Н. Піпа: презентація проєкту «Положення про ліцеї»

Над проєктом «Положення про ліцеї» ще працювати і працювати, шукаючи відповіді на безліч «як»

Н. Піпа: презентація проєкту «Положення про ліцеї»

Автор: Наталія Піпа, народна депутатка України від фракції «Голос», секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

Уявіть, що Ви голова ОТГ! Ви маєте закон про освіту із задумом – створення профільної школи.

І маєте положення про ліцей, яке говорить, що Ви не зобов'язані створювати профільну школу, можна лише змінити вивіску.

Що Ви зробите? Очевидно, – просто зміните вивіску...

Саме такий проект «Положення про ліцеї» вчора на Комітеті нам презентували представники Міністерства освіти.

Тож мала до них багато запитань:

1. Як текст проекту «Положення про ліцей» корелює із змінами, передбаченими законопроектом №4629-1 про мережу ліцеїв? Зокрема, ст.31 передбачає:

«Опорний заклад освіти – це заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний відповідно до вимог цього Закону забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти.»

Позиція МОН: положення відповідає чинному Закону, але й не суперечить нормам законопроекту про ліцеї. Дослівно: «він його обходить»...

Тобто, жодної конкретики.

2. Яка позиція МОН щодо граничної наповнюваності класу в ліцеї?

Мінфін наполягає на граничній наповнюваності класу не менше - 15 осіб.

Позиція МОН: ст.12 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» передбачає граничну кількість дітей у класі – не менше 5 осіб.

Але мене цікавить саме позиція МОН у цьому питанні. Адже закон зобов’язує мати не менше двох класів на паралелі. Якщо залишити граничність 5 дітей, то можна порахувати: школа має на паралелі два класи по 5 осіб (тобто 10 дітей у 10-х класах, 10 у 11-х класах, 10 у 12-х класах) – всього 30 дітей...У концепції профільної школи було бачення, що школа у сільській місцевості має містити 300 учнів, а у міській – 600 учнів. Виникає питання, якщо у ліцеї буде всього 30 дітей, як там забезпечити профілізацію? Тож для мене позиція Мінфіну є доцільною.

3. Чим виправдана пропозиція проводити зарахування дітей до державного, комунального закладу освіти (до 5-9 класів) на конкурсних засадах? Адже:

  • конкурсний відбір у 5 класи – занадто ранній вік;
  • відповідно до рекомендацій ОЕСР саме вік завершення базової середньої освіти є прийнятним для проведення конкурсів для учнів;
  • впровадження конкурсів для вступу до 5 – 9 класів ліцею може бути корупційним чинником...

Позиція МОН: конкурси мають проводитися там, де потрібні.

Невідомо, як саме визначити, де такий конкурс потрібен...

4. У проекті положення зазначено, що структурні підрозділи ліцею «можуть забезпечувати здобуття дошкільної, початкової, базової і профільної середньої освіти».

Але це виправдано, коли така можливість надається ліцеям, які мають статус опорних. Тож текст положення потребує уточнення.

Позиція МОН: засновник сам має вирішувати, чи буде опорним (це якраз про зміну вивіски).

Є ризик, що замість того, аби концентрувати старшокласників, робити більше вибіркових предметів, спеціалізувати вчителів саме на роботу у профільній школі (що вимагає глибшого знання предмету, інших методичних прийомів), знову буде один вчитель, який викладає і п'ятикласникам, і випускникам, використовуючи однакові методики.

Мій висновок щодо цього проекту Положення: над ним ще працювати і працювати.

Як ми будемо визначати, яким буде ліцей: професійного чи академічного спрямування? Як ми будемо забезпечувати профілізацію? Як ми будемо зменшувати кількість предметів? Як ми будемо давати предмети на вибір? Таких «як» ще дуже багато...

На них потрібно шукати відповіді!

Оригінал

Освіта.ua
18.03.2021

Популярні блоги
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Ігор Лікарчук: ЗНО стає токсичним для освіти ЗНО повинно бути відокремлене від школи, задля збереження як ЗНО, так і нормальної школи
Д. Ламза: учитель має залишати негаразди за парканом школи Потрібно залишати негатив за порогом школи, а дітям нести і сіяти добре, розумне, вічне
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
АнтиПіпа
Слухайте- це якась шизофренія! Нардепка Пипа голосує за закони, а потім понтується на антизаконних положеннях , висловлює своє примітивне бачення... Ти Закон виконуй, а не мели дурниць. Таке враження , що людина неадекватна.
Володимир
А не простіше повернутися до терміну "школа"? А ліцеї залишити лише профільованими. А то від цього терміну все більше тхне корупцією...
Illya Olefir
Це якраз той варіант, коли підтримую МОН. І не підтримую народну депутатку Н. Піпу.