Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні

Автор: Тетяна Сердечна, учитель.

Сьогодні вчитель державної школи заробляє стільки, що без сторонньої допомоги або додаткового заробітку прожити та прогодувати власну родину на достойному рівні не в силі. Але ж є шанс на те, що настануть часи, коли держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім, закладаючи в нього все те найкраще, що здатне буде засвітити країну на світовому рівні.

Через те хочу всього лиш показати причину того, чому саме вчитель початкової школи має отримувати найбільшу зарплатню по відношенню до інших категорій вчительства. Певно, якщо брати до уваги й дошкільну освіту, де вихователь дитячого садочка у тарифній сітці має бути у найпривілейованішому становищі.

Дошкільний період. Відвідування дитиною дитячого закладу. Що ж відбувається в цьому віці? Продовження формування тих рис характеру, що отримали свій початок в родині. І саме вихователі дошкільного закладу, які знаходяться поруч з дитиною досить довгий проміжок часу, здатні посилити або послабити кожну рису, яка формується в дитини.

Але для цього вихователі дитячого закладу мають бути добре обізнаними в питаннях про віковий розвиток та формування дитини. Тобто мають тримати в голові саме ті знання, які допоможуть дітям стати вільними й розвиненими людьми.

Адже формування рис характеру, паралельно накопиченню соціально-значимого досвіду в соціальному просторі, спілкування, як з дітьми, так і з дорослими, розпочинає формування ставлення до навколишнього світу та пізнання себе в ньому.

І ось тут завдання вихователя не схибити. Адже кожне сказане слово закарбовується в пам’яті дитини. А оскільки «людина є те, що вона пам’ятає», то саме перші спогади і визначатимуть суть створеної особистості.

Тобто вихователю, окрім того, що потрібно знати та володіти методиками гри, варто продумувати кожне слово, яке буде ним сказане з тим, щоб відслідковувати можливі наслідки від своїх слів. Всього лиш можливі. І вже відслідкувавши, звертатися до кожної дитини.

А це не є настільки просто, як може здатися на перший погляд, оскільки робота мозку в цьому напрямку вимагає більше затрат, аніж спілкування із старшими, вже сформованими дітьми задля того, аби надати тим інформацію або спонукати до навчальної діяльності.

Молодша школа. Працюючи в сільській школі, мала нагоду спостерігати вплив вчителя початкової школи на формування класного колективу, зацікавленості дітей до навчання та формування вміння дитини вчитися.

Учитель, отримавши групу дітей, формує з неї за 4 роки колектив. І, як показала практика, сформований колектив має риси самого вчителя. Тобто кожна дитинка в колективі, маючи індивідуальні риси характеру, частково отримує, неначе в спадок, риси характеру першого вчителя. Людини, яка проводить з ними в школі найбільше часу, впливаючи на формування не лише характеру, а й світогляду.

А от як він те робить, залежить від внутрішнього стану, міцності отриманих знань, що дають напрямок дії у формуванні взаємовідносин дітей у колективі, оскільки подібне є розвитком людських якостей учнів.

Паралельно з цим відбувається активна робота мозку, при якій діти починають учитися зберігати інформацію в пам’яті, а також користуватися власною пам’яттю для того, аби вийняти збережену в ній інформацію. І ось тут найважливіше вчителю не схибити, дозволивши застосування якихось джерел інформації під час роботи мозку, окрім самого мозку.

Тобто вчитель молодшої школи закладає основи вміння вчитися у кожної дитини, пам’ятаючи про те, що надмірне навантаження на мозок здатне привести до перевтоми, що, у свою чергу, може викликати психічні негаразди.

Разом із тим учитель має знати, що саме в цьому періоді закладаються вміння учня працювати із власним мозком, і через те він має слідкувати саме за тим, щоб діти не користувалися калькуляторами при обчисленні, інтернетом при написанні контрольних робіт.

Учитель має проявляти власне терпіння з приводу того, що ось, ніби хороший учень, та на контрольних роботах губиться і не виконує їх на високий бал. А вчитель, зазвичай це жінка, надто переймається дитячими сльозами, от і підказує дитині, або прямо, або у вигляді запитання, не відаючи, що тим самим зупиняє роботу мозку по відновленню вкладеної в нього інформації. Ця робота потребує не лише міцних знань, а й вправності у мисленні, вмінні мислити системно з тим, щоби бачити результативність кожного власного кроку.

До чого веду? Саме вчителі молодшої школи мають бути найобізнанішими, найрозумнішими, із настільки широким світоглядом, щоб вміти знаходити вихід із будь-якої ситуації у спілкуванні дітей, оскільки саме вони закладають у мозок учням ті життєві якості, якими діти користуватимуться все своє життя. А отже, саме їх робота є найважливішою після роботи вихователів дитячих садочків. А звідти і оплата їх праці має бути на другому місці за обсягом заробленого, після вихователів.

Основна школа. Закінчився період формування вміння вчитися у дітей. Прийшовши до основної школи, дітлахи почувають себе інакше. Із позицій маленької дитини вони переходять до позиції старшого. Змінюється психологічний стан. А також з’являються нові обличчя в їх дитячому житті. Нові вчителі. Перший рік основної школи йде на ознайомлення із навколишнім середовищем, вивчення вимог, характерів учителів. Дехто пробує власні можливості впливу і на вчителя, і на однолітків. Та все ж – класний колектив сформовано, відносини між дітьми також. Уміння вчитися закладене.

Так, у середній ланці є періоди, коли діти перестають вчитися і з причин надмірного навантаження, і з причин зміни фізіологічного стану – із дитини вони стають підлітками. А це означає, що змінюється і гормональний фон, що призводить до зміни сприйняття світу. І якщо батьками та вчителем молодшої школи закладено міцний фундамент світогляду, то вчителю основної школи значно простіше реагувати на виклики з боку дитини.

А це означає, що працюючий з дітьми молодшої школи вчитель має бути добре обізнаний як у шкільному курсі предметів, що викладає, хоча так, цей курс не є надто важкий для розуміння освіченою людиною, так і в дитячій фізіології, бути добре обізнаним у принципах навчання. Адже лише володіння даними знаннями здатне дати можливість вчителю використати їх у дії.

А вчителі основної школи, які вже є фахівцями з одного предмету, мають розвинути вже закладене. Тобто знімається необхідність володіння програмами кількох предметів, знімається напруженість у роботі власного мозку під час формування дитячого колективу на довгі роки, спрощується діяльність.

До чого веду? Якщо вже зайшла мова про рівень оплати праці тим, хто працює із старшими дітьми і тих, хто працює із молодшими, то рівень відповідальності останніх значно вищий.

Старша школа. Якщо до старшої школи діти потраплятимуть через систему ЗНО, то вчителям, які працюватимуть із мотивованими до конкретного напрямку здобуття знань дітьми, потрібно буде всього-на-всього організувати їх роботу таким чином, щоб учні якнайкраще мали можливість опановувати матеріал програм.

Певно що вихователі профільних ліцеїв, які мають бути створеними для того, формуватимуть колективи учнів, та все ж то будуть вже сформовані особистості, і напруга відповідальності дорослого значно менша, аніж напруга відповідальності вихователя, що працює із молодшими школярами.

Так, учителі-предметними мають володіти предметом на значно вищому рівні, аніж учителі молодшої або середньої ланки. Але ж кожен з нас навчався у вищій школі, а це означає, що розібратися із програмою старшої школи здатні. Мова лишень про те, що людина, яка працює із дітьми конкретного вікового періоду ,стає фахівцем у цьому плані. А отже, ті, хто працює із дітьми старшої школи, поринувши в цю роботу, не завжди мають бажання працювати із дітьми молодшого віку. І підхід інший, і сформованість дитини, через те є вчителі, які вважають, що із учнями старшої школи працювати легше. А отже, і рівень зарплати для них має бути нижчий.