О. Сергієнко: хто сказав, що навчання — це легко?

Гугл — не панацея, не замінник «класичних знань», а лише один з інструментів, який не завжди доречний

О. Сергієнко: хто сказав, що навчання — це легко?

Автор: Олександра Сергієнко, дизайнерка.

Мене періодично люто бомбить від розмов на тему «навіщо вчитись», «навіщо зубрити», «от треба компетенції», «от треба критичне мислення», але «формули — то боляче», «вірші — то незрозуміло», «склад ґрунтів — то зайве», «будова атома — в житті не треба», «тригонометрія зламала мені психіку», «навіщо моєму чаду малювання», «хочу грати на скрипці, але не хочу ганяти гами»… 

Люди, а хто вам сказав, що навчання — це легко? Уявіть собі, потрібні зусилля. Так. Щоб мати гарну попу, треба зусилля. Щоб відновитись після аварії — треба зусилля. Щоб щось у цьому житті зрозуміти — треба зусилля. Чим важче задача, тим більше задоволення від її розв'язку. Це не я придумала. Це нейробіологія. 

Всі сучасні винаходи і ґаджети полегшують нам життя, спасибі науці, і зокрема тим дивакам, які щось десь там вивчали і свій мозок напружували на благо людства.

Це я до чого? 

До того, що користування гуглом — корисна навичка. Але вміння відділити головне від другорядного не надається з гуглом автоматично.

Не повірите, воно прекрасно відпрацьовується під час розв'язання шкільних задач, коли треба написати коротку умову. Оте нудне «дано» і «знайти». Не вмієш? Так що ти збираєшся в гуглі шукати?

Ти ніколи не аналізував тексти на літературі? Так звідки тобі знати, за який абзац у цих гігабайтах буковок зачепитись оком?

Ти не розумієш, навіщо вчити історію? Так не дивуйся, що тобі розповідатимуть про новоросію, і не дивуйся, коли буряти з танку в тебе прикурити попросять посеред твого рідного козацького міста. 

Я чудово розумію, що не все буває однаково цікаво і однаково легко вчити (про легко — це взагалі омана). Але коли, як не у школі, найширше познайомитись з найрізноманітнішими проявами життя, світу, культури, суспільства. Доторкнутись. Просто дізнатись, що таке є. Трошки відчути на смак.

Як я можу знати про свої здібності, якщо моє навчання обмежиться 4-ма класами і навичками читання і елементарної арифметики? 

Я бачу задачу батьків не в тому, щоб «оберігати дітей від зайвих знань», а в тому, щоб знайти мотивацію, підтримати, похвалити за успіхи, підказати, у якому напрямку йти. І найголовніше — донести думку, що «легко і швидко» — це тільки про швидкогроші. Але це не найкраще, що може статись. 

Гугл — не панацея і не замінник «класичних знань», це лише один з інструментів, який не завжди є доречним. 

І ще одна думка. Компетенції без бази знань — це нуль. Он ми маємо президентом компетентного менеджера, власника шоу-бізнес-імперії. А толку? Якщо воно ні грама не петрає в тому, як влаштована і діє держава? Після юридичного факультету, на хвилиночку. І гугл не надто його рятує. І компетенція смішити публіку теж якось мало втішає.

Підсумовуючи.

Навчання — це не тільки цікаво, але часом і нудно, і складно, але це нормально.

Критичне мислення і логіка — не опановуються в сферичному інформаційному вакуумі. Все це прекрасно відпрацьовується на уроках точних дисциплін, мов, історії, і навіть літератури.

Зайвих знань не буває. Власне, як і зайвих компетенцій. Це все наш інтелектуальний капітал, який формує нас. Те, що ти ніколи в житті не застосуєш якусь формулу, не означає, що ти вивчав цю тему марно. Нейронні зв'язки кричать тобі спасибі! І сьогодні тебе не так лякають виклики вивчення чогось геть нового для себе.

І окреме. Дуже прошу в коментах не згадувати травматичні драматичні історії про недолугих вчителів. Тут не про них. Тут лише про нас з вами і лише про наше розуміння того, навіщо ми взагалі щось вивчаємо, дізнаємось про світ і про себе в ньому.

Оригінал

Освіта.ua
28.12.2020

Популярні блоги
О.Мірошниченко: чому все радісне сприймають як загрозу Школа – це в ідеалі місце радощів та гри, які включають дітей у фантастичний процес пізнання
Інна Совсун: чи забороняти смартфони в школах? На рівні держави поки немає розуміння, що робити зі смартфонами в школі
Н. Азарова: биті небитих возять регулярно Поважати свій труд і транслювати цю повагу, поважаючи інших, – оце і є суперзавдання
І. Лікарчук: ДПА в українських школах має бути ліквідована Проведення ДПА фальсифікує реальний стан якості загальної середньої освіти в Україні
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Сандомир
Шановні дописувачі.І при такому розкиді думок Ви усі хочете ладу?Або ми погоджуємося,що школа-це місце навчання де вчитель цар і БОГ,або ми дискутуємо про розхлябану демократію і отримуємо хаос. Або я навчаю і маю для цього необхідні права і важелі, або учні у мене протирають свої дорогі штани, поки батьки займаються своїм бізнесом. Або школа є храмом науки і життя, або місцем для перебування дітей, поки батьки на роботі. Вибір за нами і поки ми його не зробимо раз і назавжди, кожен буде "гнути" свою правду, а "віз" буде і нині там.
Володимир
Біля входу в Стеленбоський університет (Південно-африканська республіка) є стенд наступного змісту. "Знищення будь-якої нації не вимагає атомних бомб або ракет дальнього радіусу дії. Потрібно тільки зниження якості освіти і дозвіл обману учнями на іспитах. Пацієнти від рук таких лікарів помирають. Будинки від рук таких інженерів руйнуються. Гроші від рук таких економістів губляться. Справедливість в руках таких юристів і суддів зникає. Крах освіти - це крах нації."
Горбань
Для Володимир: Масони - вороги України, які нею керують, це прекрасно розуміють і майстерно реалізують в усіх державних сферах!
Манжелей
Гриневіч, Квіт, савсюн, Хфініков, Стадо, Шаров ,новосад... - ось приводні ремні розвалу освіти— ганьбище.
Коментувати
Горбань
Підтримую Ларису! Навчання - труд, часом нелегкий, але він завжди повинен бути ПОСИЛЬНИМ! Міністерство створило такі програми, що добросовісні учні руйнують своє здоров’я! 9-річка повинна давати базові знання, тобто такі, які у майбутньому знадобляться для більшості учнів. А нині шості-дев’яті класи завалені матеріалом рівня 10 - 11 класів, а то й університетського, який для 95% дітей ніколи не знадобиться! А вчитель зобов’язаний виконувати державну (!) програму! МОН - злодій, який створив умови для протистояння батьків і педагогів, який своїми мерзенними перевантаженнями відбиває у дітей бажання навчатися, а у вчителів - навчати!
Лариса
Дякую за дуже цікаві та правильні думки. Повністю їх підтримую. Хочу лише поділитися своїми міркуваннями з цього приводу. Думаю, що такий супротив у дітей та батьків викликають не самі знання, котрі потрібно засвоїти, а їх кількість. Діти справді дуже перевантажені. Будь-яка робота (в тому числі й навчання) може бути важкою, але не повинна бути виснажливою. Пригадую, коли моя донька навчалася у 10-11 класах їй доводилося працювати по 14-15 год на добу! По 6-8 уроків плюс домашні завдання, ще й додаткові заняття (підготовка до ЗНО). Ми отримали прекрасний освітній результат, але суттєво підірвали здоров’я, адже жертвували сном, відпочинком, та навіть нормальним харчуванням. Так бути не повинно. Дійсно, без знань неможливо сформувати компетентності, так звані м’які навички, неможливо розпізнати свої нахили та здібності. Але можна ж прорахувати час! Тобто скласти такі програми, щоб діти вчилися без перевантаження.
Анатолій
Багато розмов... Моя дитина хоче йти в школу лише щоб зустрітися з подругою, а в на англійську та математику в приватну біжить, бо там цікаво. І пішли ми на курси, бо шкільні вчитилиці (інакше їх не назвеш, так як таких 90%) "словник і перекладаємо" , "зробите ці вправи і сидіть тихенько, я скоро прийду" і т.д. Про онлайн я взагалі мовчу... Скинула завдання, фото надішліть, а що, я як - батьки розберуться. В моєму дитинстві також такі були. Але на фізику, географію та історію (три різні вчителі) весь клас (навіть "безнадійні прогульники") біг, старалися виконати д.з. (боялися образити педагога) бо було просто цікаво, змістовно, безліч додаткової інформації, прикладів з життя і всі жалкували, що так швидко закінчився урок... І, нажаль, таких одиниці. А НУШ робить все вірно, шкода, що "роблять" люди які не бажають щось змінювати:"Моя баба так робила, мати, а я чому маю щось змінювати?"
Алина
Было бы все намного проще если бы вместо тех людей в школе сидели нормальные учителя, о какой мотивации может идти речь, если ты за порог зайти не можешь как на тебя обваливается крик, непрошеное мнение о твоей внешности, булинг, а иногда даже и хуже, хотите что бы дети учились, так замените этих мразей которые даже тему рассказать не могут, а или читают её с книги или вообще не рассказывают а задают домой, замените на реально стоющих того учителей, которые будут давать мотивацию до учебы, знания, и поддержку, не так всё в этом случае зависит от родителей как от учителей, если они сами не могут рассказать что они там прочитали и обьяснить что к чему а только кричат, и ломают психику детям, то как ребенок может учится в таких условиях
cos
Для Алина: Уважаемая Алина, кричат учителя по той причини, что дети себя плохо ведут. Они часто срывают уроки, когда делаешь замечание, начинают крыть матом. Не забывайте также, что учителя, которым 30 лет и более постепенно выгорают и они становятся не такими добрыми, как в молодости. А выгорают они от того, что дети и вот такие родители садятся им на голову. Насчёт тему рассказать не могут- таких учителей в своей практике не встречал. Скорее зависит от ученика, как он усвоил материал или неусвоил. Не припомню учителей, которые плохо рассказывали материал. А вот одноклассники учится не хотели и ленились. Но никто никого не обзывал. Да, ставили двойки, были недовольны, что не сделали домашние задания, но никто не обзывал матами. Насчёт того, что внешность не такая- зависит не от учителя, а от министерства образования, которая в принудительном порядке заставляет носить формы (к сожалению директора школ с этим поделать ничего не смогут, а тем более обыкновенные учителя). Их заставили- и им приходится это говорить, что вы пришли не так одеты, у вас нет пиджака, вы в брюках а не джинсах или подобее этому. Также не забывайте, что дети тоже не пушистые- часто они себя ведут, нарушая дисциплину на уроке и срывают занятие. Вместо того, чтобы учитель рассказал что-то новое и интересное на уроке, он тратит много времени, чтобы успокоить класс (вызывает классного руководителя или зауча с директором). Особенно седьмые классы любят часто срывать уроки.
Маргарита
Для Алина: А чому ваших дітей вчителям треба мотивувати до навчання? Якраз це робота батьків, а не вчителів пояснити дітям, для чого вони вчаться. Це є такий же невід’ємний обов’язок дитини, як для дорослого, наприклад, працювати, утримувати сім’ю. Якщо вам не подобається ваша робота - це ж не значить, що ви її не будете виконувати, бо вилетите з неї як пробка, і ніхто мотивувати вас не буде, на ваше місце знайдуть десятьох. Для дитини навчання - це теж робота, виконувати яку її обов’язок. Привчайте дітей до того, що в житті є не тільки права, а й обов’язки, і виконувати їх потрібно, подобається це їм чи ні. Є діти, які це усвідомлюють і гарно вчаться, бо пов’язують результат навчання зі своїм майбутнім. А є такі, які приходять лише для того, щоб погратися, зірвати урок, бо їм, бачте, нецікаво, нудно. Школа - це не цирк, де мають розважати ваше дитятко, розважайте їх самі; там працюють, тобто навчаються. І якщо батьки цього самі не розуміють, то годі чекати розуміння від їх дітей.
Местный
Для Алина: я хоть и не учитель, а преподаватель спец.дисциплин в техникуме, видя всё изнутри, могу сказать, что в ваших словах есть правда. Но есть так же разные случаи, когда и учащиеся себя ведут неадекватно.
Коментувати
Респект
Все логічно. Автору респект! "Навчати граючись", це утопія, так само, як і збудувати будинок граючись, розробити і збудувати ракету граючись, засіяти поле граючись, зібрати урожай граючись. В школі вчать не "вибірку" як пише Віктор Логвін, а базу, без якої неможливо створити високі технології. Нарікання на те, що багато знань не пригодяться, дурня, бо ніхто не знає і не може знати, які знання пригодяться дитині, яка сідає за шкільну парту.
Аскет
Для Респект: Ну так і утопія що всі знання пригодяться. А якщо точно знаєш (вибачте за тавтологію) що ти не знаєш і не можеш знати все, то навіщо взагалі городити про все ??!! Вік живи , - вік учись - каже мудре прислів’я. То ж завжди , в міру необхідності, потрібно і можна буде вивчити щось нове. Ну не можна обійняти те що не обіймається! Не можна ВСІМ вивчати і вивчити ВСЕ. Покоління 30+ не мало уявлення про комп’ютери, інтернет, але ж чи не всі освоїли цю АБСОЛЮТНО НОВУ для них сферу. Ну хто ж , мля, буде проти аби знати всі науки хоча б в межах шкільної програми??? Але для абсолютної більшості це не можливо. І не є нагальною необхідністю у всі часи і при всіх умовах.
Респект
Для Аскет: В усі часи і при всіх умовах треба мати принаймні БАЗУ, щоб освоювати щось нове. І звідки дитина у 1 класі, чи її батьки знають, що їй точно пригодиться у житті? Суть уловлюєте? Слова читати умієте? Включайте "понятєйнік" і читайте не так, як вам хочеться, а як написано.
Коментувати
Макс
Написано правильно - навчання важка праця. Життя також дуже не легке. Нуш хоче легкості , гри , безтурботності. А так не буває.
Ирина Ирина
Супер!!! Я вам просто аплодую! Ви озвучили мої думки! Роздрукувала статтю для колег!
Віктор Логвін
а хто сказав що писання на блогах Освіта.ua - це легко? ???? Тяга до спрощень не оминула й авторку. Зайвим може бути будь що, тим більше знань, вони неосяжні і незлічені , в школі примушують вивчати якусь крихітну їх вибірку. В системі нашої "середньої освіти" якісь сторонні особи, байдужі до вашого майбутнього чиновники, керуючись здебільшого своїм інтересом, обирають не тільки що вам вивчати, а і насправді що вам НЕ вивчати. Згадані "сучасні винаходи" зазвичай робляться не подоланням нудного зубріння енциклопедичних знань, а захопливою творчістю зосереджених і "зациклених" на одному.