О. Калинич: вайбер і месенджер – не навчальні платформи

Усі вчителі й діти в навчальному закладі мають працювати на єдиній електронній платформі

О. Калинич: вайбер і месенджер – не навчальні платформи

Автор: Олеся Калинич, учитель, Хустська гімназія-інтернат.

Погоджуюся з думкою, що всі вчителі та діти в навчальному закладі мають працювати на єдиній електронній платформі. Це дозволить синхронність та полегшить технічне забезпечення навчального процесу. 

У гімназії ми працюємо з платформою G suite (classroom, meet та інші додатки).

Зручно, що зі згаданими додатками можна працювати як з ПК, так і з телефонів.

Під час дистанційного навчання з окремими класами наші вчителі проводять уроки і в синхронному режимі, і асинхронно.

Молодь швидко зорієнтувалася в потрібних додатках. Особливо приємно, коли старші педагоги із захопленням розповідають про опановані технології (ніхто не народився, знаючи й уміючи все, але кожен за бажання може навчитися).

Перейти на єдину платформу не можна за помахом чарівної палички, потрібна злагоджена робота колективу:

  • ініціатива та підтримка дирекції;
  • глобальна допомога вчителів інформатики, які зареєстрували на згаданій вище платформі увесь учнівський та педагогічний колективи;
  • допомога людини, яка готуватиме уроки та надаватиме індивідуальні консультації вчителям щодо використання різних програм.

Так, вайбер і месенджер – не навчальні платформи, це всього-на-всього майданчики для швидких повідомлень.

АЛЕ... якщо ви не маєте якісного інтернету; якщо чи ви, чи діти не мають потрібних гаджетів (а таких багато), не допоможе жодна ініціатива.

Оригінал

Освіта.ua
03.12.2020

Популярні блоги
В. Громовий: «миздобули» не перевелися в освіті Два основні приховані мотиви організації конкурсів – заробити грошей і виправдати своє існування
О. Халепа: дайте нарешті спокій дистанційній освіті! Дистанційне навчання -  передвісник глобальних змін в освіті, причому незворотних змін
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
ХА
Наші звіти- наше все. Років зо 15 тому розпочали проводити анкетування щодо рівня володіня ІКТ. Як ви гадаєте якими були результати щороку? Так, авжеж, 100%. Далі прийшла мода виступати.проводити уроки з презентаціями. Нічого, на допомогу Гугл. Скачав чужу презентацію і з умним виглядом показав- овації твої. Але є креативніші- на педраді соловушкою співають демонтрують шедеври напрацювань ІКТ, а самі не вміють елементарно листа відправити чи презентаціюскласти... Коли ще пенсіонер- розумію. але є молоді, амбітні, які претендують на категорії, звання. Про який класрум мова? які форми, тестування, журнал електронний??? Максимум це вайбер. Але, якщо вчителя не мотивувати не примусити нічого не вийде. Наші звіти - наше все
Рая
Вдар себе об стіну може відпусте. Правцювати можна будь де, головне комунікація і результат, а не комунізм.
Мама
Тому і не може бути для України дистанційна освіта якісною.Тільки очна форма навчання.Щоб усі мали одинакові можливості.А ще це посилює гаджетозалежність серед дітей.Це страшна біда,з якої потім витягнути дитину дуже важко...
Ніна
Якось потрапила в село на Волині і не змогла виїхати. Спроба вести уроки дистанціцно не увінчалася успіхом. Лише уявити картину, що викладач вести має уроки посеред поля або з високого дуба, оскільки нема ніякого телефонного зв’язку, всі зусилля роблять марними. То ж спочатку може вкриємо територію країни якісним зв’язком, забезпечивши покриття усіма операторами зв’язку, а потім будемо звіьувати. Всі методики і бажання розбиваються о бездоріжжя та відсутність нормальних сервісів. Хватить звітувати. Добре, що вчителі сільських шкіл по телефону навчають тих, хто ще бажає там навчатися. А таких одиниці на кілька класів, це теж біда.