С. Колебошин: як не втратити шанс на освіту попри хворобу

Майже ніхто зі школярів, які перебувають на тривалому лікуванні, не здобуває ніякої освіти в лікарнях

С. Колебошин: як не втратити шанс на освіту попри хворобу

Автор: Сергій Колебошин, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, член депутатської фракції «Слуга народу».

Школи в лікарнях, або Як не втратити шанс на освіту попри хворобу…

Чи знали ви, що 96% важкохворих українських школярів не отримують ніякої освіти в лікарнях?
Здебільшого йдеться про дітей з діагнозами СНІД, рак, туберкульоз, патологіями хребта і нервової системи, психічними розладами. Потрапляючи на стаціонар, діти опиняються в певній ізоляції без необхідних знань та спілкування.

В ідеальних умовах за кожною лікарнею має бути закріплена найближча школа. Звідти за потребою направляється підготовлений педагогічний працівник, а батьки обирають зручну форму навчання.

Школи при лікарнях – це не тільки про освіту. Це насамперед про одужання. Уроки та спілкування дозволяють відволікатися від хвороби та полегшують подальшу адаптацію у школі.

На жаль, так лише на папері. У реальності далеко не всі українські педагоги готові до такого викладання, а освітніми послугами охоплено лише 4% дітей на тривалому лікуванні.

Чи займається цим питанням хтось в країні?

На державному рівні  номінально. І це підтверджує відсутність будь-якої статистики. Облік таких дітей не ведеться ані МОЗ, ані МОН, а усі цифри нам з помічниками довелось збирати по всій країні майже три місяці.

Є проєкти, що виникли з ініціативи громадських активістів. Наприклад, у 2016 році волонтери успішно запустили «Школу Супергероїв». У різних містах України при лікарнях почали з'являтися школи, де можуть навчатися хворі діти. Програма уроків відповідає офіційній, але методика викладання враховує режим лікарні та стан дитини. Учителі ж проходять спеціальну підготовку.

Очевидно, що без змін це все залишатиметься історіями про подвиги окремих громадських організацій. Проблема навчання школярів на стаціонарі перезріла, а час змінювати ситуацію давно настав. І насправді тут не треба нічого вигадувати, потрібно якісно врегулювати питання на державному рівні.

Обговорюватимемо це на найближчому засіданні Комітету освіти та науки. Розраховую, що нам вдасться ініціювати зміни у цьому напрямку, інакше ситуація, коли понад 30 тисяч важкохворих українських школярів залишатимуться в освітній ізоляції, на жаль, буде нормою.

Освіта.ua
18.01.2021

Популярні блоги
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
А. Заможська: у космосі Тесла, а в нас — християнська етика МОН пропонує людям, які ходять до церкви два рази на рік, викладати християнську етику
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олена
Зробили б цю освіту дистанційною. Бо дитині на хіміотерапії будь-яка зайва бактерія чи вірус можуть завдати шкоди і візити педагогів, навіть якщо ті будуть у масочці, не надто корисні їх здоров’ю. Щодо тубдиспансерів, то ходіння туди наражає на небезпеку педагогів, і я не впевнена, що їм за контакт з хворими на мультирезистентний туберкульоз доплачуватимуть надбавку "за шкідливість". І якщо вони захворіють і перезаражають їнших учнів в школі, вже ніякі виплати надбавок ситуацію не врятують. СНІДом звісно повітряно-крапельним шляхом не заразишся, але знову ж таки, працівники СНІД-центрів всі отримують надбавку за контакт з особливо небезпечною інфекцією, але чи платитимуть її педагогу? Серед вчителів є люди груп ризику (похилого віку, з цукровим діабетом, вагітні жінки), яким контакти з особливо небезпечними інфекціями м’яко кажучи не на користь.
Павлов Максим
Пане Колібошин, ви написали від душі. Але спосіб вирішення лікування дітей через громадськість- це єресь, ахінея. Візьміть нормативи за часів Радянськоі влади, там все по уму. А розгляд на Комісіі ВРУ під паном Бебаком - це пуста трата часу. Йому нічого не треба крім бабок. З його подачі забрали сотні мільойнів з протипожежки і оплати енергоносіів і віддали «на освоєння» у Фонд науки братам- грантоідам. А можна було б іна медсестер і педіатрів віддати....
Сергій Колебошин
Для Павлов Максим: зауважу, що якраз на законодавчому рівні всі основні рішення прийняті, зокрема в законі про повну загальну середню освіту, доопрацьованому Комітетом ВР, який очолює Сергій Бабак та прийнятому в цілому вже в Раді 9 скликання. Проблема в основному в виконавчій гілці та відсутності нормативної бази.
Коментувати
3999
Для Сергія Колебошина, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, член депутатської фракції «Слуга народу».В ідеальних умовах за кожною лікарнею має бути закріплена найближча школа. Проблема вирішується досить просто - продати собаку і побудувати за ті кошти школи.
Сергій Колебошин
Для 3999: дякую за сарказм. Якщо будуть реальні ідеї, будь ласка, пишіть, пропонуйте, буду вдячний. Проблема не вирішувалась роками, при будь-якій владі, не вважаю коректним шукати тут політику.
Коментувати
Володимир
Так а що вам завадило це вже зробити? Жадібність чи синекура? Бюрократична публікація.
Сергій Колебошин
Для Володимир: На рівні законодавства - запровадили. Стаття закону про ПЗСО, робочу групу по якому, окрім іншого, я очолював та доповідав цей закон з трибуни. Що заважає імплементувати ці норми органам виконавчої влади будемо з‘ясовувати на комітеті. Бюрократично розглядати, щоб не було відмовок і спроб знов нічого не зробити.
Коментувати