Олександра Єременко: про акредитацію для «чайників»

Покращуємо вищу освіту – виводимо рівень життя українця на вищий щабель

Олександра Єременко: про акредитацію для «чайників»

Автор: Олександра Єременко, фахівець відділу зв’язків з громадськістю Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Кожна людина є продуктом вищої освіти. Навіть якщо ви не пізнали приємні (або жахливі) часи студентства, то кожен лікар, архітектор, викладач, юрист у вашому житті був здобувачем освіти. Список можна безмежно продовжувати. Отже, виводиться проста істина: покращуємо вищу освіту – виводимо рівень життя українця на вищий щабель. 

Для регулювання основних процесів, які відбуваються в закладах вищої освіти, існує процес акредитації освітніх програм у закладах вищої освіти, який і провадить Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Ми новатори, які працюють у сфері переважно зі старою ментальністю положення про акредитацію і зміни до законодавчої бази в освіті – 2019 р. Цікаве поєднання, тому що це кидає декілька викликів: недовіра до молодої (нам лише півтора роки, вік немовляти) інституції та тягар стереотипів, які нам ласкаво подарувала стара система. Виправляти справу можливо лише діями та комунікацією. Для цього влаштовуються постійні зустрічі із закладами вищої освіти всієї України, семінари для експертів, викладаються стріми та пишуться статті. 

Процес акредитації поділяється на декілька етапів. Комісія, що складається з трьох експертів (одним з яких має обов'язково бути здобувач освіти – студент або аспірант) вивчає акредитаційну справу: зазвичай це до сотні сторінок, разом із супровідними документами. Після цього вони працюють у закладі вищої освіти (зараз – онлайн), щоб на власні очі переконатися, чи працює в реальності те, що описано на папері. Три дні комісія невтомно комунікує з представниками закладу. Після цього експерти пишуть звіт, на який заклад має можливість відповісти, якщо він з ним не згоден. Звіт потрапляє до членів Галузевої експертної ради. Вони працюють з документацією, зокрема зі звітом експертів і програмою спеціальності.

Акредитація (у сумному випадку – її відсутність) – результат спільної роботи. Повну акредитацію отримують строком на 5 років. Але акредитація може бути й умовною. У цьому випадку ЗВО дається рік, за який він має виправити недоліки, після чого пройти акредитацію ще раз.

Які ж недоліки трапляються під час акредитації? Це може бути невідповідність кадрів і матеріально-технічної бази, неврахування інтересів здобувачів освіти, нерозуміння сучасних вимог до вибірковості, неякісність навчання й викладання. Також можуть бути виявлені вади документації: навчальних планів, порядків і положень, некоректно оформлені робочі програми навчальних дисциплін та/або низький рівень викладання, що теж дуже важливо, бо в здобувача немає інших джерел інформації про свою освітню програму. 

Схематичне зображення руху акредитаційної справи виглядає таким чином: гарант програми => експертна група => члени Галузевих експертних рад => задоволений здобувач освіти.

Національне агентство та заклади вищої освіти є партнерами, оскільки обидві сторони працюють на користь здобувачів освіти, які є головними клієнтами. Агентство працює над тим, щоби процес акредитації став простішим і сучаснішим. Саме тому впроваджено електронну систему, яка дозволила прибрати безліч паперової документації.

Команда НАЗЯВО не велика для такого обсягу завдань. Ми різні, у нашій команді є юристи, соціологи, економісти, філологи та бухгалтери. Для організаційного, фінансово-господарського, матеріально-технічного, інформаційно-довідкового та іншого забезпечення є секретаріат.  Саме так зазначено в статуті, розміщеному в розділі «Про нас» на сайті Національного агентства. Тут є й відділ, який займається роботою з експертами, і ті, хто відповідає за роботу членів Галузевих експертних рад, і комунікаціями НАЗЯВО з громадськістю, бо, не повірите, нам теж іноді потрібно висловитися. Хоч офіс розташований у центрі, – у нас прості та зручні кабінети, Національне агентство не збудувало шикарного палацу.

Найважливіше, що ми відчуваємо: ситуація виправляється. Проте суттєві зміни стануться не в один момент. Іноді нелегко працювати, коли розумієш, що результати побачиш лише через декілька років. Проте нас тримає в постійному тонусі один секрет.

Основна частина нашого колективу навчається, викладає або викладала. Ми егоїсти, ми думаємо лише про своє. Про наших дітей, які не будуть їхати за кордон, щоб здобути там якісну освіту. 

І так важливо, щоб керівництво освітнього закладу та держава не заважали людям працювати, а лише створювали гідні умови та сприяли ініціативам. Ми хочемо це для себе. Більше не чути історій про викладача, який каже студенткам, що вони не здатні навчатися на одному рівні зі студентами. Про монетизовану або «пляшковану» «вдячність» для кожного члена спецради при захисті дисертації. Про хабарі, плагіат, утиски та приниження.

Відправмо в заслужене небуття впевненість того, що в Україні погана освіта. Що нічого не зміниться і не варто старатися. Ми постараємося. 

Освіта.ua
23.11.2020

Популярні блоги
В. Громовий: «миздобули» не перевелися в освіті Два основні приховані мотиви організації конкурсів – заробити грошей і виправдати своє існування
О. Халепа: дайте нарешті спокій дистанційній освіті! Дистанційне навчання -  передвісник глобальних змін в освіті, причому незворотних змін
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
доцент
Скажіть, а Олена Єременко (заступниця голови Назяво) не родичка Олександрі Єременко, "фахівцю відділу зв’язків з громадськістю"? Схоже що зв’язки тут зовсім не з громадськістю... Такий собі гарний сімейний бізнес. Чи може це випадковий збіг прізвищ? "Совпадєніє?"
Олександр
Згоден зі всіма дописами. Висновок: Назяво - шкідлива організація, яка нічого корисного не робить, хіба що спонукає оформити документацію (яка знову таки потрібна не для роботи, а для звітів). Зосередилися б краще на перевірці тих всевдо-вузів, які МОН наплодив у 90-х, а то перевіряють класичні університети які працюють десятки років, і знають свою справу значно краще ніж ці "перевіряльники". А як тоді з академічною самостійністю? А як тоді зі статусом "національного", який нібито дає великі права? Тут вся справа в 64000, які здкруть з власних коштів (не бюджетних!) кожного університету на користь таких от "контролерів". Чи це не рекет? Принцип "платіть бо не дозволимо працювати". Хоч хтось (ну будь ласка!) напишіть кому Назяво хоч у чомусь допомогло чи посприяло! Ви ж агенство з "забезпечення якості", а не "контролю"! А щодо вашого альтруїзму (цитую: "думаємо лише про своє. Про наших дітей, які не будуть їхати за кордон...", то ще б подумав хтось про викладачів та їх зарплати, щоб може і вони не їхали за кордон? Втім, це вже питання до інших (назяво себе забезпечило). Накінець процитуємо такі гарні слова: "І так важливо, щоб керівництво освітнього закладу та держава не заважали людям працювати, а лише створювали гідні умови та сприяли ініціативам". Почніть із себе.
кваліфікована людина
Одні самі роблять, інші вчать як робити. а хто нічого не вміє--ні самому щось робити ні інших вчити, ті пішли в назяво надувати щоки і іменувати "чайниками" залишки кваліфікованих викладацьких кадрів. Гидко.
Ведмідь
Назява своїми беззмістовними паперовими вимогами віднімає час і сили, нічого аболютно не додає хорошого. Некваліфіковані комісії, які крім отих беглуздих папірців нічого не знають і в первіряємій ними спеціальносі повні олухи, щось потім маракують. Фігня!
Світлана
Ніякого покращення освіти від назяви не очікуємо. Крім грошових потоків, які вони направили на себе віж ВНЗ, нічого хорошого в їхній діяльності немає.
Володимир
Нудний пост.
ото ж
В назві статті авторка демонстративно звертається до фахівців, які мають наукові ступені, вчені звання і освіту набагато кращу ніж вона сама, "чайниками"!!! Це показово в сенсі демонстрації ставлення назявят-бюрократів до професорсько-викладацького складу університетів, яких законодавчо примусили платити данину назявятам!!! Моральне падіння молодих назявят під маскою просування європейських норм продовжується і складає гідну конкуренцію старій МОНівській бюрократії!
Скептик
Потрібно не "старатися", а працювати. Поки що акредитація має формалізований характер. Крім того команда обмежена лише гуманітарною складовою ( з тексту авторки). Так як же вони аналізують технічні, математичні та природничі спеціальності? Я так розумію, що лише базуючись на висновках експертів. Як НАЗЯВО аналізує наявність однакових курсів протягом навчання, наприклад: "Методика викладання фізики у школі", "Методи викладання фізики (хімії, біології, математики, мови, тощо) у старших класах школи", "Методика викладання фізики (хімії, біології, математики, мови, тощо) в середніх класах", "Задачі (хімії, математики, тощо) з фізики (хімії, математики, тощо) в школі" тощо. Вибачте, але ж це повна профанація, яку НАЗЯВО не помічає, або не може і не хоче помічати. Крім того, потрібно враховувати, що всі учасники навчального процесу "пов`язані" одним університетом і не хочуть втратити роботу чи навчання. Тоді якість спілкування з учасниками процесу малоефективне.
Акредитація
Люди, далекі від реальності. Ну, дуууже далекі. По папірцях вивчають забезпечення якості освіти, а за годину чи півтори спілкування із підготовленими студентами визначають якість надання освітніх послуг. І щось я не бачив, щоб після проходження акредитації ОП, якість надання освітніх послуг якось змінилася. Якщо відбулася умовна (відкладена) акредитація, всі дружно почали наводити порядок у папірцях, і настає той час, коли студенти заважають працювати з документацією по акредитації!
Гідність
Для Акредитація: далекі від реальності чи близькі - то другорядне .... Вони свої 64.000 грн з кожної акредитації мають стабільно!! Це класичне українське розуміння "бізнесу" на освіті оформлене законодавчо. В їх очах це успіх! А Ви б так змогли? :)
Коментувати
Олег
1. Комісія, що складається з трьох експертів (одним з яких має обов’язково бути здобувач освіти – студент або аспірант) вивчає акредитаційну справу: зазвичай це до сотні сторінок, разом із супровідними документами. Після цього вони працюють у закладі вищої освіти (зараз – онлайн), щоб на власні очі переконатися, чи працює в реальності те, що описано на папері. Три дні комісія невтомно комунікує з представниками закладу. 2. Акредитація (у сумному випадку – її відсутність) – результат спільної роботи. Повну акредитацію отримують строком на 5 років.
:(
Цей текст - гарна візитівка низького рівня назявят :) авторка - та ж сама комсомолка, тільки в профіль, ну, і дещо омоложена та осучаснена. Навіть її лозунги не дуже змінились .... може крім себе любих молоді бюрократи-назявята поцікавляться зарплатами професорсько-викладацького складу? Може реальну зп у викладачів ун-ту слід ввести в критерії акредитації? І, звісно, захоплює така пафосна кінцівка: "Ми хочемо це для себе". Пані забула, що зп бюрократа Квіта 106тис. гнр в місяць, а зп професора як у касирки в супермаркеті. І це нівелює всі рішучі потуги назявят-бюрократів тримати моральну міну. Ви, назявята, здулись ще не розпочавшись, ви такі самі бюрократи-борці за гроші як і стара МОНівська бюрократія. Все що вас відрізняє, це по-молодому більший апетит і азарт ...
Ох і страшно
Всяке нещастя хоче повчати, написало елементарний опис на рівні бакалавра ходу акредитаціі, пнуло застарілих керівників , засвідчило , що вони виправляють ситуацію- слава Назяво!! Логіка примітивного самовпевненого студента могили- внз . І оці реформатори наведуть лад?
УХА
Для Ох і страшно: Ладу вони, звісно, не наведуть, а от грошей на освітній ниві зароблять та й купу нових проблем для викладачів принесуть в повсякденне життя, дестабілізують роботу ун-ту на пару місяців. Бо жодна з цих бюрократичних комах-назявят не порахувала в людиногодинах додаткову безоплатну роботу викладацького складу для однієї тільки підготовки до акредитації. Вони поняття не мають скільки в реальності коштує підготовка і проходження їх акредитації. Вони бачать лише свою, для рідненької кишені "допомогу" в розмірі 64.000 грн за акредитацію, а те що на період підготовки до акредитації фактично блокується нормальна викладацька і наукова робота, виснажуються викладачі, того вони уявити не можуть - не вистачає знань про реальне повсякденне навантаження на викладачів ун-ту.
Коментувати