Л. Булигіна: вибір, зовнішні ситуації та внутрішні зміни

Сучасна профорієнтація – вирішення власних дорослих, часто корпоративних питань за рахунок підлітків

Л. Булигіна: вибір, зовнішні ситуації та внутрішні зміни

Автор: Людмила Булигіна, учитель інформатики, Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».

Про вибір, профорієнтацію, зовнішні ситуації та внутрішні зміни.

Студенти, цілком адекватні, вільні у виборі, з хорошим рівнем різнобічних інтересів, не впевнені в тому, що навчатимуться 4 роки, і зовсім не впевнені, що підуть у професію або навіть у галузь.

«За обставинами» – один з переважаючих настроїв. Можливо, поїдуть за кордон, якщо підберуть програму, можливо – працювати, якщо знайдуть хорошого роботодавця, цілком ймовірно, що провчаться всього рік (щоб потім відновитися, а не вступати вдруге), можливо, переведуться кудись, де вийде поєднати роботу з необтяжливим навчанням.

У ліцеї все частіше чується «не хочу кодити, це нормально?» Від тих, хто цілком пристойно програмує, до речі, ще й трошки цим заробляє.

Це нормально. Ось це все – дуже нормально.

Ще пару-трійку років – і вони будуть самі вибирати собі навчальні курси і викладачів. І будуть складати особисті плани курсів, створювати можливості для поєднання роботи і навчання, розривати договоруґи з певними викладачами.

І можна прямо зараз почати до цього готуватися. Як?

Перестати говорити про профорієнтацію в принципі, про профілі зокрема і йти в бік гармонійного розвитку без поділу на гуманітаріїв і логіків, створювати набір курсового навчання під спеціалізації і давати можливість отримувати їх з розривом у часі і ступенях освоєння.

Ми змусили дітей дуже рано робити псевдовибір. Коли віддаємо їх в «найкращу школу» в 10 класі, то це ще більший примус. 

«Так мама вирішила», «сказали, це хороша школа, математика сильна» тощо.

А юний талант хоче знімати кіно або займатись рекламою.

Як ви думаєте, він навчається чи імітує навчання?

І давайте перестанемо говорити про профорієнтацію.

Те, що є – лише вирішення власних дорослих, часто корпоративних питань за рахунок підлітків.

Оригінал

Освіта.ua
15.01.2021

Популярні блоги
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
А. Заможська: у космосі Тесла, а в нас — християнська етика МОН пропонує людям, які ходять до церкви два рази на рік, викладати християнську етику
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Сандомир
Погоджучись з Вашим підходом до профорієнтаці,ї не згоден,що не варто ділити людей на логіків і гуманітаріїв.Цей поділ не виник штучно, він виходить з самої природи людини,її розумових здібностей,хоча не є ідеально точним. Японці запровадили у СШ тестування на професіну придатність.Після дослідження людині видають рекомендації для якого виду діяльності вона найкраще підходить. І це не якийсь расизм, а тверезий розрахунок,мета якого запобігти помилкам у виборі діяльності та марному витрачанню часу. Невпевненість студентів у виборі професії існує тому, що наші ВНЗ пропонують не актуальні види діяльності і це вилазить вже в процесі навчання. СШ взагалі не готує до трудової діяльності,не розвиває здібності дитини до діяльності руками і головою, не вчить правилам життя, а набиває мозок дитини інформацією, яка ніякого практичного застосування не матиме у житті. Тому діти виходять з пеленою на очах,часто безпорадні і не діяльні.Сільський учень не вміє орудувати лопатою,грядки мама робить.
Володимир
Для Сандомир: Трудові майстерні розграбовані та ліквідовані. Залишилися по одній на район, для олімпіад, для показухи. А для юнаків це безцінна наука.
Коментувати
Володимир
Знімати кіно або займатись рекламою? Це найжахливіше, що можна уявити для профорієнтації...