Людмила Булигіна: помилка є норма, а не вирок

Ми можемо скільки завгодно замінювати червоні пасти на зелені, але сутність залишається незмінною

Людмила Булигіна: помилка є норма, а не вирок

Автор: Людмила Булигіна, учитель інформатики, Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».

Страх помилки

Ми можемо скільки завгодно замінювати червоні пасти на зелені, сріблясті і в крапочку, але сутність «підрахувати вірне/невірне» залишається незмінною.

11 років (+5, але там вже хоч дорослі люди) у голову вбиваються цвяхи «ти помилився», щоб на кожен з них намотувались ниточки нашого неуспіху, створюючи павутиння реакцій на невдачі.

Вже не пов'язані з навчанням, з вмінням ставити задачі, реагувати на форс мажори та на звичайні повороти в стосунках.

«Ти винний, бо ти помилився».

Пам'ятаєте оте питання, чому «трієчники» у більшості своїй більш пристосовані до життя і часто успішніші? Вони рано зуміли викинути з своєї мапи життя оцю сторонню абсолютно не експертну оцінку помилок.

Чи можна якось тренувати в собі адекватне ставлення до помилок?

Можна.

Але потрібна допомога ззовні, особливо маленькими. Не на словах, а на практиці.

1. Акцент на «+».

Зробив 1 завдання з 10. Добре чи погано? А не про це мова. Зробив 1. Залишилось 9. Що я планую з цим робити? Скільки в мене є часу на роботу?

2. Створити навмисно помилки і обмінятись ними. Звичайна робота тестувальника дуже непогано «вписується» у навчальний процес. І зменшує страх.

3. Реакція оточуючих на помилку: «Яка цікава помилка». Типова. Оригінальна. Дивна

Не важливо.

Головне: помилка є норма, а не вирок.

Оригінал

Освіта.ua
20.01.2021

Популярні блоги
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
А. Заможська: у космосі Тесла, а в нас — християнська етика МОН пропонує людям, які ходять до церкви два рази на рік, викладати християнську етику
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Шедевр
Де ця тьотя бачила таке спілкування учителя з учнями «Ти винний, бо ти помилився»? (11 років (+5). Та зараз кожний учитель щасливий, коли діти на уроці хоч щось роблять, а не порушують дисципліну і байдикують! І при цьому ставить питання "чому «трієчники» у більшості своїй більш пристосовані до життя і часто успішніші?" По логіці виходить, що успішними будуть ті учні, яким ставили діаноз «Ти винний, бо ти помилився»? Або я не врубився, що дописувачка хотіла донести до "несвідомих" учителів", або настільки "глибокодумний" допис, що важно збагнути суть.
Горбань
"Тільки дурні вчаться на своїх помилках". Продовження: "Ніхто не вчиться на чужих помилках". З самого початку вчителька повинна формувати у першачків доброзичлеве взаємне ставлення до помилок у класі. Девіз: "Хто не помиляється - той не навчається!" Бо часто діти бояться сказати щось помилкове, щоб не стати об’єктом злих насмішок. А якщо учні мовчать, то дуже складно встановити з ними зворотний зв’язок.
Петро
Всім відома аксіома: "Тільки дурні вчаться на своїх помилках". Про яку норму може йти мова?
Володимир
Причіпки та зміна правил гри - це один із соціопатичних прийомів.