з їх практичним застосуванням,але години читаються,студенти ходять на лекції, процес навчання старанно імітується, а на виході-пшик.Перша співбесіда з роботодавцем-і ти вже на базарі торгуєш взуттям з Китаю.
Tet=a=tet
Ви,п.Бєлий. дуже вірно розставили акценти. Але якщо у нас ставитимуть наголос на умінні учнями використовувати навчальний матеріал практично, то виявиться,що інструкції не потрібні і тоді доведеться скоротити армію "інструкторів",які окупували систему освіти.Немає інструкцій-немає перевіряючих,як таке можливо у наших реаліях? Як тільки хтось з МОНУ хоче щось змінити на європейський лад їх відразу оголошують соросятами,грантоїда?... ?и,гриневичами,стадни?... ?и... і т.д.Ми хочемо економічно жити як Європа,але при цьому зберегти в освіті усі регалії пострадянщини.Мало того,що ми,українці, і так генетично любимо себе обманювати,так ми ще і придумали спосіб отримання дипломів про ВО за гроші,задовольняючи таким чином своє марнославство. Програми ВНЗ з багатьох професій не мають нічого спільного з їх практичним застосуванням,але години читаються,студенти ходять на лекції, процес навчання старанно імітується, а на виході-пшик.Перша співбесіда з роботодавцем-і ти вже на базарі торгуєш взуттям з Китаю.
Sandomur
Ви,п.Бєлий. дуже вірно розставили акценти. Але якщо у нас ставитимуть наголос на умінні учнями використовувати навчальний матеріал практично, то виявиться,що інструкції не потрібні і тоді доведеться скоротити армію "інструкторів",які окупували систему освіти.Немає інструкцій-немає перевіряючих,як таке можливо у наших реаліях? Як тільки хтось з МОНУ хоче щось змінити на європейський лад їх відразу оголошують соросятами,грантоїда?... ?и,гриневичами,стадни?... ?и... і т.д.Ми хочемо економічно жити як Європа,але при цьому зберегти в освіті усі регалії пострадянщини.Мало того,що ми,українці, і так генетично любимо себе обманювати,так ми ще і придумали спосіб отримання дипломів про ВО за гроші,задовольняючи таким чином своє марнославство. Програми ВНЗ з багатьох професій не мають нічого спільного з їх практичним застосуванням,але години читаються,студенти ходять на лекції, процес навчання старанно імітується, а на виході-пшик.Перша співбесіда з роботодавцем-і ти вже на базарі торгуєш взуттям з Китаю.
Sandomur
Ви,п.Бєлий. дуже вірно розставили акценти. Але якщо у нас ставитимуть наголос на умінні учнями використовувати навчальний матеріал практично, то виявиться,що інструкції не потрібні і тоді доведеться скоротити армію "інструкторів",які окупували систему освіти.Немає інструкцій-немає перевіряючих,як таке можливо у наших реаліях? Як тільки хтось з МОНУ хоче щось змінити на європейський лад їх відразу оголошують соросятами,грантоїда?... ?и,гриневичами,стадни?... ?и... і т.д.Ми хочемо економічно жити як Європа,але при цьому зберегти в освіті усі регалії пострадянщини.Мало того,що ми,українці, і так генетично любимо себе обманювати,так ми ще і придумали спосіб отримання дипломів про ВО за гроші,задовольняючи таким чином своє марнославство. Програми ВНЗ з багатьох професій не мають нічого спільного з їх практичним застосуванням,але години читаються,студенти ходять на лекції, процес навчання старанно імітується, а на виході-пшик.Перша ж співбесіда з роботодавцем-і ти вже на базарі торгуєш взуттям з Китаю.
Костя
та хто не дає нам зробити освіту найкращою, взірцевою.одна величезна критика