Н. Слободянюк: популяризація легальної благодійності

Українці звикли до того, що в бюджеті немає коштів для достатнього фінансування шкіл і садочків

Н. Слободянюк: популяризація легальної благодійності

Автор: Наталія Слободянюк, ГО Демократичний альянс жінок.

Українці звикли до того, що у бюджеті немає коштів для достатнього фінансування шкіл та садочків. Про це багато говорять, але чи є цей факт документально підтвердженим?

Як було повідомлено раніше, керівники закладів освіти з різних причин надають до місцевих рад недостовірну інформацію про потреби. До «прихованих» потреб, вже традиційно, відносять гігієнічні, канцелярські, господарські товари, поточні ремонти та (і це катастрофа для освіти) навчальне обладнання.

Які наслідки має приховування потреб?

1. Для фінансування «прихованих» потреб неможливо залучати кошти легальним шляхом, публічно оголошувати збір коштів. Тому керівники закладів освіти мусять організовувати систему нелегального збору, до якого долучають педагогічних працівників та батьків, що призводить до створення конфліктного середовища та виховання толерантного відношення до побутової корупції.

2. Благодійні внески є офіційним джерелом надходжень до спеціального фонду, що вимагає дотримання принципу цільового використання при їх прийомі та розподілі (ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу), але «приховані» потреби визначаються «на око» та/або «за апетитом».

Наведу приклади нераціонального використання коштів батьків:

1) Міністерство освіти рекомендує придбати для садочку один принтер «за потребою та при наявності фінансування» (аркуш 13 Примірного переліку обладнання). Водночас на балансі садочків Житомира знаходиться по 2-21 принтера, загалом 336 принтерів (замість 46);

2) при вході на територію садочку відвідувачам мають перевіряти температуру з застосуванням безконтактного термометру (п. 1.3 розділу ІІ Регламенту). Для такої потреби було закуплено за кошти міського бюджету по 2 термометри для кожного садочку. Але наразі на балансі садочків стоїть як мінімум 158 термометрів (замість 92);

3) при забезпеченні шкіл навчальним обладнанням на 30 (і менше) відсотків кошти батьків продовжують витрачати на господарські потреби, а керівники шкіл мовчать про важливість навчального обладнання для якості освіти та його брак.

Отже, по школах та садочках Житомира кожен рік нелегально збирають та нераціонально витрачають близько 30 млн грн - а в місцевих радах звітують про виконання бюджетних програм у сфері освіти та високу якість освіти.

Активна громадськість Житомира вимагає перегляду стосунків влади та громадян та пропонує почати з обрахунку об’єктивних потреб закладів освіти з оприлюдненням такої інформації (цю позицію підтримує освітній омбудсмен).

У жовтні 2019 року було підписано петицію «Щодо забезпечення прозорості фінансування садочків та шкіл», у якій йдеться про оприлюднення інформації про потреби на вебсайтах закладів.

У листопаді 2019 року за ініціативою громадськості було оприлюднено проєкт рішення сесії Житомирської міської ради «Про формування об’єктивних потреб закладів освіти м. Житомира». Постійна комісія з соціально-гуманітарних питань рекомендувала відхилити проєкт. Пояснювали таке рішення усними свідченнями декількох керівників про те, що потреби формуються відповідним чином. Водночас комісія рекомендувала «оприлюднювати сформовану об'єктивну потребу на сайтах закладів з метою більш широкого інформування потенційних благодійників».

Станом на кінець 2020 року, за сприяння департаменту освіти, «Інформацію про потреби у коштах на 2021 рік» оприлюднено на вебсайтах всіх 33 комунальних шкіл та 42 садочків (з 46). Для прикладу – ЗОШ № 5 Житомира (сайти інших закладів доступні тут). Тепер благодійники мають змогу швидко перевірити, чи є офіційно обґрунтованою потреба, про яку оголошують працівники закладу.

Подальша робота буде проводитися в напрямку вдосконалення методів обрахунку потреб, внесення потреб у повному обсязі до бюджетних запитів, пошуку джерел фінансування та популяризації легальної благодійності в закладах освіти.

Освіта.ua
29.12.2020

Популярні блоги
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
І. Лікарчук: паперовий чи електронний журнал? Що зміниться в шкільній освіті (маю на увазі її результативність) від появи електронного журналу?
О.Мірошниченко: для чого потрібні підручники? Талановиті педагоги не потребують підручника, бо знають предмет і прагнуть викладати своїми словами
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Сандомир
Але ж Ви наївні,п.Володимир.Та тому і поводять так себе керівники шкіл,що батькам начхати на те, як витрачають їх гроші, аби відчепилися від них. От і користають з цього ділки від освіти.Ми дуримо державу не сплачуючи податки у повному обсязі, а чиновники дурять нас, створюючи причини для видоювання коштів з людей. Так і живемо, хто кого. Шведська модель поведінки нам не підходить, бо тоді з "Мерседесів" доведеться пересідати на велосипеди. Навіть якщо ти король!
Володимир
В неприбутковій сфері освіти економістів розплодили, мов колорадських жуків. І вони рухають тіньову економіку, даючи надприбутки начальству, вираховують відкати, скільки при цьому потрібно вкрасти з субвенції і так далі... Крім того, кожна школа має засновника. Треба подивитися, куди витрачають (крадуть) кошти ці засновники?