Сергій Захарін: читаємо й аналізуємо звіт НАЗЯВО

Нацагентство має звітувати насамперед про ступінь виконання закріплених повноважень

Сергій Захарін: читаємо й аналізуємо звіт НАЗЯВО

Автор: Сергій Захарін, доктор економічних наук, професор, голова ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», керівник патронатної служби міністра освіти і науки України. 

Нещодавно Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Сергій Квіт запропонував мені ознайомитися з Річним звітом вказаної організації за 2019 рік. Цей Звіт в електронній формі був навіть направлений мені на особистий е-мейл. Загальне враження: могло б бути і краще…

Положенням пункту 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту» закріплено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування.

Річний звіт НАЗЯВО за 2019 рік розміщено на офіційному сайті агенції.

Перше, що кидається в очі: специфічне оформлення. На другій сторінці Звіту написано «Авторський колектив», а також поданий перелік прізвищ та ініціалів людей (усього – 10 осіб), які входять до складу цього колективу. У вихідних даних вказано: «за заг. ред. проф. Сергія Квіта», з чого випливає, що Сергій Квіт зробив загальну редакцію документу, а відтак – несе повну персональну відповідальність за правдивість та фаховий рівень наведеної інформації. У той же час відомості про те, що вказаний звіт розглядався на засіданні НАЗЯВО та кимось затверджений – відсутні. Вказане дає змогу припустити, що Звіт НАЗЯВО у встановленому порядку розглянуто та затверджено не було. Наявність авторського колективу та фрази «за заг. ред. проф. Сергія Квіта» дає також змогу зробити припущення, що вказаний «Звіт…» готувався скоріше як наукова праця (або наукова доповідь), а не як повноцінний звітний документ солідної формальної організації.

Документ складається із восьми частин. Коротко проаналізуємо кожну з них.

Переднє слово голови Національного агентства. Воно має назву – «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти як агент змін». Подумалося, що Сергій Квіт полюбляє слово «агент» та його похідні. Автор виклав власне бачення візії та місії агентства, а також згадав іноземних партнерів, які надають допомогу і консультації. У цьому тексті безапеляційно зазначено, що «Національне агентство створило основну нормативну базу, пов’язану з акредитацією освітніх програм», що на мій погляд, не відповідає дійсності.

Вступ. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти чомусь названо «ключовим актором». Окрім того, знову перераховані іноземні партнери, яким висловлена вдячність та засвідчена повага. Можна зробити припущення, що вказаний «Звіт…» призначався скоріше не для українського суспільства та українського студентства (як основного бенефіціара якісної вищої освіти), а для іноземних партнерів, оскільки вони згадані (і перераховані) двічі на перших шести сторінках тексту.

Розділ 1 – «Кількісні показники розвитку системи вищої освіти в Україні». Відверто кажучи, мені здалося, що текст готували поспіхом. Приміром, рисунок 1 (сторінка 13). Він має назву – «Кількість закладів вищої освіти», але посилання на джерело – немає. Відсутність посилання на джерело може вказувати на наявність ознак порушення етичних норм. З цього рисунку випливає, що у 2018/19 навчальному році в Україні функціонувало 282 заклади вищої освіти – але ця інформація не відповідає дійсності. Насправді, за даними Державної служби статистики в Україні, станом на початок 2018/2019 навчального року в Україні функціонувало 652 заклади вищої освіти (у тому числі 282 університетів, академій та інститутів). Дуже дивно, що у «Звіті…», який виданий за редакцією професора С.Квіта, до системи вищої освіти не включено технікуми та коледжі.

Розділ 2 – «Внутрішнє забезпечення якості вищої освіти у ЗВО». Наводяться дані про результати опитування, у якому взяли участь 183 вітчизняні університети. На цій основі подано відповідні рекомендації. Певна частина рекомендацій, на мій погляд, носить «загальний» (нечіткий) характер. Приміром, подана порада: «застосовувати професійне антиплагіатне програмне забезпечення», але не вказано – яким чином можна відрізнити «професійне» від «непрофесійного». І навіть ще глибше – які ознаки (у тому числі технічні характеристики) повинно мати «професійне антиплагіатне програмне забезпечення». Окрім того, рекомендовано розвивати «лідерство», навіть подано перелік рефлексій, які характеризують це поняття, але не вказано, які практичні рішення доцільно ухвалити і яким чином стимулювати розвиток лідерства у закладі вищої освіти.

Розділ 3 – «Зовнішнє забезпечення якості вищої освіти як важливий чинник забезпечення сталого інноваційного розвитку суспільства». Подано інформацію про скандали 2015 р., пов’язані із обранням перших членів НАЗЯВО. Не впевнений, що у «Звіті…» за 2019 рік доцільно описувати скандали 4-річної давнини. У «Звіті…» наведено слова керівника Секретаріату НАЗЯВО Михайла Винницького: «Фактично ми передбачаємо, що у нас буде 3 тисячі програм, які будуть акредитуватися щороку. Наступного року ми не будемо акредитувати 3 тисячі програм. У цій реформі закладено певний перехідний період. На сьогодні ті програми, які мають чинні сертифікати, видані ще МОН за старою системою, залишаються чинними і уже часто є продовженими на певний період часу – до 2022-2023 року. У нас є час до цього вийти на повну потужність Агентства стосовно акредитації».

Із цього тексту можна зробити припущення, що керівник Секретаріату НАЗЯВО взагалі не розглядає можливості у найближчому майбутньому запуску «незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти», діяльність яких прямо передбачена положеннями статей 16 та 23 Закону України «Про вищу освіту». Як на мене, позиція дуже дискусійна, оскільки вона виключає будь-яку конкуренцію на ринку акредитації освітніх програм, який за задумом законодавця має бути відкритим та цивілізованим.

Розділ 4 – «Пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти». Подано огляд окремих нормативно-правових актів, а також проєкт Порядку і проєкт змін до Положення. Пропозицій щодо законодавчого забезпечення (тобто внесення змін до законодавчих актів) – немає зовсім.

«Публікації щодо проблем забезпечення якості вищої освіти». Подано кілька статей з питань якості вищої освіти (автори - C. М. Квіт, Єременко О. В., Мельниченко О. В., Бульвінська О. І., Черняк А. М., Артюхов А. Є.). Ці публікації (статті) не можна вважати науковими, оскільки вони оприлюднені не у науковому виданні, а у документі під назвою «Звіт…», що готувала юридична особа публічного права. Окрім того, відомості про результати рецензування, колегіальний розгляд та затвердження цих статей (публікацій) до друку відсутні. В статті С. М. Квіта йдеться про «Галину Михайлівну з НАЗЯВО», яка телефонує до закладів вищої освіти та пропонує «врегулювати різні конфліктні ситуації». Як-то кажуть, зацініть рівень…

«Окремі кількісні показники діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти». На мій погляд, ця частина «Звіту…» є найцікавішою, оскільки в ній наведено окремі статистичні показники, якими і має звітуватися юридична особа. На жаль, ця частина займає лише 8 сторінок (або близько 3% тексту всього документа). Причому більше половини наведеного тексту (4,5 сторінки) займає таблиця під назвою «Розподіл експертів за спеціальностями». Параграф «Акредитація і комунікація» займає усього 0,5 сторінок, параграф «Фінансування діяльності Національного агентства і його секретаріату» - трохи більше за 1,5 сторінки. Наведено дуже стислу інформацію про отримані гранти від іноземних партнерів (настільки стислу, що за окремими проєктами навіть не вказано суму фінансування).

На мій погляд, оприлюднений документ під назвою «Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2019 рік» не можна вважати якісним звітом, оскільки в ньому не наведено багато важливих та цікавих показників, що характеризують функціонування вказаної юридичної особи публічного права. Приміром, навіть не вказано, скільки в НАЗЯВО працює співробітників (а також сотень інших цікавих для громадськості показників).

Вважаю, юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» має побудувати звіт про свою діяльність на зовсім іншій методологічній основі. Ця особа має звітувати в першу чергу про ступінь виконання закріплених повноважень. Інакше кажучи, наводити інформацію в розрізі повноважень, чітко вказуючи результати реалізації кожного з них («чітко» - значить наводячи кількісні параметри, а також порівнюючи фактичні значення з плановими або прогнозованими).

Окрім того, у Звіті Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти має також наводитися інформація про результативність, ефективність та якість використання бюджетних коштів (окремо – коштів загального фонду та окремо – коштів спеціального фонду). Методологія такого звітування давно розроблена.

Резюмуємо. НАЗЯВО підготувало та оприлюднило «неякісний» звіт. Парадокс полягає у тому, що жодних правових наслідків ця «новина» не матиме. По-перше, не існує вимог (або хоча б методичних рекомендацій) щодо підготовки «Звіту НАЗЯВО», а відтак – можна взяти папери з будь-яким текстом (у тому числі про «Галину Михайлівну»), на титульній сторінці написати «Звіт», і справу зроблено. По-друге, не існує процедури підготовки, розгляду та затвердження «Звіту…».

Можна було б пожартувати, що організація, яка має боротися за якість вищої освіти великої держави, підготувала і оприлюднила неякісний документ. Чи можна навчити інших працювати якісно, якщо сам працюєш неякісно? – питання риторичне. Але чомусь не до жартів. Сподіваюся, у найближчі три-п’ять років ми будемо мати приємність читати звіти зовсім іншої якості.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
27.11.2020

Популярні блоги
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Ігор Лікарчук: ЗНО стає токсичним для освіти ЗНО повинно бути відокремлене від школи, задля збереження як ЗНО, так і нормальної школи
Д. Ламза: учитель має залишати негаразди за парканом школи Потрібно залишати негатив за порогом школи, а дітям нести і сіяти добре, розумне, вічне
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олександр
http://osvita.ua/blogs/77624/?fbclid=IwAR1bX49-umkG7FDKW3v-Oee7bXlvS657NGrW4YLgHt5m00a9nUqXjwHrTXw - там знайдете "інформацію" пані Єременко про те чим вони займалися.