А. Мельниченко: чому ми дивуємося якості підручників?

Автор: Анастасія Мельниченко, журналістка, голова громадської організації «Студена».

Я тут, не без допомоги «прошарених» людей, розрахувала вартість гонорару (роялті) авторам підручників.

Так от, видавець має право, і це закріплено у законодавчому акті, платити авторові підручника 115 грн і 50 копійок за 40 000 знаків.

Що таке 40 000? Ну, це 4 об'ємні журналістські статті.

А якщо видавець заплатить по-людськи, то тоді його закупівельники можуть обвинуватити в корупції...Мовляв, чого за мінімалкою не платиш? Он же держава визначила...

Авторам художньої літератури, зокрема для дітей, платити, на думку держави, можна ще менше: 61,60 грн за 40 000 знаків.

Але, на щастя, з авторами дитячими діє все-таки ринок, і останнім часом видавці почали пропонувати хоча б не безсоромні гонорари, а такі, що можна думати.

Грубо кажучи, якщо раніше, коли я починала, 7–8 тисяч гривень за книжку було ще норм (іноді пропонували по 3 тисячі), то зараз гонорари, які пропонують видавництва, зросли. Хоча досі жити на письменство, звісно ж, не можна.

А ось з підручниками все досі визначає держава, ставлячи такі закупівельні ціни, які покривають поліграфічні витрати, але не покривають гонорар автора. Ну, тобто покривають, звісно... У розмірі 115 грн за 40 000 знаків...

То чому ми дивуємося якості підручників?

Я в глибокому шоці, якщо чесно.

Кому цікаво, як з точки зору держави визначаються ставки гонорарів, переглянути це можна за посиланням.

Оригінал