О. Українець: позиція казкового дурня в освіті

Невже подана в школі інформація має бути заквітчаною і не ставити дитину перед серйозними проблемами?

О. Українець: позиція казкового дурня в освіті

Автор: Остап Українець, перекладач, письменник.

Ніхто не обманює себе більше, ніж батьки і вчителі, котрі вважають, що «школа має навчати розумному, доброму і вічному, а поганому навчать і без нас». 

Ця позиція зазвичай означає, що подана в школі інформація має бути випещеною і заквітчаною, не ставити дитину перед серйозними проблемами, не змушувати її самостійно шукати вихід з етичних колізій, не ставити проблемних питань, з якими вона сама зіткнеться.

Якщо йдеться лише про викладання літератури чи народознавства, то тут суто світоглядна проблема: бажання розповідати про вербу над край-водою і прекрасний вкраїнський край просто означатиме, що в момент, коли діти відкриють для себе цікаву альтернативну інформацію, на шкільну програму і - що важливіше - на авторитет учителів, які палко розповідають їм про тризуборогів і синьо-жовті веселки, їм стане байдуже, бо вони просто не будуть їй довіряти. Або, у кращому разі, ставитимуться до неї як до пісної та нецікавої зобов'язайлівки, якою система викладання гуманітаристики в нас, по суті, є. Якщо ви вже встигли почитати між рядками - ні, цей абзац не означає, що я адвокатую скасування уроків мови і літератури. Вгамуйтеся.

Але на скріншоті просто частковий випадок вкрай поширеної позиції казкового дурня: якщо не думати про погане, то погане й не станеться. Це виглядає страшно. Це виглядає, як люди, котрі мають підготувати дітей до решти їхнього життя, буквально залишають їх зі світом напризволяще. Стають не провідниками у масив інформації і колізій сучасного світу, а безглуздими греблями, котрі якогось біса пробують загатити реальність і протестують проти книжок, які розповідають дітям про неповні сім'ї, інвалідність, хвороби, самопізнання чи сексуальність, бо дітям таке знати не можна. Не від дорослих. Інформацію вони мають засвоїти десь-інде, у якомусь невідомому лімінальному просторі, у який, як відомо, потрапляють діти, коли виходять зі школи.

Усе погане, що є у світі, діти мають засвоїти самостійно, на дозвіллі. Від дорослих діти мають перейняти лише все хороше і букет стереотипів, який надалі змусить їх ненавидіти ближніх просто за те, ким вони є. Купа людей граються в гіперопіку навіть не через любов до дітей, а через любов до радянської педагогіки і максим про те, чим має займатись освіта.

Освіта має розповідати, що ми живемо в досконалому та безпроблемному світі соціалізму з людським обличчям, а хто пробує говорити про цей світ критично - ворог нашого ідеального суспільства. Принаймні, так виглядає.

Цей допис, звісно, рафіноване ААААААА навіть за мірками звичайних обговорень сучасної літератури в програмі, особливо нездатність пояснити дитині, хто такий вітчим. Але з того, що як не Кріт, котрому наклали на голову, так Мая і її мами постійно викликають в аксіологічно правовірних батьків і вчителів екзотермічну реакцію трохи нижче центру тяжіння, давно видно, що бездуховність дитячих книжок є основною причиною нашої освіти. Якби дітям не давали читати книжки про реальні проблеми, які бувають у сучасних дітей, діти були б значно щасливіші. Років до п'ятнадцяти. А майбутні проблеми цих дітей учителів, а нерідко й батьків не обходять - вони свій обов'язок виконали.

P.S. А Марина Павленко крута. Якщо маєте дітей відповідного віку, а вони ще не читали - спробуйте. Є чималі шанси, що сподобається і вам, і їм.

Оригінал

Освіта.ua
15.01.2021

Популярні блоги
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
А. Заможська: у космосі Тесла, а в нас — християнська етика МОН пропонує людям, які ходять до церкви два рази на рік, викладати християнську етику
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Мама третьокласниці
У 10 класі дитига ще й прочитає про убивць, самогубців , депресію, родинне насильство пмхічні хвороби, цькування і решту чудових речей, які існували, існуюті і ,на жаль , існуватимуть.В з Мариною Павленко теж зустрінються в 7 класі, тоді це буде вчасно й доречно, бо діти будуть старші, твір буде їхнього рівня, а ось оповідання й казки у підручники початкової школи могли вмістити або люди нп дуже розумні, або ті, що не мають дітей, або ті, що не люблять творчість Марини Павленко. Солідарна з мамою другокласниці, бо сама мама третьокласниці, у цьому віці вчитель для дітей дуже авто от итетний, не варто щоб він давав дітям на уроці слова"абиздошка" та " зубрилка " в якості завдань на збагачення словника.
Шедевр
Для Мама третьокласниці: Ну це ви даремно. Раніше у дитини не було розвинене аналогічне мислення і вона не називала дітей прізвиськами, наприклад, Катька, а після прочитання оповідання уже знатиме (по аналогії), що є Вітька, Ванька, Манька, Галька і т.п. А якщо вживатиме слово "апиздошка", так вважайте, що дитина взагалі уже готова до дорослого життя ))).
Коментувати
Оксана
Ну таке. Автор робить висновок за одним дописом у батькососній групі. Загалом автор часто пише, що шкільна освітня система є злом, певно, саме тому працює у приватній школі. Дивується, що діти пишуть вкрай неграмотно і не здатні логічно викласти свої думки і, знову-таки, звинувачує школу і вчителів, але не говорить про те, що діти просто не читають: ні за шкільною програмою, ні тим більше для власного задоволення. Тож шукати корінь зла треба не тільки в школі і вчителях, а ще трохи у складеній МОНом програмі та загальнонаціональній моді на нечитання, що пропагується.
Володимир
В японських школах існують уроки милування природою. Бо там економісти в промисловості, а не в освіті. Складається враження, що такі оповідання пишуть від нудьги саме економісти. Хоча в другому класі потрібні красиві оповідання про звіряток та оточуючий світ. А то скоро дійде до того, що діточкам будуть давати теорію вірогідності непорочного запліднення...
Шедевр
Особливо пізнавальним для 7-річних дітей виявилося слово"апиздошка". З Катькою зубрилкою вони ще не стикалися, але обовязково, якщо хтось із дітей буде гарно вчитися, то уже не треба особливо напружуватися і вигадувати: Олька-зубрилка, Манька-зубрилка, Толька-шмолька. Все вірно, готуємо дітей до дорослого життя!
Сандомир
Ваша правда,п.Українець,наша школа не готує молодь до дорослого життя, а залишає їх з ним напризволяще. 70% життєвої інформації ми пізнаємо на вулиці, серед старших від нас і часто у спотвореному вигляді.Я був вражений, коли довідався від учнів, що 2/3 дівчаток не можуть розповісти своїй матері про проблему, яка їх спіткала чи хвилює, 80% хлопчиків не можуть порозмовляти з батьком на будь-яку тему.Про це вони діляться з друзями, або носять у собі, часто приймаючи невірні рішення. Школа не може замінити сім*ю, але вона може і повинна поступово підготовляти учня до дорослого життя, не прикрашаючи його і не очернюючи.Тільки так можна виростити співчутливих, толерантних і доброзичливих людей, які зможуть отримані знання застосувати з користю для себе, своїх батьків і суспільства. У рад.часи я читав тільки позитивні книжки, але в дорослому житті цього позитиву було дуже мало,усе це я відчув на власній шкірі у повному обсязі.І головне, мусів вчитися цьому протистояти,не без крові звичайно.
Сандомир
Розумію Настюшу, виросла у рожевому світі і хоче, щоб її дитина росла у такому ж. Але існує і бордовий світ, і він значно похмуріший. Ростуть в ілюзорному світі добра і цнотливості, а коли пішов у доросле життя виявився не захищеним і безпорадним перед навалою свинства і паскудства, яке царює у навколишньому світі. Є два шляхи: оберігати дитину від негативного і потім отримати стрес і істерику свого чада,та ще й ненависть, що його дурили; і є другий-не прикрашати життя, а показувати його таким як воно є і приклад, як цьому протистояти.Дві з трьох сімейних пар розпадаються у перші три роки шлюбного життя(стат. дані), то що,вітчим- це якась страшна новина? Це реальність з якою може зустрітися і ваша дитина. Ви не бачили, як люди мучать тварин? Хто ж скаже дитині, що це паскудство як не Ви? Хто її навчить не робити так? Якщо хочете, щоб Ваша дитина не була пияком знайдете слова, аби пояснити шкоду від цього захоплення, точніше хворобу,яка настигає безвольних і слабких духом людей.